УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р.

Справа № 537/716/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Чалого І.С. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.03.2017р. по справі № 537/716/17

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , ОСОБА_2, звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом, до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо не зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання окрім стажу роботи на посаді судді 19 років 4 місяці 14 днів також: військової служби - 02 роки 01 місяць 14 днів, 50% навчання в юридичному інституті - 1 рік 11 місяців та роботу в органах прокуратури Полтавської області 5 років 10 місяців 3 дні, згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та проведення розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області здійснити зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання окрім стажу роботи на посаді судді 19 років 4 місяці 14 днів також: військової служби - 02 роки 01 місяць 14 днів, 50% навчання в юридичному інституті - 1 рік 11 місяців та роботу в органах прокуратури Полтавської області 5 років 10 місяців 3 дні, згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу, та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання і прочинаючи з 04 жовтня 2016 року, при зміні грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, Кременчуцького районного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати йому довічне грошове утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що вважає дії відповідача протиправними, безпідставними, такими, що порушують права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.03.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Полтавської області щодо не зарахування ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання окрім стажу роботи на посаді судді 19 років 4 місяці 13 днів також: військової служби - 02 роки 01 місяць 14 днів, 50% навчання в юридичному інституті – 2 роки, робота в органах прокуратури Полтавської області - 5 років 10 місяців 3 дні, згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу та не проведення розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов’язано Кременчуцьке об’єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської здійснити зарахування до стажу роботи ОСОБА_2, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання окрім стажу роботи на посаді судді 19 років 4 місяці 13 днів також: військову службу - 02 роки 01 місяць 14 днів, 50% навчання в юридичному інституті – 2 роки, роботу в органах прокуратури Полтавської області - 5 років 10 місяців 3 дні, згідно наданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області розрахунку стажу та провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи 04 жовтня 2016 року у розмірі 90 % від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання і прочинаючи з 04 жовтня 2016 року, при зміні грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, Кременчуцького районного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати ОСОБА_2 довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати судді на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з записів у трудовій книжці серії БТ-І №7090470, слідує, що ОСОБА_2 з 22.04.1985 року по 05.06.1987 року проходив службу в ОСОБА_3, з 01.09.1987 року по 01.06.1991 року навчався на денній формі навчання в Харківському юридичному інституті, з 17.07.1991 року по 19.05.1997 року проходив службу в органах прокуратури Полтавської області та з 21.05.1997 року по 03.10.2016 року працював на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Постановою Верховної ОСОБА_4 України №1600-VІІІ від 22.09.2016 року та наказом голови Кременчуцького районного суду Полтавської області №14/П від 03.10.2016 року ОСОБА_2 відрахований зі штату Кременчуцького районного суду Полтавської області у зв’язку з виходом у відставку.

Згідно розрахунку стажу роботи судді Кузнецова А.В., який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого Кременчуцьким районним судом Полтавської області, до такого стажу увійшла: служба в ОСОБА_3 з 22.04.1985 року по 05.06.1987 року (2 роки 01 місяць 14 днів), навчання в юридичному інституті (50%) з 01.09.1987 року по 01.06.1991 року (2 роки), служба в органах прокуратури Полтавської області з 17.07.1991 року до 19.05.1997 року (5 років 10 місяців 3 дні), робота суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області з 21.05.1997 року по 03.10.2016 року (19 років 4 місяці 13 днів), а всього стаж роботи станом на 03.10.2016 року становить 29 років 04 місяці.

ОСОБА_2 з 04.10.2016 року перебуває на обліку в ОСОБА_1 об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до розпорядження ОСОБА_1 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області 822647 від 14.12.2016 року, ОСОБА_2 було призначено довічне утримання з врахуванням стажу судді 19 років 4 місяці 14 днів, прокурорсько – слідчого стажу 5 років 10 місяців 3 дні, військової служби 02 роки 01 місяць 14 днів, страхового стажу з 01.07.2000 - 16 років 03 місяці 3 дні, загального стажу після 2004 року 12 років 9 місяців 3 дні, загального стажу (повного) - 31 рік 03 місяці 10 днів (03.10.2016 року). Розрахунок утримання був здійснений та нарахований щомісячно в сумі 18 560 грн. виходячи з 80 % від заробітку.

19 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою, відповідно до якої просив зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання: військову службу – 02 роки 1 місяць 14 днів, 50% навчання в юридичному інституті 2 роки, роботу в органах прокуратури Полтавсьокї області 5 років 10 місяців 3 дні, згідно наданого Кременчуцьким районним судом розрахунку стажу та провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання , що виплачується судді у відставці починаючи з 04.10.2016 року та виплачувати його у розмірі 90% від розміру грошового утримання судді на відповідній посаді.

ОСОБА_1 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26.01.2017 року за вих..№10/К-02 з питання щодо правильності визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_2 повідомлено, що тривалість стажу його роботи на посаді судді становить 19 років 4 місяці 14 днів, що дає право на встановлення грошового утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді та порушень в реалізації пенсійного забезпечення не виявлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з’ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положеннями статті 126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на момент виходу позивача у відставку), кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України,а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р №2862- XII, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді . За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного утримання збільшується на 2 % заробітку, але не більше ніж 90% заробітку судді.

Зі змісту розділу IX Закону України “Про судоустрій і статус суддів” вбачається, що єдиним видом грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є суддівська винагорода, яка в свою чергу складається із посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до положень статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у редакції Закону №2856-УІ від 23.12.2010 року, якою визначено, що судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.

28 березня 2015 року набрав чинності ОСОБА_5 України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII “Про забезпечення права на справедливий суд”, яким викладено в новій редакції всі положення Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”.

Так, пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету ОСОБА_4 України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету ОСОБА_4 України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду України у постанові від 06.07.2016 по справі № П/800/426/14.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст.64 Основного закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами ст.ст.21, 22 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч. 6 ст.47 вказаного Закону).

Конституційний Суд України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, 3 червня 2013 року №3рп/2013 констатував, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12, "оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці" (пункт 54).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що до стажу роботи ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби, половину строку навчання за денною формою в юридичному інституті та роботу в органах прокуратури.

Таким чином, усього стаж роботи судді Кузнецова А.В., який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 03.10.2016 року становить 29 років 04 місяці. Зазначене дає позивачу право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.03.2017 року по справі № 537/716/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.03.2017р. по справі № 537/716/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_5

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2017 р.