Номер провадження: 2-а/537/72/2017

Справа № 537/598/17

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2017 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, за участі секретаря Шаповал М.С., із застосуванням відеоконференцзв'язку розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА _2 звернулася до суду з адміністративним позовом до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову №07-24-03 від 02.02.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 52, ст.82 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1530 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що постановою старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища Полтавської області ОСОБА_3 від 02.02.2017 року № 07-24-03 ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52, ст.82 КУпАП, по факту, що вона будучи відповідальною особою за охорону навколишнього природного середовища КП «Благоустрій Кременчука» допустила псування земельних ресурсів (ґрунтів), а саме розміщення міцелію компостного на відкритій земельній ділянці на території господарського двору КП «Благоустрій Кременчука», внаслідок чого допущені забруднення земельних ресурсів і ґрунтів, що підтверджено протоколом вимірювань показників складу властивостей грунтів від 19.12.2016 року №50. Проте ОСОБА_2 вважала, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.52, ст.82 КУпАП, оскільки земельні ресурси на території КП «Благоустрій Кременчука» не псувались, не засмічувались та не забруднювались. КП «Благоустрій Кременчука» для здійснення статутної діяльності на підставі договору було придбано у ТОВ "Фортекс" органічне добриво – міцелій компостний, термічно оброблений. Оскільки міцелій компостний є відпрацьованим, субстратом на якому вирощувалися їстівні гриби печериці, тому він не може забруднювати, засмічувати чи псувати земельні ресурси, не відноситься до відходів, перелік і класифікація яких зазначена в Державному класифікаторі відходів ДК 005-96. ОСОБА_2 вважала, що при притягненні її до адміністративної відповідальності державним інспектором Костенко О.В. було порушено встановлений законом порядок збирання проб грунтів, що мало місце 17.11.2016 року, а тому протокол вимірювання показників складу і властивостей грунтів №50 від 19.12.2016 року з результатами дослідження цих проб, в якому встановлено перевищення показників амонію та щільного залишку водної витяжки в порівнянні до фонової проби, – є недопустимим доказом. В порушення положень ст.38 КУпАП, складений протокол про адміністративне правопорушення, винесена постанова та накладено адміністративне стягнення після закінчення двохмісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності. При складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне стягнення було порушено право на захист ОСОБА_2 За таких обставин ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.04.2017 року до участі у справі було залучено співвідповідачем Державну Екологічну інспекцію у Полтавській області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Просили суд їх задовольни з наведених підстав.

Відповідач старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, представник відповідача Державної екологічної інспекції у Полтавській області в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначили, що під час проведення з 14.11.2016 року до 02.12.2016 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП «Благоустрій Кременчука» було виявлено розміщення відходів – відпрацьованого міцелію компостного (Державний класифікатор відходів ДК 005-96 за № 2442.2.9.12) на відкритій земельній ділянці господарського двору підприємства, що зафіксовано в акті перевірки від 02.12.2016 року № 242/01-01-14/1. Для перевірки наявності забруднення земельних ресурсів Інспектором Костенко О.В. з дотриманням вимог законодавства зібрано проби ґрунтів на засміченій ділянці господарського двору підприємства, про що зазначено в акті від 02.12.2016 року № 242/01-01-14/1, та підтверджується актом відбору проб ґрунтів від 17.11.2016 року № 43. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу властивостей ґрунтів від 19.12.2016 року № 50 в пробах грунту, зібраних на території підприємства, виявлено перевищення вмісту амонію (обмінний) у перерахунку на азот амонійний у порівнянні до фонової проби грунту майже у 4 рази, та перевищення щільного залишку водної витяжки в порівнянні до фонової проби майже у 11 разів. Таким чином було виявлено забруднення земельних ресурсів (грунтів) на території КП "Благоустрій Кременчука". Дане правопорушення є триваючим, було виявлено 19.12.2016 року після проведення аналізу вмісту зібраних проб. Відповідно саме в цей день 19.12.2016 року виявлено правопорушення і рахується двохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності. Тому 02.02.2017 року на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за вчинені правопорушення в межах строку, встановленого ст.38 КУпАП. З огляду на наведене, відповідачі вважали, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення, передбачені ст.52 ст.82 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з актом №43, складеним 17.11.2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_2 з метою підтвердження (заперечення) забруднення грунту, відібрано проби грунтів з території господарського двору КП "Благоустрій Крменечука", за адресою м. Кременчук вул.1905 року, 27. (а.с.69). Акт підписаний виконавцем відбору проб інспектором Костенко О.В., підписано із запереченнями представником підприємства ОСОБА_2 До акту додано лише один додаток план-схема господарського двору КП "Благоустрій Кременчука".

Згідно з протоколом вимірювань показників складу та властивостей грунтів №50 від 19.12.2016 року, в пробах із земельної ділянки господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" амоній (обмінний) у перерахунку на азот амонійний перевищує показник фонової проби майже у 4 рази, щільний залишок водної витяжки перевищує показник фонової проби майже у 11 разів.

Згідно з Актом №242/01-01-14/1, в період з 14.11.2016 року по 02.12.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами КП «Благоустрій Кременчука». При перевірці питань у сфері поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами встановлено, що у підприємства отриманий дозвіл на розміщення відходів, отримано ліміти на утворення та розміщення відходів, склад і властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища визначені та погоджені, здійснюються заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, подається статистична звітність щодо поводження з відходами, дані в ній наведені, є достовірними, зберігання та видалення відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки, здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. При перевірці встановлено, що під час натурного обстеження території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" за адресою вул. 1905 року, 27, виявлено розміщення на відкритій земельній ділянці відпрацьованого міцелію компостного (ДК 005-96 за №2442.2.9.12, який спричиняє засмічення земельних ресурсів (грунтів).

02.02.2017 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, складено протокол про адміністративне правопорушення №003790 по факту, що 02.02.2016 року о 16 год. 00 хв. на території господарського двору КП «Благоустрій Кременчука» по вулиці 1905 року, 27 в м. Кременчук, інженер з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2, будучи відповідальною за охорону навколишнього природного середовища КП «Благоустрій Кременчука», згідно наказу від 25.09.2013 року №235, допустила псування земельних ресурсів (ґрунтів), а саме розміщення на відкритій земельній ділянці відпрацьованого міцелію компостного, внаслідок чого допущено забруднення земельних ресурсів (ґрунтів), що підтверджується протоколом від 19.12.2016 року №50, чим порушила ст.45 Закону України "Про охорону земель", ст.52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за що передбачена відповідальність за ст.52, ст.82 КУпАП. Шкода державі буде установлена в майбутньому.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №07-24-03, винесеною 02.02.2017 року інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.52, ст.82 КУпАП по факту, що в порушення ст.45 Закону України "Про охорону земель", ст.52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" інженер з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2, будучи відповідальною особою за охорону природного середовища КП "Благоустрій Кременчука" допустила псування земельних ресурсів (грунтів), а саме розміщення відпрацьованого міцелію компостного на відкритій земельній ділянці господарського двору КП "Благоустрій Кременчука", розташованого в м. Кременчук по вул. 1905 року, 27, внаслідок чого допущено забруднення земельних ресурсів (грунтів), що підтверджується протоколом від 19.12.2016 року. ОСОБА_2 піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1530 грн.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 N 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за N 18/16034 (далі Порядок), визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів. Цей Порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим, державних екологічних інспекцій в областях,

Так відповідно до п.3.4. Порядку, тривалість планової перевірки не повинна перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єкта малого підприємництва - п'яти робочих днів. Продовження строку здійснення планової перевірки не допускається.

Так, в п.4.1. Порядку встановлено, що Перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства складається з таких основних частин:

- підготовка до перевірки;

- проведення перевірки;

- оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки);

- обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки;

- застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Відповідно до п.4.7. Порядку, Державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Незважаючи на наведені положення Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, хоча перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Благоустрій Кременчука" проводилась з 14.11.2016 року по 02.12.2016 року, проте основна частина перевірки, така як застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень), була виконана лише 02.02.2017 року, тобто фактично після закінчення строків перевірки, установлених законом та наказом Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 11.11.2016 року "242/01-03.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, саме 17.11.2016 року під час натурного обстеження території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" виявлено розміщення на відкритій земельній ділянці відпрацьований міцелій компостний, який державний інспектор вважав відходом, що забруднив землю, і відомості про це зазначив в акті перевірки, складеному 02.12.2016 року.

Державний інспектор в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вказав дату вчинення правопорушення 02.12.2016 року.

Проте в судовому засіданні державний інспектор вже стверджував, що виявив правопорушення - розміщення на території КП "Благоустрій Кременчука" відходів - відпрацьованого міцелію компостного, якими зіпсовано та забруднено грунт, лише 19.12.2016 року. Тобто фактично після закінчення проведеної ним планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Процесуальний строк – це встановлений законом проміжок часу, у межах якого учасники провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

При обчисленні строку місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.

В ст. 38 КУпАП встановлено строки накладення адміністративного стягнення. Так, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Незважаючи на те, що державний інспектор фактично 17.11.2016 року виявив міцелій компостний на території КП "Благоустрій Кременчука", який вважав відходом, що зіпсував та забруднив грунт, відібрав проби грунту в цей день, проте державний інспектор виніс постанову про накладення на ОСОБА_2 стягнення лише 02.02.2017 року, тобто після закінчення строку, передбаченого статтею 38 цього Кодексу.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони природи визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення органами Держекоінспекції України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 05.07.2004 N 264 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 р. за N 934/9533 (далі - Інструкція) та іншими нормативними і законодавчими актами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В ст.254 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до ст.256 КУпАП, п. 2.4. Інструкції, при складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У протоколі обов'язково зазначаються в тому числі місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об'єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності).

Відповідно до п.2.10 Інструкції, якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу (забруднення або засмічення земель, вод тощо), то про це зазначається в протоколі.

В порушення наведених положень Закону, в протоколі про адміністративне правопорушення № 003790, складеного старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, не зазначена таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, не зазначено розмір шкоди від забруднення та псування земель. Суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, в протоколі взагалі не зазначена. (а.с.84).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, п.3.4. Інструкції, Посадова особа при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП (далі - постанова). Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 283 КУпАП та п. 4.4. Інструкції, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити в тому числі дату, час і місце вчинення правопорушення, викладення обставин, установлених при розгляді справи (обставини зазначаються із застосуванням термінології відповідних статей КУпАП законодавчих та нормативно-правових актів, вимоги яких порушені); зазначення нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В порушення наведених положень Закону, в постанові про адміністративне правопорушення № 07-24-03 від 02.02.2017 року, винесеною старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, якою на ОСОБА_2 накладено стягнення за ст.52, ст.82 КУпАП, не зазначено дата і час вчинення адміністративного правопорушення. Суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, не зазначена таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, не зазначено розмір шкоди від забруднення та псування земель. Суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, взагалі не зазначена. (а.с.85).

В ст. 82 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.

Таким чином, безпосереднім об'єктом правопорушення, передбаченого ст.82 КУпАП, - є встановлений порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення або захоронення відходів (встановлений порядок поводження з відходами). Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення (формальний склад).

В ст.1 Закону України "Про відходи", дані визначення основних термінів.

Так, відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Державний класифікатор відходів – систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення;

Позивач та її представники стверджували, що виявлений під час натурного обстеження території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування печериць є органічним добривом, що використовується для забезпечення статутної діяльності підприємства, придбаний у ТОВ "Фортекс" на підставі №12-БК від 15.03.2016 року. При складанні акту перевірки від 02.12.2017 року не встановлено порушень КП "Благоустрій Кременчука" з питань в галузі охорони земельних ресурсів. (а.с.63).

Разом з тим, Відповідачі стверджували, що виявлений під час натурного обстеження території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування печериць є відходом, зазначений в Державному класифікаторі відходів ДК 005-96 за №2442.2.9.12.

Суд вважає, що такі твердження відповідачів не відповідають фактичним обставинам справи та положенням ст.1 Закону України "Про відходи".

Так, міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування печериць, не внесений до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, в якому зазначено систематизований перелік кодів та назв відходів.

В Державному класифікаторі відходів ДК 005-96 під кодом №2442.2.9.12. зазначено відходи - міцелій грибковий дезактивований, що утворюється у процесі виробництва пеніциліну, який є відходом виробничо-технологічного виробництва препаратів фармацевтичних [2442.2].

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними твердження відповідачів про те, що міцелій грибковий дезактивований, що утворюється у процесі виробництва пеніциліну, який є відходом виробничо-технологічного виробництва препаратів фармацевтичних, є тим же що і міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування їстівних грибів печериць.

З огляду на наведене, в порушення ст.71 КАСУ, відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, не довели суду, що міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування їстівних грибів печериць, - є відходом, та не може використовуватися як добриво.

З огляду на наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 82 КУПАП ( порушення вимог щодо поводження з відходами).

В ст. 52 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами.

Таким чином безпосереднім Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, - є суспільні відносини у сфері раціонального землекористування та охорони земель. Такі відносини регулюються Земельним кодексом України, законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 p., «Про охорону земель» від 19.06.2003 p., «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 p., «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 p., Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона виражається у вчиненні таких дій: 1) псування сільськогосподарських та інших земель; 2) забруднення земель хімічними речовинами; 3) забруднення земель радіоактивними речовинами; 4) забруднення земель нафтою; 5) забруднення земель нафтопродуктами; 6) забруднення земель неочищеними стічними водами; 7) забруднення земель виробничими та іншими відходами; 8) невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами. Ця стаття передбачає відповідальність за вчинення будь-якої з цих дій, як окремо, так і усіх разом.

ЗУ "Про охорону земель" визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

В ст. 1 ЗУ "Про охорону земель" застосовані поняття і терміни вживаються в такому значенні:

- гранично допустима концентрація забруднюючих речовин - максимально допустима кількість забруднюючих речовин у ґрунтах, яка не зумовлює негативних екологічних наслідків для їх родючості, загального стану довкілля, якості сільськогосподарської продукції та здоров'я людини;

- забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про охорону земель", нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів визначаються з метою встановлення критеріїв придатності земель для використання їх за цільовим призначенням.

До нормативів гранично допустимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі концентрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально допустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами.

Відповідно до ст. 45 ЗУ "про охорону земель" , Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Особливості режиму і порядку використання забруднених земель погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин встановлює Кабінет Міністрів України.

В ст. 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища " встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

В Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 N 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 N 149, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за N 285/2725, (далі Методика), дано наступне визначення термінів.

Так, в п.3.1. Методики зазначено, що Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

В п.3.2. Методики зазначено, що Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.3.3. Методики, Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

В п.4.5. Методики встановлено, що забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1).

В п.4.6. Методики визначено порядок розрахунку розміру шкоди від забруднення земель.

В Додатку 1 до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства зазначено, що для амонію та хлоридів не встановлені рівні ГДК/ОДК, щільні залишки водної витяжки взагалі не зазначені.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення, визнаючи ОСОБА_2 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, по факту псування та забруднення земель господарського двору КП "Благоустрій Кременчук", не було зазначено об'єктивної сторони правопорушення, а саме не встановлено в чому виявилося псування та забруднення земель, не наведено результат розрахунку забруднення земель згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Не було встановлено в чому виявилося псування та забруднення земель згідно з визначенням, наведеним в ст. 45 ЗУ "Про охорону земель", а саме не було наведено забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин амоній та щільний залишок водної витяжки.

Тобто фактично в постанові про адміністративне правопорушення від 02.02.2017 року, винесеною державним інспектором Костенко О.В., не викладена об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП, в якому ОСОБА_2 визнана винуватою.

Як вбачається з акту відбору проб ґрунтів №43, складеному 17.11.2016 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_3, проби ґрунтів з території господарського двору відбиралися із застосуванням лопати та рулетки вимірювальної, відповідно до чинних нормативних документів, в тому числі ГОСТ 17.4.3.01-83 "Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору ґрунтів.", ГОСТ 17.4.4.02-84 "Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу".

Так, ГОСТ 17.4.4.02-84 встановлює методи відбору і підготовки проб ґрунту природного і порушеного складу для хімічного, бактеріологічного і гельмінтологічного аналізу. Відбір проб проводять для контролю забруднення ґрунту, оцінки якісного стану ґрунтів природного і порушеного складу (п.2.1). На території, що підлягає контролю, проводять рекогносцирувальні виїзди. За даними рекогносцирувального виїзду і на підставі наявної документації заповнюють паспорт обстежуваного ділянки відповідно до обов'язкового додатка 1 і роблять опис ґрунтів в відповідності з додатком 4. На карти або плани наносять розташування джерела забруднення, пробних майданчиків та місць відбору точкових проб. Пробні площадки розташовують відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83. (п.2.2.).

Пробні площадки закладають на ділянках з однорідним ґрунтовим і рослинним покривом, а також з урахуванням господарського використання основних ґрунтових різниць. Опис пробного майданчики роблять відповідно до обов'язкового додатка 2. (п.2.3.). Точкові проби відбирають на пробному майданчику з одного або декількох шарів або горизонтів методом конверта, по діагоналі або будь-яким іншим способом з таким розрахунком, щоб кожна проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Кількість точкових проб повинна відповідати ГОСТ 17.4.3.01-83. Точкові проби відбирають ножем або шпателем з прикопок ґрунтовим буром. (п.3.1.). Об'єднану пробу складають змішуванням точкових проб, відібраних на одному пробному майданчику. (п.3.2.). Для хімічного аналізу об'єднану пробу складають не менше, ніж з п'яти точкових проб, узятих з одного пробного майданчика. Маса об'єднаної проби повинна бути не менше 1 кг. (п.3.3.) При відборі точкових проб і складання об'єднаної проби повинна бути виключена можливість їх вторинного забруднення. (п.3.3.1.) Всі об'єднані проби повинні бути зареєстровані в журналі і пронумеровані. На кожну пробу повинен бути заповнений супровідний талон відповідно до обов'язкового додатку 3. (п.3.6.) У процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб повинні бути вжиті заходи щодо попередження можливості їх вторинного забруднення. (п.3.7.).

ГОСТ 17.4.3.01-83 встановлює вимоги до відбору проб ґрунту при загальних і локальних забрудненнях. При локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл, розташованих на диференційованих відстанях від джерела забруднення, вказуючи номери кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення. (п.5.4.) Проби відбирають за профілем з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. (п.6). Відібрані проби необхідно пронумерувати і зареєструвати в журналі, вказавши наступні дані: порядковий номер і місце взяття проби, рельєф місцевості, тип ґрунту, цільове призначення території, вид забруднення, дату відбору. (п. 9). Проби повинні мати етикетку з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. (п.10).

Суд вбачає з акту №43 від 17.11.2016 року та пояснень учасників процесу, що державним інспектором Костенко О.В. при відборі проб грунту не були дотримані Положення ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83.

А саме при відборі проб не складались затверджені в додатках обов'язкові документи, такі як паспорт обстежуваної ділянки, опис грунтів, опис пробного майданчику, що фактично унеможливлює встановлення розташування пробних майданчиків та визначення наявних на них грунтів. Не заповнений супровідний талон на кожну пробу. Для проб не зроблено етикетки з зазначенням місця і дати відбору проби, номера ґрунтового розрізу, ґрунтової різниці, горизонту і глибини взяття проби, прізвище дослідника. Відібрані проби зареєстровані в журналі, без указання рельєфу місцевості, типу ґрунту, цільового призначення території, виду забруднення. З акту не вбачається, що при відібранні проб були враховані профіль з ґрунтових горизонтів або шарів з таким розрахунком, щоб в кожному випадку проба була частина ґрунту, типовою для генетичних горизонтів або шарів даного типу ґрунту. Точкові проби не відбирались ґрунтовим буром з прикопок ножем або шпателем. Крім того зі складеної державним інспектором карти-схеми взагалі неможливо встановити розташування майданчиків, де відбиралися проби, які грунти розташовані в містах відбору проб.

При відборі точкових проб і складання об'єднаної проби, у процесі транспортування і зберігання ґрунтових проб не була виключена можливість їх вторинного забруднення, оскільки проби не опечатувались за допомогою спеціальних засобів чи за участю свідків або особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, для унеможливлення їх вторинного забруднення.

З огляду на наведене, суд вважає, що 17.11.2016 року проби грунтів були зібрані державним інспектором Костенко О.В. з порушенням ГОСТ 17.4.4.02-84 та ГОСТ 17.4.3.01-83., якими законодавчо врегульовано порядок їх відібрання.

Відповідно до ст. 70 КАСУ, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Начальником відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Полтавській області був складений протокол №50 від 19.12.2016 року про результати вимірювання показників складу та властивостей грунтів, в якому були дослідженні проба грунтів №1 із земельної ділянки на території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" з датою відбору та вимірювання 17.11.2016, 09.12.2016, 15.12.2016 року. А також досліджувалась фонова проба з датою відбору та вимірювання 04.07.2016 року, 09.12.2016, 15.12.2016 року.

Хоча Начальником відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Полтавській області був складений акт, в якому зазначалося про технічну помилку в протоколі №50 від 19.12.2016 року, зазначили вважати правильним дату відібрання фонової проби 17.11.2017 року.

З огляду на наведене, з протоколу №50 від 19.12.2016 року вбачається, що при дослідженні оцінювались проби грунтів, відібрані 17.11.2016 року на території господарського двору КП "Благоустрій Кременчука" з порушенням процесу, в порівнянні з фоновою пробою, яка відбиралася не під час проведення перевірки, і відповідно з невідомого місця. При цьому не було зазначено у досліджуваних пробах грунту гранично допустимі концентрації щодо амонію (обмінному) у перерахунку на азот амонійний та щільного залишку водної витяжки.

При оцінці зазначеного протоколу №50 від 19.12.2016 року необхідно враховувати доктрину «плодів отруєного дерева», висловлену у практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші, внаслідок чого навіть допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх оставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №12/рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Це означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні правопорушеня лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно її винуватості. Докази, які не витримують критерію щодо "поза розумним сумнівом" є підставою для виправдання особи.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв'язку.

З огляду на наведене, суд вважає, що постанова від 02.02.2017 року про визнання винуватою ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.52, ст.82 КУпАП, винесена без жодних належних, допустимих та достатніх доказів в обгрунтування наявності відходів, наявності псування чи забруднення земельних ресурсів (грунтів) на території КП "Благоустрій Кременчука".

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України не доведено наявність порушення позивачем ст.45 ЗУ "Про охорону земель", ст.52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та правомірність винесення оскаржуваної постанови. Відповідачем не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушення, передбаченого ст.52, ст.82 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, з врахуванням наданих суду повноважень, встановлених в ст.162, ст.17 КАСУ, визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3 №07-24-03 від 02.02.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52, ст.82 КУпАП, із накладенням стягнення в розмірі 1530 грн. Керуючись статтями 6 - 14, 23, 71, 72, 86, 122, 138, 139, 143, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3 №07-24-03 від 02.02.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52, ст.82 КУпАП, із накладенням стягнення в розмірі 1530 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Особам, які брали участь у справі , але не були присутніми під час оголошення постанови, копію судового рішення невідкладно надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1