Вирок

Іменем України

Справа № 712\11204\16-к

Провадження 1кп\712\1071\17

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

16 травня 2017 року

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

прокурора ОСОБА_4

представник потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42016251010000031за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тетрицкаро, Грузія, вірмен, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, одружений,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», згідно з наказом №1 від 24.01.2014, маючи відповідно до статуту ПП «УКРТЕХНІКА-2» повноваження щодо розпорядження майном підприємства, укладення угод, в тому числі трудових, видання довіреності, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків, розпорядження коштами, видання наказів, обов`язкових для виконання всіма працівниками підприємства, 18.06.2015 уклав з ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 , договір поставки нафтопродуктів «SO- 1/18-06».

Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 , з метою входження у довіру до директора ТОВ «Софія Ойл» ОСОБА_8 , 18.06.2015 та 02.12.2015 уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткові, до договору «SO-1/18-06», угоди №1 та №2, на виконання яких 18.06.2015 та 03.12.20015 ТОВ «Софія Ойл» було поставлено на користь ПП «УКРТЕХНІКА- 2» 11602 л бензину А-92 Форсаж та 12740л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, відповідно, за які ПП «УКРТЕХНІКА-2» розрахувалося у повному обсязі.

Після цього, зарекомендувавши себе як надійний контрагент, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном ТОВ «Софія Ойл» у великих розмірах шляхом зловживання довірою, 10.02.2016 уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткову угоду №3 до договору «SO-1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» поставлено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 24520 л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 315 082 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2», в особі директора ОСОБА_7 , розрахувалося частково, сплативши 100 000 грн.

У подальшому, 12.02.2016 ОСОБА_7 , будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», маючи заборгованість по додатковій угоді №3 у розмірі 215 082 грн., увійшовши у довіру до директора ТОВ «Софія Ойл» ОСОБА_8 , уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткову угоду №4 до договору «SO- 1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» відвантажено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 38000л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 473 100 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2», в особі директора ОСОБА_7 , розрахувалося частково, сплативши 420 000 грн.

Запевнивши директора ТОВ «Софія Ойл» ОСОБА_8 у поверненні заборгованості по додатковим угодам №3 та №4 у розмірі 268 182 грн., 15.02.2016 ОСОБА_7 , будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, діючи умисно, з корисливих мотивів, уклав з ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 , додаткову угоду №5 до договору «SO-1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» відвантажено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 38000 л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 494 000 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2» розрахувалося частково, сплативши 425 000 грн.

Указане дизельне паливо ПП «УКРТЕХНІКА-2», в особі директора ОСОБА_7 , реалізовувалося ТОВ «Карбон-Плюс» та ТОВ «Уманьпиво».

При цьому, отримавши оплату від ТОВ «Карбон-Плюс» та ТОВ «Уманьпиво» за поставлене пальне, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл», ОСОБА_7 у повній мірі не розрахувався, та таким чином заволодів майном ТОВ «Софія Ойл» на загальну суму 337 182 грн., спричинивши товариству збитки на вказану суму.

У подальшому, з метою ухилення від відповідальності, 19.02.2016 ОСОБА_7 видав наказ №2 про звільнення ОСОБА_7 з посади директора ПП «УКРТЕХНІКА-2» та згідно з наказом №1 від 19.02.2016 директором ПП «УКРТЕХНІКА-2» призначено ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України не визнав. Суду показав, що дійсно, він будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», згідно з наказом №1 від 24.01.2014, маючи відповідно до статуту ПП «УКРТЕХНІКА-2» повноваження щодо розпорядження майном підприємства, укладення угод, в тому числі трудових, видання довіреності, відкриття в банках розрахункових та інших рахунків, розпорядження коштами, видання наказів, обов`язкових для виконання всіма працівниками підприємства, 18.06.2015 уклав з ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 , договір поставки нафтопродуктів «SO- 1/18-06».

18.06.2015 та 02.12.2015, як директор ПП «УКРТЕХНІКА-2», уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткові, до договору «SO-1/18-06», угоди №1 та №2, на виконання яких 18.06.2015 та03.12.20015 ТОВ «Софія Ойл» було поставлено на користь ПП «УКРТЕХНІКА- 2» 11602 л бензину А-92 Форсаж та 12740л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, відповідно, за які ПП «УКРТЕХНІКА-2» розрахувалося у повному обсязі.

10.02.2016 уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткову угоду №3 до договору «SO-1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» поставлено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 24520 л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 315 082 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2», в особі директора ОСОБА_7 , розрахувалося частково, сплативши 100 000 грн.

У подальшому, 12.02.2016 ОСОБА_7 , будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», уклав з ТОВ «Софія Ойл» додаткову угоду №4 до договору «SO- 1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» відвантажено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 38000л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 473 100 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2», розрахувалося частково, сплативши 420 000 грн.

Також 15.02.2016 ОСОБА_7 , будучи директором ПП «УКРТЕХНІКА-2», уклав з ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 , додаткову угоду №5 до договору «SO-1/18-06», на виконання якої ТОВ «Софія Ойл» відвантажено на користь ПП «УКРТЕХНІКА-2» 38000 л палива дизельного, марки ДТ-3-К5, сорт F, на загальну суму 494 000 грн., за яке ПП «УКРТЕХНІКА-2» розрахувалося частково, сплативши 425 000 грн.

ОСОБА_7 , пояснив, що у зв`язку з тяжким економічним станом підприємства «УКРТЕХНІКА-2» не зміг в повному обсязі розрахуватися з ТОВ «Софія Ойл», хоча і розраховувався вже після останньої поставки нафтопродуктів, і мав наміри розрахуватися і має на сьогоднішній день. Відшкодувати в подальшому заборгованість не було можливості, т.я. на розрахунки був накладений арешт, і всі кошти які надходили на розрахунки підприємства, знімалися із рахунку за рішенням суду про стягнення з підприємства заборгованості, і дійсно заборгованість ПП «УКРТЕХНІКА-2» перед ТОВ «Софія Ойл» складає 337182 грн, яка буде в подальшому сплачуватися.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України, згідно обвинувального акту сторона обвинувачення посилається на наступні докази:

- на пояснення надані в судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що про укладені угоди йому відомо з матеріалів кримінального провадження, він бачив ці угоди, але при їх укладанні присутній не був. Між підприємством «Софія Ойл» та ПП «УКРТЕХНІКА-2» були господарські відносини, було укладено ряд угод, першочергово вони виконувались, але не на 100 відсотків. Після тривалих стосунків, директор ОСОБА_8 , повністю довіряючи директору ОСОБА_7 в подальшому відвантажувала йому пальне. У ПП «УКРТЕХНІКА-2» перед ТОВ «Софія Ойл» виникла заборгованість 337182грн., яка не погашена до теперішнього часу. ПП «УКРТЕХНІКА-2» не заперечували борг, але нічого не зробили, для його погашення, хоч на його думку гроші у ПП «УКРТЕХНІКА-2» були. В зв`язку з наявністю заборгованості ОСОБА_8 звернулась до правоохоронних органів. Оскільки розрахунки часто були затримані, вважає, що коли у ПП «УКРТЕХНІКА-2» був намір розраховуватися він розраховувався; - на пояснення свідка ОСОБА_8 , які були надані в судовому засіданні, і яка пояснила, що працює директором ТОВ «Софія Ойл», з ОСОБА_7 його познайомила ОСОБА_10 - директор молокозаводу. Вона представила його як порядного бізнесмена. Топливо, яке вона поставляла на молокозавод поставлялося без оплати, після його перевезення. Так ОСОБА_7 придбав у неї дизельне топливо, яке збував по заниженим цінам. Між ними була укладена угода в 2015році, він показав себе як порядного партнера. Машина приїздила, зливалося топливо і тільки потім платились кошти. З 10.02.2016року було дві поставки, ОСОБА_7 розрахувався повністю, а ще за три поставки від 12.02.2016року він частково не розрахувався, наніс збитків підприємству ТОВ «Софія Ойл» на суму 337182грн. Коли сплив строк оплати товару, він приїздив до неї в офіс, казав, що розрахується, але гроші так і не надійшли. Вона почала йому дзвонити, але він вже не відповідав. Також дзвонила ОСОБА_11 , та сказала , що у ОСОБА_7 є проблеми з розрахунками , але вона попробує посприяти. В подальшому Сорока перестала відповідати на дзвінки. Строк погашення по угодах ставився або день відгрузки або наступний, бо ОСОБА_7 пояснював, що своїх грошей в нього не має, і йому потрібно спочатку продати товар, але це було тільки на довірчих відносинах; - на пояснення свідка ОСОБА_12 , допитаної в судовому засіданні суду, яка пояснила, що в лютому місяці 2016року були дві поставки дизельного палива, обсягів не пам`ятає, на користь ТОВ «Карбоп-Плюс» з ПП «Укртехніка-2», розрахунки проводились через розрахункові рахунки, до кінця місяці були погашені повністю. Факт надходження товару підтверджувався товарно-транспорними накладними. Договори укладав директор підприємства, він контролюю поставки та оплату; - на пояснення свідка ОСОБА_13 , допитаного в судовому засіданні, який суду пояснив, що він знайомий з обвинуваченим, працював з ним 2-3рази. ОСОБА_7 звернувся до нього з пропозицією продати його підприємству паливо, десь в кінці зими 2016року. Паливо брали білоруське, мозирське, дизельне паливо, обсягів не пам`ятає. В бухгалтерських документах відображалися обсяги та сума палива. Ціну закупки він не пам`ятає, але вона його влаштовувала. Про третю спробу продажі він не може точно сказати . Чужу машину на свої підприємство він не приймає, у нього є свій автотранспорт, тому його машина точно не їде за товаром, якщо везе чужий автомобіль. З ОСОБА_7 він повністю розрахувався на тих умовах, які в договорі, в 2-3 прийоми. На 100% передоплату він не погодився б; - на договір поставки нафтопродуктів № БО-1/18-06 від 18.06.2015 між ТОВ «Софія Ойл» та ПП «УКРТЕХНІКА-2», згідно якого постачальник ОСОБА_8 зобов`язується передати у власність покупця ОСОБА_7 нафтопродукти, а останній зобов`язується прийняти і оплатити, у відповідності до умов договору та додатку до нього ( т.1 а.м.к.п.111); -на додаток №1 до договору поставки нафтопродуктів № 1/18-06 від 18.06.2015, згідно якого сторони договору постачальник ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 та покупець ПП «УКРТЕХНІКА-2»в особі директора ОСОБА_7 , домовились про вартість товару Бензин автомобільний А-92 Форсаж, в кількості 11602л в сумі 194913,60грн. в тому числі ПДВ 32485,60грн., строк оплати до 18.06.2015( т.1 а.м.к.п.181); -на додаток №2 до договору поставки нафтопродуктів № 1/18-06 від 02.12.2015, згідно якого сторони договору постачальник ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 та покупець ПП «УКРТЕХНІКА-2»в особі директора ОСОБА_7 , домовились про вартість товару палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F,в кількості 12740л в сумі 187278грн., тому числі ПДВ 31213грн., строк оплати до 02.12.2015( т.1 а.м.к.п.182); -на додаток №3 до договору поставки нафтопродуктів № 1/18-06 від 10.02.2016, згідно якого сторони договору постачальник ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 та покупець ПП «УКРТЕХНІКА-2»в особі директора ОСОБА_7 , домовились про вартість товару палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F,в кількості 24520л в сумі 315082грн., тому числі ПДВ 52513,67грн., строк оплати до 16.02.2016( т.м.к.п.1 а.с.183); - на додаток №4 до договору поставки нафтопродуктів № 1/18-06 від 12.02.2016, згідно якого сторони договору постачальник ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 та покупець ПП «УКРТЕХНІКА-2»в особі директора ОСОБА_7 , домовились про вартість товару палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F, в кількості 38000л в сумі 473100грн., тому числі ПДВ 78850грн., строк оплати до 12.02.2016 ( т.1 а.м.к.п.184); -на додаток №5 до договору поставки нафтопродуктів № 1/18-06 від 15.02.2016, згідно якого сторони договору постачальник ТОВ «Софія Ойл», в особі директора ОСОБА_8 та покупець ПП «УКРТЕХНІКА-2»в особі директора ОСОБА_7 , домовились про вартість товару палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F, в кількості 38000л в сумі 494000грн., тому числі ПДВ 82333,33грн., строк оплати до 15.02.2016 ( т1.а.м.к.п.193); - на копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 15.02.2016, якою підтверджується завантаження автопідприємством ТОВ « Карбон Плюс» замовнику ТОВ «Софія Ойл»дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F, в кількості 38000л ( т.1 а.м.к.п.194); -на додаткову накладну №336 від 03.12.2015, згідно якої постачальник ТОВ «Софія Ойл» поставило покупцю «УКРТЕХНІКА-2» палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F,в кількості 12740л на суму 187278грн.( т.1 а.м.к.п.197); -на копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 03.12.2015, якою підтверджується завантаження автопідприємством ТОВ «Софія Ойл» замовнику ТОВ «Софія Ойл», вантажоодержувач ПП « Укртехніка-2» дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F, в кількості 12740л ( т.1 а.м.к.п.198); - на додаткову накладну №42 від 18.06.2015, згідно якої постачальник ТОВ «Софія Ойл», поставило покупцю «УКРТЕХНІКА-2»Бензин автомобільний А-92 Форсаж,в кількості 11602л в сумі 194913,60грн.( т.1 а.м.к.п.201); - на товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів№42 від 18.06.2015, якою підтверджується завантаження автопідприємством ТОВ «Софія Ойл» замовнику ТОВ «Софія Ойл» вантажоодержувач ПП «Укртехніка-2»Бензин автомобільний А-92 Форсаж,в кількості 11602л ( т.1 а.м.к.п.202); -на договір купівлі-продажу №03 від 03.02.2016, згідно якого продавець, в особі директора ОСОБА_7 зобов`язується продати дизельне пальне, а покупець ТОВ «Карбон-Плюс», в особі директора ОСОБА_13 прийняти та оплатити, у відповідності до умов даного договору ( т.1 а.м.к.п.97); Під час судового слідства були досліджені перелічені вище документи, допитані представник потерпілої, свідки . Суд, вислухавши показання обвинуваченого, представника потерпілої, свідків, дослідивши матеріали справи, з огляду встановлення їх очевидної допустимості, належності, достовірності та можливості використання, дійшов висновку, що обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України, підтвердження в ході судового розгляду не знайшла. Так, відповідно до вимогст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зіст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Згідност. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідност. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку »вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що письмова заява про вчинення кримінального правопорушення подана керівнику Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 -12.03.2016року, про що свідчить штамп на заяві з датою і вхідним номером. Згідно з витягом з кримінального провадження № 420162510100000031 дата внесення заяви до ЄРДР -25.02.2016року, правова кваліфікація- ч.3 ст.190КК України, в той час як в фабулі зазначено: 18.06.2015 між ТОВ « Софія Ойл» та ПП « Укртехніка-2» укладено договір поставки нафтопродуктів за вказаним договором ПП « Укртехніка-2» частково сплачено поставлений товар однак після поставки нафтопродуктів вищевказані особи привласнили нафтопродукти, що належать ТОВ « Софія Ойл» на суму 342182,00грн. З Розділу ІІ п.1 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події вбачається, що прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснюється цілодобово і невідкладно тим органом поліції, до якого надійшла заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, або слідчим, або іншою посадовою особою органу поліції, якою самостійно виявлено з будь-якого джерела обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.При особистому зверненні заявника до органу поліції із заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію уповноважений працівник чергової частини або інша службова особа в кімнаті для приймання громадян цілодобово оформляють протоколи усних заяв і відразу реєструють заяви вжурналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена в додатку 2 до цієї Інструкції. Частиною 1 ст.214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Тобто, спочатку працівник правоохоронного органу повинен прийняти заяву та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зробити він це зобов`язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви та розпочати розслідування, згідно ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України. Після внесення кримінальної справи до ЄРДР, їй присвоюється відповідний номер

Аналізуючи вищезазначене, суду не зрозуміло яким чином заява про вчинення кримінального правопорушення взагалі була зареєстрована в ЄРДР за 16 днів до повідомлення про злочин та її подачі до прокуратури. Крім того, заява реєструвалася по факту привласнення чужого майна, в обвинувальному акті правова кваліфікація визначена як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому у великих розмірах.

Ч. 1,2 ст. 8 КПК України проголошує: кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному проваджені застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд приходить до висновку, що працівники правоохоронних органів при внесенні заяви в ЄРДР вчинили дії, які суперечать кримінально-процесульному закону.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, в діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, а ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України не вбачають взагалі, виходячи з наступного.

Стаття 190 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Способом заволодіння майном при шахрайстві може бути обман або зловживання довірою в будь-яких формах, злочин відбувається лише з прямим умислом, обов`язкова ознака суб`єктивної сторони корислива мета. Обман в будь-якій формі для отримання грошової інвестиції може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому випадку, якщо у справі буде встановлено, що обманне заволодіння грошовими коштами скоєно з метою звернення їх у власність винного чи інших осіб. Якщо будуть докази, що підтверджують наявність в діях підозрюваних навмисного обману або зловживання довірою з метою безоплатного заволодіння грошима.

Аналізуючи письмові докази, досліджені в судовому засіданні , покази свідків в їх сукупності, дають суду всі підстави вважати про відсутність складу злочину, передбаченого ч.3 ст.190КК України у діях ОСОБА_7 .

Так, згідно договору поставки нафтопродуктів № БО-1/18-06 від 18.06.2015 між ТОВ «Софія Ойл» та ПП «УКРТЕХНІКА-2» та додатків до нього вбачається, що ОСОБА_7 в період з 18.06.2015року по 18.02.2016року отримав від ТОВ «Софія Ойл» 5 поставок дизельного пального. За перші дві поставки розрахувався в повному обсязі, а за останні 3 частково. Сплативши за угодою № 3- 100000грн., №4- 420000грн., №5-425000грн. Загальна заборгованість складає 337 182 грн.

Суд вважає, що умислу заволодіння майном, шляхом зловживання довірою потерпілої при отриманні дизельного пального ОСОБА_7 не мав, оскільки розраховувався, і сума сплачених коштів набагато перевищує суму боргу. З чого суд робить висновок, що обвинувачений мав намір виконати свої зобов`язання. У такій ситуації дії ОСОБА_7 можуть бути предметом лише цивільно-правового спору, а некримінально-караного діяння.

Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зв`язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо. Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати отримання кредиту, попередньої оплати за товари чи виконання робіт (авансу), укладення договору позики, укладення договору прокату тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати відповідну роботу, повернути борг чи отримані у користування речі. Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов`язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов`язання - не виконувати.

Тобтокримінальнавідповідальністьза шахрайство виключається, якщо на моментукладення договорусторона, яка порушила умови угоди, мала намір їх виконати. На думку суду у потерпілої сторони в даному випадку виникає лишеправовимагати виконання зобов`язання в цивільно-правовому порядку.

Здійснюючи операцію, її учасники в якійсь мірі йдуть на ризик і нічого злочинного в цьому немає.Підприємницькийризик звичайне явище в економічній сфері, і це слід враховувати як боржникам, так і кредиторові. Якщо особа, у момент отримання інвестиційного авансу (попередньої оплати) має намір по можливості виконати зобов`язання шахрайство відсутнє, при цьому і не потрібно, щоб ця особа булла впевнена в тому, що вона виконає зобов`язання. Таким чином, можна сказати, що різна як за формою, так і за змістом діяльність в умовах комерційного ризику виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Суд вважає, що у даному випадку обвинувачений погасити заборгованість не мав можливості у зв`язку з відсутністю грошових коштів через невміле та невдале ведення підприємницьких справ. Невиконання ОСОБА_7 договірних зобов`язань за таких обставин тягне за собою цивільно-правову відповідальність.

Використання особливо довірчих стосунків з боку ОСОБА_7 ,про які зазначала свідок ОСОБА_8 , в частині, що вона не поставляє товар без предоплати, і тільки враховуючи той факт, що з ОСОБА_7 її познайомила дуже поважна людина, представивши його як порядного підприємця, і враховуючи позитивні рекомендації, були поставлені нафтопродукти без предоплати суд оцінює критично, оскільки при непроведенні повних розрахунків за третю поставку дизельного топлива ОСОБА_14 мала можливість відмовити в подальших поставках, так як їй був відомий цей факт. Крім того, в судовому засіданні вона вказала, що знала, що у ОСОБА_7 не було своїх коштів, і йому спочатку потрібно продати топливо, тобто останній не приховував від неї цих обставин.

Таким чином, перевіривши докази у цій справі, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, оцінивши їх відповідно до положеньстатті 94 КПК України,суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч.3ст.190 КК України- об`єктивна, суб`єктивна сторона злочину.

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 . Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідност.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно з положеннями ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За правиламист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, за відсутністю складу злочину, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України. Цивільний позов, заявлений ТОВ «Софія Ойл» щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі в сумі 337182грн. залишити без розгляду.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374,377 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 а визнати невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190КК України за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 190 КК України.

Цивільний позов залишити без розгляду .

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_1