ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2017 року

справа № 337/762/17 провадження №2-а/337/74/2017

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16 березня 2017 року по справі №337/762/17(провадження №2-а/337/74/2017) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати рішення комісії з вирішення спірних питань щодо застосування норм пенсійного законодавства при призначенні та виплаті пенсій управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 09.02.2017 року №4 про відмову у призначенні пенсії позивачу протиправними та його скасувати;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя зарахувати позивачу до пільгового стажу з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 період його роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року, у зв’язку з чим призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.02.2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він має загальний трудовий стаж 31 рік 8 місяців 1 день, з яких понад 8 років складає пільговий стаж, що дає позивачу право на призначення пенсії за Списком №2 зі зниженням пенсійного віку у 57 років. По-досягненню 57-річного віку позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідачем було відмовлено з тих підстав, що відсутній необхідний пільговий стаж за Списком №2. При цьому, УПФУ до пільгового стажу за Списком №2 не було зараховано період його роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року у зв'язку з відсутністю підтвердження умов праці атестацією робочих місць. Вказуючи на протиправність таких дій УПФУ, позивач звернувся до суду з позовом.

Постановою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тими обставинами, які стали

підставою для відмови позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 лютого 2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом від 10.02.2017р. №1711/04 управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя повідомило позивача про те, що рішенням комісії від 09.02.2017р. №4 йому відмовлено у призначенні пенсії по Списку №2 зі зниженням пенсійного віку у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідачем до стажу роботи за Списком № 2 не врахований період роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації в ПАТ «Запоріжсталь» через несвоєчасне проведення підприємством атестації робочого місця. Позивач набув 31 рік 8 місяців 1 день страхового стажу, з них по Списку №1 – 1 рік 11 місяців 4 дні та по Списку №2 – 5 років 6 місяців 6 днів (всього 7 років 5 місяців 10 днів), що є недостатнім для призначення пенсії в 57 років.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли між сторонами з приводу того, чи наявні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2.

Обґрунтовуючи наявність такого права, позивач вказує на те, що ним до пенсійного органу надано всі необхідні документи, підтверджуючі пільгові умови праці у період його роботи на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації в ПАТ «Запоріжсталь» з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року, що є підставою для зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позиція відповідача, у спірних правовідносинах, полягає у тому, що період роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки за цей період відсутня атестація робочого місця по підприємству. Так, первинна атестація робочого місця позивача була проведена 25.05.1995 року відповідно до наказу про атестацію робочих місць №73. Враховуючи, що результати атестації дійсні 5 років, наступна атестація робочого місця позивача мала бути проведена ПАТ «Запоріжсталь» не пізніше 25.05.2000 року. Проте, ПАТ «Запоріжсталь» провів атестацію робочих місць лише 06.04.2001 року №160 згідно наказу №160.

Встановивши такі обставини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом „б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право па пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно ст.62 наведеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Досліджені відомості трудової книжки свідчать про те, що у період з 14.05.1996 по 30.09.2002 року позивач працював в ПАТ «Запоріжсталь» на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе перейменовано з 18.04.2000 року у ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь». З 12.08.2015 року ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» перейменований у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь».

Згідно довідки ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» від 02.11.2016р. №779 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 був зайнятий повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці на комбінаті «Запоріжсталь» на виробництві чорної металургії з 14.05.1996 року по 30.09.2002 року в цеху технологічної диспансеризації кабельником-спаювальником, що передбачено Списком №2 розділ XXIX код 23100000-12624 як кабельники-спаювальники, зайняті на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками.

Як зазначено вище, спір існує щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу періоду роботи позивача з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації у зв'язку з відсутністю підтвердження умов праці атестацією робочих місць.

Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання Постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992р. № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та п.п. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до п. 4.3. вказаного Порядку зазначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.09.2014р. (справа № 21-307а14) та від 25.11.2014р. (справа №21-519а14).

Як вбачається з матеріалів справи, чергова атестація робочих місць на ПАТ «Запоріжсталь» була проведена 06.04.2001 року згідно із наказом №160, а попередня – 25.05.1995 згідно із наказом №73. При цьому, доказів того, що між вказаними періодами на підприємстві змінювались умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суду не надано.

За вказаних обставин, спірний період роботи позивача з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації, яка віднесена до переліку робіт, зайнятість на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, проведеної 25.05.1995 року.

Отже, з огляду на досліджені докази та встановлені у справі фактичні обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи на посаді кабельника-спаювальника в цеху технологічної диспансеризації з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення», а отже, наявні підстави для скасування рішення відповідача №4 від 09.02.2017 року.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з огляду на врахування спірного періоду роботи з 25.05.2000 року по 05.04.2001 року до пільгового стажу за Списком №2, та приймаючи пільговий стаж позивача, що визнається відповідачем – 7 років 5 місяців 10 днів, загальний пільговий стаж позивача складає понад 8 років, що є достатнім для призначення пенсії у відповідності до п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня досягнення ним 57 річного віку.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, прийняв вірне рішення по суті позовних вимог, у зв’язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..200, 205, 207 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16 березня 2017 року по справі №337/762/17(провадження №2-а/337/74/2017) – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачено ст.212 КАС України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 28.04.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк