П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.04.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янковській С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево Закарпатської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії АР № 672473 від 22 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево Закарпатської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії АР № 672473 від 22 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії АР № 672473 , 22.02.2017 року об 14 год. 55 хв. він, позивач, керуючи автомобілем марки Honda Accord державний номерний знак ВC2233BC, на автодорозі Київ - Чоп 717 км., пост "Нижні Ворота" , перетнув суцільну лінію 1.1. дорожньої горизонтальної розмітки, чим порушив п. 8.5.1. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, як вказує позивач, ПДР України ним порушено не було, натомість у постанові не зафіксовано свідків, що підтверджували б обставини викладені у постанові, не складено протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що він не погоджувався із вказаним правопорушенням.

Крім того, вказує, що він дійсно здійснював маневри автомобілем з метою об"їзду великих ям, що були на вказаному відрізку дороги, однак суцільну лінію не перетинав .

Відтак, із цих підстав, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в позові, подавши додаткові письмові пояснення. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в чергове судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд відповідно до ст.128 КАС України, проводить розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи документів та доказів, при цьому враховує вимоги ст. 71 КАС України, згідно якої, у справах даної категорії обов’язок доказування покладається на відповідача, якщо ним заперечується адміністративний позов.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення .

Судом встановлено, що 22.02.2017 року інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгород та Мукачево лейтенантом поліції ОСОБА_2 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 672473 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 22.02.2017 року об 14 год. 55 хв. , керуючи автомобілем марки Honda Accord державний номерний знак ВC2233BC, на автодорозі Київ - Чоп 717 км., пост "Нижні Ворота" , перетнув суцільну лінію 1.1. дорожньої горизонтальної розмітки, чим порушив п. 8.5.1. ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, у постанові не вказано ряд суттєвих обставин, на які покликається позивач та які обєктивно впливали на прийняте рішення.

Відтак, суд враховуючи сукупність матеріалів справи та пояснення позивача, визнає дану постанову такою, що не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, у зв'язку з чим, така постанова відповідно до вимог ч. 3 ст. 293 КУпАП підлягає скасуванню.

Так, стороною відповідача не надано суду будь - яких законодавчих чи нормативних документів, які б підтверджували, що інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгород та Мукачево лейтенантом поліції ОСОБА_2 наділений повноваженнями патрулювати у містах Ужгород та Мукачево та за їх межами, має право на складання постанов, у порядку, передбаченому ст. ст. 222, 283 КУпАП.

Постанова складена представником відповідача не відповідає вимогам ст.283 КУпАП , оскільки в ній не зазначено до якого органу належить посадова особа - інспектор поліції, що склав постанову, а батальйон без номеру не є органом, а може бути тільки підрозділом; у постанові від 22.02.2017 року відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи.

Згідно змісту постанови значиться, що розглядалися матеріали про адміністративне правопорушення, проте, які саме, у постанові не зазначено; покликання у постанові на ст. 33 КУпАП хоч і містяться, проте не враховані та не вмотивовані; зазначені у постанові фактичні обставини, які інспектор вважає встановленими, таким не відповідають; не враховано вимоги ст. 280 КУпАП; інспектором не роз’яснено ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що підтверджується змістом постанови ; інспектором в супереч вимогам ст.ст. 255, 257 КУпАП не складено протокол, не зважаючи на заперечення водія своєї провини, а також не зазначено свідків події .

Відповідно до ч.4 ст. 258 КупАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення та слугує доказом. Разом з тим, в порушення норм КупАП, такі дії інспектором виконані не були.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що постанова підлягає скасуванню.

Приймаючи дане рішення , суд виходить виключно з норм національного законодавства та міжнародних договорів, що ратифіковані Україною .

Так, відповідно до норм статті 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративні правопорушення - є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих , свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів при забезпеченні безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 даної норми закону, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності , покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте в матеріалах справи відсутні докази спростування адміністративного позову, в розумінні ст. 251 КУпАП.

Згідно із ст.. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням адміністративного судочинства є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Обов’язок поважати права людини закріплений також у ст.. 1 « Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Україною 09 листопада 1995 року, а відтак підлягає виконанню державними органами України.

Визначаючи завдання адміністративного судочинства, законодавець у ст.. 2 КАС України зазначив, що таким завданням є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади , органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, оскільки відповідно дост. 284 КУпАП, вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Судові витрати належить стягнути із бюджетних асигнувань відповідача, відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 11, 71, 87, 99, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Постанову серії АР № 672473 від 22 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн., скасувати.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з бюджетних асигнувань управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачево Закарпатської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (85006, м. Ужгород, вул.. Кошового, 2) на користь держави судові витрати з розгляду даної справи в сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному законом, протягом десяти днів з часу її проголошення через суд, що ухвалив постанову.

Суддя В. Кузь