УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/1087/16-ц 22-ц/774/679/К/17

Справа № 213/1087/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/679/К/17 Соловьова Л.Я.

Категорія - 55 (III) Доповідач Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

судді: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Борщ А.А.,

за участі: представника ІНФОРМАЦІЯ_1 Кривошея Андрія Олексійовича,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровського обласного військового комісаріату на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Інгулецького об`єднаного районного військового комісаріату про стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток.

Ухвалою суду від 09.09.2016 року до участі у справі, в якості другого відповідача, було залучено Інгулецький ОРВК.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 20.12.1989 року по 30.05.2013 року вона працювала на різних посадах в ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який є відокремленим підрозділом Дніпропетровського обласного військового комісаріату, а з 01.11.2006 року - на посаді начальника служби захисту інформації. Наказом Інгулецького ОРВК № 40 від 30.05.2013 року була звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (в зв`язку зі скороченням штатів). Зазначеним наказом було передбачено виплата їй вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Однак при звільненні їй не була виплачена компенсація за невикористані дні додаткових соціальних відпусток за 2007-2013 роки, право на яку вона мала відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України, та ч.1 ст. 24, ч.1 ст.19 Закону України Про відпустки, як одинока мати, яка працювала, та мала до 11 листопада 2007 року двох дітей віком до 15 років, а після досягнення старшою дитиною 15 років, - одну дитину до 15-ти років, яких вона виховує без батька.

Тому позивач просила суд стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою користь компенсацію за 68 днів невикористаних соціальних відпусток у сумі 10623 грн. 71 коп. за період 2007-2013 роки.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2016 рокупозов задоволено.

Стягнуто з з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за 68 днів невикористаної відпустки у сумі 10623 грн. 71 коп.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 551грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі представник ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Так, апелянт вказує на те, що є неналежним відповідачем по справі, оскільки позивач з ним у трудових відносинах не перебувала, жодного трудового договору між ними не укладалося.

На момент виникнення правовідносин існував Колективний трудовий договір, яким підтверджено також факт трудових відносин позивача з ОСОБА_2 , який перебуває на фінансовому забезпечення у ОСОБА_3 .

Зазначає, що розрахунки з позивачем проводилися на підставі наказів, що надавалися Інгулецьким ОРВК до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі і наказ № 40 від 30.05.2013 року про звільнення позивача виносив військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того зазначає, що в Обласному комісаріаті особової справи позивача, як державного службовця, немає, відомостей про наявність у неї 2-х неповнолітніх дітей.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що виконує виключно функцію фінансового органу з виплати заробітної плати та грошового забезпечення працівникам та військовослужбовцям райвійськкоматів на підставі документів наданих райвійськкоматами, Дніпропетровський ОВК є державною установою і фінансується з державного бюджету через Міноборони України. Кошторисними призначеннями на 2015 рік та на 2016 рік визначено видатки на фонд заробітної плати виключно в межах штатного розпису.

Крім того, незважаючи на приписи ст.233 КЗпП України відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки на його думку компенсація за невикористані додаткові відпустки не відноситься до складової заробітної плати, а відноситься до інших та компенсаційних виплат, оскільки є виключно додатковою соціальною пільгою.

Також апелянт не погоджується із розрахунком компенсації за дні невикористаних відпусток, оскільки остання нарахована без сплати відповідних внесків та податків.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 20.12.1989 року по 30.05.2013 року позивач працювала в Інгулецькому об`єднаному районному військовому комісаріаті на різних посадах, на посаді начальника служби захисту інформації з 01.11.2006 року, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача /а.с. 7-12/.

Згідно з наказом № 40 від 30.05.2013 року військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 звільнена з займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату, з виплатою їй вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати /зворот а.с. 13/.

Позивач знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 /а.с.21/, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 24/, має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с. 22,23/.

Згідно з довідкою, виданою Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом 19.08.2004 року № ФД-104420, позивач ОСОБА_7 є членом сім`ї померлого ветерана військової служби ОСОБА_4 відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціального захисту», та на неї розповсюджуються пільги, передбачені цим Законом /а.с. 25/.

Крім того встановлено, що 15.10.2015 року позивач звернулася до Інгулецького ОРВК з заявою на ім`я військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 про виплату їй компенсації за невикористані додаткові соціальні відпустки, як вдові, яка мала двох неповнолітніх дітей, але її заяву 03.11.2015 року було направлено до Обласного комісаріату для прийняття рішення.

17.11.2015 року Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом на адресу Інгулецького ОРВК було направлено лист, яким було роз`яснено вимоги трудового законодавства стосовно права працівника на додаткові соціальні відпустки, звернуто увагу на те, що підстави у ОСОБА_1 для виплати компенсації відсутні, оскільки станом на 2013 рік сину заявника ОСОБА_5 , 1992 року народження, виповнилось 21 рік, а дочці ОСОБА_6 , 1997 року народження, - 16 років, тобто позивач не підпадає під дію ст.19 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР.

На повторне звернення від 07.12.2015 року до Інгулецького ОРВК - позивач отримала інформацію, аналогічного змісту, а також зазначено, що Інгулецький ОРВК є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не є розпорядником коштів, всі виплати та зарахування коштів нараховує Обласний комісаріат, отже рекомендовано звернутися з запитом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення компенсації за дні невикористаних відпусток, однак не погоджується з її розрахунком,з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Згідно з нормами ст.24 Закону України «Про відпустки » у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

У п.5 ч.12 ст.10 Закону України «Про відпустки» визначено поняття «одинока матір», як така, що виховує дитину без батька. Визначення «одинокої матері» наведено також у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відповідно до якого одинокою матір`ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову, іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Законом України №1343-VI від 19.05.2009року внесено зміни до ст.19 Закону України «Про відпустки», відповідно до яких збільшена тривалість додаткової відпустки працівникам, які працюють та мають дітей віком до 15 років, в тому числі - одинокій матері - з 7 до 10 днів. Дані зміни розпочали діяти з 01 січня 2010 року.

Із матеріалів справи вбачається, що за період роботи у військовому комісаріаті протягом 2007-2013 років додаткові соціальні відпустки позивачу, як одинокій матері, не надавалися, грошова компенсація за невикористані дні соціальних відпусток їй виплачена не була, в той час як статус позивача, як одинокої матері (вдови), підтверджено.

Також з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги позивача, заявлені за період з 2007 по 2013 рік, за які позивач мала право на отримання соціальних відпусток, є обгрунтованими та вона мала право на отримання соціальних відпусток наступної тривалості:

-2007 рік 14 календарних днів, яка жінка, яка працює та має двох дітей віком до 15 років (оскільки сину ОСОБА_5 15 років виповнилося 11.11.2007 року);

-2008 рік 7 календарних днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження;

- 2009 рік 7 календарних днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження;

-2010 рік після внесення змін до ст. 19 Закону України «Про відпустки» 10 днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження;

-2011 рік 10 днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження ;

-2012 рік 10 днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження;

-2013 рік - 10 днів, як одинока мати (вдова), яка виховує без батька дочку ОСОБА_6 , 1997 року народження.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем за період з 2007 по 2013 рік не було використано 68 днів додаткових відпусток, тому остання має право на відшкодування компенсації за дні невикористаних відпусток.

Доводи апеляційної скарги про те, що позов подано до неналежного відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки як вбачається з відповідей на письмові запити позивача, відповідач не заперечував, що саме в його установі працювала позивач, що при її звільненні було проведено розрахунок, в тому числі виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати, що саме Дніпропетровський обласний військовий комісаріат є розпорядником грошових коштів на фінансовому забезпеченні якого перебуває Інгулецький об`єднаний районний військовий комісаріат.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено процесуальні строки звернення до суду, та клопотань про поновлення строку відповідно до ст.72 ЦПК України суду не надано, оскільки згідно приписів ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проте, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру компенсації за н використану соціальну відпустку, судом першої інстанції не враховано того, що з цієї сум мають бути відраховані соціальні внески.

Так, відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). При цьому, за змістом п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 164.6 статті 164 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Колегія суддів погоджується із розрахунком відповідача щодо розміру компенсації за не використану соціальну відпустку з урахуванням соціальних внесків, передбачених Податковим Кодексом України, який наведений в апеляційній скарзі, та вважає його вірним, у зв`язку із чим розмір компенсації за 68 днів невикористаної відпустки, стягнутої з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , має бути зменшений до 8479 грн. 32 коп.

В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим та зміні, чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2016 року в частині розміру компенсації за 68 днів невикористаної відпустки, стягнутої з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 , змінити, зменшивши цей розмір до 8479 (вісім тисяч чотириста сімдесят дев`ять) грн. 32 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: