ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року Справа № 915/101/15

м . Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника відповідача – ОСОБА_1, дов. від 12.09.2016 р.,

та прокурора Григорян Е.Р.,

від інших учасників судового процесу представники не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Березанського району Миколаївської області - Миколаївська місцева прокуратура № 1 прокуратури Миколаївської області,

54001, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв,

в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації,

57400, вул. Центральна (Леніна), 33, смт. Березанка, Миколаївська область,

до виробничо-комерційної фірми “Юна-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

65076, вул. Щорса, 2, м. Одеса;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) державне підприємство “Очаківське лісомисливське господарство”,

57700, вул. Леніна, 10, м. Очаків, Миколаївська обл.;

2) приватне підприємство “ААС”, 57456, вул. Алея Фестивальна, 4-а, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”,

01001, пров. Шевченка, 12, м. Київ,

про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно і про зобов’язання знести самочинно збудовані будівлі та споруди, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Березанського району Миколаївської області, в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (ДАЛІ – Березанська райдержадміністрація), звернувся з позовом до виробничо-комерційної фірми (ВКФ) “Юна-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ “Юна-Сервіс”), Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області (далі – Реєстраційна служба Березанського РУЮ), з вимогами про:

1) скасування рішення від 20.05.2013 р. № 2391266 державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень у частині проведення державної реєстрації права власності ВКФ “Юна-Сервіс” на спірні об’єкти: альтанки (літ. К3-1, К4-1, К5-1, К6-1, К7-1, К8-1, К9-1, К10-1, К11-1), блинну (літ. К12-1) та кафе (літ. Е-1), що розташовані за адресою: пр-т Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область;

2) зобов’язання Реєстраційної служби Березанського РУЮ внести зміни у запис Державного реєстру прав власності щодо об’єкта нерухомого майна база відпочинку “Орбіта”, реєстраційний номер 62260048209, розташованого за адресою: пр-т Курортний,7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, а саме, вилучити із опису об’єкта нерухомого майна інформацію про спірні об’єкти;

3) скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.05.2013 № 3632947 у частині встановлення права власності ВКФ “Юна-Сервіс” на спірні об’єкти.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у процесі реконструкції бази відпочинку “Орбіта” ВКФ “Юна-Сервіс” самочинно збудовано на земельній ділянці, належній ДП “Очаківське лісомисливське господарство” на праві постійного користування, яка знаходиться в межах пляжної зони, спірні об’єкти: альтанки загальною площею 400,7 кв.м., блинну площею 168,3 кв.м. та кафе площею 255,4 кв.м., чим порушено ст.ст. 60, 62, 90 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України, котрі забороняють будівництво зазначених об’єктів у межах пляжної зони, а також обмежено на цю земельну ділянку право власності держави в особі Березанської райдержадміністрації. Викладене, на думку позивача, підтверджується висновком від 09.12.2014 р. № 497 експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області.

За такими вимогами ухвалою суду від 05.02.2015 р. порушено провадження в даній справі та залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство “Очаківське лісомисливське господарство” (далі – Очаківське ЛМГ).

ВКФ “Юна-Сервіс” у відзиві від 11.03.2015 р. позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, тому що за договором купівлі-продажу від 03.09.2005 р. № 1-Ж ВКФ “Юна-Сервіс” придбано у процесу публічних торгів у держави цілісний майновий комплекс, - базу відпочинку “Орбіта”, до складу якого входили, зокрема, об’єкти, розташовані на земельній ділянці державної власності, котрі в подальшому реконструйовано у спірні альтанки, блинну та кафе, а отже відповідач правомірно розпорядився придбаними спірними об’єктами, здійснивши їх реконструкцію, при цьому ВКФ “Юна-Сервіс” не змінювало зміну зовнішніх геометричних розмірів фундаментів та площі забудови придбаних об’єктів нерухомого майна, в тому числі приміщення рятувальної станції, та інших об’єктів майнового комплексу, п’яти навісів зокрема, а тому відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено зазначені у позові вимоги законодавства щодо самочинного будівництва спірних об’єктів.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Судом першої інстанції ухвалою від 12.03.2015 р. в даній справі здійснено заміну первісного відповідача – Реєстраційної служби Березанського РУЮ належним відповідачем – Березанським районним управлінням юстиції Миколаївської області (далі – Березанське РУЮ), а ухвалою від 23.04.2015 р. - залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі - Банк) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.06.2016 р. залучено до участі у справі іншого відповідача державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Березанського РУЮ Миколаївської області ОСОБА_2.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 р. скасовано судові рішення місцевого та апеляційного суду в даній справі і її передано на новий розгляд Господарському суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 29.12.2016 р. справу прийнято до провадження.

За заявою керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Миколаївської області, до якої внаслідок ліквідації (у процесі реорганізації) прокуратури Березанського району Миколаївської області, перейшли повноваження останньої, ухвалою суду від 22.02.2017 р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог відносно відповідачів державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 та Березанського районного управління юстиції Миколаївської області в частині позовних вимог про:

1) скасування рішення від 20.05.2013 р. № 2391266 державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень у частині проведення державної реєстрації права власності ВКФ “Юна-Сервіс” на спірні об’єкти: альтанки (літ. К3-1, К4-1, К5-1, К6-1, К7-1, К8-1, К9-1, К10-1, К11-1), блинну (літ. К12-1) та кафе (літ. Е-1), що розташовані за адресою: пр-т Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область;

2) зобов’язання Реєстраційної служби Березанського РУЮ внести зміни у запис Державного реєстру прав власності щодо об’єкта нерухомого майна база відпочинку “Орбіта”, реєстраційний номер 62260048209, розташованого за адресою: пр-т Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, а саме, вилучити із опису об’єкта нерухомого майна інформацію про спірні об’єкти;

До розгляду справи по суті керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду із заявою від 21.02.2017 р. № (15-31)3375 вих-17, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 22.02.2017 р. № 2710/17, про зміну предмету позову, а саме:

1) “Визнати недійсним та скасувати видане Виробничо-комерційній фірмі “Юна-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю свідоцтво про право власності на нерухоме майно №3632947 від 20.05.2013”;

2) “Зобов’язати Виробничо-комерційну фірму “Юна-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю знести самочинно збудовані будівлі та споруди – альтанки (літ. К3-1, К4-1, К5-1, К6-1, К7-1, К8-1, К9-1, К10-1, К11-1) загальною площею 400,7 кв.м., блинну (літ. К12-1) площею 168,3 кв.м. та кафе (літ. Е-1) загальною площею 255,4 кв.м., що розташовані за адресою: пр-т Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область”.

У заяві від 21.02.2017 р. про зміну предмету позову викладено вимогу й про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Крім того, в указаній заяві керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, зокрема, що перевіркою, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області, про що складено відповідний акт уніфікованої форми від 26.07.2013 р., виявлено факт самовільної побудови на земельній ділянці, не наданій відповідачеві у власність або користування, альтанок літ. К3-1, К4-1, К5-1, К6-1, К7-1, К8-1, К9-1, К10-1, К11-1, загальною площею 400,7 кв.м., блинної літ. К12-1, площею 168,3 кв.м., та кафе літ. Е-1, площею 255,4 кв.м. Зазначені об’єкти, на думку прокурора, не могли бути створені в результаті реконструкції раніше існуючих об’єктів, тому що наявні значні розбіжності в загальних площах цих об’єктів та об’єктів бази відпочинку “Орбіта”, придбаних ВКФ “Юна-Сервіс” за договором купівлі-продажу від 03.09.2005 р. На думку прокурора, викладене свідчить про здійснення відповідачем при реконструкції вже існуючих об’єктів бази відпочинку “Орбіта” самочинного будівництва/добудови спірних об’єктів: альтанок, блинної та кафе.

Ухвалою суду від 03.04.2017 р. залучено до участі у справі приватне підприємство (ПП) “ААС” третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача з тих підстав, що це підприємство є користувачем лісовою ділянкою, у межах якої розміщено спірні в даній справі споруди ВКФ “Юна-Сервіс”, і рішення в даній справі може вплинути на права та обов’язки підприємства.

Від Березанської райдержадміністрації, Банку, ДП “Очаківське ЛМГ” та ПП “ААС”, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не з’явилися.

Вислухавши прокурора, яка підтримала позовну заяву, з урахуванням заяви від 21.02.2017 р. про зміну предмету позову, з викладених у ній підстав, з урахуванням доводів, наведених у письмових поясненнях до позову, та представника відповідача, який позов не визнав з підстав, викладених у відзиві від 11.03.2015 р. на позовну заяву, з урахуванням письмових пояснень до нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ВКФ “Юна-Сервіс” (покупець) та регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області (продавець) укладено договір від 03.09.2005 р. № 1-Ж купівлі-продажу (приватизації) бази відпочинку “Орбіта” (державне майно), проданої на аукціоні (далі – договір), посвідчений 03.09.2005 р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3, та зареєстрований в реєстрі за № 268, з урахуванням змін, внесених додатковим договором від 08.09.2006 р. та договором від 27.04.2007 р. про внесення змін до договору (т. 1, а.с. 21-23, 26-27), згідно умов якого ВКФ “Юна-Сервіс” придбало цілісний майновий комплекс бази відпочинку “Орбіта”, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, проспект Курортний, 7, у складі майна згідно з інвентаризаційним описом основних засобів (державне майно), та в тому числі об’єкти нерухомості: Б-1, Б’-1 – будинок харчоблоку – загальною площею 1144,9 кв. м., кам’яний будинок: В2-1 – 137,6 кв. м., В3-1 – 136,8 кв. м., В4-1 – 130,9 кв. м., В5-1 – 133,3 кв. м., В6-1 – 135,1 кв. м., В7-1 – 138,0 кв. м., В8-1 – 136,5 кв. м., В9-1 – 136,4 кв. м., В10-1 – 138,4 кв. м.; Г-1 – будинок для відпочинку – 140,6 кв. м., дерев’яний будинок Д4-1 – 26,7 кв. м., Д5-1 – 26,9 кв. м., Д6-1 – 27,5 кв. м., Д7-1 – 27,6 кв. м., Д8-1 – 27,5 кв. м., Д9-1 – 27,5 кв. м., Д10-1 – 34,8 кв. м., Д11-1 – 27,9 кв. м., Д12-1 – 27,7 кв. м., Д13-1 – 27,9 кв. м., Д14-1 – 29,8 кв. м., Д15-1 – 26,9 кв. м.; Ж-1 – опріснювальна – 16,5 кв. м., И-1 – будинок для персоналу – 36,1 кв. м., И’-1 майстерня – 50,0 кв. м, И”-1 – гараж – 44,4 кв. м., Л1-1 – вбиральня – 76,1 кв. м., Л2-1 – вбиральня – 76,1 кв. м., М-1 – будівля для персоналу бази відпочинку – 47,0 кв. м., Н-1 – овочесховище – 25,5 кв. м., П-1 – кінотеатр – 335,6 кв. м., Р-2 – будинок для відпочинку – 845,9 кв. м., С-1, С1-1 – будівля медпункту, павільйон побутових послуг – 187,2 кв. м., Т-1 – ігротека – 83,9 кв. м., Ч-1 – рятівна станція – 15,2 кв. м., І-1 – навіс-склад, У1-1 – трансформаторна підстанція – 19,4 кв. м., Щ-1 вбиральня, Ю-1 вмивальник, Я-1, Я1-1 – альтанка, Ц – незакінчене будівництво сауни, № 72 – фонтан з клумбою, № 74 – ємність, № 75 – ємність, № 83 – ємність, № 76 – сміття збірник, № 77 – ворота, №№ 73, 78, 80, 84, 106, 107, 108, 110, 111, 112 – огорожа, №№ 79, 109 – ворота, І, ІІ – замощення, ємність для відходів, навіс пляжний (5 шт.), та зобов’язалося здійснити реєстрацію придбаних об’єктів у бюро технічної інвентаризації (п. 1.1 договору).

Передача об’єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення цього договору та повної сплати ПДВ, та посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Покупець повинен до 01.09.2007 р. оформити документи на право землекористування земельною ділянкою під об’єктом у встановленому законодавством порядку з урахуванням умов, встановлених у “Порядку користування земельною ділянкою бази відпочинку “Орбіта” (п. 5.9 договору в редакції договору від 27.04.2007 р. про внесення змін).

Право власності на майно переходить до ВКФ “Юна-Сервіс” з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, згідно з чинним законодавством (п. 1.2 договору).

На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області 05.09.2015 р. передало об’єкт приватизації у власність ВКФ “Юна-Сервіс”, про що до Реєстру прав власності на нерухоме майно 09.09.2005 р. внесено відповідний запис № 11900901.

ВКФ “Юна-Сервіс” на виконання умов п. 5.9 договору щодо оформлення документів на право землекористування земельною ділянкою здійснено наступні дії:

1) укладено з Березанською райдержадміністрацією договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 22.04.2008 р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі за № 924 (т. 1, а.с. 171), за яким придбано у власність земельну ділянку площею 3,0418 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0457, розташовану в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі – Коблівська сільрада), пр. Курортний, 7, зона відпочинку “Коблеве”, на якій знаходиться база відпочинку “Орбіта” та частина її майна. На підставі цього договору купівлі-продажу землі відповідачу видано державний акт від 08.05.2008 р. серія ЯЕ № 923678 на право власності на вищевказану земельну ділянку;

2) укладено з Коблівською сільрадою договір оренди земельної ділянки (т. 1, а.с. 29-30), посвідчений 27.04.2012 р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 452, а також зареєстрований у відділі Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області 05.06.2012 р. за № 482090004000749, за яким ВКФ “Юна-Сервіс” отримано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,3400 га, кадастровий номер 4820982200:09:000:0625, розташовану за адресою: проспект Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, на якій наявні нежитлові будівлі бази відпочинку “Орбіта”. Цей договір у подальшому визнано недійсним рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2015 р. в іншій господарській справі № 915/1861/14, котре залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 р.

У подальшому ВКФ “Юна-Сервіс” здійснено реконструкцію бази відпочинку “Орбіта” на підставі декларації від 01.06.2012 р. про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області 05.06.2012 р., відповідно до якої замовником реконструкції є відповідач, підрядником – ТОВ “Горяц-Т”, а проектувальником – кооператив “Колос” (т. 1, а.с. 249-251), та декларації від 01.04.2013 р. про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області 01.04.2013 р. за № МК 143130910186 (т. 1, а.с. 33-37). Згідно останньої площі спірних об’єктів становлять: альтанок – 400,7 кв.м.; блинної – 168,3 кв.м.; кафе – 255,4 кв.м. На даний час цю декларацію не скасовано, об’єкт база відпочинку “Орбіта” після реконструкції прийнятий в експлуатацію. Обставини щодо законності вищевказаної реконструкції, крім іншого, встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 р. у справі № 815/2415/14, котра набрала законної сили в порядку, встановленому чинним законодавством.

Державним реєстратором реєстраційної служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 20.05.2013 р. видано ВКФ “Юна-Сервіс” свідоцтво серії САЄ № 471683 індексовий номер 3632947 про право приватної власності на об’єкт нерухомого майна: база відпочинку “Орбіта” площею 7894,87 кв.м., адреса об’єкта: проспект Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, як цілісний майновий комплекс (т.1, ас.42), а також прийнято рішення від 20.05.203 р. № 2391266 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі котрого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 981302 про державну реєстрацію прав власності ВКФ “Юна-Сервіс” на базу відпочинку “Орбіта”, розташовану за адресою: проспект Курортний, 7, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, із зазначенням, що підставою виникнення права власності є зазначене вище свідоцтво про право приватної власності на базу відпочинку “Орбіта”, до складу якої входять об’єкти нерухомого майна загальною площею 7894,87 кв.м., в тому числі спірне кафе під літерою Е-1, площею 241,8 кв. м., та інші об’єкти, серед яких спірні альтанки за літ. К3-1, К4-1, К5-1, К6-1, К7-1, К8-1, К9-1, К10-1, К11-1 та блинна літ. К12-1, площею 144,1 кв. м., що підтверджується відповідним витягом із вказаного Державного реєстру ( т.1, ас. 43).

За твердженнями прокурора, з котрими погодився позивач, спірні об’єкти є самочинно збудованими, так як, зокрема, відомості про них відсутні в договорі купівлі-продажу бази відпочинку “Орбіта”, але наявні в декларації про готовність об’єкта до експлуатації; їх збудовано на земельній ділянці в межах пляжної зони прибережної захисної смуги у кварталі 47 виділу 4 урочища “Коблеве” Березанського лісництва, яка є державною власністю та належить на праві постійного користування ДП “Очаківське лісопромислове господарство”.

Суд відхиляє вказані твердження прокурора з огляду на таке.

Як викладено вище, ВКФ “Юна-Сервіс” за договором купівлі-продажу (приватизації) придбано державне майно - базу відпочинку “Орбіта” як цілісний майновий комплекс у складі майна:

- об’єкти нерухомості, згідно інвентаризаційного опису основних засобів, серед яких рятівна станція під літерою Ч-1;

- інші об’єкти, серед яких п’ять навісів пляжних.

Об’єкти у складі майнового комплексу бази відпочинку “Орбіта”: будівля рятівної станції як нерухоме майно; тимчасові споруди, а саме п’ять навісів пляжних та навіс-склад, останній, за твердженнями відповідача, примикав до будівлі рятівної станції для зберігання майна, в тому числі човнів, але з невідомих причин не включений у договір приватизації, на момент їх придбання ВКФ “Юна-Сервіс” розміщалися в межах пляжної зони (на піску) прибережної захисної смуги на відстані 30 метрів від урізу Чорного моря, при цьому до рятівної станції примикав навіс-склад (тарний склад), який з невідомих причин не включено у перелік об’єктів бази відпочинку, що приватизуються.

Такі твердження ВКФ “Юна-Сервіс” не спростовані прокурором та позивачем і узгоджуються з відомостями, котрі містяться у документах, зокрема, у листі Березанської філії ММБТІ, у відповідності до якого, об’єкти бази відпочинку “Орбіта”, а саме: рятівна станція та навіс-склад (товарний склад), п’ять навісів пляжних розташовані, починаючи з 1970 року, в межах пляжної зони (на піску), при цьому заміри площі навісів не проводилися (т.1, ас. 207); у листі Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області, якими підтверджується, що рятівна станція, навіс-склад та п’ять навісів пляжних розташовані у пляжній зоні бази відпочинку “Орбіта” (т.1, ас. 206); у листі від 21.07.2014 р. проектувальника реконструкції бази відпочинку “Орбіта”, а саме кооперативу “Колос”, згідно яких, останнім на замовлення ВКФ “Юна-Сервіс” виготовлено робочий проект “Реконструкція бази відпочинку “Орбіта”. Останнім передбачалося проведення реконструкції існуючих будівель та споруд бази відпочинку, в тому числі в межах пляжної зони. Згідно даних проектної документації, на розташованих у пляжній зоні об’єктах реконструкції передбачалося заміна покриття даху, укріплення залізних підпорок, проведення ремонту стін, підлоги, декорування, заміну вікон та металоконструкцій, при цьому в результаті реконструкції п’яти пляжних навісів у межах існуючих їх зовнішніх геометричних розмірів мали бути утворені блинна та 9 альтанок, а в результаті реконструкції рятівної станції та навісу-складу в межах їх площі забудови передбачалося утворення кафе (т. 1, ас. 205).

Інших доказів щодо місця розміщення рятівної станції, складу-навісу і п’яти навісів пляжних та розмірів цих навісів на момент приватизації бази відпочинку “Орбіта” сторонами не подано, у зв’язку з їх відсутністю, що підтверджується наступним. Інвентарна справа на базу відпочинку “Орбіта”, згідно листа Березанської філії ММБТІ від 12.05.2015 р., втрачена. Проектну документацію реконструкції бази відпочинку “Орбіта” викрадено у 2013 році не встановленими особами, що підтверджується довідкою від 09.08.2013 р. № СВ4899вих Суворовського райвідділу Одеського міського Управління ГУМВС України в Одеській області.

ВКФ “Юна-Сервіс” стверджує, що спірні об’єкти: кафе, блинна та 9–ть альтанок – це реконструйовані об’єкти, придбані у складі цілісного майнового комплексу бази відпочинку “Орбіта”, що розташовані в межах пляжної зони ( фото цих об’єктів за №№ 4-7 додано до клопотання відповідача від 13.05.2017 р., зареєстрованого в Господарському суді Миколаївської області 13.05.2017 р. за № 6852/17), а саме:

- кафе, із зазначеною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно площею 241,8 кв. м. (фото № 4): одна частина, яка є нерухомістю, в межах площі забудови рятівної станції та друга частина в зовнішніх геометричних розмірах складу-навісу, котра є тимчасовою спорудою, об’єднаною з частиною кафе, яка є нерухомістю, спільним металевим даховим покриттям та металоконструкціями стін (фото № 5); третя частина в зовнішніх геометричних розмірах частини п’ятьох пляжних навісів, яка є відокремленою і розташована поруч з іншими двома частинами кафе, при цьому металоконструкції стін цієї частини є тимчасовими - на період зимової консервації бази відпочинку (фото №№ 6,7);

- блинна літ. К12-1, площею 144,1 кв. м., яка складається із двох тимчасових споруд, у зовнішніх геометричних розмірах частини п’ятьох пляжних навісів, об’єднаних спільним металевим даховим покриттям та металоконструкціями стін (фото № 3), при цьому металоконструкції однієї із стін є тимчасовими - на період зимової консервації бази відпочинку;

- 9-ть альтанок у зовнішніх геометричних розмірах із частини п’ятьох пляжних навісів (фото №№1-3).

Такі твердження ВКФ “Юна-Сервіс” не спростовані прокурором та позивачем і узгоджуються з відомостями, котрі містяться у наведених вище листі кооперативу “Колос”, проектувальника реконструкції бази відпочинку “Орбіта”, та декларації про готовність об’єкта до експлуатації, поданими прокуратурою плані земельної ділянки (т. 4, а.с. 10).

Суд погоджується з доводами відповідача, котрі не спростовано прокурором та позивачем, щодо збільшення площі спірних об’єктів, площі кафе відносно рятувальної станції зокрема, на що посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, з огляду на наступне:

при затвердженні декларації від 01.04.2013 р. про готовність об’єкта до експлуатації площі спірних об’єктів визначено в порядку п. Б.7 додатку Б “Правила підрахунку загальної, корисної і розрахункової площ, будівельного об’єму, площі забудови і поверхності будівель” до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-9-99, згідно котрого площа забудови будівли візначається як площа горизонтального перетину по зовнішньому ободу будівлі на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини; площа під будівлею, розташованою на опорах, а також проїзди під будівлею включаються до площі забудови;

на період, коли спірні об’єкти не використовуються за призначенням, їх зашивають металом, через що будівлі та навіси, прибудовані до них та розташовані поруч, становлять єдину будівлю, і саме в такий період (грудень 2014 року) досліджував спірні об’єкти бази відпочинку “Орбіта” експерт, який надав висновок від 09.12.2014 р. № 497, на котрий посилається прокурор. У цьому висновку зазначено, що на спірній земельній ділянці розташовані “будівлі із легких металевих конструкцій з майданчиками із фігурних елементів мощення загальною площею 168,3 кв.м. та 255,4 кв.м.”;

спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно видано на базу відпочинку “Орбіта” загальною площею 7894,87 кв.м., а спірні альтанки вказані без зазначення та врахування їхніх площ у загальній площі бази відпочинку “Орбіта”.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє посилання прокурора на висновок експерта НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області від 09.12.2014 р. № 497, як на доказ, що підтверджує зведення відповідачем у межах пляжної зони спірних об’єктів, як об’єктів нерухомого майна, що забороняється чинним законодавством, тому що викладені в цьому висновку відомості не узгоджуються з відомостями відносно спірних об’єктів, з’ясованими при дослідженні наведених вище доказів.

У відповідності до визначення термінів, реконструкція (лат. — назад і будова) — перебудова існуючих об’єктів виробничого та цивільного призначення, пов’язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Альтанка або бесідка (пол. аltanka від італ. altana — тераса на даху) – невеличка садово-паркова споруда. За розміром поступається павільйону. Спочатку так називали великі балкони, потім так почали називати площадки, виступи та бесідки, звідки можна насолоджуватися оточуючим краєвидом, пейзажем. Як правило, альтанки відкриті з усіх боків, але бувають і закриті альтанки (схожі з павільйонами).

Навіс — це практична і економічно вигідна конструкція, яка відноситься до малих архітектурних форм. Навіс, як будівельний об’єкт, є вуличною конструкцію у вигляді даху різноманітної форми, розташованої на опорах, призначення якої — захист від негативного впливу погодних факторів (снігу, дощу, вітру, пилу, прямих сонячних променів). Навіси можна розділити на кілька основних видів: прибудовані й окремо стоячі. Прибудовані навіси зводяться до зовнішньої стіни, над ґанком, балконом або входом. Окремі навіси встановлюють відокремлено. Навіси можуть бути декоративними та функціональними: декоративні навіси являють собою художню композицію, і як правило застосовуються для загального ансамблю конструкцій як прикраса для ландшафтного дизайну; функціональні навіси виконують захисні та огороджувальні функції, відрізняються ергономічністю і простотою. Також навіси за матеріалами для виготовлення конструктивних елементів; за призначенням; розміром; місцем розташування.

Згідно положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773 (далі - Інструкція), будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій). Не належать до самочинного будівництва для громадських та виробничих будівель (приміщень): перепланування, пов’язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; зміна призначень невиробничих приміщень (п. 3.2. Інструкції).

Здійснення реконструкції без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів та площ забудови існуючих нежитлових приміщень узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в редакції, чинній на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт бази відпочинку “Орбіта”.

Системний аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що альтанки є будівлями тимчасового характеру (сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій) та зазначені в “описі об’єкта нерухомого майна”, оскільки є приналежністю головної речі – бази відпочинку “Орбіта”. Ці альтанки, згідно вимог Інструкції, були обмірені та включені до матеріалів інвентаризації вже після завершення реконструкції бази відпочинку.

Згідно чинного законодавства, елементами (частинами) об’єктів благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об’єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; технічні засоби регулювання дорожнього руху; будівлі та споруди системи інженерного захисту території; комплекси та об’єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

У відповідності до Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (далі - Закон), мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил (ст.ст. 20, 21 Закону).

До об’єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема, пляжі (пп. “ґ” п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону).

Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об’єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов’язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об’єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем (ч. 4 ст. 15 Закону).

Прийняття в експлуатацію об’єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель чи споруд без проведення комплексного благоустрою відповідної території забороняється. Комплексним благоустроєм вважається проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду. Проектування, будівництво та реконструкція об’єктів комплексного благоустрою здійснюються на основі генерального плану населеного пункту, комплексних транспортних схем та схем організації дорожнього руху, детальних планів територій, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, експлуатаційних, протипожежних, екологічних та санітарних норм і правил, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції і капітального ремонту (ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону).

Отже, альтанки відносяться до малих архітектурних форм, які є елементами декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою, одним з видів яких є пляж. При цьому, законодавство не забороняє власнику тимчасової споруди її розміщення на території об’єкта благоустрою державної та комунальної власності; прийняття в експлуатацію об’єктів реконструкції без проведення такого благоустрою забороняється. Власник тимчасової споруди зобов’язаний забезпечити належне утримання прилеглої до цієї споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об’єкту благоустрою.

З огляду на викладене, суд вважає, що придбавши у процесі приватизації базу відпочинку “Орбіта”, відповідач мав право на здійснення реконструкції об’єктів цієї бази, що знаходилися в межах пляжної зони, зокрема, шляхом розміщення спірних альтанок, блинної, частин кафе замість реконструйованих навісів.

На підставі наведених вище тверджень та доводів відповідача, чинного законодавства, суд відхиляє доводи прокурора про те, що розбіжності в загальних площах об’єктів бази відпочинку “Орбіта”, придбаних ВКФ “Юна-Сервіс” за договором купівлі-продажу від 03.09.2005 р., та площах об’єктів цієї ж бази відпочинку, зазначених у декларації від 01.04.2013 р. про готовність об’єкта до експлуатації, в тому числі площах спірних альтанок, блинної та кафе, свідчать про добудову спірних об’єктів, тому що відповідачем доведено, що спірні об’єкти реконструйовано з рятувальної станції, складу-навісу та пляжних навісів у межах, в яких їх придбано у процесі приватизації бази відпочинку “Орбіта”, а прокурором і позивачем не подано суду доказів щодо місця розташування складу-навісу і п’яти пляжних навісів на момент їх приватизації та розмірів цих об’єктів.

Суд також відхиляє доводи прокурора, що у процесі реконструкції бази відпочинку збудовано нову будівлю спірного кафе, так як навіс, в межах котрого здійснено будівництво кафе, має позначку навісу, який розташований не в межах пляжної зони, а на земельній ділянці, придбаній відповідачем у власність, виходячи з наступного. По-перше, навіс, на котрий вказує прокурор, має у різних документах різні позначки. По-друге, ні прокурором, ні позивачем не спростовано наведені вище докази про наявність на момент приватизації бази відпочинку в межах пляжної зони складу-навісу та доводів відповідача, що цей склад-навіс примикав до будівлі рятувальної станції, яка є нерухомістю, для збергіння майна, зокрема рятувальних човнів.

Відносно доводів прокурора щодо розміщення спірних об’єктів на земельній ділянці, яка не надана в користування ВКФ “Юна-Сервіс”, та порушення приписів законодавства, котрі забороняють будівництво у межах пляжної зони, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що спірні об’єкти реконструйовано з приватизованого майна бази відпочинку “Орбіта”, а саме: рятівної станції, котра є нерухомими майном, та тимчасових споруд, якими є склад-навіс і п’ять пляжних навісів. Рятівна станція, склад-навіс і п’ять пляжних навісів зведено в межах пляжної зони не пізніше 1970 року. Діючим на той час Водним кодексом Української РСР визначено, що з метою охорони вод, використовуваних для питного і побутового водопостачання, лікувальних, курортних і оздоровчих потреб населення, встановлюються округи і зони санітарної охорони відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР. Порядок встановлення і режим зазначених округів і зон визначаються відповідно до статей 60, 63 цього Кодексу. З метою охорони від забруднення і засмічення інших водних об'єктів, розташованих в межах населених пунктів, за рішенням виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів встановлюються охоронні санітарні зони поверхневих вод у розмірах, визначуваних Радою Міністрів УРСР. В цих зонах забороняється зводити будь-які будівлі і споруди, крім гідротехнічних та споруд, призначених для причалювання суден і вантажно-розвантажувальних робіт (без зайняття охоронної зони під склади), а також розорювати в їх межах землі або провадити інші дії, які порушують їх санітарний режим (ст.124 ВК Української РСР).

Для забезпечення санітарної охорони відкритих і підземних джерел, що використовуються для централізованого водопостачання населення, місцеві Ради народних депутатів за погодженням з органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, встановлюють зони санітарної охорони джерел централізованого водопостачання з поділом їх на пояси з особливим режимом. Рішення виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про встановлення зон санітарної охорони джерел водопостачання затверджуються у встановленому порядку. Режим поясів зон санітарної охорони джерел централізованого водопостачання встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР. Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів зобов’язані повідомляти населення про межі зон санітарної охорони джерел централізованого водопостачання, а також про режим, що діє в цих зонах (ст.60 ВК Української РСР). Охорона водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони курортів. З метою охорони водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів з особливим режимом в порядку, передбаченому статтею 75 Закону Української РСР про охорону здоров’я. Санітарна охорона джерел централізованого водопостачання на території курортів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 60 цього Кодексу (ст.63 ВК Української РСР).

Встановлення прибережних захисних смуг у Водному кодексі України від 06.06.1995 р. передбачено ст. 88. Зазначеною статтею, в редакції на момент приватизації бази відпочинку “Орбіта”, визначено, зокрема, що з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися (ст.88 ВК України). Цю ж ст.88 у редакції, що діяла на момент реконструкції бази відпочинку викладено в наступній редакції:

“З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає:

території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;

прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;

скелі, інші гірські утворення.

Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об’єкти, рибогосподарські підприємства.

Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.

До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.

У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов'язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману.

У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.”.

Із листа Регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області від 27.03.2015 р. № 14-10-00517, на відповідну вимогу прокурора Березенського району, випливає, що земельна ділянка під базою відпочинку “Орбіта”, згідно Державного акту на право постійного користування землею від 08.04.1994 р. серії МК № 21(акт зареєстровано за № 25), виданого Березанською районною радою Миколаївської області, становила 4,5 га. За період 2000-2005 рр за рахунок цієї земельної ділянки надані земельні ділянки іншим користувачам, і залишок земельної ділянки під базою відпочинку на момент її приватизації складав 3,0418 га. Отже, до приватизації бази відпочинку земельна ділянка, на якій база відпочинку розташована, знаходилася у державній власності і не знаходилася у користуванні Очаківського ЛМГ.

Спірні об’єкти, побудовані не пізніше 1970 року, знаходять у межах пляжної зони, віднесеної до села Коблево Березанського району Миколаївської області, тому їх реконструкція не порушує законодавства, в тому числі ст.88 ВК України, котру суд застосовує до спірних відносин у наведених вище редакціях.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЗК України в редакції на момент набрання ним чинності 01.01.2002 р., та ч. 3 ст. 89 ВК України в редакції на момент введення його в дію 20.07.1995 р., об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим.

У відповідності до законодавства, реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об’єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (ч. 4 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в редакції станом на 05.06.2012 р., чинній на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт).

При цьому, як роз’яснено в п. 1.2 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 року № 660/5, які були чинними на час здійснення експертного висновку від 09.12.2014 р. № 497, при здійсненні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно слід ураховувати частину першу статті 186 ЦК України, згідно з якою річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов’язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Так, приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому, є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальним правилом приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. Водночас державній реєстрації підлягає право власності на головну річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ у розділі “опис нерухомого майна”.

Згідно чинного законодавства, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України). Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Викладене кореспондується з приписами ст. 321 ЦК України. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ст. 376 ЦК України).

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ст. 377 ЦК України, в редакції станом на 03.09.2005 р.).

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда (ст. 120 ЗК України в редакції станом на 03.09.2005 р.).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, забороняється (ст. 125 ЗК України, в редакції станом на 03.09.2005 р.).

Судом враховується, що відповідачем законно придбано спірні об’єкти, як частини цілісного майнового комплексу бази відпочинку “Орбіта”, що не спростовано прокурором, та на виконання п. 5.9 договору купівлі-продажу цієї бази вчинено дії, спрямовані на оформлення документів на право землекористування земельними ділянками під придбаним майном. На даний час права землекористування набуто ВКФ “Юна-Сервіс” лише частково. Із пояснень представника відповідача випливає, що таке сталося через суперечності між органами держави, які мають право розпоряджатися землями, тривалі судові спори відносно права користування відповідачем земельною ділянкою, на котрій розташовані спірні об’єкти.

Земельна ділянка, на котрій розташовані спірні об’єкти, на даний час знаходиться у тимчасовому користуванні ПП “ААС” за укладеним останнім з ДП “Очаківське лісопромислове господарство” договором від 21.04.2008 р. № 64 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою (т. 6, а.с. 147-149). За твердженнями представників ДП “Очаківське лісопромислове господарство” та ПП “ААС”, ці підприємства не заперечували щодо реконструкції об’єктів ВКФ “Юна-Сервіс”. Не подано суду доказів прокурором та позивачем, що останнім не надано згоди на реконструкцію бази відпочинку “Орбіта”, внаслідок чого спірні об’єкти реконструйовано з об’єктів, що розташовані в межах пляжної зони.

Таким чином, суд визнає, що прокурором не доведено факт самочинного будівництва відповідачем спірних об’єктів, а отже, не доведено і порушення ВКФ “Юна-Сервіс” законодавства, котрими урегульовано будівництво таких об’єктів у межах пляжної зони, та обмежень прав власності держави в особі позивача на земельну ділянку, на котрій знаходяться спірні об’єкти. За таких обставин, у задоволені позову належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання щодо відшкодування сплаченого у справі судового збору, суд виходить з того, що процесуальним законодавством, зокрема ст.49 ГПК України, передбачено покладення витрат, у разі відмови в задоволенні позову, на позивача. Так як законодавством про судовий збір, котре діяло на момент звернення до суду з позовом у даній справі, прокурора звільнено від сплати судового збору, то відсутні підстави для стягнення судового збору.

У судовому засіданні 15.05.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову заступника прокурора Березанського району Миколаївської області - Миколаївська місцева прокуратура № 1 прокуратури Миколаївської області до виробничо-комерційної фірми “Юна-Сервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та про зобов’язання знести самочинно збудовані будівлі і споруди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.05.2017 р.

Суддя Ю.М. Коваль.