621/547/17

3/621/108/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 березня 2017 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В.В.

розглянувши матеріали, які надійшли від головного спеціаліста Відділу забезпечення діяльності регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, Таранівське шосеАДРЕСА_1, громадянина України, займає посаду Зміївського міського голови, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 212-3, ч. 4 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в :

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернувся потерпілий ОСОБА_2 (63404, АДРЕСА_2) щодо порушення Зміївською міською Радою Зміївського району Харківської області його прав на доступ до публічної інформації.

За результатами перевірки звернення потерпілого було встановлено наступне.

На підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" потерпілий звернувся до Змїївської міської ради Зміївського району Харківської області із запитом від 25.11.2016 року, в якому просив надати копію декларації про майно, доходи, витрати зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік депутатів Зміївської міської Ради, міського голови, заступників Зміївського міського голови, керуючого справами виконавчого комітету Ради.

Листом від 02.12.2016 року №2016 № 02-19/1236 за підписом Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому було повідомлено, зазначено при цьому, що відомості з запитуваних декларацій оприлюдненні, крім того в деклараціях містяться відомості, що оприлюдненню не підлягають, у зв’язку з чим відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (пункт 1 та 6 частини першої статті 3 Закону).

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Крім того, до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють, зокрема, інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (пункт 4 частини другої статті 13 Закону).

Таким чином, рада може бути розпорядником інформації щодо розпорядження бюджетними коштами, а також інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" посадові особи юридичних осіб публічного права є суб’єктами декларування та зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до вимог статті 12 Закону (положення чинне на дату звернення потерпілим із запитом до ради в частині фінансового контролю).

Частиною другою статті 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим документом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи, що рада - орган місцевого самоврядування, вона є юридичною особою публічного права.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" суб’єкти декларування - особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" суб’єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Таким чином, на осіб, перерахованих у запиті було покладено обов’язок подання декларації про майно, доходи, витрати зобов’язання фінансового характеру директора вказаного підприємства за 2015 рік в порядку Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Наявність таких документів не заперечувалась.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" інформацією з обмеженим доступом та такою, що не підлягає оприлюдненню, є відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Частина перша статті 10 Закону України "Про захист персональних даних" встановлює, що використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, що здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання Фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (частина третя статті 5 Закону України "Про захист персональних даних").

З аналізу вищезазначених норм законодавства, вбачається, що обмеження доступу до інформації з декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру прямо заборонено Законом, крім відомостей, зазначених в абзаці другому частини другої статті 12 вказаного Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Крім того, ані Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", ані Законом України "Про захист персональних даних" не передбачено жодного випадку обмеження доступу до інформації з декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, крім визначеного переліку відомостей.

Таким чином, до інформації з обмеженим доступом у декларації можна відносити лише такі відомості: ідентифікаційний код, серія та номер паспорта громадянина України, реєстрація місця проживання, дата народження, місцезнаходження об'єктів, які наводяться у декларації. Інша інформація, зазначена у вказаних документах, відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" не може бути обмежена в доступі. Обробка таких відомостей здійснюється відповідно до закону та відповідно не потребує згоди суб’єкта персональних даних.

Декларація запитуваних осіб у запиті заявника містить детальну інформацію про доходи, майно, витрати і фінансові зобов’язання декларантів і є відкритою за винятком певної визначеної в законі інформації.

Враховуючи публічно-правовий характер посад осіб, що перераховані у запиті наявності повноважень щодо розпорядження комунальним майном, високого ризику корупції у сфері розпорядження комунальним майном, вбачається, що інформація з декларацій про доходи, майно, витрати і фінансові зобов’язання таких осіб в межах, передбачених законодавством, становить суспільний інтерес і переважає можливу шкоду від оприлюднення такої інформації.

Оскільки запитувана потерпілим інформація становить суспільний інтерес, вона є публічною, а рада є її розпорядником відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до пункту 6 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

З огляду на вищевикладене копії декларації про доходи, майно, витрати і фінансові зобов’язання запитувані заявником у запиті мають надаватись у відповідь на запити на публічну інформацію з врахуванням положень вищевказаних законів.

При цьому, частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні інформації.

Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Крім того, наявність в документі інформації з обмеженим доступом не є підставою для відмови у його наданні або його оприлюдненні.

Зокрема, частиною сьомою стаггі 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається будь-яким способом на вибір розпорядника інформації.

Однак, листом від 02.12.2016 р. №2016 № 02-19/1236 за підписом Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому було повідомлено у наданні інформації у зв’язку з тим, що в ній міститься інформація з обмеженим доступом та декларації вже були оприлюднені.

З огляду на вищевказане відмова Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому у запитуваної інформації листом від 02.12.2016 р. №2016 № 02- 19/1236 є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам Закону.

Правопорушення вчинене 02.12.2016 року за місцем роботи: м. Зміїв Харківської області, вул. Адміністративна, буд. 16, Зміївська міська рада Харківської області.

Крім того, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернувся потерпілий ОСОБА_2 (63404, АДРЕСА_3) щодо порушення Зміївською міською радою Зміївського району Харківської області його прав на доступ до публічної інформації.

За результатами перевірки звернення потерпілого було встановлено наступне.

На підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" потерпілий звернувся до Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області із запитом від 16.11.2016, в якому просив надати витяги з нормативно-правових документів, на підставі яких адреси земельних ділянок, що підлягають відведенню у користування громадян не оприлюднюються, адресу земельної ділянки, що буде призначена для продажу у власність громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ "ГІППОКРАТ" після проведення експертної оцінки земельної ділянки на підставі рішення Зміївської міської Ради, що було прийнято на 13 сесії Зміївської міської Ради 7 скликання 11 листопада 2013 року.

Листом від 23.11.2016 № 02-19/1190 за підписом Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому було повідомлено, зазначено при цьому, що запитувані відомості є персональними даними, що охороняються Законом України "Про захист персональних даних" та не підлягають оприлюдненню, у зв’язку з чим відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь- якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (пункт 1 та 6 частини першої статті 3 Закону).

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Крім того, у зазначених відповідях взагалі не звертається увага на те, що в своїх запитах заявник аргументував запит суспільним інтересом, а відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" -при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Аналогічні положення передбачено і частиною першою статті 16 Закону України "Про захист персональних даних", згідно з якою "порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону".

Стаття 5 Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

З метою забезпечення балансу між інтересом особи у обмеженні доступу до інформації про себе та правом суспільства знати суспільно-необхідну інформацію, низкою законів передбачено випадки, коли поширення персональних даних особи може здійснюватись без згоди особи. Такі випадки передбачаються положенням статті 5 Закону "Про доступ до публічної інформації", відповідно до якої не належать до інформації з обмеженим доступом, персональні дані, зокрема, про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Так, відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Відповідно, інформація про всі дії суб’єктів владних повноважень стосовно розпорядження коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмежена в доступі, за винятком, коли, як зазначалось вище, таке обмеження здійснюється в інтересах національної безпеки, оборони, розслідування чи запобігання злочину.

Таким чином, інформація стосовно відомостей про користування, розпорядження комунальним або державним майном не може бути обмежена у доступі та має надаватись за інформаційними запитами з урахуванням вимог Закону.

У частині першій статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, зокрема, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відтак, що обмежуючи доступ до запитуваної інформації необхідно застосовувати частину другу статті 6 Закону, яка чітко вказує, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест):

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Такий обґрунтований висновок має надаватись розпорядником інформації в листі, яким він відмовляє у наданні запитуваної інформації з мотивів обмеження доступу до неї.

Інших, ніж вказані вище, підстав для обмеження доступу до інформації Закон не передбачає. Якщо інформація належить до конфіденційної, для обмеження доступу до неї розпорядник має перевірити дотримання сукупності вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону (застосувати трискладовий тест). Так, у відповіді розпорядник має вказати, для захисту якого інтересу доступ до інформації обмежується. Якщо такий інтерес наявний, далі розпорядник має вказати, в чому полягає істотність шкоди, що може бути завдана розголошенням цієї інформації, і чому суспільний інтерес в її отриманні не переважає шкоду від її оприлюднення.

Відсутність відповіді хоча б на одне із вказаних питань означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає.

Ця позиція підтверджується тим, що частина перша статті 22 Закону передбачає, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Це означає, що у разі, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, надається його копія, з якої вилучено таку інформацію. У паперових документах видалення тексту можна зробити на копії документа шляхом вилучення або ретушування частини, доступ до якої обмежено.

За порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом та ненадання інформації статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс), передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 8-1 статті 255 Кодексу уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 212^{3 Кодексу (порушення права на інформацію та права на звернення).}

^{Такі випадки передбачаються положеннями статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», відповідно до яких, не належать до інформації з обмеженим доступом, персональні дані, зокрема: що стосуються здійснення особою. яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень: про отримання у будь-якій формі Фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".}

^{В контексті важливості необмеженого доступу до інформації про розпорядження державним та комунальним майном 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про засади державної антикорупційної політики в України (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки". В Стратегії вказується про те, що ефективний доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, інші суб’єкти, є важливою передумовою для запобігання корупції, виявлення та припинення корупційних діянь. Особливе значення має інформація, яка становить суспільний інтерес, а саме - відомості про використання бюджетних коштів, розпорядження державним або комунальним майном, особисті доходи, майно, видатки та зобов’язання фінансового характеру публічних службовців. Доступ до інформації є необхідним інструментом для проведення журналістських розслідувань, стимулювання громадянської активності в антикорупційній сфері (підрозділ "Доступ до інформації" Розділу 3. "Запобігання корупції").}

^{Не менш важливою є обізнаність громадськості щодо діяльності комунальних підприємств, які утворюються органами місцевого самоврядування. Це зумовлено, зокрема, тим, що такі підприємства утворюються органами місцевого самоврядування з метою задоволення певних потреб членів відповідної територіальної громади, їх майно є власністю цієї територіальної громади. Органи місцевого самоврядування безпосередньо визначають напрями діяльності таких підприємств, здійснюють їх фінансування, визначають фінансовий стан, приймають рішення щодо розподілу їх прибутку (у разі якщо такі підприємства є комерційними) та використання, розпорядження їхнім майном, тобто майном територіальної громади.}

^{Відповідно інформація про всі дії суб’єктів владних повноважень стосовно розпорядження коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмежена в доступі, за винятком, коли таке обмеження здійснюється в інтересах національної безпеки, оборони, розслідування чи запобігання злочину.}

^{Крім того, відповідно до частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".}

^{В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.}

^{Таким чином, інформація стосовно користування чи розпорядження комунальним або державним майном має надаватись за інформаційними запитами.}

^{Повноваження виконавчих органів місцевих рад у сфері регулювання земельних відносин визначаються, зокрема, статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так, відповідно до частини першої цієї статті до їх відання належить повноваження щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.}

^{Відповідно, інформація про всі дії суб’єктів владних повноважень стосовно розпорядження коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном не може бути обмежена в доступі, за винятком, коли, як зазначалось вище, таке обмеження здійснюється в інтересах національної безпеки, оборони, розслідування чи запобігання злочину.}

^{Таким чином, Законами України "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації" гарантується, що інформація стосовно відомостей про користування, розпорядження комунальним або державним майном не може бути обмежена у доступі та має надаватись за інформаційними запитами з урахуванням вимог Закону.}

^{Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Відкритими є також протоколи сесії ради, висновки і рекомендації постійних комісій ради, протоколи їх засідань. Вони оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (частина 17 статті 46, частина 10 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").}

^{Частиною 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.}

^{Крім того, радою не заперечувалась наявність запитуваної інформації та документів у володінні ради.}

^{Оскільки земельні ділянки виділяються із земель комунальної власності для потреб громадян України, то інформація про дані земельні ділянки є відкритою та повинна надаватися відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України "Про захист персональних даних".}

^{Крім того, до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють, зокрема, інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (пункт 4 частини другої статті 13 Закону).}

^{Таким чином, рада може бути розпорядником інформації щодо розпорядження бюджетними коштами, а також інформації, що становить суспільний інтерес.}

^{Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" посадові особи юридичних осіб публічного права є суб’єктами декларування та зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру відповідно до вимог статті 12 Закону (положення чинне на дату звернення потерпілим із запитом до Ради в частині фінансового контролю).}

^{Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим документом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.}

^{Таким чином, враховуючи, що рада орган місцевого самоврядування, рада є юридичною особою публічного права.}

^{Наявність таких документів не заперечувалась.}

^{Оскільки запитувана потерпілим інформація становить суспільний інтерес, вона є публічною, а рада є її розпорядником відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".}

^{Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.}

^{Крім того, наявність в документі інформації з обмеженим доступом не є підставою для відмови у його наданні або його оприлюдненні.}

^{Зокрема, частиною сьомою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.}

^{У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається будь-яким способом на вибір розпорядника інформації.}

^{Однак, листом від 23.11.2016 року № 02-19/1190 за підписом Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому було повідомлено у наданні інформації у зв’язку з тим, що в ній міститься інформація з обмеженим доступом та вже були оприлюднені.}

^{З огляду на вищевказане, відмова Зміївського міського голови ОСОБА_1 потерпілому у запитуваної інформації листом від 23.11.2016 № 02-19/1190 є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам Закону.}

^{Правопорушення вчинене 23.11.2016 року за місцем роботи: м. Зміїв Харківської області, вул. Адміністративна, буд. 16, Зміївська міська рада Харківської області.}

^{В діях ОСОБА_1 вбачається склад порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, за що встановлено відповідальність ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та склад віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, за що встановлено відповідальність ч. 4 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.}

^{Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надав пояснення щодо обставин, викладених вище. Зі змісту пояснень слідує, що ОСОБА_1 не заперечує обставин, викладених у протоколах про притягнення до адміністративної відповідальності, однак не вбачає у цьому складу правопорушень.}

^{Водночас, просив закрити провадження у справі внаслідок спливу строку накладення адміністративного стягнення.}

^{Зазначені вище обставини правопорушень підтверджується: даними протоколів про адміністративне правопорушення від 13.03.2017 року, в яких викладено обставини правопорушення; даними запитів ОСОБА_2 на доступ до публічної інформації від 16.11.2016 року та 25.11.2016 року; даними повідомлень, наданих Зміївським міським головою ОСОБА_1, ОСОБА_2, вих. № 02/19/1190 від 23.11.2016 року та вих. №02/19/1236 від 02.12.2016 року та додаткових повідомлень вих. №02-19/К-328 від 13.03.2017 року, вих. №02-19/329 від 13.03.2017 року та вих. №02-19/331 від 13.03.2017 року, даними скриншотів про направлення електронною поштою ОСОБА_2 декларацій ОСОБА_2, Байрачної, Борка, ОСОБА_1, Попової; даних витягів з журналу реєстрації звернень про доступ до публічної інформації, журналу реєстрації вихідної кореспонденції.}

^{Дослідивши пояснення особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1, протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них зазначені вище письмові докази, дійшов наступного:}

^{У відповідністю з ч. ч. 2, 3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.}

^{У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.}

^{У відповідністю з п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.}

^{Оскільки датами зазначених правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212-3, ч. 4 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлено 23.11.2016 року та 02.12.2016 року, на час надходження матеріалу на розгляд суду 16.03.2017 року минув встановлений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк накладення стягнення, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити.}

^{Керуючись ст. ст. 36, 38, п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,}

^{п о с т а н о в и в :}

^{Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 2 ст. 212-3, ч. 4 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.}

^{На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.}

^Суддя: