Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/190/17

Провадження № 2-а/670/16/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О,

з участю секретаря Корчової А.І,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 .В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, про визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Новоушицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в якому просить:

-визнати неправомірними дії Новоушицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними,

-зобов'язати Новоушицьке об'єднане управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області призначити йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 24 березня 2017 року із зарахуванням загального трудового стажу - 26 років 1 місяць 10 днів та пільгового стажу роботи на посаді тракториста-машиніста - 21 рік 1 місяць 7 днів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, він зазначає, що має загального стажу роботи понад 26 років із них більше 20-ти років пропрацював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах та інших підприємствах сільського господарства, тому отримав право на призначення пільгової пенсії згідно ст.13 п. "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пункт 1 ст. 45. ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», він стверджує, що має право на отримання пільгової пенсії тракториста.

З метою призначення пенсії, 28.03.2017 р. він подав до Віньковецького відділу з питань призначення та перерахунку пенсій заяву, трудову книжку, та інші документи для врегулювання пенсійних відносин.

Йому спеціалістами відділу з питань призначення та перерахунку пенсій нараховано загального стажу роботи 22 роки 3 місяці 21 день в тому числі 17 років 3 місяці 24 дні - стаж роботи трактористом-машиністом, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення». Через недостатністість пільгового стажу тракториста листом від 13.03.2017 року № 2748/03 йому відмовлено у призначені пільгової пенсії.

Він вважає невірним нарахування стажу і з висновком не погоджується, оскільки фактично працював в період роботи з 01.01.1979 р. по 18.11.1980 р., з 11.12.1982 р. по 31.12.1986 р., але у первинних документах зазначено помилково його прізвище «Зозуля» по фамілії його батька ОСОБА_4. Дана обставина прослідковується у Свідоцтві про народження позивача.

В тексті трудової книжки на прізвище ОСОБА_1 та первинних документах витребуваних відповідачем, що видані на прізвище ОСОБА_4 співпадають відомості щодо нарахування заробітної плати, стажу роботи на посаді тракториста.

Позивач вважає, що невірно безпідставно йому відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 01.01.2000 р. по 14.02.2000 р., 2004 р. В ці періоди він працював трактористом, про що є запис у трудовій книжці та підтверджують свідки.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги з підстав зазначених у позові і просять їх задовольнити. Позивач повідомив, що з висновком не погоджується, оскільки трудову діяльність розпочав в 1979 р. в колгоспі «Україна» с. Дашківці. З 1 вересня 1976 р. по 25 липня 1980 р. навчався в професійно-технічному училищі № 2 с. Говори та здобув професію тракториста і слюсаря. По закінченні навчання, і до самого призову до лав ОСОБА_5 армії працював в колгоспі «Україна» трактористом.

З листопада 1980 р. по грудень 1982 р. проходив військову службу. З грудня 1982 р. поступив на роботу трактористом в той же колгосп «Україна» в с. Зоряне і, починаючи з грудня 1982р., працював трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та повного календарного року в тваринництві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову повідомивши, що в трудовій книжці позивача зазначено лише періоди та місце роботи, що підтверджує стаж роботи, чого недостатньо для призначення пільгової пенсії. Тому, що там не вказано чи був позивач зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та повного календарного року в тваринництві.

Рішенням Комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України Хмельницької області відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоди з 01.01.1979 по 18.11.1980 роки та з 11.12.1982 по 31.12.1986 роки, оскільки в первинних документах зазначене прізвище «Зозуля»; з 19.11.1980 по 10.12.1982 роки, оскільки відповідач проходив військову службу та 01.01.2000 по 14.02.2000 роки, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами. В інші періоди з 15.02.2000 по 30.06.2004 роки відсутнє нарахування зарплати.

В процесі розгляду справи у зв’язку з реорганізацію замінено відповідача з Новоушицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на Віньковецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Заслухавши позицію сторін, допитавши свідків, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Сторонами не оспорююється, що позивач почав свою трудову діяльність з 01.01.1979 року, про що зазначено в його трудовій книжці. Навіть не ставиться відповідачем під сумнів, що він з 01.01.1979 по 18.11.1980 роки та з 11.12.1982 по 31.12.1986 роки працював на посаді тракториста, тому Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовила у зарахуванні до пільгового стажу зазначені періоди та рекомендувала встановити приналежність первинних документів в судовому порядку, щоб усунути розбіжність прізвищ «Зозуля» та «Свинобой».

Факт належності йому цих документів (архівної довідки № 76 від 07 грудня 2016 року виданої гр.. ОСОБА_6, який працював в колгоспі «Україна» с. Дашківці) підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повідомили, що знають його з дитинства як жителя ІНФОРМАЦІЯ_2. В 1979 році вони здійснювали трудову діяльність в колгоспі «Україна» цього села і знають, що він навчався в училищі, отримав професію тракториста і працював в колгоспі на тракторі до і після армії. ОСОБА_8 повідомила, що працювала «обліковцем» і в 1986 році звертала увагу ОСОБА_1І на те, що по документах його прізвище пишуть по фамілії його батька «Зозуля», але позивач відповів, що йому все одно. Вони повідомили, що його батько носив прізвище «Зозуля» і ця обставина підтверджується вкладишем з військового квитка, в якому особа «Зозуля І.» записана батьком позивача, а також записом в самій архівній довідці про те, що не «Зозуля Василь Іванович», а «Свинобой В.» в грудні 1986 року проводив поточний ремонт трактора Т-150 14 днів у Віньковецькому відділенні «райсільгосптехніки». Тому помилковість прізвища позивача в архівній довідці знайшла своє підтвердження.

Саме ця архівна довідка викликає сумнів у відповідача щодо обчислення пільгового трудового стажу за період 01.01.1979 по 18.11.1980 роки та з 11.12.1982 по 31.12.1986 роки, тому з урахуванням досліджених та проаналізованих доказів, суд доходить висновку, що вказаний період помилково не зараховано позивачу до пільгового трудового стажу тракториста.

Також зарахуванню до пільгового трудового стажу тракториста підлягає період роботи позивача з 15.02.2000 р. по 28.02.2000 р., з 01.12.2000 р. по 31.01.2001 р., 01.01.2003 р. по 31.03.2003 р., з 01.02.2004 р. по 28.02.2004 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р. де вказується про відсутність нарахування заробітної плати, оскільки внесків до Пенсійного фонду за даний період ТОВ "Лан" не проводило. За цей період позивач добровільно до 24.04.2017 року сплатив на рахунок Пенсійного фонду України 386,15 грн., що підтверджено оригіналом квитанції № 133 від 24.03.2017 року, тому вказаний період також слід віднести до періоду пільгового стажу.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може вийти за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст.162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки при розгляді справи з’ясовано, що позивач після закінчення професійно-технічного училища безперервно і до призову на військову службу працював трактористом і після служби в ОСОБА_5 повернувся в цей же колгосп «Україна» на цю ж роботу. Таку підставі суду надає стаття 38 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» та ст. 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Статтею 38 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Із довідки № 224 виданої директором училища 26.10.2016 року слідує, що ОСОБА_1 навчався в училищі тракторист-машиніст 3 класу з 01.09.1977 по 25.07.1980 роки, а приступив він до роботи в колгоспі (згідно запису в трудовій книжці і в архівній довідці № 76) в червні цього ж року, про що також повідомляли свідки. Факт працевлаштування в червні позивача в колгосп підтверджено архівною довідкою № 76, в якій зазначено людинодні і отримана зарплата в 1980 році.

В даному випадку стаття 38 зазначеного Закону застосовується до позивача, оскільки трьохмісячної перерви між отриманням диплома тракториста і початком роботи його на цій посаді не існує.

Тобто період з 01 вересня 1977 по 25 липня 1980 роки навчання позивача зараховується до пільгового стажу.

Крім того, статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як випливає із записів у військовому квитку позивача НК № 3871112 його призвали до лав ОСОБА_5 19 листопада 1980 року. Архівною довідкою № 76, яка досліджена сторонами зазначено, що з червня по жовтень 1980 року ОСОБА_1 працював в колгоспі. Вказано людинодні і отримана зарплата в цьому місяці 1980 року. Служив в ОСОБА_5 він до 10 грудня 1982 року, а в січні 1983 року (див трудову книжку та довідку № 76) приступив до роботи в цьому ж колгоспі трактористом.

Тобто період з 19 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року позивачу зараховується до пільгового трудового стажу.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 70 КАС України).

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, не погоджується з висновками відповідача про відмову у зарахуванні до стажу періоду роботи, що дає право на пільгову пенсію,а також періоду навчання в училищі та періоду служби в лавах ОСОБА_5 та дійшов висновку про неправомірність прийнятого ним рішення.

Періоди навчання та строкової служби в армії в сукупності нараховують більше 5 років пільгового трудового стажу.

Визначені відповідачем 22 роки загального та 17 років спеціального стажу з урахуванням не обчислених ним строків і не включених в обчислення перевищують 26 років загального та 20 років спеціального стажу, що дає право позивачу на призначення пенсії відповідно до пункту "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

В сулу ст. 69 ч.1 КАС України представлені позивачем докази є належними і допустимими і їх аналіз не входить в протиріччя з дослідженими в судовому засіданні висновками.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Позивач звернувся із заявою про призначення йому пільгової пенсії 22.12.2016 року, до дня досягнення пенсійного віку (02.01.2017), пенсія на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" належить до пенсій за віком, тому підлягає призначенню з часу набуття права - з 03 січня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 17, 18, 70, 71, 99-100, 153, 159-163, 167 КАС України, ст. ст. 13 п. "в", 83, 104 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити пенсію згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Новоушицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, (на теперішній час - до Віньковецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період роботи у колгоспі «Україна» та ТОВ «Лан»:

- з 01.01.1979 р. по 18.11.1980 р., з 11.12.1982 р. по 31.12.1986 р.;

-з 15.02.2000 р. по 28.02.2000 р., з 01.12.2000 р. по 31.01.2001 р., 01.01.2003 р. по 31.03.2003 р., з 01.02.2004 р. по 28.02.2004 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р;

-з 01 вересня 1977 по 25 липня 1980 рік ;. 19 листопада 1980 року по 10 грудня 1982 року.

Призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та здійснити виплату починаючи з часу виникнення права на пенсію – 03.01.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі через Віньковецький районний суд.

Суддя О.О. Потапов