УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р.

Справа № 816/2196/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавська обласна державна адміністрація на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2017р. по справі № 816/2196/16

за позовом Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області

до Полтавська обласна державна адміністрація

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , Опішнянська селищна рада Зіньківського району Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної державної адміністрації, в якому просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків" в частині перейменування вулиць Партизанської та Мороховця в смт. Опішні Зіньківського району.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2017р. по справі № 816/2196/16 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської (п. 46 Додатку 1 до даного розпорядження). В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить постанову суду першої інстанції в цій частині скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Позивач постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржував.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження в частині перейменування вулиці імені Мороховця прийнято на підставі та у межах повноважень та є законним і обґрунтованим.

В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржена, а отже суд апеляційної інстанції за правилами ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, не надає оцінку даним правовідносинам, оскільки такі вимоги сторонами у справі не заявлені, а отже не є спірними.

Таким чином, у межах розгляду даної справи спірним є розпорядження від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків" в частині перейменування вулиці Партизанської в смт. Опішні Зіньківського району.

Так, 21 травня 2015 року набрав чинності ОСОБА_1 України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015 № 317- VIII (надалі – ОСОБА_1 № 317).

Згідно з абз. 1 п. 6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317 ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування встановлено шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку, зокрема, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

На виконання норм Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", розпорядженням голови Опішнянської селищної ради від 15.07.2015 № 20 утворено робочу комісію з перейменування й повернення топонімічним назвам в Опішні історичних назв, пов’язаних з комуністичним та націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарним режимами в Україні (а.с.156, т.1).

На засіданні комісії з перейменування й повернення історичних топонімічних назв 02.02.2016 року в Опішні вирішено внести селищному голові пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у смт. Опішня згідно списку, зокрема, вулицю Партизанську на вулицю ОСОБА_3, про що складено протокол № 4 (а.с. 158-160, т.1).

Підставою для таких висновків слугували історичні довідки (а.с. 43-46, т.1), надані директором Інституту керамології - відділення Інституту народознавства НАН України, голови Правління ГО "Конгрес українських керамологів", доктора історичних наук, професора, ОСОБА_4, який входив до складу вищевказаної комісії.

Так, за змістом історичної довідки щодо перейменування вулиці Партизанської зазначено, що назву ця вулиця отримала в 1920 роках на увічнення назви військових підрозділів, які брали участь у встановленні радянської влади в Полтавській губернії, і, зокрема в Опішнянській волості, упродовж 1918-1919 років, у тому числі партизанської боротьби більшовиків та співчуваючих їм селян проти німецько-австрійсько-угорських окупаційних військ та гетьманського уряду (1918), а також проти денікінців (1919) (а.с. 43, т.1).

Головою Опішнянської селищної ради надіслано до Українського інституту національної пам’яті лист від 04.02.2016 № 130 із проханням надати експертний висновок з питань перейменування вулиць та провулків у смт. Опішня (а.с. 157, т.1).

У листі Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 № 01/534 "Щодо виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", адресованому Опішнянській селищній раді, указано список вулиць та провулків, які підлягають перейменуванню.

Згідно із вказаними рекомендаціями у смт. Опішня підлягає перейменуванню, зокрема вулиця Партизанська, у зв’язку із тим, що вказана вулиця отримала назву на початку 1920-х років, пов’язана з діяльністю червоних партизанів, які встановлювали радянську владу на Полтавщині (а.с. 40-42, т.1).

Розпорядженням голови Опішнянської селищної ради від 19.02.2016 № 03 перейменовано ряд вулиць та провулків у смт. Опішня, окрім вулиць Мороховця та Партизанської, яким залишено попереднє найменування (а.с. 168, т.1).

Вказане рішення вмотивовано тим, що у цих назвах не вбачається символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, вказане відповідає громадській думці, за результатами громадського обговорення, яке було організовано Опішнянською селищною радою у грудні 2015 року, та спогади старожилів селища.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4, як член вищеназваної комісії, звернувся до керівника апарату Полтавської обласної державної адміністрації, керівника робочої групи з перейменування топонімів Полтавської області ОСОБА_5 з листом від 05.04.2016р. № 158/33, де повідомив про необхідність перейменування вулиць Партизанської на вулицю академіка ОСОБА_3 (а.с. 42, т.1).

В даному листі заявник наголошував на необхідності перейменування у зв’язку із експертним висновком Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 р. та рішенням спеціальної комісії з перейменування й повернення історичних топонімічних назв в Опішні, оформленого протоколом засідання комісії № 4, копії яких разом із вищезгаданими історичними довідками додано до цього листа (а.с. 42, т.1).

Пунктом 1 розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків" вирішено перейменувати, залишивши попередню нумерацію за об’єктами нерухомого майна, сквери, бульвари, вулиці, провулки, проїзди, проспекти, площі, майдани та інші об’єкти топоніміки у населених пунктах області, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, згідно з додатком 1 (том 1 а.с. 87).

Згідно із пункту 46 додатку 1 до вказаного розпорядження у смт. Опішня Зіньківського району перейменовано вулицю Партизанську на вулицю ОСОБА_3 (а.с. 88-90, т.1).

Як на підставу прийняття рішення про перейменування вулиці Партизанської в смт Опішня, відповідач, керуючись ст.ст. 6, 39, абз. 2 розділу VІІ «Заключні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації», абз. 2 п. 6 ст. 7 закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», керувався рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті, враховуючи пропозиції робочої групи.

Таким чином, з дослідженого розпорядження № 206 від 20.05.2016 року, рекомендацій Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 року, відповідно до яких вулиця Партизанська у смт. Опішня підлягає перейменуванню у зв’язку із тим, що вказана вулиця отримала назву на початку 1920-х років, пов’язана з діяльністю червоних партизанів, які встановлювали радянську владу на Полтавщині.

Статтею 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» визначено значення термінів, у якому вони вживаються для його цілей.

Так, згідно п.п. є) п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 317 символіка комуністичного тоталітарного режиму – це символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Пунктом 3 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону визначено, що розуміється під радянськими органами державної безпеки – це Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, Всеукраїнська надзвичайна комісія для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем та службовими злочинами, Державне політичне управління, Об’єднане державне політичне управління, Народний комісаріат внутрішніх справ, Народний комісаріат державної безпеки, Міністерство державної безпеки, Комітет державної безпеки, їхні територіальні, функціональні, структурні підрозділи, а також безпосередньо підпорядковані цим органам бойові загони, охорона (варта), війська або спеціальні частини.

Відповідно до абзацу 2 розділу VІІ «Заключні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у разі якщо протягом строку, визначеного абзацами першим і другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", сільські, селищні, міські ради або сільські, селищні, міські голови населених пунктів на території відповідної області в установленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" порядку не здійснять перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". ОСОБА_6 розпорядження приймається з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Так, судом першої інстанції зазначено, що виходячи із етимології слова "партизанський" не можливо встановити зв’язків із символікою комуністичного тоталітарного режиму. Слово "партизанський" як правило пов’язується із значенням "визвольний".

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції та зазначає, що, дійсно, сама по собі назва вулиці Партизанська не містить символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Проти вказаної обставини не заперечували і представники відповідача в судовому засіданні.

Виходячи з наведеного, при наданні оцінки оскаржуваному розпорядженню в частині п. 46, дослідженню та встановленню підлягає обставина пов’язаності назви вулиці Партизанської у смт. Опішня із подіями, які стосуються або не стосуються подій та символіки комуністичного тоталітарного режиму, а також достатність підстав, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом для прийняття обласною державною адміністрацією такого розпорядження.

Так, згідно історичної довідки, складеної професором ОСОБА_4 вулиця Партизанська в смт Опішня отримала назву в 1920 роках на увічнення пам’яті про військові підрозділи, які брали участь у встановленні радянської влади в Полтавській губернії, і зокрема в Опішнянській волості, упродовж 1918-1919 років, у тому числі партизанської боротьби більшовиків та співчуваючих їм селян проти гетьманського уряду (1918), а також проти денікінців (1919) (а.с. 84-85, т.1).

Відповідачем на підтвердження своїх доводів надано суду історичні відомості та архівні документи, із змісту яких він дійшов висновку, що на території сучасного селища Опішні у 1918-1919 роках відбувалась активна діяльність червоних партизан, а у часи Другої світової війни навпаки, партизанського руху майже не спостерігалося, а ті партизани, про яких залишилися історичні спогади, займалися мародерством на насиллям та ніякими видатними подіями не уславилися.

В свою чергу, згідно спогадів старожилів, які є членами громади смт. Опішні, вулиця Партизанська отримала свою назву на честь партизанів, що здійснювали свою діяльність під час Другої світової війни, а відповідно назва цієї вулиці не підпадає під дію Закону № 317.

Також, за даними інформації Державного архіву Полтавської області відомостей про походження вулиці Партизанської у смт. Опішня Зіньківського району Полтавської області у документах Опішнянської селищної ради за 1943-1972 роки, що надійшли на зберігання до цього архіву не виявлено. Документи Опішнянської селищної ради за період до 1941 року, карти та переліки вулиць зазначеного населеного пункту в державному архіві відсутні. Значна кількість документів довоєнного часу втрачена у період тимчасової фашистської окупації 1941-1943 років (а.с. 132-133, т.1).

За інформацією відділу культури, туризму, молоді і спорту Зіньківської районної державної адміністрації та Зіньківського районного народного історичного музею від 02.02.2017 № 01-18/27 у фондах названого музею відсутні документи, які б підтверджували той факт, що вулиця Партизанська в смт Опішні Зіньківського району Полтавської області отримала відповідну назву на початку 1920-х років. Також немає підтвердження того, що означена вулиця отримала відповідну назву на честь червоних партизанів, які встановлювали радянську владу на Полтавщині (а.с. 197-198, т.2).

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що при прийнятті розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 206, зокрема в частині п. 46 додатку 1, керувався рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 № 01/534 "Щодо виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та історичними довідками професора ОСОБА_4.

Проте, означені рекомендації Українського інституту національної пам’яті фактично відтворюють зміст історичних довідок, складених професором ОСОБА_4, та посилань на додаткові докази не містять.

Судом першої інстанції направлено запит на адресу Українського інституту національної пам’яті з проханням повідомити які документи інститут має у розпорядженні з приводу, зокрема, назви вулиці Партизанської у смт. Опішня та якими документами керувалися, надаючи рекомендації про її перейменування.

На запит суду Українським інститутом національної пам’яті надано відповідь від 09.03.2017 № 02/452 (а.с. 212-213, т.2), у якій у своїх рекомендаціях щодо перейменування вулиць Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області інститут користувався такими матеріалами: Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область/Гол. ред. УРЕ АН УРСР.-К.,1967.- С.356, 366; Історичні довідки про назви щодо перейменування вулиць в смт. Опішні Зінківського району Полтавської області, надані директором Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України, заступником голови Наглядової ради Національного музею – заповідника українського гончарства в Опішному, доктором історичних наук, професором ОСОБА_4; матеріалами газети "Сталінський шлях" - органу Опішнянського РК КП(б)У та РВК від 28.10.1939 № 147 (1327).

Додатково до змісту рекомендацій Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 № 01/534, на підставі яких приймалося в оскаржуваній частині розпорядження відповідача, у наданій суду відповіді інститутом, підтвердженням того, що названа вулиця існувала до Другої світової війни і не мають жодного відношення до післявоєнного періоду є, зокрема, копія газети Опішнянського РК КП(б)У та РВК "Сталінський шлях" за 28.10.1939., у якій міститься постанова Президії Опішнянського районного виконавчого комітету від 27.10.1939 "Про утворення виборчих округів, по виборах в Опішнянську районну ОСОБА_2 депутатів трудящих" з переліком та визначенням адміністративно – територіальних меж виборчих округів на території Опішнянського району (вулицю Партизанську помарковано рожевим кольором). (а.с. 157-160, т.2).

Таким чином, даний доказ є свідченням того, що назва вулиці Партизанської існувала станом на жовтень 1939 року, тобто до Другої світової війни.

Однак до предмету доказування у цій частині належить встановлення фактів та обставин присвоєння назви вулиці Партизанської в смт. Опішня саме в 1920-х роках на честь червоних партизан, а вказаний доказ не дозволяє дійти такого правового висновку.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції, висновків Інституту народознавства НАН України від 07.03.2017 № 51 (т.2, а.с. 180-183) та Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України від 09.03.2017 № 1411/89 (а.с. 184-190, т.2), колегія суддів зазначає наступне.

По-перше: вказані висновки надані після прийняття оскаржуваного розпорядження, а отже не слугували підставою для його прийняття, а по-друге: висновки не ґрунтуються на аналізі конкретних документів щодо назви вулиці Партизанська в смт. Опішні.

Зокрема, у висновках, на які посилається відповідач, визнається, що за "нинішніх умов достатньо складно віднайти конкретний документ Опішнянського райвиконкому, яким було перейменовано вулицю в Опішні на Партизанську" (а.с. 184, т.2).

З урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність очевидної символіки комуністичного тоталітарного режиму у назві вулиці Партизанська в смт Опішня, а також будь-якого достовірного документального підтвердження щодо того, яким органом, від якої дати та в честь конкретно кого (або якої події чи її річниці) названо вказану вулицю, а отже відсутність причинно-наслідкових зв’язків між діяльністю червоних партизан у 1918-1919 роках та назвою вулиці Партизанська в смт. Опішня.

Таким чином, рекомендаціям Українського інституту національної пам’яті від 18.02.2016 № 01/534 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської, що ґрунтувалися на історичних довідках, складених професором ОСОБА_4, судом першої інстанції надана правильна оцінка у сукупності з іншими, встановленими обставинами, що полягають у відсутності очевидної символіки комуністичного тоталітарного режиму у назві цієї вулиці, відсутності будь-якого достовірного документального підтвердження, що дана вулиця отримала назву саме у 1920-х роках на честь червоних партизан.

Враховуюче викладене, під час прийняття розпорядження від 20.05.2016 № 206 в частині перейменування у смт. Опішні Зіньківського району Полтавської області вулиці Партизанської (п. 46 Додатку 1 до даного розпорядження) відповідач не мав достатніх об’єктивних даних та належних доказів того, що назва вулиці Партизанська у смт. Опішня пов’язана саме із червоними партизанами, а отже має відношення до подій та символіки комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Окрім того, колегія суддів зазначає, що згідно абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, розпорядження голови обласної державної адміністрації про перейменування приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

В свою чергу ч.5 ст.3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 № 4865-VI (далі - ОСОБА_1 № 4865-VI) передбачено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності (в їх числі - сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п.2 ч.3 ст.4 цього Закону) лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Судом встановлено, що селищним головою смт. Опішні були організовані та проведені громадські слухання по питанню виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", результати яких оформлено протоколом від 02.12.2015 (а.с. 161-163, т.1), проведено подворовий обхід. Згідно даних громадських слухань, мешканці вважали, що вулиця Партизанська перейменуванню не підлягає.

Пропозицій громадськості згідно абз. 4 п.6 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317 повинні бути враховані при прийнятті рішення про перейменування вулиць.

Такі пропозиції враховані при прийняття Розпорядження голови Опішнянської селищної ради від 19.02.2016 № 03, яким, зокрема, залишено попереднє найменування вулиці Партизанської (а.с. 168, т.1).

Таким чином, колегія суддів, дослідивши Розпорядження голови Опішнянської селищної ради від 19.02.2016 № 03, вивчивши докази правомірності його прийняття, а також враховуючи, відсутність доказів пов’язаності назви вулиці Партизанська в смт Опішня із подіями та символікою комуністичного тоталітарного режиму в розумінні Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", приходить до висновку про відсутність підстав для перейменування вулиці Партизанська в. смт Опішня.

Відповідно до абз. 2 розділу VІІ «Заключні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова обласної державної адміністрації наділений повноваженнями прийняти розпорядження про перейменування вулиці у випадку нездійснення такого перейменування селищним головою в установлені законом строки та за наявності підстав для здійснення такого перейменування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності підстав перейменування вулиці Партизанської в смт. Опішня, у відповідача не було повноважень для прийняття Розпорядження від 20.05.2016 № 206 "Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків" в частині перейменування цієї вулиці з підстав, передбачених абз. 2 розділу VІІ «Заключні положення Закону України «Про місцеві державні адміністрації», у зв’язку з чим розпорядження в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавська обласна державна адміністрація залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2017р. по справі № 816/2196/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

ОСОБА_6

Судді

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.