ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 року Справа № 904/7548/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність №7/10-2566 від 28.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 15 від 06.02.2017 р.

від третьої особи-3: ОСОБА_5 , довіреність б/н від 20.02.2017 р.;

представники третіх осіб 1,2,4,5,6 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 року у справі № 904/7548/16

за позовом Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Плюс", м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Топсіті", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Біг борд.ком", м. Дніпро

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Медіа-простір", м. Дніпро

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реклама-центр", м. Дніпро

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство Торговельний дім "Семарт", м. Дніпро

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернувся Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, в якій просить визнати недійсними рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.2016 № 17/01-14/05-03-3/15 у зв'язку з чим визнати рішення, а саме:

- рішення від 31.08.2011 №1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 №325 " Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську";

- рішення від 03.03.2015 №139 "Про упорядкування розміщення рекламних засобів по просп. Карла Маркса";

- рішення від 09.10.2014 № 567,568,569,570,571,574,575,576,577,579,580,581,582 від 17.09.2014 № 545,546, № 40 від 21.01.2015 (зі змінами внесеними рішеннями №636 від 24.09.2015), №742 від 25.11.2015, № 578, 566, 565, 564, 563, 562, 561, 560, 559, 558, 557, 556, 555, 554, 553, 552, 551, 550 від 09.10.2014, №100, 101 від 19.02.2015;

- рішення від 17.12.2014 № 780 "Про проведення реконструкції великогабаритних рекламних засобів, розташованих на центральних вулицях міста";

- рішення від 10.03.2015 № 180 "Про проведення реконструкції великогабаритних рекламних засобів, розташованих на центральних вулицях міста"

такими, що прийняті згідно норм чинного законодавства України.

20 жовтня 2016 року до господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с.216, том 2), якою позивач просив визнати недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету від 24.06.2016 №17/01-14/05-16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення від 31.08.2011 №1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" є чинним регуляторним актом, під час підготовки якого забезпечено виконання вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Зазначене рішення пройшло повну процедуру прийняття регуляторного акту, що передбачена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Під час обговорення не виникало скарг та протиріч від суб’єктів підприємництва щодо прийняття регуляторного акта. За доводами позивача при розгляді справи Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не були повною мірою досліджені документи щодо прийняття рішення від 31.08.2011 № 1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.04 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську", не затребувані пояснення та документи, не надіслані запити про надання такої документації, у зв'язку з чим відбулося не повне з'ясування обставин, які мали значення для справи. Позивач зазначає, що регулювання відносин, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах та визначення порядку надання дозволів на розміщення такої реклами має здійснюватися відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами". Згідно пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил. Рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" із змінами, прийнятими рішенням від 31.08.2011 № 1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.04 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" є регуляторним актом, що прийнятий відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами. Зазначені Правила є загальними (типовими) нормами, а рішення міської ради є актом, що регулює питання, пов’язані з розміщенням зовнішньої реклами саме на території міста Дніпро (Місцевий порядок). Типовими правилами встановлюються вимоги щодо розміщення зовнішньої реклами. Пункт 7.1. Місцевого порядку не суперечить та відповідає встановленим вимогам Типових правил розміщення зовнішньої реклами, тобто пунктам 34-37. Визнання незаконним рішення від 31.08.2011 № 1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.04 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" є недоцільним. Видача суб’єктам господарювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах пооб’єктних схем відповідає вимогам Місцевого порядку, є правом виконавчого комітету на впорядкування та наведення ладу в місті щодо розміщення зовнішньої реклами, ведення єдиного банку місць розташування місць зовнішньої реклами та налагодження порядку розміщення зовнішньої реклами. Висновки відповідача, зазначені у рішенні адміністративної колегії щодо встановлення позивачем бар’єру доступу до розміщення зовнішньої реклами для суб’єктів господарювання, виконавчий комітет вважає таким, що не відповідають дійсності, оскільки:

- дія регуляторного акту має однакову юридичну силу для суб'єктів підприємництва, і не позбавляє права цим суб’єктам здобувати завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, тому не обмежує економічну конкуренцію;

- Місцевий порядок розроблений відповідно до Конституції України та чинних законодавчих актів, Типових правил;

- Виконавчий комітет надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами суб’єктам господарювання, які у встановленому порядку звертаються за отриманням такого дозволу; - щодо суб’єктів господарювання, які не зверталися у встановленому порядку за отриманням дозволу, не можна вважати, що виконком порушує їх права на розміщення зовнішньої реклами та ставить бар'єр у розміщенні ними зовнішньої реклами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 року у справі №904/7548/16 ( суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що прийняті позивачем рішення, якими встановлюються непередбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, свідчать про вчинення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради антиконкурентних дій, якими встановлюються непередбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, а відповідачем правильно кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та абзацем дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, та прийняти нове рішення яким скасувати рішення від 24.06.2016 року №17/01-14/05-16 адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та стягнути судові витрати з відповідача на користь Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що згідно п 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.04 № 325 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську» зі змінами прийнятими рішенням від 31.08.2011 року № 1148 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.04 № 325 «Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську» є регуляторним актом, що прийнятий відповідно Типових правил розміщення зовнішньої реклами, і якщо Типові правила є загальними (типовими) нормами, то рішення міської ради є вузькими порядком, що регулюють питання пов’язані з розміщенням зовнішньої реклами на території міста Дніпро.

Судом не враховано норми законодавства щодо того, що місцевий порядок є обов'язковим на місцевому рівні.

Вважає, що виконавчий комітет не обмежує права суб’єктів господарювання на розміщення зовнішньої реклами, а приймає усі пропозиції щодо розміщення зовнішньої реклами та надає дозвіл, але в межах пооб’єктних схем.

Твердження суду про те, що до повноважень виконавчих комітетів міських рад не віднесено запровадження пооб’єктних схем є невірним, оскільки запровадження схеми розміщення зовнішньої реклами відноситься до самоврядних функцій виконавчих органів міської ради в галузі адміністративно-територіального устрою, та є механізмом для реалізації адміністративного устрою.

Зазначає, що заборона розміщення зовнішньої реклами на відповідних вулицях стосується всіх без виключення суб’єктів розміщення зовнішньої реклами, отже про створення виконавчим комітетом умов, що порушують конкуренцію між такими суб’єктами, надання переваги одним суб’єктам господарювання перед іншими, взагалі не можна вести мови.

У разі, якщо підприємці вважають, що рішення органів місцевого самоврядування прийняті з перевищенням наділених повноважень, то такі справи розглядаються виключно у порядку адміністративного провадження.

Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що Типовими правилами не передбачено запровадження органами місцевого самоврядування так званих «пооб’єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами», та обов’язку розповсюджувачів зовнішньої реклами демонтувати рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах. Вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений пунктами 34-37 цих Типових правил.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топсіті", Приватне підприємство Торговельний дім "Семарт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реклама-центр" у відзивах на апеляційну скаргу просили рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у складі колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) – ОСОБА_7 , судді – Антонік С.Г., Джихур О.В. апеляційну скаргу у справі №904/7548/16 було прийнято та призначено до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду №1858/16 від 20.12.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи у зв’язку з звільненням судді-доповідача ОСОБА_7

За результатами такого розподілу автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) – ОСОБА_8, судді– Антонік С.Г., Джихур О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у складі колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) – ОСОБА_8, судді – Антонік С.Г., Джихур О.В. апеляційну скаргу у справі №904/7548/16 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

21.02.2017 року розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_9 №308/17 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматичну систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/7548/16 у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді – доповідача Кузнецової І.Л.

Таким чином, в результаті повторного автоматичного розподілу, справу №904/7548/16 було передано судді - доповідачу Іванову О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 року у складі колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) – ОСОБА_10, судді – Антонік С.Г., Джихур О.В. було прийнято справу №904/7548/16 до свого провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 20.04.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

За результатом розгляду заяв суб’єктів господарювання, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 Плюс", товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПСІТІ", товариства з обмеженою відповідальністю "Біг.Борд.Ком", товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 простір", товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Реклама-Центр", приватного підприємства "Торговельний дім "Семарт", що здійснюють діяльність на ринку зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську, Адміністративною колегією було здійснено розгляд справи №75/05-03-3/15 щодо вчинення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради порушень законодавства про захист економічної конкуренції та прийнято рішення №17/01-14/05-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Адміністративною колегією територіального відділення було встановлено, що виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було вчинено антиконкурентні дії, а саме, прийнято відповідні рішення, якими встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств.

У зв’язку з чим 24 червня 2016 року Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №17/01-14/05-16 по справі №75/05-03-3/16, яким:

- визнано дії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (і.к.04052092) щодо визначення рішенням від 31.08.2011 №1148 такого порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську, яким встановлено непередбачені законодавством України заборони та обмеження самостійності розповсюджувачів зовнішньої реклами, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного абзацом дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, шляхом вчинення дій, якими встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств (п.1. рішення);

- визнано дії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (і.к.04052092) щодо запровадження рішенням від 03.03.2015 №139 призупинення приймання та розгляду заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами по проспекту Карла Маркса до моменту затвердження відповідними рішеннями виконкому міської ради пооб’єктних схем розташування окремо розташованих рекламних засобів, рекламних засобів на електроопорах та рекламних засобів на огорожах на зазначеному проспекті, та встановлення, що у разі закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (окремо розташованих рекламних засобів, рекламних засобів на електроопорах та рекламних засобів на огорожах) по пр. К.Маркса, такий дозвіл не підлягає продовженню, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного абзацом дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, шляхом вчинення дій, якими встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств (п.2. рішення);

- визнано дії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (і.к.04052092) щодо встановлення рішеннями від 09.10.2014 № 567, 568, 569, 570, 571, 574, 575, 576, 577, 579, 580, 581, 582; від 17.09.2014 № 545,546, № 40 від 21.01.2015 (зі змінами внесеними рішеннями №636 від 24.09.2015), №742 від 25.11.2015; № 578, 566, 565, 564, 563, 562, 561, 560, 559, 558, 557, 556, 555, 554, 553, 552, 551, 550 від 09.10.2014; №100, 101 від 19.02.2015 непередбачених законодавством України вимог для оформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами та подальшого розташування рекламних засобів у вигляді відповідності їх розміщення затвердженим схемам, примушування розповсюджувачів зовнішньої реклами забезпечити демонтаж рекламних засобів, що розміщені не у відповідності до затверджених схем, встановлених норм за яких у разі не проведення демонтажу рекламних засобів розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений у рішенні термін не демонтовані рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу на підставі вже прийнятих рішень (без прийняття додаткового рішення про примусовий демонтаж), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного абзацом дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, шляхом вчинення дій, якими встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств (п.3. рішення);

- визнано дії виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (і.к.04052092) щодо встановлення рішеннями від 17.12.2014 № 780 та від 10.03.2015 № 180 непередбачених законодавством України вимог щодо рекламних засобів та зобов’язання розповсюджувачів зовнішньої реклами провести реконструкцію рекламних засобів відповідно до таких вимог або демонтувати їх власними силами, й встановлення, що у випадку не проведення реконструкції або не виконання демонтажу власними силами у визначений термін рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу, а у разі закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами якщо реструктуризацію не виконано до кінцевої дати дії цього дозволу, то строк дії такого дозволу продовженню не підлягає, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеного абзацом дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, шляхом вчинення дій, якими встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств (п.4. рішення);

- зобов’язано виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради (і.к.04052092) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення своїх рішень, а саме: від 31.08.2011 №1148, від 03.03.2015 №139, від 09.10.2014 №567, 568, 569, 570, 571, 574, 575, 576, 577, 579, 580, 581, 582; від 17.09.2014 № 545,546, № 40 від 21.01.2015 (зі змінами внесеними рішеннями №636 від 24.09.2015), №742 від 25.11.2015; № 578, 566, 565, 564, 563, 562, 561, 560, 559, 558, 557, 556, 555, 554, 553, 552, 551, 550 від 09.10.2014; №100, 101 від 19.02.2015, від 17.12.2014 № 780 та від 10.03.2015 № 180, що стосуються розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську у відповідність до вимог чинного законодавства та законодавства про захист економічної конкуренції у двомісячний термін (п.5 рішення).

Не погоджуючись з прийнятим Адміністративною колегією рішенням №17/01-14/05-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради просить визнати його недійсним.

Мотиви , з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення від 24 червня 2016 року одержано позивачем 30.06.2016 року (т. 1 а.с. 34) та оскаржене до господарського суду шляхом подання позовної заяви 29.08.2016 року, тому строк, встановлений ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради дотриманий.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, та складається з Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно із ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах та визначення порядку надання дозволів на розміщення такої реклами має здійснюватися відповідно до Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами".

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1148 від 31.08.2011 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" (а.с.37, том 1), яким викладено Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську в новій редакції (далі – місцевий порядок) та затверджено Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпропетровську.

Відповідно до п.7.1. Місцевого порядку реконструкція місць розташування (в тому числі реконструкція самих рекламних засобів або розташування нових рекламних засобів на цих місцях) на території міста виконується відповідно до пооб’єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, розроблених КП "Адміністративно-технічне управління" та затверджених відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

При впровадженні пооб'єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та існуючі рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах, підлягають демонтажу силами розповсюджувача зовнішньої реклами. У разі невиконання такого демонтажу КП "Адміністративно-технічне управління" має право демонтувати рекламний засіб у примусовому порядку відповідно до порядку демонтажу та зберігання рекламних засобів, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради (п.7.3. Місцевого порядку).

Відповідно до пункту 7.2 Місцевого порядку, рішення про затвердження схеми оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами визнається рішенням про зміну містобудівної ситуації стосовно певного об’єкта.

За пунктом 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил (Типових правил). Відповідно до пункту 9 Типових правил для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за встановленою формою до якої додаються:

фотокартка або комп’ютерний макет місця (розміром не менш як 6х9 см), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

Надання інших дозвільних документів для розміщення зовнішньої реклами Типовими правилами не передбачено.

Як зазначено у п.28 Типових правил, у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами.

У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місяця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.

Відшкодування витрат, пов’язаних з демонтажем та монтажем рекламного засобу на новому місці, здійснюється відповідно до договору з власником місця розташування рекламного засобу.

Плата за надання робочим органом послуг, пов’язаних із зміною місця розташування рекламного засобу, не справляється. Строк дії дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про надання рівноцінного місця. Після закінчення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу розповсюджувач зовнішньої реклами має пріоритетне право на розташування рекламного засобу на попередньому місці.

Отже, норми Типових правил щодо зміни містобудівної ситуації стосуються конкретного місця розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу.

Між тим, Типовими правилами не передбачено запровадження органами місцевого самоврядування пооб’єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами, та обов’язку розповсюджувачів зовнішньої реклами демонтувати рекламні засоби, які не зазначені в цих схемах.

Вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений пунктами 34-37 цих Типових правил.

Аналогічний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, які містять Типові правила встановлений частиною другою та третьою статті 16 Закону України «Про рекламу», відповідно до частини п’ятої статті 16 якого перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Типові правила розміщення зовнішньої реклами є загальними (типовими) нормами, а рішення міської ради є вузьким порядком, що регулюють питання пов’язані з розміщенням зовнішньої реклами на території міста Дніпро.

В той же час, колегія суддів зауважує, що рішення міської ради не можуть суперечити Закону України «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, в противному вимадку вони не можуть бути обов’язковими.

Як зазначено в ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені статтею 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об’єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об’єктах благоустрою; визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; визначення на об’єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; видача дозволу на порушення об’єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом (ч.2 ст. 10 Закону України"Про благоустрій населених пунктів").

З наведених вище положень вбачається, що до повноважень виконавчих комітетів міських рад не віднесено запровадження пооб'єктних схем оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами. Відсутні такі положення і в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", чим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги.

Таким чином, виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради своїм рішенням від 31.08.2011 "1148 фактично запровадив для всіх суб’єктів господарювання адміністративний бар’єр доступу на ринок зовнішньої реклами в м. Дніпро, який не передбачений чинним законодавством у вигляді необхідності включення до пооб’єктної схеми кожного об’єкту благоустрою – об’єкта зовнішньої реклами.

Крім того, з метою упорядкування розміщення рекламних засобів та на підставі рішення виконкому від 18.05.2006 №2160 "Про надання особливого статусу проспекту Карла Маркса" виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення №139 від 03.03.2015 "Про упорядкування розміщення рекламних засобів по проспекту Карла Маркса", яким виконавчий комітет вирішив:

- призупинити приймання та розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами по проспекту Карла Маркса до моменту затвердження відповідними рішеннями виконкому міської ради пооб’єктних схем розташування окремо розташованих рекламних засобів на електроопорах та рекламних засобів на огорожах на зазначеному проспекті (п.1. рішення);

- встановити, що у разі закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (окремо розташованих рекламних засобів, рекламних засобів на електроопорах та рекламних засобів на огорожах на зазначеному проспекті) такий дозвіл не підлягає продовженню (п.2. рішення);

- доручити комунальному підприємству "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради у термін до 01 грудня 2015 року розробити пооб'єктні схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів, рекламних засобів на електроопорах та рекламних засобів на огорожах по пр. Карла Маркса (п.3. рішення).

З рішення вбачається, що після закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами такий дозвіл не підлягає продовженню. Наслідком закінчення строку дії дозволу суб’єкта господарювання є демонтаж об’єктів зовнішньої реклами.

Оскільки після закінчення строку дії дозволу суб’єкти господарювання мають демонтувати свої об’єкти зовнішньої реклами, рішення виконавчого комітету може призвести до обмеження конкуренції на цьому ринку.

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами встановлено частинами другою, третьою статті 16 Закону України "Про рекламу" та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2003 №2067.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

- розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

- освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

- фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

- опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

- нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

- у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

В ході розгляду заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами у м. Дніпро було встановлено, що виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради протягом 2014-2015 років прийнято рішення, якими затверджувалися схеми розташування рекламних засобів, а саме: від 09.10.2014 №567, 568, 569, 570, 571, 574, 575, 576, 577, 579, 580, 581, 582; від 17.09.2014 № 545,546, № 40 від 21.01.2015 (зі змінами внесеними рішеннями №636 від 24.09.2015), №742 від 25.11.2015; № 578, 566, 565, 564, 563, 562, 561, 560, 559, 558, 557, 556, 555, 554, 553, 552, 551, 550 від 09.10.2014; №100, 101 від 19.02.2015.

За змістом цих рішень (в залежності від конкретного рішення) затверджувалися схеми розташування рекламних засобів по певним вулицям, проспектам, шосе, а від розповсюджувачів зовнішньої реклами вимагалося забезпечити демонтаж рекламних засобів протягом 3-10 днів з дати прийняття таких рішень.

У подальшому розташування рекламних засобів можливе тільки відповідно до затвердженої схеми, а у разі не проведення демонтажу розповсюджувачами зовнішньої реклами у визначений у рішенні термін, не демонтовані рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу на підставі вже прийнятих рішень (без прийняття додаткових рішень про примусовий демонтаж). Відділу з питань реклами Дніпропетровської міської ради вищезазначеними рішеннями доручено оформлювати дозволи на розміщення зовнішньої реклами відповідно до затверджених схем.

Отже, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, шляхом прийняття вказаних рішень було змінено конкурентне середовище на ринку зовнішньої реклами в м. Дніпро, обмежено конкуренцію між розповсюджувачами зовнішньої реклами.

Поряд із цим, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення від 17.12.2014 №780 "Про проведення реконструкції великогабаритних рекламних засобів, розташованих на центральних вулицях міста" та від 10.03.2015 №180 "Про проведення реконструкції великогабаритних рекламних засобів, розташованих на деяких вулицях та проспектах міста".

З цих рішень вбачається, що виконавчим комітетом було вирішено провести реконструкцію великогабаритних рекламних засобів, розташованих на вулицях та проспектах

міста (визначених в цих рішеннях) за наступними вимогами:

- розмір рекламної площини великогабаритного рекламного засобу не повинен перевищувати 8 кв.м.;

- рекламний засіб повинен мати внутрішнє підсвічування;

- рекламний сюжет, що розташовується на рекламному засобі, повинен бути захищений склом.

Таким чином, відповідно до вказаних рішень, розповсюджувачі зовнішньої реклами, що розташовані згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами зобов’язані провести реконструкцію зазначених рекламних засобів до 01.04.2015 та 10.04.2015 відповідно, або демонтувати їх власними силами. При цьому в рішеннях встановлено, що у випадку не проведення реконструкції або не виконання демонтажу власними силами у визначений термін, рекламні засоби підлягають примусовому демонтажу, а у разі закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами стосовно рекламних засобів, їх власники повинні виконати реконструкцію протягом одного місяця з моменту прийняття вказаних рішень виконкому. Якщо реконструкцію не виконано до кінцевої дати дії цього дозволу, то строк дії дозволу продовженню не підлягає.

Вичерпний перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами встановлений пунктами 34-37 Типових правил розміщення зовнішньої реклами та Законом України "Про рекламу".

Відповідно до п.34 Типових правил зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:

- розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 38 - 41 цих Правил;

- розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

- освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

- фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений;

- на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

- нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

- у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

За змістом п.35 Типових правил забороняється розташовувати рекламні засоби:

- на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів;

- у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури і в межах зон охорони таких пам'яток, в межах об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду (п.36 Типових правил).

Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років (37).

Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений пунктами 34 - 37 цих Правил, є вичерпним.

Відповідно до п.3 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

За частиною першою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються, зокрема, дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств (абз. 9 ч.2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов правильного висновку, що прийняті позивачем рішення, якими встановлюються непередбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, свідчать про вчинення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради антиконкурентних дій, якими встановлюються непередбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, а відповідачем правильно кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та абзацом дев’ятим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, колегія суддів констатує, що Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішення №17/01-14/05-16 від 24 червня 2016 року не зазначено про створення виконавчим комітетом умов, що порушують конкуренцію між самими суб’єктами господарювання, а саме про надання переваги одним суб’єктам господарювання перед іншими, у зв’язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до ст. 7 даного Закону у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

Таким чином, Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України мало право прийняти заяви суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку зовнішньої реклами у м. Дніпропетровську, провести розслідування за цими заявами, а Адміністративною колегією за результатом розгляду цих заяв здійснити розгляд справи №75/05-03-3/15 щодо вчинення виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради порушень законодавства про захист економічної конкуренції і прийняти відповідне рішення.

Колегією суддів не встановлено фактів порушення Адміністративною колегією Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення №17/01-14/05-16 від 24 червня 2016 року вимог чинного законодавства.

Зокрема , судом не встановлено порушення відповідачем визначеної законом компетенції органів Антимонопольного комітету України та/або перевищення відповідачем власних повноважень при прийняті оспорюваного рішення.

У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги про те, що скарги на рішення органів місцевого самоврядування розглядаються виключно судами у порядку адміністративного провадження, є безпідставними.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності, вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 року у справі № 904/7548/16 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 25.04.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Джихур

Суддя М.О. Дармін