ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –Милосердного М.М.,

суддів –Алєксєєва В.О. та Ступакової І.Г.,

при секретарі –Гупаловій Н.П.,

участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Диаман-Сервіс" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Диаман-Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі МОВ ФСЗІ) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Диаман-Сервіс" про стягнення 11806,26 грн., з яких 10005,96 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1800,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що проведеною перевіркою встановленні порушення відповідачем приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - незабезпечення всіх необхідних заходів по виконанню вимог законодавства щодо створення робочих місць для інвалідів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув з ТОВ "Диаман-Сервіс" на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 11806,26 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ "Диаман-Сервіс" подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Йдеться про те, що ТОВ "Диаман-Сервіс" вжило усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення в 2007 –2008 роках.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Диаман-Сервіс" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Диаман-Сервіс" зареєстроване виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27 вересня 2004 року та здійснює свою діяльність з використанням найманої праці.

21 грудня 2009 року позивачем була проведена перевірка дотримання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ТОВ "Диаман-Сервіс" у 2006, 2007, 2008 роках. Під час якої встановлено, що протягом 2006 року відповідач звіти за формою 3-ПН із вакансіями для осіб з обмеженими фізичними можливостями до служби зайнятості не надавав. Протягом 2007-2008 років звіти надавалися не щомісячно.

Крім того у 2006, 2007, 2008 роках відповідач не надавав звіти до Фонду соціального захисту інвалідів.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом: за 2006 рік, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції.

На час звернення до суду ТОВ "Диаман-Сервіс" мало заборгованість перед МОВ ФСЗІ в розмірі 11806,26 грн., з яких 10005,95 грн. адміністративно-господарські санкції та 1800,30 грн. пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій).

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Статтею 20 названого Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року № 314, чинного протягом звітного періоду, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору, що передбачено п. 5 Положення.

Отже, створеним робочим місцем є робоче місце, що введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу, створити робочі місця для роботи інвалідів, вказати їх у колективному договорі та інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було надано належних доказів про те, що він створював робочі місця для інвалідів у 2006-2008 роках та інформував належним чином державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільне робоче місце та вакантну посаду, на якій може використовуватися праця інвалідів.

Тому, враховуючи все викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Диаман-Сервіс" –залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий:

Судді: