Справа №359/3435/15-ц

Провадження № 2/395/24/2017

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Айрапетян Л.А. та Пугач Д.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач через свого уповноваженого представника 16.04.2017 року звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який, в позові зазначив, що відповідно до кредитного договору від 21.08.2008 року ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» надав ОСОБА_2 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у сумі 25 000,00 дол. США, строком на 21.08.2018 року із сплатою 14,35% річних, а позичальник зобов’язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки визначені договором. Однак, відповідачем не виконується вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв’язку з чим станом на 02.02.2015 року заборгованість по кредиту становить 14 216,87 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість кредитом 1 049,40 дол. США. Також відповідачем не виконуються умови щодо сплати відсотків та станом на 02.02.2015 року заборгованість по сплаті відсотків становить 1 542,74 дол. США, та пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків, становить 2 002,70 доларів США.

У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача достроково заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 762,31 доларів США (286 807,95 грн.), заборгованість за кредитом 14 216,87 доларів США (229 559,74 грн.), заборгованість по сплаті відсотків 1 542,74 доларів США (24 910,62 грн.), пеню за невчасну сплату кредиту та відсотки 2 002,70 доларів США (32 337,59 грн.) та витрати на оплату судового збору.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обставини справи підтвердив, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначив, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплаті процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії.

Позивач та представник відповідача в судове засідання з’явилися, проти позову заперечили в повному обсязі та представник відповідача пояснив, що у позовних вимогах банк просить стягнути заборгованість в доларах США, що є незаконною позовною вимогою. Позивачем не надані первинні бухгалтерські документи, які б доказували факт надання кредитних коштів баком та отримання кредитних коштів позичальником. Позивачем не надано жодного доказу направлення та отримання відповідної вимоги Відповідачем. Також сплив строк позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Зважаючи на викладене, просить суд у задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимогах необхідно відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні встановлено, що 21.08.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (5-12).

Як встановлено, позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 25 000,00 дол. США строком до 21.08.2018 року із сплатою 14,35% річних.

Однак, відповідач порушила взяті на себе зобов’язання за договором, належним чином не виконує та систематично порушує умови заяви на приєднання.

Внаслідок порушення взятих на себе зобов’язань за кредитним договором станом на 02.02.2015 року заборгованість відповідача перед банком становить: дострокова заборгованість за кредитним договором 17 762,31 доларів США (286 807,95 грн.), заборгованість за кредитом 14 216,87 доларів США (229 559,74 грн.), заборгованість по сплаті відсотків 1 542,74 доларів США (24 910,62 грн.), пеню за невчасну сплату кредиту та відсотки 2 002,70 доларів США (32 337,59 грн.).

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

В силу норм статті 258 ЦПК України до позовної заяви повинні додаватися докази (первинні документи) на підтвердження виконання Позивачем та Відповідачем своїх зобов’язань у розмірі, зазначеному у позові.

Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази суду до початку розгляду справи по суті.

За змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлений письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної суми в борг, так і дати її отримання.

Отже, у разі пред’явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов’язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов».

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу надання кредиту Відповідачу у сумі та валюті, визначеній умовами Кредитного договору, а отже не підтверджено право вимоги виконання боргового зобов’язання Відповідачем.

З наданих до суду документів неможливо зробити висновок про наявність певної суми заборгованості Відповідача за основною сумою боргу по кредиту та за нарахованими несплаченими процентами.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий суду, не є належним і допустимим доказом у справі і тому не може бути взятий судом до уваги, оскільки цей документ є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Отже, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, заяви на переказ коштів), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку, та які позивач просить стягнути з відповідача є достовірними, підтвердженими відповідними бухгалтерськими документами.

Згідно п. 10 ч. 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.

На час розгляду справи зазначена стаття передбачає, що якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.

Відповідно до умов п.17.5 повідомлення за договором здійснюється у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або вручення відповідних документів під особистий підпис.

Відповідно до позовної заяви позивач просить достроково стягнути з відповідача кредитні кошти, однак в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем вимог до Відповідачу про повне дострокове повернення споживчого кредиту та докази отримання Відповідачкам цих вимог, що свідчить про невиконання Позивачем вимог п. 10 ч. 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Декретом Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», який є чинний, має силу закону України та встановлює правовий порядок використання іноземної валюти (далі по тексту Декрет) установлений режим здійснення валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Відповідно до т..1 Декрету долари США є валютні цінності і є іноземною валютою. Долари США є грошовими коштами відповідної іноземної держави і використання їх на території України обмежується низкою законодавчих актів України. Крім того, обіг на території України інших грошових одиниць прямо забороняється ст. 32 ЗУ «Про Національний банк України». Згідно ст. 192 ЦКУ іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом, яким є Декрет.

Позивачем не виконана ухвала суду (а.с.95), а саме не надано до суду генеральної або індивідуальної ліцензії, що були чинними на дату укладення кредитного договору (21.08.2008 р.). Зазначена обставина дає підстави вважати, що на дату укладання Кредитного договору №014/6435/82/76432 всупереч п.2 ст.5 та пп.в) п.4ст. 5 Декрету, в банку відсутня індивідуальна та генеральна ліцензія, що дозволяли би видачу валютного кредиту в доларах США.

Також, позивачем не доведений факт отримання кредиту в сумі, зазначеній в кредитному договорі. Фактично, відповідачем отримані кредитні кошти в сумі 24500 доларів США, що підтверджено заявою на видачу готівки від 21.08.2008 р. При цьому позивачем безпідставно нараховані та утримані проценти за користування кредитними коштами в сумі 25000,00 доларів США.

Посилання позивача на знищення первинних бухгалтерських документів суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 9.4 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою НБУ від 06.07.2000 р. № 279, документи, що підтверджують факт видачі та погашення кредиту зберігаються у кредитній справі. Кредитна справа зберігається до повного погашення заборгованості за кредитом. Знищення документів може свідчити або про повне погашення боргу або про списання боргу за рахунок резерву.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України (НБУ) від 13 вересня 2010 р. № 424, яка набрала чинності з 07.11.2010 року, затверджено Порядок формування банками резервів за кредитами та нарахованих відсотків по ним і списання безнадійної заборгованості.

Згідно з цим Порядком банк мав право самостійно списати (відшкодувати) за рахунок резервів безнадійну заборгованість за кредитами позичальників - юридичних осіб, фінансова діяльність яких визначена як незадовільна, та позичальників - фізичних осіб, фінансовий стан яких визначено як нестабільний або незадовільний, за якою платежі за основним боргом та/або нарахованими доходами прострочені понад 90 днів та яка обліковується за окремими аналітичними рахунками з обліку безнадійної заборгованості (далі - безнадійна заборгованість).

У разі списання безнадійної заборгованості за кредитами банк одночасно списує нараховані проценти за цими кредитами за рахунок сформованих резервів.

Рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами приймається Правлінням Банку.

Відповідно до пп. 159.4.1 ПКУ за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №172. Відповідно до Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з ознак, наведених в пункті 14.1.11. Податкового кодексу, зокрема це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт «є» пункту 14.1.11).

У чинному Податковому Кодексі України, як і у чинній Постанові НБУ від 01.06.2011 року №172, (яка розроблена відповідно до Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI) не передбачено права вимоги Банку до позичальника на відшкодування списаної в минулому за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відповідно до п.8 Постанови НБУ № 424 від 13.09.2010р. - банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Списана безнадійна заборгованість на балансовому рахунку позивача не числиться, тобто ліквідована, та не відображається на балансових рахунках позивача. Будь-які грошові суми, які зазначено у позабалансовому рахунку Банку, за позивачем рахуватися не можуть, як і не можуть рахуватися за будь-ким з позичальників, оскільки позабалансовий рахунок не приймає участі у фінансово-господарській діяльності банку і тому, цей рахунок до уваги не береться.

Крім того, якщо позивач списав безнадійну заборгованість за рахунок сформованого резерву, це означає, що банк відшкодував собі витрати по списаному кредиту №014/1975/6/11973 від 25.03.2008 року за рахунок сформованого резерву, а отже, податки з даного кредиту не заплатив, а відніс собі на витрати, тобто отримав відшкодування від держави.

В судовому засіданні представником позивача підтверджений факт утримання комісійної винагороди в сумі 500 доларів США, а отже підтверджений факт неправомірного утримання комісії в іноземній валюті.

Також на дату звернення з позовом до суду сплив строк позовної давності, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з пунктом 16,2 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов’язань, визначених кредитним договором, кредитор має право вимагати дострокового виконання грошових зобов’язань згідно умов, викладених у статті 9 цього договору. Відповідно до п.9.2 банк вправі пред’явити вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником строків погашення кредиту більш, ніж на 30 днів, або порушення цих строків менш, ніж на 30 днів, але більше трьох раз протягом останніх дванадцяти місяців. Відповідно до п.9.3. позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення кредиту протягом 30 днів з дня її отримання. Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання, та визначили умови такого повернення коштів.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової.

Представником позивача в судовому засіданні підтверджений факт виникнення простроченої заборгованості за кредитом в 2009 році. Таким чином, зважаючи на умови п.9.2 Кредитного договору банк вправі був пред’явити вимогу про стягнення боргу протягом трьох років з моменту виникнення простроченої заборгованості. Строк позовної давності сплив в 2012 році, а з позовом Позивач звернувся до Відповідача в 2015 році, тобто зі спливом позовної давності.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 в повному обсязі.

Сплачений судовий збір за розгляд позовних вимог ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» віднести на рахунок позивача, який сплатив їх при зверненні до суду.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст. 207, 261, 266, 638, 1046, 1047, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 131, 212-215, 223, 258 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судовий збір в розмірі 2868 грн. 00 коп., сплачений при зверненні до суду, віднести на рахунок публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлений 02.05.2017 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_5