ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року

Львів

№ 876/4030/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про перерахунок призначеної пенсії державного службовця,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 07.12.2016 звернулася в суд з адміністративним позовом до Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 84% заробітної плати працюючого державного службовця, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 та зобов'язати Сокальське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 84% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади з 15 грудня 2015 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті постанови неповно досліджено всі обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Вказує, що перерахунку пенсії згідно зі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» підлягає застосуванню норма, що визначає порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про правомірність відмови Сокальського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в такому перерахунку.

При апеляційному розгляді позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Сокальському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Львівської області та з 2011 року одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

19.09.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки, виданої Управлінням Державної казначейської служби України в м.Червонограді Львівської області №03-48/996 від 14 квітня 2016 року про складові заробітної плати (посадовий оклад - 1723,00 грн., надбавка за ранг - 80,00 грн., надбавка за вислугу років - 360,60 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 649,08 грн., премія - 1462,59 грн.).

Листом № 5974/05-33/1 від 28.09.2016 відповідач відмовив у задоволенні заяви та перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність визначеного урядом механізму проведення перерахунку пенсії державним службовцям та те, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються (перераховуються) відповідно до Законів України «Про державну службу».

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно із статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31 травня 2000 року прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

З 01 січня 2015 року стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» була чинною в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15 грудня 2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Таким чином, з 01 січня 2015 року в Закону України «Про державну службу», а з 15 грудня 2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Окрім цього, з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

Зокрема, згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.

Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Оскільки Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.

Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.

В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому Закони №76-VII, №213-VIIІ та №889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.

Позивач вважає, що право на перерахунок пенсії виникло в неї у зв'язку із підвищенням заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

На час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії (вересень 2016 року) положення статті 37-1 Закону №3723-ХІІ вже втратили чинність, тому в Управління були відсутні підстави для їх застосування.

Діючий Закон №889-VІІІ взагалі не містить окремого порядку перерахунку пенсій державним службовцям. Стаття 90 цього закону передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Таким чином, пенсії, призначені згідно із Законом №3723-ХІІ, перераховуються у відповідності до вимог Закону №1058-ІV, тобто, тільки у випадку, якщо складові пенсійної виплати (надбавки, підвищення, доплати тощо) визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що згідно ч. 1 ст. 158 КАС України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови, відтак резолютивній частині постанови передує слово «постановив», а не «ухвалив» як це зазначено в рішенні суду. Останнє, на погляд колегії суддів не вплинуло на законність ухваленого рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 16 лютого 2017 року у справі №459/3396/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Д.М. Старунський

судді

В. М. Багрій

А. І. Рибачук

Повний текст судового рішення виготовлено 11.05.2017