КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року № 810/3856/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., суддів: Виноградової О.І., Лиски І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА _1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДФС України від 13.06.2016 №520 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.12.2015 №978";

- визнати протиправним та скасувати наказ Київської митниці ДФС від 21.06.2016 №619 "Про введення в дію переліку змін №5 до організаційної структури та переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази є незаконними, оскільки скорочення посади першого заступника начальника митниці здійснено саме з метою його звільнення з митних органів. При цьому, позивач зауважив, що шляхом видання спірних наказів відповідачі створили штучні умови для усунення його від виконання посадових обов’язків, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач – ДФС України позов не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких просила суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що рішення про зміну чисельності працівників територіальних органів, зокрема, зменшення чисельності Київської митниці ДФС прийнято у відповідності до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, та Методичних рекомендацій щодо побудови організаційних структур територіальних органів ДФС, затверджених наказом ДФС України від 11.01.2016 №17. Зокрема, відповідач зазначив, що зі структури та штатного розпису Київської митниці ДФС виведено посаду першого заступника начальника та скорочено кількість заступників начальника митниці з 5-ти одиниць до 4-х, оскільки відповідно до п. 5.2 Методичних рекомендацій кількість посад заступників начальників територіальних органів ДФС встановлюється в залежності від чисельності працівників, а саме: для митниць ДФС від 301 до 900 одиниць визначено не більше 4 посад заступників начальника.

Відповідач – Київська митниця ДФС позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову у зв’язку з тим, що наказ від 21.06.2016 №619 "Про введення в дію переліку змін №5 до організаційної структури та переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС" був виданий на виконання наказу ДФС України від 13.06.2016 №520, яким було змінено чисельність працівників Київської митниці ДФС на одну одиницю. При цьому, відповідач зауважив, що кількість заступників начальника митниці встановлюється головою ДФС.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з травня 2005 року працював в митних органах України.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 27.07.2015 №2254-о "Про призначення ОСОБА_1В.", ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Київської митниці ДФС, як такого, що успішно пройшов стажування.

Наказом Державної фіскальної служби України від 11.12.2015 №978 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС" затверджено чисельність працівників територіальних органів ДФС митниці.

Наказом Державної фіскальної служби України від 13.06.2016 №520 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.12.2015 №978" затверджено зміни до чисельності працівників територіальних органів ДФС, згідно з якими визначено, що штатна чисельність Київської митниці ДФС становить 652 одиниці.

Пунктом 2 вказаного наказу зобов’язано начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 в одноденний термін надати перелік змін до організаційної структури та штатного розпису митниці.

Відповідно до листа від 13.06.2016 №5412/1/10-70-05-41 Київська митниця ДФС на виконання наказу від 13.06.2016 №520 направила до ДФС України проект переліку змін №5 до організаційної структури Київської митниці ДФС та проект переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС.

13 червня 2016 року головою ДФС України ОСОБА_3 затверджено перелік змін №5 до організаційної структури Київської митниці ДФС, згідно з яким виведено зі структури посаду першого заступника начальника.

15 червня 2016 року головою ДФС України ОСОБА_3 затверджено перелік змін №9 до штатного розпису на 2016 рік, згідно з яким виведено із штатного розпису посаду першого заступника начальника.

Наказом Київської митниці ДФС від 21.06.2016 №169 "Про введення в дію переліку змін №5 до організаційної структури та переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС" уведено в дію з 21 червня 2016 року перелік змін №5 до організаційної структури та перелік змін №9 до штатного розпису на 2016 рік, відповідно до яких зменшено чисельність працівників Київської митниці на одну посаду з 653 до 652 одиниць шляхом виведення однієї посади - першого заступника начальника.

Однак, не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів щодо зменшення чисельності працівників Київської митниці ДФС в частині скорочення посади першого заступника начальника Київської митниці ДФС, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 545 Митного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Згідно вимог ст. 546 Митного кодексу України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, визначеному законом.

Пунктом 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 (далі - Положення №236), визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску

Відповідно до п. 5 Положення №236 ДФС з метою організації своєї діяльності, серед іншого:

- здійснює добір кадрів в апарат ДФС та на керівні посади в територіальні органи, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату ДФС, її територіальних органів;

- організовує планово-фінансову роботу в апараті ДФС та її територіальних органах, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

- організовує свою роботу і роботу територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

- координує та контролює діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування;

Згідно з п. 11 Положення №236, Голова ДФС, зокрема:

- очолює ДФС, здійснює керівництво діяльністю Служби, представляє ДФС у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями в Україні та за її межами;

- затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату ДФС, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, заступників керівників;

- утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління ДФС;

- підписує накази ДФС;

- дає у межах повноважень обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату ДФС, її територіальних органів доручення;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Пунктом 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228), передбачено, що штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 32 Порядку №228 кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за винятком кошторисів, зазначених у пункті 33 цього Порядку (якщо законодавством не встановлено інший порядок затвердження).

Пунктом 38 Порядку №228 встановлено, що штатні розписи установ затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.

Згідно пункту 47 Порядку №228 зміни до штатних розписів вносяться у порядку та за формою, встановленими для їх затвердження.

Наведені положення також закріплені в Положенні про Київську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 21.08.2014 №62 (далі - Положення №62).

Пунктами 1, 2 Положення №62 передбачено, що Київська митниця ДФС є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС. Митниця забезпечує реалізацію повноважень ДФС у зоні своєї діяльності. Митниця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_3 України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну, що належать до компетенції ДФС, наказами ДФС, дорученнями Голови ДФС, його першого заступника та заступників, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 12, 13 Положення №62 гранична чисельність працівників Митниці затверджується Головою ДФС. Штатний розпис, кошторис Митниці затверджує Голова ДФС.

Наказом Київської митниці від 31.12.2015 №55 затверджено Регламент Київської митниці ДФС (далі - Регламент).

Так, відповідно до п.п.2.1.1 п. 2.1 Регламенту митницю очолює начальник, який здійснює повноваження, визначені чинним законодавством України, положенням про Київську митницю ДФС, затвердженим наказом ДФС.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 Регламенту передбачено, що начальник митниці подає на затвердження Голові ДФС структуру, штатний розпис і кошторис митниці.

При цьому, згідно п.п.2.1.3 п. 2.1 Регламенту кількість заступників начальника митниці встановлюється Головою ДФС.

Отже, аналіз наведених норм передбачає, що на голову ДФС покладається обов’язок щодо затвердження структури та штатного розпису Київської митниці ДФС, у тому числі визначення кількості заступників начальника митниці.

Як було встановлено судом, наказом ДФС України від 13.06.2016 №520 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.12.2015 №978 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС" змінено, зокрема, чисельність працівників Київської митниці ДФС на одну посаду з 653 до 652 та зобов’язано начальника Київської митниці ДФС ОСОБА_2 в одноденний термін надати перелік змін до організаційної структури та штатного розпису митниці.

На виконання даного наказу Київською митницею ДФС підготовлено проекти переліку змін №5 до організаційної структури та переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС, які були направлені на затвердження Голові ДФС України.

Так, головою ДФС України ОСОБА_3 затверджено перелік змін №5 до організаційної структури Київської митниці ДФС та перелік змін №9 до штатного розпису на 2016 рік, згідно з якими зі структури та штатного розпису Київської митниці ДФС виведено посаду першого заступника начальника.

Як вбачається з переліку змін №5 до організаційної структури Київської митниці ДФС, до виведення посади першого заступника начальника, начальник Київської митниці ДФС мав п’ять начальників.

Наказом ДФС України від 11.01.2016 №17 "Про введення в дію Структур територіальних органів ДФС та затвердження методичних рекомендацій щодо їх побудови" затверджено Методичні рекомендації щодо побудови організаційних структур територіальних органів ДФС, метою яких є встановлення єдиних підходів та принципів побудови організаційних структур органів ДФС, у тому числі структури митниць ДФС, для забезпечення ефективної їх діяльності щодо виконання покладених завдань.

Згідно п. 2.3 Методичних рекомендацій організаційні структури митниць ДФС надаються на затвердження Голові Державної фіскальної служби України за підписом керівника органу.

При цьому, пунктом 5.2 Методичних рекомендацій визначено, що кількість посад заступників начальників територіальних органів ДФС встановлюється в залежності від чисельності працівників, а саме, для митниць ДФС: до 300 одиниць - не більше 3 посад; від 301 до 900 одиниць - не більше 4 посад; понад 901 одиницю - не більше 5 посад.

Як вбачається з матеріалів справи, штатна чисельність Київської митниці ДФС до внесення змін наказом ДФС України від 13.06.2016 №520 становила 653 одиниці.

Відтак, враховуючи вимоги Методичних рекомендацій щодо побудови організаційних структур територіальних органів ДФС, затверджених наказом ДФС України від 11.01.2016 №17, кількість посад заступників начальника Київської митниці ДФС повинна бути не більше 4 посад.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що головою ДФС України правомірно було затверджено перелік змін №5 до організаційної структури Київської митниці ДФС та перелік змін №9 до штатного розпису на 2016 рік, згідно з якими зі структури та штатного розпису Київської митниці ДФС виведено посаду одну заступника начальника, оскільки навіть при чисельності Київської митниці ДФС у кількості 653 одиниці начальник повинен мати не більше 4 заступників.

Таким чином, наказ ДФС України від 13.06.2016 №520 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.12.2015 №978" та наказ Київської митниці ДФС від 21.06.2016 № 169 "Про введення в дію переліку змін №5 до організаційної структури та переліку змін №9 до штатного розпису на 2016 рік Київської митниці ДФС" є правомірними, оскільки вони видані (затверджені) Головою ДФС у межах своєї компетенції та у відповідності з вимогами нормативно-правових актів чинного законодавства.

З приводу доводів позивача, що оскаржувані накази є автоматично скасованими відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну службу", слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 569 Митного кодексу України працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Отже, ОСОБА_1 є державним службовцем, на якого поширюється дія Закону України "Про державну службу".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державний службовець під час виконання посадових обов’язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.

Державний службовець зобов’язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.

Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.

Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

Якщо державний службовець отримав наказ (розпорядження), доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника.

Наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.

Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов’язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк.

У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

Як вбачається зі змісту наказу ДФС України від 13.06.2016 №520 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.12.2015 №978", то в ньому визначено особу, яка є відповідальною за виконання зазначеного наказу, а саме начальник Київської митниці ДФС ОСОБА_2, якому пунктом 2 цього наказу визначено конкретне завдання, щодо його виконання: в одноденний термін надати перелік змін до організаційної структури та штатного розпису митниці.

Отже, враховуючи вимоги. 3 ст. 9 Закону України "Про державну службу", позивач не є особою, якій надано доручення щодо виконання наказу ДФС України від 13.06.2016 №520, а тому у нього не виникає права вимоги щодо його письмового підтвердження відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про державну службу".

Щодо доводів позивача, що його не повідомлено про наступне вивільнення і зміну істотних умов служби, то слід зазначити, що матеріалами справи такі доводи позивача спростовуються, оскільки митним органом 10.11.2016 попереджено позивача про наступне вивільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, де він зазначив про надання своєї згоди з переведення на іншу рівнозначну посаду державної служби у відповідності до вимог ст. 41, ст. 87 Закону України "Про державну службу". Крім того, порядок звільнення позивача не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов’язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 70-72, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуюча суддя Василенко Г.Ю.

Судді Виноградова О.І.

ОСОБА_4