ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" квітня 2017 р. Справа № 911/2623/14

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” про відстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Дочірньої компанії “ОСОБА_1 України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія”

про стягнення 494792,69 грн.

за участю представників сторін:

позивач (стягувач) – 1) ОСОБА_2, предст. за дов. № 265/16 від 27.12.2016;

2) ОСОБА_1, предст. за дов. № 266/16 від 27.12.2016;

відповідач (боржник, заявник) – ОСОБА_3, предст. за дов. від 11.04.2017 № 01-824.

встановив:

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2016 у справі №911/2623/14 (суддя Третьякова О.О.) задоволено позовні вимоги Дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» НАК «Нафтогаз Україна» до КП «Броваритегіловодоенергія» про стягнення у розмірі 494792,69 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 змінено рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2016, та стягнуто з відповідача 397 637,60 грн., які складаються з 389 840,81 грн. 3 % річних, 7796,81 грн. судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення, судом видано наказ від 20.01.2015.

14.04.2017 року через канцелярію суду, в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області “Броваритепловодоенергія” про відстрочку виконання рішення суду у справі №911/2623/14.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на ті обставини, що між сторонами по справі має відбутись процедура погашення заборгованості у відповідності до вимог Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (Закон).

Однак, як зазначив заявник, зважаючи на те, що механізм виконання Закону на даний час не встановлено, дії направлені на стягнення заборгованості призведуть до зупинення роботи об’єктів питного водопостачання та водовідведення, теплопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного значення м. Бровари, у зв’язку з чим просить суд відстрочити виконання рішення до 01.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 вищезазначену заяву призначено до розгляду на 28.04.2017 року.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області у справі №911/2623/14 та просив її задовольнити.

Представники стягувача проти задоволення заяви усно заперечували, про що також подали письмові пояснення. Заперечення мотивовані тим, що зазначені в заяві обставини не є підставою для відстрочки виконання рішення, оскільки посилання на Закон свідчать про наявність підстав для списання заборгованості, а не про існування виняткових випадків, що виключають або ускладнюють виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі (п.п. 7.1.1, 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Водночас, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 р., при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Посилаючись на Закон України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", заявник зазначає, що стягнуті за рішенням 3% річних в розмірі 389 840,81 грн. мають бути списані.

Відповідно до вказаного Закону передбачена процедура реструктуризації та списання кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.16 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води та не погашеної станом на 31.12.16. Така реструктуризація та списання можуть бути здійснені шляхом включення боржника до відповідного реєстру, порядок ведення якого затверджений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються:копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Тобто, боржник наразі не гарантує, що буде включений у вищенаведений Реєстр й стане учасником правовідносин згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та центральних підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» розрахунків.

До того ж, положення вищевказаного Закону, свідчать про наявність підстав для списання заборгованості, а не про існування виняткових випадків, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Додатково слід зазначити, що вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Судом враховано, що ДК «ОСОБА_1 України» є не тільки державним підприємством, а й об’єктом, що має на поточний час стратегічне значення для економіки і безпеки України (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 83 «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).

ДК «ОСОБА_1 України» не є газовидобувною компанією. Інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК «ОСОБА_1 України» не існує.

Кошти, що надходять до ДК «ОСОБА_1 України», перераховуються до Державного бюджету України, а також спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ. Вказану заборгованість ДК «ОСОБА_1 України», в силу ст. 617 ЦК України, зобов’язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів.

Відтак, на основі аналізу суб'єктного складу і характеру спірних правовідносин, враховуючи наведені норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога про відстрочку виконання рішення з наведених у заяві від 07.04.2017 №01-775 підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволенні заяви комунального підприємства Броварської міської ради «Броваритепловодоенергія» від 07.04.2017 №01-775 про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області по справі №911/2623/14.

Суддя О.В. Щоткін