ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 р.

Справа № 804/8257/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І. за участю: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Краснікова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2016 року з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач) в якому просив суд визнати дії Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, неправомірними про винесення податкової вимоги за № 3586-17 від 03.08 2016 року про зобов'язання сплати податкового збору в розмірі 2179,11грн.; скасувати податкову вимогу за № 3586-17 від 03.08.2016 року Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про зобов'язання сплати мною податкового збору в розмірі 2179,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач одержав спадщину замість свого батька (на підставі ст.1266 Цивільного індексу України), який помер, тобто фактично спадкування відбулось як члена сім'ї першого ступеня споріднення, тому успадковане майно повинно оподатковуватись за нульовою ставкою, а отже податкова вимоги винесена без належних на те підстав.

Позивач в судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засідання пред'явлені позовні вимоги не визнав та зазначив, що дохід у вигляді успаткованого майна має оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб за ставкою у 5% та військовим збором 1.5 % таким чином спірна вимога винесене без порушення норм чинного законодавства, за таких обставин просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 було отримано в спадщину нерухоме майно в розмірі 1\6 ч., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належало бабці позивача - ОСОБА_4.

Спадкове майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належало спадкодавцю 1\2 ч. на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого тернівським управлінням житлового комунального господарства об'єднання держпідприємств по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» 30 серпня 1993 року за № 1152, 1\2 ч. на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Тернівським управлінням житлового комунального господарства об'єднання дежпідприємств по видобутку вугілля «Павлоградвугілля» 30 серпня 1993 року за № 1152, та зареєстрованого в колективному підприємстві Тернівське бюро технічної інвентаризації чоловікові спадкодавця ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкоємцем якого була дружина ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Батько позивача ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, був сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5

04 травня 2016 року позивачем до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік за № НОМЕР_1, в якій задекларовано дохід, отриманий у вигляді спадкового майна вартістю 33524,8 грн.

03 серпня 2016 року Західно-Донбаська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській область винесла податкову вимогу за № 3586-17 про зобов'язання сплати мною податкового збору в розмірі 2179,11 грн.

На заяву позивача від 27.07.2016 року Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надала відповідь від 10.08.2016 року, в якою повідомила, що за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення оподатковуються за ставкою 5 відсотків. Крім того, було зазначено, що за порушення термінів сплати податків, платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

28 серпня 2016 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України за роз'ясненнями стосовно сплати податкового боргу. Так 26 вересня 2016 року на звернення позивача, ДФС надало відповідь, в якій було зазначено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий платником податку (спадкодавцем) (у т.ч. за правом представлення), який не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення у розумінні Кодексу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу та вважає винесену податкову вимогу такою що порушує його права та інтереси.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. В подальшому уточнених декларацій позивач не подавав.

Відповідно до абз. е) п. 176.1 ст. 176 ПКУ платник податку з доходів фізичних осіб зобов'язаний своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п, 49.18.4 п.п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 власноруч надана податкова декларація про майновий стан та доходи за 2015 рік від 04.05.2016р. №1600008440 податкова адреса: АДРЕСА_2 задекларовано дохід від успадкованого майна у сумі 31208,0 грн., сума податку на доходи з фізичних осіб складає 1560,40 грн., сума військового збору 468,12 грн.

Згідно даних в АІ «Податковий блок» вказана податкова декларація занесена з помилками, а саме: сума доходу 33524,83 грн., а не 31208,0 грн., сума податку на доходи з фізичних осіб 1676,24грн., а не 1560,40 грн., сума військового збору 502,87грн., а не 468,12 грн.

Станом на 31.07.2016 року в ІК платника ОСОБА_1 здійснено нарахування помилково зазначених сум податку на загальну суму 2179,11 грн., а необхідно 2028,52грн., податкові зобов'язання платником несплачені.

Згідно доповідної записки від 06.01.2017 року за №4/04-10-13-02-14 з метою відображення правильної суми нарахування та суми податкового боргу приведено ІК платника ОСОБА_1 у відповідність.

Станом на 31.01.2017 року в ІК платника ОСОБА_1 (НОМЕР_2) рахується борг на загальну суму 2028,52 грн. у т.ч. по податку на доходи з фізичних осіб 1560,40 грн., по військовому збору 468,12 грн.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З огляду на наведене, податкова вимога не є документом, на підставі якого виникають (нараховуються) грошові зобов'язання, а є лише документом, який містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання. В даному випадку грошові зобов'язання позивача виникли на підставі власноруч поданої податкової декларації та обліковуються як податковий борг у сумі 2028,52 грн.

Винесення податкової вимоги не є заходом стягнення (погашення) податкового боргу. Як зазначено у п.3 податкової вимоги, вона лише застерігає, що у разі несплати суми податкового боргу, до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Податкова вимога не є документом, що встановлює право податкової застави, оскільки податкова застава виникає автоматично із появленням податкового боргу. Вона лише попереджує платника про розповсюдження такого права податкової застави на його майно.

Таким чином, наявність у платника податкового боргу тягне за собою обов'язкове винесення податкової вимоги.

Разом із цим, суд критично ставиться до посилання позивача на той факт, що отримана ним спадщина повинна оподатковувати за ставкою 0% замість 5 %, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦКУ спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1266 ЦКУ спадкування за правом представлення.

Так, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з п.1.1 ст.1 ПКУ Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, і об'єктом оподаткування якої є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.10 п.164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст.174 розділу IV ПКУ, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Відповідно до пп. "а" пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПК, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується, зокрема, вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення

Згідно з пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Водночас відповідно до пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою 5 відсотків, встановленою п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16 ' підрозділу 10 розділу XX ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 ' підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 ' підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначені у статті 171 ПКУ (пп. 1.5 п. 16 ' підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 1.7 п. 16 ^ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Таким чином, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий платником податку (спадкоємцем) (у т. ч. за правом представлення), який не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення даного адміністративного позову з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними, скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2017 року.

Суддя

Н.В. Захарчук-Борисенко