Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

^{========================================================================================================================================================================}

Іменем України

РІШЕННЯ

11.05.2017 Справа № 927/840/16

За позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14000

до Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго",

вул. Реміснича, 55-б, м. Чернігів, Чернігівська область, Україна, 14000

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області,

вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000

про визнання недійсним рішення та про зобов'язання утриматись від вчинення дій

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1169 від 07.09.2016;

від відповідача: Ковальчук О.О., довіреність №48 від 03.01.2017;

від третьої особи: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсним рішення правління Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго", оформленого протоколом №385 засідання правління ПАТ Облтеплокомуненерго від 23.08.2016, та про зобов'язання відповідача утриматися від нарахування та сплати платежу у розмірі 2846032 грн., як податку на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1, акціонер ПАТ «Облтеплокомуненерго», посилається на те, що рішення правління ПАТ «Облтеплокомуненерго», оформлене протоколом № 385 від 23.08.2016, є незаконним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, всупереч компетенції виконавчого органу товариства, чим порушує права акціонера на отримання дивідендів, та не ґрунтується на нормах чинного законодавства у частині наміру відповідача сплачувати обов'язкові платежі та збори без встановлення законом такого обов'язку для ПАТ «Облтеплокомуненерго».

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надавши відзив на позов у якому зазначив, що внаслідок змін до Податкового кодексу України унормовано, що тимчасово, до 01.07.2017, платники податку які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Як стверджує відповідач, товариством безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень-червень 2016 кошти в сумі 2846032 грн. і, як наслідок, занижено податкові зобов'язання. та не сплачено ПДВ до бюджету.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.09.2016, за клопотанням представника позивача, до участі у справі було залучено Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У письмових поясненнях третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зазначено, що визначення розміру суми ПДВ, на яку буде зменшено прибуток підприємства за підсумками 2016 року за рішенням правління, може бути перевірено виключно в ході проведення перевірки, при цьому у Чернігівської ОДПІ відсутні повноваження на втручання в господарську діяльність платників податків та вирішення питань щодо правильності перерозподілу та виплати дивідендів за результатами діяльності у 2016 році.

Від відповідача надійшло письмове клопотання від 06.10.2016 № 06/10/16 про призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки в ході судового розгляду між сторонами виникло спірне питання щодо податку на додану вартість у розмірі 2846032 грн., який, на думку позивача, безпідставно буде включений відповідачем до складу податкових зобов'язань з ПДВ за січень-червень 2016 року. Відповідач наголошував на необхідності дослідження первинних документів бухгалтерського обліку з метою встановлення суми ПДВ, що підлягатиме сплаті відповідачем за січень-червень 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.10.2016 призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено питання:

1) Чи підтверджується документально та нормативно сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року в розмірі 2846032 грн.?

Від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок експертів за результатами розгляду судової економічної експертизи №4058/16-24 від 27.03.2017 та матеріали справи №927/840/16.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.04.2017 провадження у справі поновлено на 19.04.2017.

У письмових поясненнях позивача, наданих у судовому засіданні 19.04.2017, позивач підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням висновків судової економічної експертизи та вказує на те, що фактично висновками експертизи підтверджено позицію позивача щодо частини підстав заявленого позову.

Від відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення від 18.04.2017 № 18/1-2 у яких проти висновків судової економічної експертизи останній не заперечує.

Ухвалою від 19.04.2017 розгляд справи відкладено на 03.05.2017, ухвалою суду від 03.05.2017 розгляд справи відкладено на 11.05.2017.

У судове засідання 11.052017 прибули повноважні представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до статуту Публічного акціонерко товариства „Облтеплокомуненерго" зареєстрованого 23.08.2013 Публічне акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго" (далі за текстом - Товариство) відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні товариства" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго", яке було створено згідно з наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області від 18.07.1995 №368 шляхом перетворення Державного комунального підприємства теплових мереж „Облтеплокомуненерго" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 57/93 „Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду".

Товариство зареєстроване 25.07.1995 згідно Розпорядження виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів (номер запису у Єдиному державному реєстрі - 1 064 120 0000 001350).

Згідно з п. 1.5 Статуту Товариства та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства вул. Комсомольська 55-б (на час вирішення спору - вул. Реміснича, 55-б), м. Чернігів, Чернігівська область, Україна, 14000.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ПАТ „Облтеплокомуненерго" є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (Код КВЕД 35.30).

Позивач - ОСОБА_1, є акціонером Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго", власником 10 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. одна акція, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 30.08.2016.

Рішенням правління Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго", оформленим протоколом № 385 від 23.08.2016 (а.с. 65-66), підписаним всіма членами правління та скріпленим печаткою Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго", схвалено пропозицію ОСОБА_4 стосовно того, що на суму 2846032 грн. сплаченого ПДВ буде зменшений прибуток підприємства за підсумками 2016 року. Враховуючи вище викладене, правління Товариства вирішило на наступні чергові загальні збори акціонерів питання щодо виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" у 2016 році не виносити.

Зазначене рішення правління Товариства мотивоване обгрунтованістю пропозиції члена правління ПАТ „Облтеплокомуненерго" ОСОБА_4, який зазначив, що Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі" від 24.11.2015 N 812-VIII до Податкового кодексу України внесені зміни та встановлено, що тимчасово, до 01.07.2017, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.07.2017. У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Як зазначив доповідач, ПАТ „Облтеплокомуненерго" за період з 01.01.2016 по 01.07.2017 повинно визначати свої податкові зобов'язання та податковий кредит за всіма категоріями споживачів за касовим методом, тобто дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). За січень - червень 2016 року підприємством отримано від НАК «Нафтогаз України» податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних, за якими до складу податкового кредиту за відповідний звітний період включено витрати по ПДВ на загальну суму 13307831 грн. 05 коп. У цей період сплачено за природний газ 62770792 грн.14 коп., у тому числі ПДВ 10461798 грн. 69 коп., і відповідно до п. 44 підрозділу 2 р. ХХ Податкового кодексу України ця сума мала декларуватися у складі податкового кредиту, а тому підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень - червень 2016 року 2846032 грн. і, як наслідок, занижено податкові зобов'язання та не сплачено суму ПДВ до бюджету. При цьому платник податку має право виправити помилки шляхом подання до контролюючого органу Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди січень - червень 2016 року та задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2846032 грн. (1923524 + 2 661501 - 1304318 - 434675) і відповідно 3% штрафну санкцію в розмірі 137551 грн., у тому числі в розрізі періодів:

- за березень 2016 року підлягає донарахуванню податкове зобов'язання з ПДВ в сумі «+» 1923524 грн. та штрафна санкція - 57706 грн.;

- за квітень 2016 року підлягає донарахуванню податкове зобов'язання з ПДВ в сумі «+» 2661501 грн. та штрафна санкція 79845 грн.;

- за травень 2016 року підлягає зменшенню податкове зобов'язання з ПДВ в сумі «-» 1304318 грн.;

за червень 2016 року підлягає зменшенню податкове зобов'язання з ПДВ в сумі «-» 434675 грн.

Як зазначив ОСОБА_5 і що зафіксовано у протоколі, виходячи з принципу обачності, ПАТ „Облтеплокомуненерго" повинно нарахувати та сплатити податок на додану вартість у сумі 2846032 грн. Внаслідок даної операції на зазначену суму сплаченого ПДВ буде зменшений прибуток підприємства за підсумками 2016 року, що, в свою чергу, призведе до фінансової неспроможності підприємства виплатити дивіденди за результатами фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" за 2016 рік.

У своєму виступі позивач ОСОБА_1, про що зазначено у протоколу №385 від 23.08.2016, зауважив, що відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. Таким чином, за категоріями споживачів „населення" та „бюджетні установи" на підставі приписів п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України Публічне акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго" і так застосовує касовий метод щодо визначення своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ, а тому застосування касового методу по населенню і бюджетним установам, ще й на підставі п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України буде ні чим іншим як подвійним оподаткуванням. Пункт 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України може застосовуватися лише до категорії споживачів „інші споживачі", і аж ніяк до таких категорій як „населення" і „бюджетні установи".

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням правління Товариства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням того, що доводи позивача та відповідача щодо необхідності сплати відповідачем до бюджету 2846032 грн. податку на додану вартість за період січень-червень 2016 року є суперечливими, судом у справі призначено судову економічну експертизу. Судом враховано також і те, що у підставу позову позивачем покладено доводи про порушення його права на отримання частини прибутку ПАТ "Облтеплокомуненерго" за період, у якому виникло питання щодо розміру ПДВ товариства. На вирішення експертів поставилено питання:

1) Чи підтверджується документально та нормативно сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" до бюджету за період січень-червень 2016 року в розмірі 2846032 грн?

Відповідно до наявного у матеріалах справи висновку експерта №4058/16-24 від 27.03.2017 в межах наданих на дослідження документів за результатами дослідження документально та нормативно не підтверджується сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року у розмірі 2846032 грн.; за умови, що у Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» за грудень 2015 року задекларовано від'ємне значення в розмірі 8232615 грн. в межах наданих на дослідження документів за результатами дослідження документально та нормативно підтверджується сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року, у розмірі 6378896 грн. Детальна інформація наведена в дослідницькій частині.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до п. 38 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Судам необхідно враховувати, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 Цивільного кодексу України, стаття 41 Закону про господарські товариства), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 33 Закону України „Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить: затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 13 п. 8.5 Статуту Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" до виключної компетенції загальних зборів належить: затвердження розміру річних дивідендів.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України „Про акціонерні товариства" виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України „Про акціонерні товариства" рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Посилання позивача на перевищення правлінням відповідача компетенції щодо прийняття рішення про виплату чи невиплату дивідендів та визначення їх розміру не знаходить свого підтвердження матеріалами справи, оскільки, як вбачається з протоколу засідання правління Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" від 23.08.2016 №385, таке рішення не приймалося, а розглядалося лише питання щодо невнесення до порядку денного на наступні чергові збори питання акціонерів питання щодо виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2016 році.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 38 Закону України „Про акціонерні товариства" кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.

Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів. Пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради акціонерного товариства мають містити інформацію про те, чи є запропонований кандидат представником акціонера (акціонерів), або про те, що кандидат пропонується на посаду члена наглядової ради - незалежного директора.

Пропозиція до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.

Аналогічні положення містяться в п. 8.14.1, п. 8.14.2 Статуту Товариства.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України „Про акціонерні товариства" до виключної компетенції наглядової ради належить: підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів.

Аналогічні приписи містяться в п. 2 п. 9.4 Статуту Товариства.

З врахуванням вищевказаних положень нормативно-правових актів та положень Статуту Товариства суд доходить висновку про те, що оскаржуване рішення правління оформлене протоколом № 385 засідання правління Товариства від 23.08.2016 прийняте з перевищенням компетенції правління Товариства, оскільки правління не наділено правом внесення пропозицій до порядку денного для проведення загальних зборів акціонерів, таким право наділені лише акціонери товариства. Розгляд вказаних пропозицій та вирішення питань щодо внесення тих чи інших пропозицій акціонерів до порядку денного для проведення загальних зборів акціонерів Законом України "Про акціонерні товариства" і статутом відповідача віднесено до виключної компетенції Наглядової ради відповідача, а не його правління.

Рішенням правління, оформленого протоколом № 385 засідання правління Товариства від 23.08.2016, вирішено схвалити пропозицію ОСОБА_4 стосовно того, що на суму 2846032 грн. необхідно додатково сплатити ПДВ, за рахунок чого буде зменшений прибуток підприємства за підсумками 2016 року.

Однією з вимог позивача як похідною вимогою від первісної є вимога про зобов'язання Публічного акціонерного товарисва „Облтеплокомуненерго" утриматися від нарахування та сплати платежу у розмірі 2 846 032 грн. як податку на додану вартість.

Відповідно до п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 01.07.2017, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.07.2017.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Як зазначає позивач, з прийняттям вказаної норми до Податкового кодексу України жодним чином не зупинялась дія п. 187.10. ст. 187 Податкового кодексу України, яка вказує, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Таким чином, як зазначив позивач, Товариство вже здійснює нарахування своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом, а також здійснювало таке нарахування задовго до прийняття Податкового кодексу України на підставі п. 11.11 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" та правильність застосування касового методу, як на підставі п. 11.11 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" так і на підставі п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України неодноразово була підтверджена проведеними перевірками контролюючими органами. Різниця між вказаними статтями Податкового кодексу України (п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України та п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України) полягає лише в суб'єктному складі.

Товариство свою діяльність щодо виготовлення, постачання та транспортування теплової енергії здійснює для таких категорій споживачів: „населення", „бюджетні установи", „інші споживачі".

П. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України зобов'язує застосовувати касовий метод відносно двох категорій споживачів: „населення" та „бюджетні установи": платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

До внесення змін у Податковий кодекс України (п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України) Публічне акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго" за категоріями споживачів „населення" та „бюджетні установи" застосовувало і застосовує на даний час касовий метод податкового обліку, а за категорією „інші споживачі" застосовувало правило „першої події", тобто формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за першою подією, або за фактом сплати за товари, роботи, послуги, або за фактом поставки таких товарів, робіт, послуг.

З внесенням же змін до Податкового кодексу України п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України, Публічне акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго" просто зобов'язане застосовувати касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ і за категорією „Інші споживачі" саме на підставі вказаної норми, а за категоріями споживачів „Населення" та „бюджетні установи" як застосовувало так і застосовувати касовий метод податкового обліку ПДВ на підставі п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

Отже, Товариство за наслідками проведених у 2016 році розрахунків за поставлену теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася населенню та бюджетним установам, не зобов'язано застосовувати касовий метод на підставі п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України, а повинно застосовувати п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, а, як наслідок, є відсутнім обов'язок Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" для повторного застосування касового методу за вказаними категоріями споживачів („населення", „бюджетні установи") на підставі п. 44 Підрозділу 2 Розділу 29 Перехідних положень Податкового кодексу України. А тому відсутні підстави говорити про зменшення чистого прибутку Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016 році на суму 2846032 грн., податку на додану вартість.

Прийняте правлінням Публічного акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго" рішення оформлене протоколом № 385 від 23.08.2016 є таким, що прийняте з порушенням Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту Висновку судової економічної експертизи № 4058/16-24 від 27.03.2017 в межах наданих на дослідження документів за результатами дослідження документально та нормативно не підтверджується сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року в розмірі 2846032 грн.; за умови, що у ПАТ «Облтеплокомуненерго» за грудень 2015 року задекларовано від'ємне значення в розмірі 8232615 грн., в межах наданих на дослідження документів за результатами дослідження документально та нормативно підтверджується сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року в розмірі 6378896 грн. Детальна інформація наведена в дослідницькій частині.

Як зазначено у Висновку експертів:

- законодавче визначення поняття «касовий метод» наведено у підпункті 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, згідно з яким касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг);

- згідно п. 187.10 статті 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом;

- зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку;

- зазначеним пунктом визначено перелік товарів/послуг та категорії споживачів, при здійсненні операцій з якими застосовується особливий порядок податкового обліку (касовий метод), а саме касовий метод поширюється на операції зокрема з:

- постачання теплової енергії фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг), а також бюджетним установам зареєстрованим як платники податку;

- придбання таких товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки теплової енергії комунальних послуг фізичним особам, бюджетним установам, Жекам, ОСББ.

Поставка зазначених у цьому пункті товарів (послуг) іншим категоріям споживачів чи поставка інших товарів (послуг) категоріям споживачів, визначеним у цьому пункті, здійснюються у загальному порядку (за правилом першої події), а саме касовий метод за нормами п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України не поширюється на операції з:

- продажу комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями, та не належать до категорії населення;

- придбання товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг суб'єктам господарювання різних форм власності, власникам та орендарям нежитлових приміщень, що не є бюджетними організаціями, та не належать до категорії населення;

Таким чином, якщо платник податку здійснює операції, перелічені у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, то за касовим методом таким платником визначаються податкові зобов'язання і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються у загальновстановленому порядку (за датою здійснення першої з подій - відвантаження товару чи отримання коштів), право на податковий кредит виникає за такими ж загальними правилами (за датою здійснення першої з подій - отримання товару чи оплата його).

Враховуючи вищевикладене, Податковий кодекс України дозволяє поєднати в податковому обліку два методи визначення об'єкта оподаткування - касовий метод та метод нарахувань.

При застосуванні касового методу за нормами п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України для визначення податкових зобов'язань з ПДВ за касовим методом необхідною є наявність обов'язкових умов, а саме суб'єктного складу та наявність операції з постачання теплової енергії, включаючи вартість її транспортування Товариством вказаним особам.

До групи «інші споживачі» входять всі інші споживачі, які не ввійшли до перших двох груп, а саме фізичні особи-підприємці, всі юридичні особи, окрім бюджетних установ.

При цьому до групи «інші споживачі» неможливо застосовувати касовий метод при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки такі особи не вказані в пп.187.7, 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 44 підрозділу 2 р. ХХ Податкового кодексу України, тимчасово до 01.07.2017, платники ПДВ, які здійснюють постачання (у т.ч. оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту за касовим методом.

Норма пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пунктів 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди до 01.07.2017.

Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2016.

При одночасному здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, та інших товарів/послуг, касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ не застосовується до таких інших операцій. Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за такими іншими операціями визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.

Касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу застосовується платниками податку лише при здійсненні ними операцій з:

постачання (у тому числі оптового) електричної та/або теплової енергії;

передачі електричної та/або теплової енергії;

розподілу електричної та/або теплової енергії;

постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Якщо перераховані в пункті 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу товари/послуги фактично були поставлені до 01.01.2016, а оплата за таке постачання надходить після вказаної дати, то податкові зобов'язання на дату надходження коштів у рахунок оплати поставлених до 01.01.2016 товарів/послуг повторно не нараховуються та податкові накладні не складаються, оскільки податкові зобов'язання за такими операціями були визначені на дату фактичного постачання таких товарів/послуг за правилом «першої події».

Податковий кодекс України не встановлює спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищезазначеного переліку. Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» не належить до тієї категорії споживачів, перелік яких визначено в п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України та не виступало у подібних операціях в якості споживача послуг.

Виходячи з порядку визначення податкового кредиту, наведеного в п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається за кожною окремою господарською операцією (поставкою). Процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції, а не в межах двох чи більше господарських операцій. Податковий кредит має визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями платника податку за іншими операціями, які складають предмет поставки теплової енергії.

Податковий кредит за касовим методом визначається платниками податку по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 187.10 статті 187, пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

Таким чином, за касовим методом здійснюється нарахування Товариством ПДВ (визначається база оподаткування податком на додану вартість) за операціями з постачання теплової енергії фізичним особам, бюджетним установам, ЖЕКам, тобто за датою надходження коштів на рахунок або в касу платник податку нараховує податкові зобов'язання з ПДВ (п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України). За касовим методом здійснюється нарахування ПДВ (визначається база оподаткування податком на додану вартість) за операціями з постачання, передачі, розподілу підприємством теплової енергії всім іншим споживачам, крім бюджетних установ, населення, Жеків, тобто за датою надходження коштів від «інших споживачів». Касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ не застосовується при постачанні інших товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту за такими іншими операціями визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.

Відповідно дата виникнення податкових зобов'язань у Товариства залежить від виду здійснюваних операцій:

1. Датою виникнення податкових зобов'язань з операцій по постачанню теплової енергії, послуг теплопостачання - дата зарахування коштів від покупців на банківський рахунок платника податку як оплата, або дата оприбуткування коштів у касі платника податку (п.187.10 п.187, п.44 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).

2. Датою виникнення податкових зобов'язань з операцій по постачанню товарів, послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів - дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі . (п.187.7 п.187 Податкового кодексу України).

3. Датою виникнення податкових зобов'язань з операцій по постачанню інших товарів, послуг - дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупців на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, послуг, що підлягають продажу,

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Порядок визначення дати виникнення права Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на податковий кредит залежить від виду здійснюваних операцій.

Податковий кредит за касовим методом визначається платником податку по операціях з придбання по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, які використовуються для здійснення операцій з постачання теплової енергії, послуг теплопостачання категоріям споживачів «інші споживачі», крім фізичних осіб, бюджетних установ.

Податковий кредит за касовим методом визначається платником податку по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, по операціях з придбання інших товарів, послуг, які використовуються для здійснення операцій з постачання теплової енергії, послуг теплопостачання фізичним особам та бюджетним установам за загальним правилом відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. З огляду на норму п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, у разі, якщо постачальник та отримувач постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включаються до складу квартирної плати чи плати за утримання житла фізичним особам, бюджетним установам та житлово-експлуатаційним конторам, то визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за такими операціями у постачальника та отримувача відбувається відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V Податкового кодексу України за касовим методом.

Для операцій з придбання товарів, послуг, які використовуються для здійснення операцій з постачання товарів, послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (товарів, послуг, в тому числі теплової енергії, послуг теплопостачання установам з оплатою за бюджетні кошти, пільги та субсидії на теплову енергію, послуги теплопостачання з оплатою за рахунок бюджетних коштів) податковий кредит визначається за загальним правилом по даті здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів, послуг;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, послуг (п.187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Для операцій з придбання товарів, послуг, які використовуються для здійснення операцій з постачання інших товарів, послуг ніж теплова енергія, послуги теплопостачання, інших товарів/послуг крім оплати за рахунок бюджетних коштів, податковий кредит визначається за загальним правилом по даті здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів, послуг;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, послуг (п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При цьому слід зазначити, що встановлення будь-якого процентного співвідношення за податковими зобов'язаннями та/або отриманими доходами за відповідний звітний (податковий) період, та використання його при розрахунку суми податкового кредиту, або здійснення інших розрахунків податкового кредиту Податковий кодекс України чи інші нормативні акти не передбачають.

З урахуванням вищевикладеного експерти дійшли висновку, що: керуючись наведеними вище нормами діючого законодавства та враховуючи усі обставини у їх сукупності, в межах наданих на дослідження документів, за результатами дослідження документально та нормативно не підтверджується сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті Публічним акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» до бюджету за період січень-червень 2016 року в розмірі 2 846032 грн.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Висновок судової економічної експертизи № 4058/16-24 від 27.03.2017 приймається судом до уваги.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України N 18-рп/2004 від 01.12.2004 у справі N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Таким чином, позивач, звернувшись до господарського суду за захистом своїх прав як акціонера, повинен довести порушення його прав як акціонера спірним рішенням правління відповідача.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що його право як акціонера відповідача на отримання дивідендів порушено чи може бути порушено внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення та вчинення відповідачем дій по нарахування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

У відповідності до п. 38 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Судам необхідно враховувати, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 Цивільного кодексу України, стаття 41 Закону про господарські товариства), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними.

Таким чином, визнання недійсним рішення виконавчого органу товариства можливе при наявності двох взаємопов'язаних умов, а саме: порушення чинного законодавства при прийнятті такого рішення та порушення цим рішенням прав та законних інтересів особи, яка звертається до суду з таким позовом.

Відповідно ж до ст.116 Цивільного кодексу України. ч. 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонери мають брати участь в управлінні акціонерним товариством, брати участь в розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди), а також здійснювати інші правомочності, визначені статутом акціонерного товариства та законом.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивідендом визначається частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір по простих акціях приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Отже, питання розподілу прибутку, виплати дивідендів та визначення їх розміру відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і лише цей орган має приймати рішення з цього питання та лише саме таке рішення загальних зборів акціонерів буде породжувати права для позивача як акціонера щодо розподілення прибутку та виплати дивідендів внаслідок такого розподілення.

Прийняття правлінням відповідача оспорюваного рішення навіть з перевищенням компетенції правління Товариства не призводить до порушення прав позивача як акціонера відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов'язок доведення тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальними правилами чистий прибуток визначається як результат господарської діяльності товариства після покриття всіх матеріальних та прирівняних до них витрат, в тому числі після сплати всіх податків та інших обов'язкових платежів. Затвердження результатів діяльності акціонерного товариства здійснюється після закінчення фінансового року, який дорівнює календарному року. Тобто, вирішення питання про результати господарської та фінансової діяльності відповідача за результатами 2016 року та можливості виплати дивідендів може бути здійснено лише на загальних зборах акціонерів відповідача, які мають бути проведені в 2017 році у строк, встановлений ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства».

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що прийняття правлінням відповідача оспорюваного рішення та вчинення відповідачем дій по нарахуванню та сплаті податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності за 2016 рік може значно вплинути на результати господарської діяльності відповідача, а відтак і на розмірі дивідендів.

Матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи №4058/16-24 від 27.03.2017 встановлено, що спосіб за яким відповідач веде свій податковий облік,, не призводить до додаткового нарахування до бюджету ПДВ за період січень-червень 2016 року в розмірі 2846032 грн., а, як наслідок, на дану суму й не буде зменшений чистий прибуток відповідача за наслідками фінансово-господарської діяльності за 2016 рік.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України фізичні особи у випадках, встановлених законом, можуть звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. При цьому порушення права має існувати на момент звернення до суду.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.

На момент звернення позивача з даним позовом відповідачем податок на додану вартість за період січень-червень 2016 року в розмірі 2846032 грн. не нараховувався та не сплачувався, а тому відсутні підстави для ствердження, що дії відповідача з нарахування та сплати податку можуть привести до порушення права позивача на отримання дивідендів.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність порушення прав позивача.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, сплачені позивачем під час подання позову до суду, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати за позовом покласти на позивача.

В судовому засіданні 11.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення та підписання повного рішення - 16.05.2017.

Суддя М.О. Демидова