open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2017 Справа № 904/6706/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 2047 від 25.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 14-404 юр. від 12.10.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 по справі № 904/6706/16 (суддя Мартинюк С.В.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення плати за зберігання вантажу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 по даній справі позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача плату за зберігання вантажу у сумі 146922,48 грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2203,84 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю вини відповідача в неналежному виконанні умов договору № ПР/М-12-1334/НЮдч щодо оплати збору за зберігання вантажу.

Непогоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» посилається на прийняття місцевим господарським судом незаконного, необґрунтованого рішення, без встановлення та вивчення всіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до відсутності вина відповідача у затримці спірних вагонів, а нарахування позивачем плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу безпідставне.

Крім того, апелянт вважає, що позивач звернувся з позовом по даній справі після спливу позовної давності, встановленої ч. 5 ст.315 ГК України, ст. 137 Статуту залізниць України, стосовно актів загальної форми ГУ-23, зокрема № 610 від 05.02.2016 та № 623 від 06.02.2016 та складених на їх підставі накопичувальних карток.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволення апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 16.11.2012 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - залізниця) та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - власник колії), укладено договір № ПР/М-12-1334/НЮдч, з урахуванням додаткової угоди № 6/7 від 15.12.2015 р., про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна філії «Придніпровської залізниці» (далі - договір).

Пунктом 1 договору сторони погодили, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станцій залізниці, зокрема до станції Кривий Ріг-Головний у парній горловині через стрілку № 54, межею під'їзної колії є вхідний сигнал «Чс» станції Кривий Ріг-Головний. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника.

Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).

Пунктом 6 договору передбачено, що вагони з аглорудою, вугільним концентратом, вапняком в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу власника колії у розборочних составах подаються локомотивом залізниці зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східна-Прийомовідправна власника колії по прямому маршруту або через станцію Новоблочна, а вагони з коксом і обкотишами окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з колій станції Новобункерна власника колії через станцію Новоблочна та парк Вхідний.

За п. 5 договору здавання вагонів на станцію Східна-Прийомоздавальна під'їзної колії здійснюється за інтервалом 2,0 години, на станцію Новобункерна - 4,0 години.

Власник колії сплачує залізниці плату за подачу, забирання вагонів, за користування вагонами, та інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами. Списання здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. Збори і плати вносяться з урахуванням оголошених Укрзалізницею коефіцієнтів (п. 16 договору).

Цей договір було укладено строком на 5 років з 17.11.2012 по 16.11.2017 включно (п.21 договору).

04.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 55 порожніх вагонів, як вантаж на своїх осях.

Прийомоздавальник залізниці Сорокуннегайно по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів та готовність подавання їх на під'їзну колію 04.02.2016 о 8:20 год. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_3. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 302 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Оскільки відповідачем було повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 574 від 04.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 04.02.2016 - 8:40 год. Представник відповідача ОСОБА_3 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що додатково складено акт загальної форми № 5888 від 04.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач прийняв зазначені вагони із запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 610 від 05.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів 05.02.2016 - 15:00 год. Від підпису акту загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 5898 від 05.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу також складено акт загальної форми № 4886 від 09.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 649,60 грн. (без ПДВ) включено до накопичувальної картки № 09029045 від 08.02.2016. Однак, відповідач нараховану суму не визнав повністю, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

06.02.2016 на станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 65 вагонів з вантажем «вугілля кам'яне».

Прийомоздавальник залізниці Демченко негайно по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів з вугіллям та готовність подавання їх на під'їзну колію 06.02.2016 о 3:15 год. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_3. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 324 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Оскільки відповідачем було повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею було складено акт загальної форми № 623 від 06.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 06.02.2016 - 5:15 год. Представник відповідача ОСОБА_3 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що складено акт загальної форми № 6355 від 06.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач прийняв вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 666 від 07.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів - 07.02.2016 - 6:30 год. Від підпису акту загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 6365 від 07.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу також складено акт загальної форми № 4884 від 09.02.2016, 36004,00 грн. (без ПДВ) включено до накопичувальної картки № 09029051 від 09.02.2016.

Суму плати за зберігання вантажу в сумі 36004,00 грн. включено до накопичувальної картки № 09029051 від 09.02.2016. Однак, відповідач нараховану суму не визнав повністю, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

12.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 50 вагонів з вантажем «вапняк для флюсування».

Прийомоздавальник залізниці Сорокун негайнопо т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів та готовність подавання їх на під'їзну колію 12.02.2016 р. о 2:35 год. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_4. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 432 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Оскільки відповідачем було повідомлено про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею було складено акт загальної форми №743 від 12.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 12.02.2016 о 2:35 год. Представник відповідача від підпису в акті загальної форми відмовився, про що додатково складено акт загальної форми № 6679 від 12.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач прийняв зазначені вагони із запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 766 від 13.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів - 13.02.2016 - 14:00 год. Від підпису акта загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 6689 від 13.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу також складено акт загальної форми № 4891 від 12.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 29781,80 грн. включено до накопичувальної картки №16029073 від 15.02.2016. Однак, відповідач нараховану суму не визнав повністю, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

14.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 51 вагону з вантажем «вапняк для флюсування».

Прийомоздавальник залізниці Демченко по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію 14.02.2016 о 7:20 год. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_4. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 461 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаженняабо вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Оскільки відповідач повідомив про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею складено акт загальної форми № 795 від 14.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 14.02.2016 о 9:20 год. Представник відповідача ОСОБА_4 від підпису в акті загальної форми відмовився, про що складено акт загальної форми № 7009 від 14.02.2016.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач прийняв зазначені вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 817 від 15.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів -15.02.2016 о 12:10 год. Від підпису акту загальної форми представник відповідача відмовився, про що складено акт загальної форми № 7022 від 15.02.2016.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу також складено акт загальної форми № 4900 від 16.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 28004,00грн. включено до накопичувальної картки №16029077 від 16.02.2016. Однак, відповідач нараховану суму не визнав повністю, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

24.02.2016 на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прибув поїзд у складі 50 вагонів з вантажем «вапняк для флюсування» та «доломіт вогкий металургійний».

Прийомоздавальник залізниці Демченко по т. 30-53 повідомила відповідача про надходження на його адресу вагонів з вантажем та готовність подавання їх на під'їзну колію 24.02.2016 р. о 14:45 год. Повідомлення прийняв вантажний диспетчер відповідача ОСОБА_3. Про передачу повідомлення зроблено відповідний запис № 579 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження - актування (форма ГУ-2).

Оскільки відповідач повідомив про неможливість вчасного забирання вагонів на свою під'їзну колію, залізницею за участю представника відповідача ОСОБА_5Н складено акт загальної форми № 1007 від 24.02.2016, у якому зазначено, що вагони затримані на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, час початку затримки вагонів - 24.02.2016 о 6:45 год.

Незважаючи на готовність вагонів для подачі на під'їзну колію, відповідач прийняв зазначені вагони із значним запізненням. Про закінчення затримки складено акт загальної форми № 1039 від 25.02.2016, у якому зазначено, що час закінчення затримки вагонів -25.02.2016 о 16:50год.

Про період затримки вагонів на станції призначення з вини вантажоодержувача та нарахування плати за зберігання вантажу складено акт загальної форми № 7116 від 29.02.2016.

Плату за зберігання вантажу у сумі 27996,00 грн. включено до накопичувальної картки № 01039099 від 29.02.2016. Однак, відповідач нараховану суму не визнав повністю, про що зазначив у зауваженні до накопичувальної картки.

У зв'язку з наявністю у накопичувальних картках зауважень відповідача, нараховані суми з його особового рахунку залишилися не списаними, що і є причиною виникнення даного спору.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 300 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 908 ЦК Українипередбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 5ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються зокрема Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станціє вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст.46 Статуту).

Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до п. 8 Порядку збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами:залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача – з 24-оїгодини дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці – з моменту затримки.

У пункті 1 Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334визначено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника,одержувача,пасажира,складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.1999 № 113та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458).

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів).

Так, після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну вантажу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 № 13 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ним послуги». зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 106/26551, до тарифів. плат та зборів, що вказані у розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у встановленому порядку повідомив відповідача про надходження вантажів на його адресу та час подавання вагонів з вантажем на залізничну під’їзну колію відповідача. Проте, відповідачем подані вагони не були вчасно забрані на свою під’їзну колію. Час затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми, плата за зберігання вантажу, її розмір, визначено та зазначено в накопичувальній картці.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача у зв'язку з неприйняттям вагонів власником колії.

При цьому, позивач своєчасно повідомляв відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність власника колії.

Разом з тим, відповідач заявив про застосування позовної давності, передбаченої ч. 5 ст. 315 ГК України та ст. 137 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

За ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріали справи свідчать про те, що подією, що стала підставою для подання позову у даній справі є саме неприйняття вагонів вантажовласником (затримка вагонів), про що складено акти загальної форми ГУ-23, зокрема від 05.02.2016№ 610 та від 06.02.2016№ 623. Саме з часу складання цих актів починається перебіг строку позовної давності. Відповідно шестимісячний строк позовної давності за означеними актами закінчився 06.08.2016 та 07.08.2016 відповідно.

Позовну заяву та додані до неї документи позивач направив до суду 08.08.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (а. с. 166 том 1).

Таким чином, позов про стягнення плати за зберігання вантажу за актами загальної форми ГУ-23, зокрема від 05.02.2016 № 610 та від 06.02.2016 № 623, пред'явлено з пропуском встановленого строку позовної давності. Відповідно висновок місцевого господарського суду відносно того, що перебіг строку позовної давності починається з дати здійснення відповідачем напису на накопичувальній картці, є помилковим, оскільки підставою для нарахування плати за зберігання вантажу є саме акти загальної форми ГУ-23, які фіксують правопорушення, а тому є підставою для подання позову.

Накопичувальні картки не фіксують правопорушення, а є лише документом, який використовується при розрахунках за надані послуги.

При цьому, колегія суддів зауважує, що пред’явлення накопичувальних карток для оплати не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку позовної давності, оскільки відноситься до суб’єктивних факторів та не може розцінюватись як об’єктивна обставина пропуску строку позовної давності.

Таким чином колегія суддів не вбачає поважності причин пропуску строку позовної давності та позивачем не надано.

Аналогічної правової позиції дотримується ВГСУ у постанові від 22.03.2017 № 904/7033/16.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з не повним дослідженням всіх обставин справи, а тому його слід частково скасувати з підстав наведених вище.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2016 по справі № 904/6706/16 змінити.

Викласти рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе) 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького (ОСОБА_6), будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) плату за зберігання вантажу у сумі 102938,16 грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1544,07 грн. за розгляд справи судом першої інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького (ОСОБА_6), будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе) 1, ідентифікаційний код 24432974) 725,74 грн. за перегляд справи судом апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 18.04.2017.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді : Т.А. Верхогляд

ОСОБА_7

Джерело: ЄДРСР 66056035
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку