Справа № 636 / 2607 / 16 -а

2-а / 636 / 6 / 17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Ковригіна О.С.,

при секретарі Фатєєвій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві Харківської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 (далі за текстом – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі за текстом – відповідач), третя особа Пенсійний фонд України, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він, колишній працівник органів МВС України, який у 2005 році був звільнений з органів у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років та з 05.12.2005 року є пенсіонером, що підтверджується посвідченням № 16499, виданим ФЕУ УМВСУ в Харківській області 03.01.2006 року.

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок йому пенсії, в задоволенні якої листом ГУ ПФУ в Харківській області від 26.01.2016 року № 131/С-14 було відмовлено та зазначено, що ГУ ПФУ в Харківській області не має законних підстав на перерахунок пенсії, оскільки відсутнє відповідне повідомлення від МВС України. В подальшому 09.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вирішення питання перерахунку його пенсії. Листом від 28.02.2016 року № 15/2-С-231 відповідач, МВС України, відмовив ОСОБА_1 в направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України, обґрунтувавши таку відмову тим, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року не породжує підстав для перерахунку пенсії позивачу.

Позивач посилається на те, що з 29 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23 грудня 2015 року, яким внесено доповнення в ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, ст. 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством». Також вказаним законом (№900) внесено доповнення до п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» такого змісту: «За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб», позивач зазначає про наявність в нього, як колишнього працівника міліції, права на перерахунок пенсії, як у колишнього поліцейського. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яким внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських, встановлені досить високі розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання, які значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ, враховуючи, що на даний час пенсія ОСОБА_1, як колишнього працівника міліції, складає 1359 грн. на місяць, що підтверджується банківською випискою, наявною в матеріалах справи.

Позивач наполягає на тому, що бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не направлення відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України та вирішення питання про перерахунок пенсії позивача є необґрунтованою та грубо порушує вимоги чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про підтримання позовних вимог і розгляд справи без його участі (а.с. 59).

Представник відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення проти позову, в режимі відео конференції просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїх запереченнях відповідач зазначає, що на даний час перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення відповідного права на перерахунок і проводяться згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Згідно з ч. ст. 58 ОСОБА_2 України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дія в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. У зв’язку з цим, на думку відповідача, положення ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку доповнено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством», застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом України» №900 від 23 грудня 2015 року, а саме після 29 грудня 2015 року (а.с. 140-142).

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явилися, надавши клопотання про розгляд справи без їх участі, від них надійшли заперечення в яких вони надали пояснення щодо вимог позивача та заперечували проти задоволення позову (а.с. 66-69, 82-85).

Суд відповідно до ст. 128 КАС України вважає можливим розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явились в судове засідання, за наявними доказами у справі.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_2 чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом щодо оскарження бездіяльності відповідача та діюче законодавство не вимагає жодних обов'язкових процедур щодо досудового врегулювання спору, який виник між позивачем та відповідачем.

Відповідно до пункту 4 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, в тому числі, усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як ОСОБА_2, так і Законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, колишній працівник органів МВС України, який у 2005 році був звільнений з органів у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років та з 05.12.2005 року є пенсіонером, що підтверджується посвідченням № 16499, виданим ФЕУ УМВСУ в Харківській області 03.01.2006 року.

В січні 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії, в задоволенні якої листом ГУ ПФУ в Харківській області від 26.01.2016 року № 131/С-14 було відмовлено.

У вказаному листі зазначено, що ГУ ПФУ в Харківській області не має законних підстав на перерахунок пенсії, оскільки відсутнє відповідне повідомлення від МВС України.

В подальшому 09.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України із заявою про вирішення питання перерахунку пенсії.

Листом від 28.02.2016 року № 15/2-С-231 відповідач, МВС України, відмовив позивачу в направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України, обґрунтувавши таку відмову тим, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року не породжує підстав для перерахунку пенсії позивачу.

Вважаючи таку відмову Міністерства внутрішніх справ України протиправною, та наполягаючи на наявності права ОСОБА_1 на перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач наполягає на покладенні обов’язку на Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених ОСОБА_2 України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

З 29 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23 грудня 2015 року.

Цим Законом внесені доповнення в ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме, ст. 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством».

Зазначеною статтею встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок).

Пунктом 1, 2 Порядку передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою встановлені високі розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання. Вони значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно абз. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 23.12.2015 р. № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Крім того, як зазначено в ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262.

Таким чином, суд приходить до висновку, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», ОСОБА_1 як пенсіонер міліції має право на здійснення перерахунку розміру пенсії.

Згідно з приписами Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством (п. 1 Порядку №45).

На підставі зазначеного в п. 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України державні органи - МВС (в спірних правовідносинах) повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям (абз. 1 п. 2 Порядку №45).

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів головним управлінням Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки) ( абз. 2 п. 2 Порядку №45).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (абз. 3 п. 2 Порядку №45).

Згідно п. 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Також аналогічно відповідно до пунктів 23, 24 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. При цьому пенсіонери звертаються до органів, що призначають пенсії з відповідними заявами та в разі необхідності подають документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії.

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», затверджено схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10, тобто, відбулись зміни, які є підставою для перерахунку пенсії та зобов'язують органи, на які покладено проведення перерахунку здійснити його.

Суд зазначає, що вказаними Порядками дійсно передбачено, що Пенсійний фонд України отримує вказану інформацію в 5-денний строк від силових органів. Однак, якщо органом державної влади вищого рівня прийнято рішення про збільшення відповідних виплат і Головному управлінню пенсійного фонду вже відомо про таке рішення, то воно за зверненням пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, повинно діяти згідно з Порядком, надіславши відповідний список для отримання відповідної довідки.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484/а13, вказавши, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 є протиправною.

Частиною 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 22 ОСОБА_2 України встановлено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_2 України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 ОСОБА_2 України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Всупереч цьому відповідачем після внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було допущено звуження соціальних гарантій, що полягало у відмові в направленні відповідного повідомлення до органів Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, що є порушенням його прав, оскільки таке звуження соціальних гарантій стосується порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Вважаючи своє право порушеним, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в поданих ним запереченнях проти позову не спростував правомірності вимог позивача, а також тверджень останнього про протиправність його бездіяльності в питаннях, що стосуються обов'язку проведення перерахунку пенсії.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України при перерахуванні позивачу пенсії допустило звуження соціальних гарантій його пенсійного забезпечення, що суперечить вимогам статті 22 ОСОБА_2 України.

На думку суду, звуження соціальних гарантій пенсійного забезпечення, яке встановлено нормами вищезазначеного Закону, стосується порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення та можливе при призначенні пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція зі спірних питань була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13.

Як зазначено в ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З урахуванням вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що в розумінні вказаних вимог позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що Закон України № 900 набув чинності після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988, а тому не має зворотної дії в часі є таким, що таким не відповідає дійсному поняттю «зворотна дія нормативно-правового акта у часі».

Загальновідомим є той факт, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 ОСОБА_2 України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

На день набрання чинності Законом № 900-VIII постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 діяла і є чинною на день розгляду справи по суті.

При цьому суд враховує, що Конституційний Суд України в Рішенні від 6 липня 1999 року N 8-рп/99) у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей, що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Згідно п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 вищезазначеного Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Із змісту наведених норм слідує, що інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії позивачу зобов'язане надіслати Міністерство внутрішніх справ України, бездіяльність якого в даному випадку є протиправною. Це з безперечністю, на думку суду, слідує із змісту частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з наступними змінами, згідно з якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, то суд вважає, що таке збільшення є підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.

Та обставина, що постанова Кабінету Міністрів України № 988 за датою передувала даті внесення змін до ст. 63 Закону № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», правового значення не має.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 ОСОБА_2 України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією ОСОБА_2 межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії.

Стаття 24 ОСОБА_2 України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до ст. 19 ОСОБА_2 України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 та законами України.

Положеннями статті 46 ОСОБА_2 України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані та законні, заперечення представника відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, а бездіяльність відповідача є протиправною.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частинні статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись: ст.ст. 19, 22, 46 ОСОБА_2 України, ст. 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, які звільнилися з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015р. № 900-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», ст.ст. 2, 6-10, 17, 18, 72, 104, 105, 121, 128, 158-163, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому утриманні для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) грн. 20 коп.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя –