КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16664/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балась Т.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Кривді В.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про:

визнання протиправними дій Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк»;

зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» включити позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації в ПАТ КБ «Євробанк» Кононець В.В. подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2016 року між позивачем та ПАТ КБ «Євробанк» укладено договір №ZP-006565 про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 з встановленим лімітом кредитної лінії (у вигляді овердтрафту) та обслуговуванням банківської платіжної картки (а.с. 11). Цього ж дня на даний рахунок, який належить вкладникові від ПП «Альборз» (роботодавця позивача) перераховано кошти в сумі 200 000,00грн. з призначенням платежу «Перерахування на відрядження».

17.06.2016 року рішенням правління НБ України №73-рш ПАТ КБ «Євробанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Відповідно до рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 17.06.2016 року №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» запроваджено тимчасову адміністрацію банку з 17.06.2016 року.

07.07.2016 року з урахуванням рішення виконавчою дирекцією ФГВФО від №1183 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» у банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком з 17.06.2016 по 16.08.2016 року та призначено Уповноважену особу ФГВФО на тимчасову адміністрацію в Банку - Кононця Вадима Валерійовича.

20.08.2016 року на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ «Євробанк» такого змісту: «Вимоги кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» в газеті «Голос України» №158 (6412). Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35.»

13.09.2016 року позивачем на адресу Уповноваженої особи ФГВФО подано заяву про визнання його кредитором, яку прийнято банком за вх. №4356-БТ.

26.09.2016 року листом Уповноваженої особи ФГВФО №01-24.2/6188 повідомлено позивача про нікчемність правочину (транзакції) з перерахування коштів з поточних рахунків юридичних та/або фізичних осіб на вкладні (депозитні)/поточні (карткові) рахунки фізичних осіб-клієнтів банку.

Таким чином, з метою виявлення нікчемності правочинів на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та відповідно до Порядку № 826 у ПАТ КБ «Євробанк» створено комісію з перевірки правочинів (інших договорів), укладених ПАТ КБ «Євробанк». ' У зв'язку з цим, позивача не було включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Уповноваженою особою Фонду не доведено факт наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить нормам Закону та є протиправною. При цьому, посилання Уповноваженої особи Фонду на ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним, є безпідставними.

Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій Уповноваженої особи ФГВФО, колегія суддів виходить з наступного.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за яким правочини (в тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (в тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, Уповноважена особа Фонду стверджує, що правочин був вчинений виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів.

На спростування цього, колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними ( ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними визначені ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Така правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2015 року № К/800/24004/15, від 18.12.2015 року № К/800/39816/15.До того ж, на підтвердження викладених обставин представником позивача надано наказ від 14.06.2016 року № 20 "Про направлення у відрядження", в якому зазначено, що позивач відряджається з 16.06.2016 року по 15.07.2016 року у ТОВ "Арніка" у м. Одеса з виплатою йому авансу на відрядження.

Отже, доводи відповідача, викладені в повідомлені від 26.09.2016 року №01-24.1/6188 щодо нікчемності перерахунку коштів є безпідставними.

Крім того, посилання апелянта на постанову НБ України №73-рш від 17.06.2016 року ПАТ КБ «Євробанк» «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних є безпідставними, оскільки таке рішення НБ України є банківською таємницею ( ч. 3 ст. 75 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), а тому позивач не міг і не повинен був знати про його зміст.

Факт внесення готівки за договором №ZP-006565 про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 підтверджується випискою по особовому рахунку від 16.06.2016 року, отже зарахування коштів за договором відбулось за день до його неплатоспроможності.

Аналізуючи вищесказане, колегія суддів зазначає, що відповідачами не наведено підстав для визнання нікчемним договору №ZP-006565від 15.06.2016 року, укладеного між позивачем та ПАТ КБ «Євробанк». Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідного судового рішення про визнання недійсним вказаного договору банківського вкладу (депозиту), матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову суду слід залишити без змін.

Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування наслідків нікчемного правочину у вигляді невнесення інформації про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "КБ "Євробанк" за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2017 року.

Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна

Судді: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.