ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 травня 2017 р. Справа № 802/418/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" ОСОБА_2

про: зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк" ОСОБА_2 (далі - відповідач, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких, їй має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зазначила, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківських рахунків, що порушує її майнові права.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Заявлений адміністративний позов повністю підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, однак подав заяву вх.№6424 від 13.03.2017 року про розгляд справи за його відсутності та просив відмовити у задоволенні позову. Крім того, свою позицію виклав у письмових запереченнях, де зокрема зазначив, що відповідачем правомірно не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у зв'язку із тим, що остання відноситься до асоційованих осіб Публічного акціонерного товариства КБ "Євробанк", які не мають права на відшкодування коштів гарантованих Фондом оскільки є членом сім'ї ОСОБА_3, який на момент укладення договорів банківського вкладу обіймав посаду керівника відділення ПУАТ "ФІДОБАНК", а в свою чергу ПАТ КБ "Євробанк" та ПУАТ "ФІДОБАНК" мають спільного власника, а відтак відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути дану справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством КБ "Євробанк" та ОСОБА_1 16.03.16 року було укладено договір комплексного банківського обслуговування у вигляді заяви про прийняття пропозиції.

На виконання взятих зобов'язань ОСОБА_1 внесла на відкритий рахунок у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" кошти.

Разом з тим, 17 червня 2016 року на підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року №73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня 2016 року до 16 липня 2016 року включно, призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "ЄВРОБАНК".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року №215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" ОСОБА_2В з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

18 серпня 2016 року на офіційному веб-сайті Фонду розміщено оголошення, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 16 серпня 2016 року №1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 19 серпня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам зазначеного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" з 19 серпня 2016 року до 30 вересня 2016 року включно можуть звертатись до установ банку-агенту Фонду АТ "ТАСКОМБАНК".

На підставі вищезазначеного позивач звернулася для відшкодування коштів за договором за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Проте, листом від 12.09.16 року за вих. №01-24.2/5801 відповідач повіджомив ОСОБА_1, що у неї відсутні права на відшкодування коштів за її вкладом на підставі ч.4 ст. 26 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , оскільки вона є пов'язаною з ПАТ КБ "ЄВРОБАНК" особою.

Вважаючи дану відмову протиправною, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Правовідносини, пов’язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) та іншими, прийнятими відповідно до них, нормативно правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону, встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв’язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

В силу ч. 1, 2, ст. 27 Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно із ч. 5 ст. 34 Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Разом з тим, п. 1 ст. 2 ст. 37 вказаного закону визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Відповідно ч. 4 ст. 26 Закону, Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Згідно п. 3, 7 ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", пов’язаними з банком особами, зокрема, є керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку, асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини.

Водночас, ст. ст. 2, 42 вказаного закону визначено, що:

- керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.

- асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, позивачка є членом сім'ї ОСОБА_3, який на момент укладення договорів банківського вкладу обіймав посаду керівника відділення ПУАТ "ФІДОБАНК", а в свою чергу ПАТ КБ "Євробанк" та ПУАТ "ФІДОБАНК" мають спільного власника (а.с. 102-104).

Отже, зміст даного витягу підтверджує належність позивача до асоційованих осіб ПАТ КБ "Євробанк", що додатково засвідчує правомірність дій уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Таким чином, згідно норм чинного законодавства, відділення банку є його структурним підрозділом, а прямі родичі керівника відділення відносяться до асоційованих осіб.

Враховуючи наведені обставини, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв’язку з чим позовні вимоги до даного відповідача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності своїх рішень, докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна