Номер провадження 2/585/221/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі М.В. Шунько, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулася в суд з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області та просить: стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 102400 грн. на відшкодування моральної шкоди, 19500 грн. на відшкодування сплачених нею сум у зв'язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі та 5000 грн. судових витрат з оплати правової допомоги у даній справі. В обґрунтування позову вказано, що 28 серпня 2013 року слідчим СВ Роменського MB УМВС України в Сумській області Д.І. Марковим їй були вручені повідомлення про підозру, погоджені з прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України. 30 серпня 2013 р. їй вручено обвинувальний акт від 30 серпня 2013 p., затверджений прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, який був повернутий судом прокурору з підготовчого судового засідання. 30 вересня 2013 р. їй вручено обвинувальний акт від 30 вересня 2013 р. в новій редакції, затверджений прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, який також був повернутий судом прокурору з підготовчого судового засідання. 30 жовтня 2013 р. позивачу вручено обвинувальний акт від 30 жовтня 2013 р. в новій редакції, затверджений прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. 15.11.2013 року обвинувальний акт від 30 жовтня 2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, також повернуто прокурору з підготовчого судового засідання. 22 листопада 2013 р. ОСОБА_1 вручено обвинувальний акт в новій редакції від 22 листопада 2013 p., затверджений прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. 05 грудня 2013 року Роменський міськрайонний суд у підготовчому судовому засіданні призначив справу до судового розгляду. 25 березня 2014 року слідчим СВ Роменського MB УМВС України в Сумській області Д.І. Марковим було вручено повідомлення про підозру від 25 березня 2014 p., погоджене з прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України. 25 березня 2014 року прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко позивачу вручено складений вказаним прокурором обвинувальний акт в новій редакції від 25 березня 2014 p., погоджений Роменським міжрайонним прокурором Винник О.В., яким ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України. 23 квітня 2014 року прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко позивачу вручено складений вказаним прокурором обвинувальний акт в новій редакції від 23 квітня 2014 p., погоджений в.о. Роменського міжрайонного прокурора Ковтуном О.М., яким ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України. 2 жовтня 2014 року прокурором Роменської міжрайонної прокуратури Я.М.Мартиненко позивачу вручено складений обвинувальний акт в новій редакції від 02 жовтня 2014 p., погоджений Роменським міжрайонним прокурором Кузченко В.О., за яким ОСОБА_1 обвинувачено у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України. Вироком Роменського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 р. ОСОБА_1 визнано невинною в пред'явленому обвинуваченні про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України і виправдано. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 14 квітня 2015 р. вирок Роменського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Роменського міськрайонного суду. Вироком Роменського міськрайонного суду від 17 грудня 2015 р. ОСОБА_1 визнано невинуватою в пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України та виправдано. Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 05 квітня 2016 р. виправдувальний вирок Роменського міськрайонного суду від 17 грудня 2014 р. відносно ОСОБА_1 залишено без змін. Позивач зазначає, що під слідством та судом вона перебувала з 28 серпня 2013 р. по 5 квітня 2016 р. включно, тобто 31 місяць 8 днів. За цей час їй двічі пред'являлись підозри у вчиненні злочинів, яких вона не вчиняла, сім разів вручались обвинувальні акти, обвинувачення за якими не знайшло свого підтвердження. В кримінальному провадженні відбулось 40 судових засідань в суді першої інстанції та чотири судові засідання в суді апеляційної інстанції, для участі в яких вона була змушена відриватись від звичайних занять, тратити на участь в них свій особистий час. Унаслідок незаконно притягнення до кримінальної відповідальності їй були заподіяні моральні страждання, оскільки тривалий час був порушений нормальний спосіб її життя, вона була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав, для поновлення відносин з навколишніми людьми. За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які вона зазнала у зв'язку із незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, вважає, що справедливим та достатнім буде відшкодування заподіяної їй моральної шкоди у розмірі 32 мінімальних заробітних плат, що несуттєво перевищує мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, розрахований виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Відповідно до статті 8 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн. Розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування, з розрахунку 32 мінімальних заробітних плат становить 102 400 грн. (3200x32=102400). Крім цього, 11 вересня 2013 року вона уклала з адвокатом Менько Д.Д. угоду про надання правової допомоги в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12013200100001942 від 12.07.2013 p., за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190, ч, 4 ст. 358 КК України. За надані адвокатом послуги у кримінальній справі за час її розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій вона загалом сплатила 19500 грн. Вважає, що вказана сума підлягає відшкодуванню шляхом її стягнення на її користь, оскільки сплачена у зв'язку з наданням адвокатом юридичної допомоги у кримінальній справі.

Після зменшення позовних вимог позивач просить: стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 51200 грн. на відшкодування моральної шкоди, 19500 грн. на відшкодування сплачених нею сум у зв'язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі та 5000 грн. судових витрат з оплати правової допомоги у даній справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила задоволити. Підтримала обґрунтування вказані в позовній заяві.

Представник позивача Менько Д.Д. підтримав позов та його обґрунтування, просив задоволити позовні вимоги. Суду пояснив, що позивач, через безпідставні обвинувачення змушена була витрачати свій час на участь в судових засіданнях і доводити свою невинуватість в судах декількох інстанцій. Законодавець не ставить наявність моральної шкоди в залежність від кількості судових засідань. Крім цього законом визнано, що сам факт кримінального переслідування є достатнім підтвердженням моральної шкоди. Розмір позовних вимог вони зменшили і окреме рішення з цього приводу виноситися не повинно, оскільки це право позивача. Крім цього, з огляду на тривалий час розгляду справи вони вважають, що правильним буде стягнути моральну шкоду за 32 місяці. Що стосується судових витрат в даній справі, то вони підтверджені належними доказами, мається розрахунок компенсації витрат на правову допомогу. Участь представника в даній справі, з урахуванням дебатів становить близько 4 годин. Що стосується витрат на допомогу адвоката в кримінальному провадженні, вони підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки інших документів на підтвердження того, що він отримував від позивача кошти не може бути і їх не передбачено чинним законодавством. Розмір витрат визначений на підставі норм діючого законодавства, відповідно кількості засідань. Крім цього, ці кошти реально сплачені позивачем і отримані адвокатом. Стягнути витрати на правову допомогу в кримінальному провадженні не було можливості, оскільки при винесенні виправдовувального вироку не можуть стягуватися витрати на юридичну допомогу адвоката.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судовому засіданні підтримала письмові заперечення. Суду пояснила, що проти позов заперечують в основному з тих підстав, що з Державної казначейської служби України не можуть бути стягнуті заявлені позивачем кошти, оскільки вини казначейської служби в даній ситуації немає. Окреме рішення суду щодо зменшення позивачем розміру позовних вимог виносити не потрібно.

Державна казначейська служба України в письмових запереченнях заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень вказано, що з аналізу ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», п. 35 - 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, пункту 17 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15 квітня 2015 року №215, ст. 176 ЦК України вбачається помилковість тверджень позивача щодо необхідності стягнення коштів з Державної казначейської служби України, оскільки, у разі встановлення факту заподіяння такої шкоди, її відшкодування здійснюється з державного бюджету України, а не з окремої юридичної особи, до повноважень якої належить виконання судових рішень про стягнення коштів державного бюджету. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували характер та обсяг страждань, які зазнала позивач, а визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди суперечить положенням чинного законодавства України. Також вважає, що надані позивачем розрахунки витрат на правову допомогу не відповідають положенням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» і стягнення таких витрат суперечитиме чинному законодавству України.

Представник відповідача - прокуратури Сумської області, в судовому засіданні позов не визнав, підтримав письмові заперечення, вважав, що підстави для стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки позивач не працює, відносно неї запобіжний захід не обирався. Моральної шкоди може бути стягнуто не більше 50026,66 грн. за 31 місяць 8 днів а не за 32 місяці. Що стосується судових витрат, то вони не підтверджені належними і допустимими доказами. Окреме рішення суду щодо зменшення позивачем розміру позовних вимог виносити не потрібно.

В письмових запереченнях прокуратури Сумської області вказано, що твердження ОСОБА_1 про те, що дії органів досудового розслідування спричинили погіршення або позбавлення можливостей реалізації нею звичок і бажань, порушення її нормальних життєвих зв'язків, які вимагають додаткових зусиль для організації життя тощо, не доведено нею належними та допустимими доказами, тобто нею не підтверджено заподіяння шкоди, будь-які факти її спричинення відсутні. Враховуючи, що окремі негативні наслідки, які на думку позивача, вона зазнала внаслідок дій органів прокуратури та поліції, не підтверджено конкретними доказами, не можна погодитися з розміром визначеної нею моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Враховуючи обставини справи, характер моральних втрат, які зазнала позивач у зв'язку з кримінальним переслідуванням стосовно неї, виходячи із вимог розумності та справедливості, врахуванням того, що відносно неї запобіжний захід взагалі не обирався, обґрунтованим є стягнення з Держбюджету України моральної шкоди на її користь у розмірі 1600 грн. за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Як вірно визначено ОСОБА_1, у позовній заяві під слідством і судом вона перебувала з 28.08.2013 (повідомлення про підозру) по 05.04.2016 року (набрання законної сили судового рішення - вирок Роменського міськрайсуду від 17.12.2015 про її виправдання), тобто 31 місяць 8 днів. Тому розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 50026,66 грн. (1600х31 + 1600/30х8). Належним доказів в підтвердження фактів надання правової допомоги ОСОБА_1 у загальній сумі 19500 грн. до суду не долучено. Зокрема факт одержання адвокатом Менько Д.Д. доходу у вигляді здійснених ОСОБА_1 виплат за надання правової допомоги не підтверджено книгою обліку доходів адвоката. У матеріалах справи відсутні прибуткові касові ордери до долучених квитанцій, інші підтверджуючі документи (податкові декларації, тощо). Також є безпідставними вимоги щодо оплати 5000 грн. на оплату правової допомоги у цій справі. При цьому будь-яких підтверджень щодо отримання послуг від адвоката упродовж 3 годин при підготовці позовної заяви у цій цивільній справі до суду не надано. Враховуючи вказане вважають, що позовна заява ОСОБА_1, підлягає частковому задоволенню на суму 50026,66 грн. моральної шкоди, решта вимог є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Міністерство внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області в судове засідання явку представника не забезпечило. Надало клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Заперечень щодо заявлених позовних вимог не виказало.

Судом встановлено, що з 28 серпня 2013 року по 5 квітня 2016 року ОСОБА_1 була піддана кримінальному переслідуванню, вказана обставина підтверджена належними й допустимими доказами, визнана прокуратурою Сумської області і не заперечується іншими сторонами.

Вироком Роменського міськрайонного суду від 17 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред'явленому обвинувачення та виправдано. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 5 квітня 2016 року вирок Роменського міськрайсуду від 17 грудня 2015 року залишено без змін.

11 вересня 2013 року між Менько Д.Д. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено угоду про надання правової допомоги, за умовами якої адвокат приймає зобов'язання надати правову допомогу ОСОБА_1 в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР № 12013200100001942, а клієнт зобов'язаний сплатити за ведення справи суму, яка обумовлена між ним та адвокатом при укладенні договору.

11 вересня 2013 року додатком № 1 до угоди про надання правової допомоги від 11 вересня 2013 року, затверджено що сторони досягли угоди що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату становить 5000 грн. з яких 1500 грн. за ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і 3500 грн. за участь у розгляді справи. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

27 березня 2014 року додатком № 2 до угоди про надання правової допомоги від 11 вересня 2013 року, затверджено що сторони досягли угоди, що враховуючи складність справи та інше, зростає обсяг часу, який витрачає адвокат на надання правової допомоги, збільшують розмір гонорару адвоката на 4000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

27 лютого 2015 року додатком № 3 до угоди про надання правової допомоги від 11 вересня 2013 року, затверджено що сторони досягли угоди, що враховуючи складність справи та інше, зростає обсяг часу, який витрачає адвокат на надання правової допомоги, збільшують розмір гонорару адвоката на 2000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

4 травня 2015 року додатком № 4 до угоди про надання правової допомоги від 11 вересня 2013 року, затверджено що сторони досягли угоди, що враховуючи складність справи та інше, зростає обсяг часу, який витрачає адвокат на надання правової допомоги, збільшують розмір гонорару адвоката на 6000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

28 березня 2016 року додатком № 4 до угоди про надання правової допомоги від 11 вересня 2013 року, затверджено що сторони досягли угоди, що враховуючи складність справи та інше, зростає обсяг часу, який витрачає адвокат на надання правової допомоги, збільшують розмір гонорару адвоката на 2500 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

Адвокатом Менько Д.Д., згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів: № 9 від 11 вересня 2013 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн.; № 31 від 27 березня 2014 року прийнято від ОСОБА_1 4000 грн.; № 45 від 27 лютого 2015 року прийнято від ОСОБА_1 2000 грн.; № 7 від 4 травня 2015 року прийнято від ОСОБА_1 6000 грн.; № 31 від 28 березня 2016 року прийнято від ОСОБА_1 2500 грн.

12 квітня 2016 року між адвокатом Менько Д.Д. та клієнтом ОСОБА_1 складено акт прийому-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги, згідно якого за надання послуг сплачено 19500 грн. Підписанням даного акту сторони ствердили, що послуги адвокатом надані належним чином.

3 січня 2017 року між Менько Д.Д. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено угоду про надання правової допомоги в цивільній справі за її позовом про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду, за умовами якої адвокат приймає зобов'язання надати правову допомогу ОСОБА_1 в цивільній справі, а клієнт зобов'язаний сплатити за ведення справи суму, яка обумовлена між ним та адвокатом при укладенні договору.

3 січня 2017 року додатком № 1 до угоди про надання правової допомоги від 3 січня 2017 року, затверджено що сторони досягли угоди що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату становить 5000 грн. Угодою передбачено можливу зміну розміру гонорару, у зв'язку із суттєвим зростанням обсягу допомоги адвоката, що має бути надана.

Адвокатом Менько Д.Д., згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру № 1 від 3 січня 2017 року прийнято від ОСОБА_1 5000 грн..

3 січня 2017 року між адвокатом Менько Д.Д. та клієнтом ОСОБА_1 складено акт прийому-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги, згідно якого за надання послуг сплачено 5000 грн.

З розрахунку компенсації витрат на правову допомогу вбачається, що на підготування позовної заяви було витрачено 3 години робочого часу. Розмір компенсації правової допомоги, наданої поза судовим засіданням (ознайомлення з наданими документами, визначення правової позиції, підготування позовної заяви) становить 1920 грн.( 640х3). Розмір компенсації за участь адвоката в судових засіданнях має розраховуватися з фактичної кількості годин такої участі, з розрахунку що за одну годину розмір оплати - 640 грн., за 1 хвилину - 10,67 грн.

З досліджених судом матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 вбачається, що в судових засіданнях при проведенні підготовчих судових засідань, розгляді справи по суті та перегляді провадження в суді апеляційної інстанції, був присутній захисник Менько Д.Д.

Наведені факти свідчать, що між сторонами виник спір про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду. При вирішенні спору, суд виходить з положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» та ст. 1176 ЦК України.

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 утворено Державну казначейську службу України, і покладено на цю Службу функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1176 ЦК шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладання адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відповідно до положень цього закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 1) ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно п.5) ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» в наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) моральна шкода.

Частинами 1, 5 та 6 статті 4. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно ч.3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов в цілому обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.

Таке переконання суду склалося з тих підстав, що позивачу, внаслідок притягнення її до кримінальної відповідальності, було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому що протягом тривалого часу був порушений нормальний спосіб її життя, так як вона була змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав та відновлення відносин. Крім цього, факт спричинення моральної шкоди не заперечується і відповідачами.

Визначаючи розмір шкоди, суд вважає в цілому правильним розрахунок який виконаний позивачем та спосіб його проведення, за винятком того що обрахуванню підлягають не 32 місяці, а 31 місяць і вісім днів, що становить суму 50026,66 грн. Відповідачами спосіб проведення розрахунку також не оспорюється, тому суд бере його за основу.

Що стосується витрат на правову допомогу в кримінальному провадженні, суд вважає, що надання послуг, їх обсяг та якість підтверджені належними і допустимими доказами. Факт сплати позивачем коштів за надання правової допомоги в сумі 19500 грн. підтверджений належними і допустимими доказами. В зв'язку з вказаним, суд вважає, що витрати на оплату правової допомоги в кримінальному провадженні також мають бути стягнуті на користь позивача

Вирішуючи вимоги про стягнення судових витрат в цивільній справі, суд виходить з наступного: відповідно ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні; з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги, при розгляді справи доведено факт надання правової допомоги та оплату таких послуг. Враховуючи положення чинного законодавства, ступінь складності справи, час протягом якого приймав участь представник, відшкодуванню на користь позивача підлягають 23840 грн. як компенсація витрат на правову допомогу. Визначаючи розмір відшкодування суд враховував час необхідний для складання позовної заяви - 3 години та час участі представника в судовому розгляді справи, за винятком часу, коли розгляд справи було відкладено за клопотанням сторони позивача.

Відшкодування громадянинові шкоди у випадках, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Керуючись Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 1176 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 14, 60, 209, 212-215, 292, 294, 296 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Сумської області, Міністерства внутрішніх справ України в особі Головного управління Національної поліції в Сумській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду задоволити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), п'ятдесят тисяч двадцять шість гривень шістдесят шість копійок (50026,66 грн.) на відшкодування моральної шкоди, дев'ятнадцять тисяч п'ятсот гривень (19500 грн.) на відшкодування сплачених сум у зв'язку з наданням юридичної допомоги в кримінальній справі та три тисячі вісімсот сорок гривень (3840 грн.) судових витрат з оплати правової допомоги в даній справі.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: підпис ...

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ

В. О. Шульга