ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2017 року № 826/992/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до приватного акціонерного товариства «Спецавтобаза» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до приватного акціонерного товариства «Спецавтобаза» (далі - відповідач, ПАТ «Спецавтобаза») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ПАТ «Спецавтобаза» за адресою: вул. Плодова, 1 у м. Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень підприємства за адресою: вул. Плодова, 1 у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки приміщень за адресою: вул. Плодова, 1 у м. Києві виявлено ряд порушень правил пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені порушення, на думку позивача, свідчать про необхідність повного зупинення подальшої експлуатації вказаних приміщень.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ПАТ «Спецавтобаза» шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі якщо допущені порушення реально загрожують життю та здоров'ю людей. Поряд з цим відповідач зазначив, що ним усунута значна кількість виявлених в ході перевірки порушень правил пожежної безпеки, що підтверджується письмовими доказами, доданими до заперечень, а решта - не є такими, що створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки вони не відносяться до першопричин займання та розповсюдження вогню.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 15.11.2016 №510, посвідчення від 06.12.2016 №1436 в період з 06.12.2016 по 23.12.2016 проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки приміщень ПАТ «Спецавтобаза», розташованих за адресою: вул. Плодова, 1 у м. Києві.

За результатами планової перевірки відповідача складено акт від 23.12.2016 №653, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряду правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки, що на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд виходить з наступного.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З матеріалів справи вбачається, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки від 23.12.2016 №653 створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), зокрема:

в приміщеннях на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки, в разі виникнення НС техногенного характеру працюючий персонал не володіє інформацією стосовно своїх дій для ліквідації НС;

на видних місцях не вивішені плани евакуації з указанням телефону « 101» та місць розміщення засобів протипожежного захисту, в разі виникнення НС техногенного характеру працюючий персонал не володіє інформацією стосовно своїх дій для ліквідації НС;

на шляхах евакуації влаштовані сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, наявність даного порушення ускладнює евакуацію людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;

допускається зменшення протипожежних розривів шляхом прибудови до будівель ІІ-го ступеню вогнестійкості будівель ІІІ-а ступеня вогнестійкості. Перешкоджання під час пожежі проїзду техніки пожежно-рятувальних служб та не виключається можливість розповсюдження пожежі на сусідні будинки;

для будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, наявність даного порушення створить перешкоди підрозділам ДСНС, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації у зв'язку з неможливістю ідентифікувати небезпеку приміщень;

приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), що не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі чим створюється загроза безпеці людей;

сходові клітки не забезпечені евакуаційним освітленням, наявність даного порушення перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей;

в складських приміщеннях не передбачено влаштування системи димовидалення;

не проведено перевірку блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

двері підсобних (складських) приміщень не виконані протипожежними, в разі НС сприятиме швидкому розповсюдженню вогню на інші приміщення.

Згідно зі статтею 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з дати підписання акту перевірки від 23.12.2016 №653 вживав заходів щодо усунення виявлених порушень, видави при цьому наказ від 23.12.2016 №35/1, яким затверджено план заходів по усуненню порушень.

Відповідачем, в обґрунтування обставин, якими заперечує проти позову, спростовуючи виконання пункту 1 зафіксованих порушень надано до суду копію інструкції про заходи пожежної безпеки та в підтвердження їх вивішення на відповідних місцях приміщень надано фотокопії.

В спростування порушення, зазначеного у пункті 2, відповідачем надано фотографії, з яких вбачається вивішення на відповідних місцях планів евакуації з вказаннням номеру телефону тат місць розміщення засобів протипожежного захисту.

Також згідно наданого журналу реєстрації проведення інструктажів з правил пожежної безпеки, відповідачем проведено з працівниками інструктаж з правил пожежної безпеки.

В спростування порушень в пункті 4, відповідачем проведено підвищення межі вогнестійкості металевих сходів типу С2, що підтверджується копіями договору №26/06/14-2 про виконання робіт по вогнезахисній обробці металевих конструкцій від 16.06.2014 та акту наданих послуг від 29.07.2014 №1298.

Крім того, перевіркою встановлено порушення щодо влаштування сходових маршів з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу. В підтвердження усунення цього порушення відповідачем 02.03.2017 укладено Додаток №11 до договору від 02.12.2016 №/БК-342, згідно якого передбачалось виконання ТОВ «Будівельна компанія «Альянс сучасного будівництва» робіт з реконструкції сходів.

Відповідач зазначив, що в підтвердження усунення порушення, вказаного у пункті 7, пожежні кран-комплекси були перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, що підтверджується копією витягу з журналу обліку та технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів і рукавів та актом перевірки функціонування пожежних кранів від 03.03.2017.

З метою усунення порушення, зазначеного у пункті 8, відповідачем надіслано листа на адресу Святошинського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві від 09.03.2017 №59 для проведення одержувачем випробування ПГ на тиск та втрату води.

Стосовно порушення, згідно якого двері підсобних (складських) приміщень не виконані протипожежними, відповідач зазначив що ним здійснено переговори з підрядною організацією з метою укладення договору на виконання відповідних робіт. На момент подачі заперечень договору надано не було.

Окрім того, в підтвердження усунення порушення, зазначеного у пункті 10, відповідачем був проведений замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що підтверджується копією технічного звіту від 15.02.2017.

Щодо проведення прихованих робіт на покладання електропроводки за підвісними стелями позивачем надано копії актів на закриття прихованих робіт.

Також перевіркою виявлено, що не було проведено перевірку блискавкозахисту. В підтвердження усунення цього порушення відповідачем надано копії договору перевірки пристроїв захисту від блискавок від 01.02.2017 №1-Р/2017, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.02.2017, акту перевірки пристроїв блискавкозахисту.

В підтвердження усунення порушення стосовно того, що не всі приміщення обладнані системами протипожежного захисту, відповідачем надано копії договору підряду від 01.02.2017 №05/01-17 та акту прийняття до експлуатації систем протипожежного захисту №75 від 27.02.2017. Між тим, як зазначив відповідач, інша частина знаходиться в процесі обладнання системами протипожежного захисту, що підтверджується копія договору підряду від 01.02.2017 №07/02-17.

Щодо усунення порушення стосовно влаштування у складських приміщеннях системи димовидалення, відповідачем надано копію договору підряду від 10.03.2017 №10/03-17.

З метою усунення порушення, викладеного у пункті 15, відповідачем укладено Додаток №10 до договору від 02.12.2016 №/БК-342.

В підтвердження усунення недоліків щодо забезпечення сходових клітин евакуаційним освітленням та позначення евакуаційних виходів світловими покажчиками надано копію додаткової угоди №1 до договору від 31.01.2017 №125 та фотокопії.

Також, з метою усунення порушення щодо невизначення для усіх будівель і приміщень категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, відповідачем надано наказ від 13.01.2017 №01\1 та фотографії.

Крім того, позивачем зазначено про порушення щодо здійснення оренди приміщень без подання і реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідач, в свою чергу, у зв'язку з тим, що отримання таких декларацій і відповідальність покладається на орендарів надіслано останнім лист від 29.12.2016 №813 з вимогою провести свою діяльність у відповідність з договорами оренди, які також долучені до матеріалів справи, та законодавства України.

З огляду на викладене, вбачається, що переважна більшість встановлених позивачем порушень усунута.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, суд наголошує на тому, що законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлення автоматичної пожежної сигналізації передбачено з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що сама система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 у справі № К/800/3116/14.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вул. Плодова, 1 у м. Києві шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на усунення порушень, принцип пропорційності порушення і покарання, суд приходить до висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення експлуатації приміщень шляхом відключення джерела електроживлення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживаються реальні заходи спрямовані на усунення виявлених позивачем порушень.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163, 183-2 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов