ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 квітня 2017 року Справа № 913/920/16

Провадження №17/913/920/16

За позовом Комунального підприємства Слов’янської міської ради Слов’янське управління капітального будівництва, м. Слов’янськ Донецької області

до Виробничо-комерційного приватного підприємства “Термо-Златополь”, м. Лисичанськ, м. Привілля Луганської області

про стягнення 775242,74 грн. та розірвання договору підряду.

Судова колегія у складі:

головуючого судді - Фонової О.С., суддів: Василенко Т.А., Тацій О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача – ОСОБА_1, представник за довіреністю № 34 від 16.02.2017;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 4/1 від 18.01.2016.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 641456,33 грн., штрафні санкції у сумі 82544,88 грн., 3% річних у сумі 12517,86 грн., інфляційні нарахування у сумі 38723,67 грн. за договором підряду № 21-П від 15.09.2015 та вимогу щодо його розірвання.

Відповідач проти позову заперечує. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №58 від 05.09.2016 зазначив наступне.

По-перше, декларація про початок виконання будівельних робіт була оформлена позивачем тільки 30.09.2015, тобто пізніше дати укладення договору, що стало проявом службової недбалості та невиконання п. 6.1.1 ОСОБА_3 позивачем та причиною затримки початку виконання робіт, окрім того, попередня плата була перерахована тільки 01.10.2015.

По-друге, для виконання робіт на об’єкті відповідач одержав проект території дитячого ясла-садка №26, але ані в проекті, ані в дефектному акті не було вказано щільність матеріалу утеплювача, що призвело до тривалих узгоджень щільності цього матеріалу та затримки початку утеплення фасаду на 34 дні.

По-третє, відповідач зазначає, що у проекті була відсутня схема пристрою зовнішнього електропостачання та зовнішнього освітлення, у зв’язку з чим, зазначені обсяги в дефектному акті тендерної документації не відповідали фактичним видам і обсягам робіт, що призвело до самостійної розробки і розрахунку відповідачем цих видів робіт та затримки термінів виконання робіт.

Також, у проекті відсутнє позначення дренажних робіт по прив’язці і глибині розробки, а також розріз і спосіб укладання дренажної труби, що знову призвело до узгодження відсутньої частини проекту з позивачем та затримки термінів виконання робіт з вини позивача.

Відповідач звертає увагу на те, що в проекті також не було креслень конструкції на виготовлення металевого кесона. Головним інженером проекту ОСОБА_4 було запропоновано замінити виготовлення кесона на готову ємність з композитних матеріалів, що було погоджено листом №1 від 30.09.2015.

У зв’язку з тим, що до робочого проекту проектувальником не були проведені інженерні вишукування з топографічної прив’язки розміщення ємності, з геологічного і геодезичного забезпечення об’єкта, з розроблення організаційно-технологічних схем на виробництво робіт, виконуючи роботи по влаштуванню кесона, при розробці котловану з поглибленням до необхідної позначки виникло значне затоплення котловану через посилення протоку води в котлован, що не дозволяло провести монтаж кесона на потрібну позначку в певному місці, позначеному на плані об’єкта, що знову призвело до затримки термінів виконання робіт.

Також відповідач зазначає, що за результатами виконання робіт при розробці нового котловану під кесон відповідач направив акти виконаних робіт №22, №23 на суму 695461,93 грн., що підтверджено листами №6 від 05.02.2016 та №9 від 11.02.2016.

У зв’язку з ігноруванням вищевказаних листів, відповідач надсилав позивачу листи №12 від 16.03.2016, №14 від 22.03.2016, №18 від 31.03.2016 та претензії №15 від 23.03.2016, №20 від 07.04.2016, №23 від 14.04.2016, якими нагадував позивачу про необхідність виконати свої зобов’язання і підтвердити пред’явлені акти, проте від позивача жодної відповіді не надходило.

Відповідач зазначає, що позивач порушує постанову Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 “Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єктів архітектури”, відповідно до п. 4 якої визначено, що здійснення технічного нагляду особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, якими виконуються роботи на підконтрольних об’єктах архітектури, не допускається. Крім того, зміни в проект не вносились і тому продовжувати роботи було неможливо. Позивач ігнорував вимоги відповідача, не виконуючи зобов’язання за ОСОБА_3, у зв’язку з чим бюджетні кошти були не використані своєчасно.

Відповідач звертає увагу на те, що в результаті навмисних злочинних дій посадових осіб позивача державі завдано збитків у сумі 659461,93 грн. та підприємству ВКПП “Термо-Златополь” завдано матеріальну шкоду у сумі 1294577,38 грн.

Також, відповідачем зазначено, що акт звіряння взаєморозрахунків не відповідає дійсності, у зв’язку з тим, що в ньому не враховані стовбці “кредит”, акт виконаних робіт на суму 695461,93 грн. (лист №6 від 05.02.2016) та акт виконаних робіт на суму 520256,20 грн. (лист №9 від 11.02.2016).

Представник позивача у письмових поясненнях на відзив відповідача, які були надані 23.09.2016, зазначив, що після підписання сторонами договору, з метою запобігання сплати ПДВ з отриманих коштів ще до початку виконання робіт, підрядник запропонував перенести перерахування коштів на кінець місяця, тому попередня плата була перерахована 30.09.2015, а отримана підрядником 01.10.2015, тобто, як зазначає позивач, затримка перерахування попередньої плати була за клопотанням підрядника.

Також, позивач зазначає, що оскільки на об’єкті здійснювався капітальний ремонт, то графічна частина проекту для проходження експертизи не надається, експертами надається лише кошторисна документація.

Листом замовника від 02.10.2015 №377 заміна кесона була погоджена сторонами, за умови без збільшення кошторисної вартості будівництва.

Водночас, як вказує позивач, встановлюючи кесон, підрядник мав дотримуватись умов, зазначених в технічному паспорті кесона, але він відхилився від зазначених умов, що призвело до неналежного встановлення кесона та неможливості його експлуатації за цільовим призначенням.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд

в с т а н о в и в:

Між Комунальним підприємством Слов’янської міської ради “Слов’янське управління капітального будівництва” (позивач у справі), як Замовником, та Виробничо-комерційним приватним підприємством “Термо-Златополь” (відповідач у справі), як Підрядником, було укладено договір підряду № 21-П (далі – Договір).

Також, між сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 29.10.2015, №2 від 27.11.2015, №3 від 14.12.2015 та №4 від 22.12.2015.

Згідно з п. 1.1 ОСОБА_3, на підставі проведеної процедури закупівлі відповідно до чинного законодавства Підрядник приймає на себе зобов’язання на свій ризик виконати роботи по об’єкту “Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області (утеплення фасаду, зовнішньої мережі водопостачання та каналізації, благоустрій та зовнішнє освітлення) (далі – Об’єкт), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 3.1 ОСОБА_3, обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються прикладеними до ОСОБА_3 календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід’ємною частиною ОСОБА_3. Договірна ціна складає 3418562,09 грн.

Пунктом 3.3 ОСОБА_3 визначено, що обсяг робіт на 2015 рік визначений згідно з виділеними бюджетними коштами і складає 3418562,09 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Згідно з п. 4.1 ОСОБА_3 в редакції додаткової угоди №4 від 22.12.2015 до ОСОБА_3, розрахунки за ОСОБА_3 проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи та надання попередньої оплати.

Замовник перераховує Підряднику попередню оплату у розмірі 30% річного обсягу фінансування який складає 1025568,63 грн. Підрядник зобов’язується використати одержану попередню оплату протягом 89 днів після їх одержання на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”. По закінчені терміну невикористані кошти повертаються Замовнику.

Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.

Пунктом 4.2 ОСОБА_3 визначено, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та передаються Замовнику.

Згідно з п. 4.3 ОСОБА_3, Замовник перевіряє документи і в разі відсутності зауважень підписує та оплачує їх при наявності та в межах коштів, які зараховано на рахунок Замовника по об’єкту на дату підписання.

Відповідно до п. 5.1 ОСОБА_3, датою початку виконання Підрядником робіт є дата надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника у відповідності до п.4.1 ОСОБА_3.

У пункті 5.2 ОСОБА_3 в редакції додаткової угоди №1 від 29.10.2015 до ОСОБА_3 зазначено, що строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід’ємною частиною ОСОБА_3, з 15.09.2015 по 31.12.2015.

Замовник має право відмовитись від ОСОБА_3, якщо Підрядник не виконує умови цього ОСОБА_3, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від проектно-кошторисної документації, діючих будівельних норм та правил, вимог Замовника), згідно з п. 3 ст. 651 ЦК України (п.6.2.8 ОСОБА_3).

Відповідно до п. 6.3.1 ОСОБА_3, Підрядник зобов’язаний виконати якісно та у встановлені календарним графіком виконання робіт строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, ДСТУ та іншої нормативної документації.

Згідно з п 7.3 ОСОБА_3, у випадку невиконання Підрядником зобов’язань, передбачених у пунктах 4.2, 4.3, 6.3.1 ОСОБА_3, за кожний день порушення Замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки Національного банку України.

На виконання вимог п. 4.1 ОСОБА_3 замовник перерахував підряднику аванс у сумі 1025568,63 грн., що підтверджено платіжними дорученням №61 від 30.09.2015, №62 від 30.09.2015 та №63 від 30.09.2015.

Однак , в порушення умов ОСОБА_3, відповідач не виконав підрядні роботи на суму 641456,33 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 12517,86 грн., інфляційні втрати у сумі 38723,67 грн., штрафні санкції у сумі 82544,88 грн. та розірвати договір підряду №21-П від 15.09.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області у справі № 913/920/16 від 17.10.2016 було призначено судову будівельно – технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу господарського суду Луганської області надійшов висновок експерта судової будівельно - технічної експертизи № 1604/1605 у справі № 913/920/16, складений 27.01.2017, який залучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.02.2017 поновлено провадження у справі №913/920/16 та призначено її розгляд в судовому засіданні.

У висновку судової будівельно - технічної експертизи №1604/1605 у справі № 913/920/16 судового експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_5, складеного 27.01.2017, зазначено, що 1,5,6,7 питання, пов’язані з проектно-кошторисною документацією, технічним завданням та первинною звітною документацією на об‘єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області» не уявляється можливим вирішити (більш детально указано в дослідницькій частині).

2. Проектно-кошторисна документація до договору №21-П від 15.09.2015 в матеріалах справи відсутня. Додаткові матеріали не надані, тому вказати в якій частині, на яку суму та який об’єм робіт не виконаний (не закінчений) не надається можливим.

3. ОСОБА_6 та об’єми фактично виконаних Виробничо-комерційні приватним підприємством «Термо-Златополь» будівельних робіт на об‘єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області» більш детально указано в дослідницькій частині.

4. Встановити вартість фактично виконаних Виробничо-комерційні приватним підприємством «Термо-Златополь» будівельних робіт на об‘єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області» (утеплення фасаду, зовнішньої мережі водопостачання та каналізації, благоустрій та зовнішнє освітлення)» не надається можливим (більш детально указано в дослідницькій частині).

8. Згідно технічному завданню (додаток 3 до тендерної документації) том II, а.с.115) на об’єкт: «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області», в тому числі на влаштування кесону з перекачую чим пристроєм, передбачено вид будівництва - капітальний ремонт.

9. Проектно-технічна документація на влаштування кесону в тому місці, де він установлений на об’єкті ««Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області», відсутня, тому відповісти на питання №9 не надається можливим. Але при цьому 25.12.2015 комісія (у складі замовника та підрядника, а також безпосереднього виконавця робіт) у своєму «Акті обстеження умов робіт в зоні розробки котловану під установку кесона по об'єкту: «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ», вказала, що необхідно виконати додаткові розробки по узгодженню нового місця розташування кесону згідно ДБНА.2.2-5-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Позивач у письмових поясненнях від 21.02.2017 зазначив, що згідно розробленого проекту капітального ремонту ясла-садка № 26 по вул. Урицького, 45 встановлення нового кесону передбачалося на місці існуючого старого кесону, за територією дитячого садка. Як зазначено у висновку експерта в Дослідженні з 8 питання (а.с.16 висновку: «Капітальний ремонт - сукупність робіт на об’єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без змін його геометричних розмірів та функціонального призначення... при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв’язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників…».

На думку позивача, це підтверджує його позицію про те, що новий кесон мав бути облаштований на місці старого, який фактично зношений та зруйнований.

При дослідженні 9 питання експерт посилався на те, що при обстеженні місця встановлення кесону 25.12.2015 комісія встановила факт затоплення ґрунтовими водами котловану та дійшла висновку щодо доцільності зміщення місця встановлення кесону на 4-5 метрів з обов’язковим додержанням будівельних норм і правил.

Про це зазначено в самому акті з посиланням на ДБН А.2.2-5 2014 та ДБН А.3.1-5-2009 («Склад та зміст проектної документації на будівництво» та «Організація будівництва».

В висновку на 9 питання експерт зазначив, що «проектно-технічна документація на влаштування кесону в тому місці, де він установлений на об’єкті, відсутня. Але, згідно Акту від 25 12.2015, необхідно було виконати додаткові розробки по узгодженню нового місця розташування кесону згідно ДБН А.2.2-5 2014 («Склад та зміст проектної документації на будівництво»), що не було зроблено підрядником.

В розділі «Загальні положення» ДБН А.3.1 -5-2009 пунктом 1.3 передбачено, що заходи будівельного виробництва охоплюють розроблення проектно-технологічної документації з календарним плануванням робіт, підготовку виробництва та управління виробництвом.

Тобто, як зазначає позивач, у зв’язку із зміною розташування кесону, з огляду на викладені положення, підрядник мав зупинити роботи до отримання нової проектної документації на установку кесона в іншому місці. В проекті мало бути зазначено: місце встановлення кесону, з прив’язкою до місцевості; методи та технологія монтажу кесона; глибина залягання підґрунтя для кесону; проект організації будівництва.

Позивач вважає, що не виконавши умов ДБН А.3.1-5-2009, підрядник одноособово вирив котлован, керуючись власним розсудом, але при цьому, за відсутності проектної документації, не врахував особливості геологічних ґрунтів в даному районі міста.

Листом від 28.12.2015 підрядник повідомив замовника робіт про те, що він на власний розсуд, без наявної проектної та технічної документації на монтаж кесону, намагався змонтувати кесон, в результаті чого поніс лише збитки, а роботи належним чином не виконав.

Таким чином, позивач вважає, що висновок експерта свідчить про недотримання підрядником, відповідачем у справі, умов договору підряду від 15.09.2015 року № 21-П та невиконання ним робіт, передбачених зазначеним договором.

Відповідач до суду подав письмові пояснення від 13.03.2017 №32, в яких зазначив, що правомірність його дій, які обґрунтовувались в наданих раніше суду доказах, доводиться також висновками судової будівельно-технічної експертизи.

Так, в дослідженні з 3 питання у переліку обсягів виконаних робіт експертом визначено, як факт, що відбулося «встановлення кесону «Біотон-Н - 1 шт.»

В дослідженні з 4 питання експертом визначено, що «на момент огляду кесон (згідно з технічного паспорту «Септик накопичувальний Біотон-Н») фактично встановлений та забетонований, але до існуючої системи каналізації не підключений».

В дослідженні з 4 питання (стр.15) експертом вказано: «В матеріалах справи є інформація про те, що підрядником (відповідачем) були виконані та направлені замовнику листом №11 від 19.02.2016 акти закриття прихованих робіт (а.с.200,т.1), але підписані замовником акти не надані».

За цими двома дослідженнями експертизою підтверджено наявність встановленого кесону, який зовсім не розглядає в своїх поясненнях позивач, як виконані роботи без надання зауважень. У позивача немає підстав не розглядати обсяги робіт, які були виконані відповідачем.

Підписані акти не були надані саме тому, що позивач (замовник) не виконує свої зобов’язання згідно з договором підряду №21-П від 15.09.2015 і не надає на ці акти ніякої відповіді та не повернув їх відповідачу.

В дослідженні з 8 питання (згідно ОСОБА_7 №3 до нового тендера по цьому об’єкту) проведеною експертизою констатується перелік робіт, що підлягає до виконання на об’єкті, в якому знову є кесон, але з перекачуючим пристроєм.

При цьому кесон визначений, як вже існуючий, тобто той самий, що встановлений відповідачем, тому що в додатку по його встановленню немає жодного обсягу робіт.

Відповідач вважає, що ОСОБА_7 №3 до нової тендерної документації по завершенню робіт на об’єкті: «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45 м. Слов’янськ, Донецької області (утеплення фасаду, зовнішньої мережі водопостачання та каналізації, благоустрій та зовнішнє освітлення)», який розроблений самим замовником(позивачем) вже визнано ним, що кесон, встановлений відповідачем, є придатним для експлуатації з накопичуванням стоків та їх перекачуванням з цієї ж ємності в міську систему каналізації.

В дослідженні з 9 питання експерт посилається на акт обстеження умов робіт в зоні розробки котловану під установку кесона, як вказала комісія, на об’єкті: «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45 м. Слов’янськ, Донецька область(утеплення фасаду, зовнішньої мережі водопостачання та каналізації, благоустрій та зовнішнє освітлення)» та вказує, що «необхідно виконати додаткові розробки по узгодженню нового місцерозташування кесону згідно з ДБН А.2.2.-5-2014».

Відповідач вважає, що згідно цього акта він виконав свої зобов’язання, а позивач (він же проектувальник) свої зобов’язання не виконав та не зробив необхідні креслення на існуючому проекті по місцерозташуванню кесона, і в той же час підтвердив можливість його використання ОСОБА_7 №3 до тендерної документації.

Відповідач наполягає на тому, що позивач був зобов’язаний прийняти акти виконаних робіт №22 і №23, розглянути їх, надати висновки або зауваження, якщо б вони існували та підписати акти до сплати. Замість цього позивач створив штучно, нібито заборгованість, не використавши бюджетні кошти своєчасно.

Відповідач вважає, що позивач мусить виконати свої обов’язки згідно з ОСОБА_3 підряду №21-П від 15.09.2015 та прийняти виконану відповідачем роботу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду. Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України.

Зокрема, ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено у статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.4.1 ОСОБА_3, позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 30% вартості робіт, а саме, 1025568,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 61-63 від 30.09.2015. Решта робіт на суму 1101416,08 грн. було оплачено по факту їх виконання, згідно платіжних доручень №97 від 11.11.2015 на суму 124127,35 грн., №151 від 15.12.2015 на суму 41975,95 грн., №232 від 29.12.2015 на суму 10301,28 грн., №233 від 29.12.2015 на суму 17723,63 грн., №234 від 29.12.2105 на суму 81160,87 грн., №235 від 29.12.2016 на суму 114158,63 грн., №236 від 29.12.2015 на суму 235596,58 грн., №141 від 09.12.2015 на суму 153041,34 грн., №150 від 15.12.2015 на суму 242330,45 грн., №98 від 11.11.2015 на суму 11753,02 грн., №104 від 16.11.2015 на суму 69246,98 грн. (т.1, а.с.17-23).

З огляду на невиконання підрядником умов договору в частині виконання робіт позивач намагається стягнути з відповідача зазначену суму.

Умовами договору передбачено строк для використання попередньої оплати (п.4.1 в редакції додаткової угоди № 4 від 22.12.2015 – протягом вісімдесяти дев’яти днів після їх одержання).

Як зазначено у пункті 5.1. ОСОБА_3, датою початку виконання Підрядником робіт є дата надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Підрядника у відповідності до п.4.1 ОСОБА_3.

Згідно пункту 5.2 ОСОБА_3 в редакції Додаткової угоди № 1 від 29.10.2015 строк виконання робіт визначений у календарному графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною ОСОБА_3, з 15.09.2015 по 31.12.2015 (т. 2, а.с.69)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виконано роботи на загальну суму 1485528,38 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін актами форми КБ-2в №24 від 22.04.2016 на суму 41002,84 грн., №25 від 22.04.2016 на суму 13002,76 грн., №20 від 8.12.2015 на суму 235596,58 грн., №15 від 24.12.2015 на суму 93629,78 грн., №16 від 21.12.2015 на суму 6040,79 грн., №17 від 24.12.2015 на суму 90309,77 грн., №14 від 29.12.2015 на суму 17723,63 грн., №18 від 28.12.2015 на суму 81160,87 грн., №19 від 28.12.2015 на суму 114158,63 грн., №5 від 14.12.2015 на суму 25952,82 грн., №12 від 10.12.2015 на суму 242330,45 грн., №13 від 10.12.2015 на суму 41975,95 грн., №10 від 28.12.2015 на суму 10301,28 грн., №8 від 09.12.2015 на суму 153041,34 грн., №7 від 30.11.2015 на суму 24342,01 грн., №9 від 30.11.2015 на суму 3410,12 грн., №4 від 30.11.2015 на суму 32722,97 грн., №6 від 30.11.2015 на суму 53698,44 грн., №1 від 09.11.2015 на суму 69246,98 грн., №2 від 04.11.2015 на суму 124127,35 грн., №3 від 04.11.2015 на суму 11753,02 грн. (т.1, а.с.42-144).

Водночас, акти виконаних робіт № 22 та № 23 за лютий 2016 року на суму 695461,93 грн. та 520256,20 грн. відповідно, підписані позивачем не були. Вказані акти складені на роботи з улаштування кесону.

Проаналізувавши позовні вимоги та матеріали справи, суд дійшов висновку, що спірними є роботи саме з улаштування кесону, які не прийняті позивачем. У зв’язку з чим у відповідача і виникла необхідність повернути 641456,33 грн., тобто суму передплати, яка залишилась невикористаною у зв’язку з неприйняттям позивачем виконаних на цьому об’єкті робіт.

Судом встановлено, що відповідно до локального кошторису № 6-2-1, що є складовою зведеного кошторису (т.3, а.с.107-121) сума робіт з улаштування кесону первісно складала 487212,00 грн.

Згідно з п.4.6.3 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», введений в дію з 01.10.2014, для об’єктів IV та V категорії складності проектування виконується в три стадії:

1) для об’єктів невиробничого – ЕП або, за відповідним обґрунтуванням, ТЕО, а для об’єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); 2) проект (П); 3) робоча документація (Р).

Примітка. За відповідним обґрунтуванням замовник та проектувальник можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

При капітальному ремонті об’єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію – РП (робочий проект).

В матеріалах справи міститься копія Робочого проекту №03-02/15 об’єкта “Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, буд.45, м. Слов’янська” (далі - Проект), засвідчена позивачем у справі та прийнята судом (а.с.79-83, т.2).

Згідно пункту 5 Загальних вказівок до Проекту, при виготовленні та монтажі кесону слід розглянути варіант заміни металевої накопичувальної ємності на пластикову, об’ємом 20-40 м^3.

^{На Плані благоустрою території до Проекту, кесон розташований за огорожею дитячого садку, та міститься примітка – «Заменить».}

^{Під час виконання робіт відповідачем було запропоновано (лист № 1 від 30.09.2015), а позивачем погоджено з умовою – без підвищення кошторисної вартості об’єкта будівництва, (лист №377 від 02.10.2015) заміна передбаченого кошторисом металевого кесону на пластиковий септик «Біотон-Н».}

^{В матеріалах справи міститься лист відповідача № 44 від 16.12.2015, згідно якого відповідач направив позивачу акт виконаних робіт № 10 «улаштування кесону» на суму 557684,58 грн. (т.1, а.с.188).}

^{Також, в подальшому під час виконання робіт з улаштування кесону, виготовленого з пластику, відповідачем було з’ясовано, що при розробці котловану з поглибленням до необхідної відмітки 4,5 м від рівня землі, виникло суттєве затоплення котловану з-за посиленого припливу води з боку паркового озера з одночасним створенням пливуна, що не дозволяє здійснити монтаж кесону на потрібну відмітку по входу каналізації з об’єкту за встановленою виробником технологією робіт обсягом 40 м3. Зазначене відображене у листі відповідача № 47 від 25.12.2015, наданого суду без доказів його надсилання чи вручення позивачу (т.1, а.с.191).}

^{Крім цього, у згаданому листі відповідач вказує на недоліки робочого проекту у зв’язку з відсутністю інженерних вишукувань з географічної прив’язки розміщення ємності, з геологічного та геодезичного забезпечення об’єкту, з розробки організаційно-технологічних схем виконання робіт, та вважає за необхідне проектувальнику розробити проект організації будівництва в обсязі, необхідному для виконання робіт з улаштування кесону на зазначеному місці.}

В матеріалах справи також міститься акт комісії з обстеження умов робіт в зоні розробки основи під встановлення кесону від 25.12.2015, який підписаний тільки з боку відповідача (т.1 а.с.193). Водночас, даний акт містить відомості, з якими ознайомлений відповідач в силу його підписання. А саме, що в ситуації суттєвого затоплення котловану з-за посиленого припливу води з боку паркового озера з одночасним створенням пливуна, що не дозволяє здійснити монтаж кесону на потрібну відмітку по входу каналізації з об’єкту за встановленою виробником технологією робіт, слід провести розробку проекту організації будівництва у відповідності до ДБН А.2.2-5 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», з необхідними інженерними вишукуваннями і, як наслідок, розробку проекту виробництва робіт.

Одночасно , 25.12.2015 комісією у складі в.о. директора КП «СлавУКС» Копейка, С.Н., генерального директора та виконавця робіт ВКПП «Термо-Златопіль» ОСОБА_2 та ОСОБА_8, було встановлено аналогічні вищевказані підстави неможливості виконання робіт з улаштування кесону на визначеному місці

У зв’язку з вказаним, в акті від 25.12.2015, підписаному всіма членами комісії, (т.1 а.с.235) було зазначено, що комісія вважає за необхідне провести розробку ґрунту під котлован на відстані 4-5 метрів від розробленого раніше котловану в глиб території дитячого садочку у відповідності до ДБН А.2.2-5 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», для встановлення кесону в новому котловані з демонтажем та переустановленням огорожі території дитячого садочку в новому місці.

Крім того, на запит відповідача, листом № 102 від 21.12.2015 ТОВ «Біотон Пласт» - виробник септику «Біотон-Н», повідомив його про те, що інструкція з підготовки та розробки котловану для монтажу септику «Біотон-Н» виробником розроблена для умов, де немає значного підтоплення, обводнення та підйому ґрунтових вод. В кожному індивідуальному випадку для встановлення ємності «Біотон-Н» в ґрунт потребується розробка проекту згідно з ДБН В.2.1.-10-2009 «Основи та фундаменти будинків і споруд» та ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» (т.2, а.с.125).

Все вищевказане свідчить про обізнаність відповідача щодо неможливості виконання робіт та необхідності розробки проектної документації на улаштування кесону на новому місці.

Згідно статті 848 ЦК України, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Однак , за відсутності в матеріалах справи будь-якого проекту, вишукувальних робіт в новій точці встановлення кесону, відповідачем все ж таки роботи з його улаштування були виконані та вартість цих робіт склала за даними відповідача вже 695461,93 грн. – акт № 22 та 520256,20 грн. – акт № 23 за лютий 2016 року.

Суд зауважує, що обсяг робіт та їх вартість не знайшли свого підтвердження жодним належним доказом, окрім підписаних виключно відповідачем актів № 22 та № 23.

Як вбачається з висновку судової експертизи, під час дослідження 13.12.2016, були проведені роботи з улаштування кесону, які не оглядались присутніми 28.09.2016 та 07.10.2016 згідно постанови Слов’янського відділу поліції по матеріалам досудового розслідування №12016050510000369 від 12.02.2016. На момент огляду кесон (згідно технічному паспорту «Септик накопичувальний Біотон Н») фактично встановлений та забетонований, але до існуючої системи каналізації не підключений (див. додаток №1- фото 9,10). При цьому було встановлено, що фактично більша частина робіт прихована від візуального огляду.

Під час дослідження наданих матеріалів справи та актів виконаних будівельних робіт №22 та №23 за лютий 2016, встановлено, що роботи по улаштуванню кесону (Біотон Н) на об’єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45 м. Слов’янськ Донецької області», які представлені в актах виконаних робіт, на момент обстеження приховані іншими конструктивними елементами, тобто є недоступними для візуального огляду на момент проведення експертизи.

Приховані роботи - роботи з будівництва об’єкта, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил та технічних умов [6].

Враховуючи наведене, експерт дійшов висновку, що встановити вартість фактично виконаних Виробничо- комерційним приватним підприємством «Термо-Златополь» будівельних робіт на об’єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області (утеплення фасаду, зовнішньої мережі водопостачання та каналізації, благоустрій та зовнішнє освітлення)» не надається можливим (т.2, а.с. 199 і на звороті).

Крім того, експерт у висновку на питання суду «Чи достатньо для виконання робіт з влаштування кесону на об’єкті «Капітальний ремонт ясла-садка №26 по вул. Урицького, 45, м. Слов’янськ Донецької області» існуючої проектно-технічної документації?» зазначив, що фактично проектно-технічна документація на улаштування кесону в тому місці, де він установлений на вказаному об’єкті, відсутня (т.2, а.с.200 на звороті).

Відповідно до пункту 9.4 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», контроль якості виконання робіт у процесі виробництва включає:

– вхідний контроль проектно-кошторисної документації;

– вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування;

– операційний контроль виробничих процесів;

– приймальний контроль будівельно-монтажних робіт.

Як зазначено у пункті 9.8 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій.

В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

Пунктом 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» визначено, що приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку К.

Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, наведено у додатку ОСОБА_6 видів робіт на конкретному об’єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт, згідно з ДБН А.2.2-3 наводиться у робочій документації для будівництва.

На вимогу інвестора складаються також акти на закриття спеціальних видів прихованих робіт та конструкцій, що визначаються відомчими нормами на проектування та виконання робіт.

Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду.

Згідно з пунктом Б.2.8 ОСОБА_7 Б ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», приховані роботи – це роботи з будівництва об’єкта, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил та технічних умов.

Відповідно до пункту Л.1 ОСОБА_7 Л ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» одними з основних видів робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт є:

огляд розбивки земляних робіт, обстеження ґрунтів для відсипки насипів та зворотних засипок у котловани і траншеї;

огляд якості ґрунтів основ фундаментів і закладення фундаментів;

дотримання технологій при пошаровому ущільненні ґрунту (досягнення проектної щільності, товщина кожного відсипаного та ущільненого шару тощо);

підготовка основ насипів;

перевірка відповідності проекту розмірів траншей;

встановлення рівня та характеру підземних вод;

виконання захисних заходів при будівництві на осідаючих та набухаючи ґрунтах, на болотах;

влаштування дренажів;

зняття та використання для рекультивації родючого шару ґрунту.

Підготовлена основа під фундаменти із зазначенням розмірів, позначок дна котловану, відповідності фактичного нашарування та властивостей ґрунту тим, що зазначені в проекті: (акт складається до початку робіт із влаштування фундаментів);

перевірка грантів основ на відсутність порушень їх природних властивостей або якість їх ущільнення в порівнянні з проектними даними; вибір зразків ґрунту для лабораторних випробувань; відбір контрольних зразків бетону (пункту Л.2 ОСОБА_7) тощо.

В матеріалах справи міститься засвідчена копія Загального журналу робіт, надана відповідачем (т.3, а.с.4-32). Обов’язковість ведення журналу та його форма встановлена ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».

Відповідно до п 6. Вказівок щодо ведення загального журналу робіт до ОСОБА_7 В до ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», в таблиці 2 наводиться перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об’єкті будівництва, в календарному порядку.

Отже, в журналі, наданому відповідачем, в таблиці 2 «ОСОБА_6 актів проміжного приймання відповідальних конструкцій та актів на закриття прихованих робіт», повинні зазначатись всі акти, зокрема, на закриття прихованих робіт.

Відповідачем до матеріалів справи надано 4 акта на закриття прихованих робіт від 16.01.2016 та один акт від 25.01.2015 (т. 3, а.с.98-102), які підписані тільки з боку відповідача. Однак, ці акти не відображені у таблиці 2 до загального журналу робіт взагалі.

Вказані акти були вручені позивачу тільки 19.02.2016, про що він не заперечує, однак вказує, що не підписав ці акти у зв’язку з неповідомленням відповідачем його про прийняття прихованих робіт.

В актах містяться відомості, що датою закінчення робіт є 16.01.2016 та 25.01.2016. В акті на улаштування підстільного слою піщаного 8,493 м^{3, бетон 5м3, встановлені дата початку робіт 25.01.2016, дата закінчення – 16.01.2016, що не може відповідати дійсності.}

Як вже зазначалось, пунктом 9.8 ДБН ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» встановлено, що в усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

Пунктом 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» визначено, що приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку К.

Отже , кожен вид прихованих робіт повинен прийматись до їх закриття наступними, і акт на закриття прихованих робіт повен бути підписаний одразу перед виконанням наступних прихованих робіт, а не більше місяця потому.

Як вбачається з актів на закриття прихованих робіт, роботи, що в них зазначені, повинні здійснюватись поступово. Однак, у разі неприйняття першого етапу прихованих робіт та не підписання відповідного акту, відповідач, як підрядник, повинен був виконати заборону ДБН та припинити виконання наступних прихованих робіт або виконувати їх на свій ризик з припущенням, що замовник можливо їх прийме без огляду, що, безперечно, є порушенням чинного законодавства.

Судом також встановлено, що акти форми КБ-2в № 22 та №23 фіксують роботи відповідача, виконані у лютому 2016 року, про що вказано в самих актах. Проте, у загальному журналі робіт у таблиці 5 «Відомості про виконання робіт» зазначено, що роботи з улаштування кесону здійснювались з 15.01.2016 по 29.01.2016 (т.3, а.с.17-18), тобто в січні 2016 року, а не в лютому 2016 року, як вказано у спірних актах.

Відповідно до пункту 6.3.1 ОСОБА_3, Підрядник зобов’язаний виконати якісно та у строки, встановлені календарним графіком виконання робіт, роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, ДСТУ та іншої нормативної документації.

Згідно з п. 4.1 ОСОБА_3 в редакції додаткової угоди №4 від 22.12.2015 до ОСОБА_3, розрахунки за ОСОБА_3 проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи та надання попередньої оплати.

Замовник перераховує Підряднику попередню оплату у розмірі 30% річного обсягу фінансування який складає 1025568,63 грн. Підрядник зобов’язується використати одержану попередню оплату протягом 89 днів після їх одержання на підставі пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”. По закінчені терміну невикористані кошти повертаються Замовнику.

З наведеного вбачається, що відповідачем хоча і було виконано роботи з установки кесону, про що зазначено у експертному висновку, однак виконані вони без необхідної проектної документації та без належного прийняття замовником прихованих робіт.

З огляду на зазначене, відповідач не довів, що виконав належним чином роботи на суму 641456,33 грн., яку вимагає стягнути з нього позивач.

Викладені вище заперечення відповідача спростовуються зробленим судом аналізом норм чинного законодавства та правовідносин між сторонами, а тому не можуть вважатись обґрунтованими.

Враховуючи , що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду, суд зазначає, що наслідки відмови замовника від такого договору регулюються статтею 849 ЦК України, на яку міститься безпосереднє посилання в позовній заяві та поясненнях про правову природу заявлених вимог (т.2, а.с.215).

Як зазначалося раніше, відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що замовник звертався до підрядника з вимогою у досудовому порядку повернути 641456,33 грн. (т.1, а.с.24), проте підрядник зазначену суму не повернув.

У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 641456,33 грн. на його користь.

Щодо вимоги позивача про розірвання ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем у справі допущене істотне порушення умов укладеного з позивачем договору підряду, а саме неналежне виконання частини робіт, визначених ОСОБА_3, що спричинило відмову позивача від їх подальшого виконання та вимогу повернення раніше перерахованих грошових коштів у сумі 641456,33 грн.

Таким чином, вимога позивача про розірвання укладеного з відповідачем ОСОБА_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частини 2 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення штрафні санкції (пені) у сумі 82544,88 грн. за період з 01.01.2016 по 15.08.2016. Відносно цієї вимоги суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Водночас, пунктом 7.3 ОСОБА_3 встановлено, що у випадку невиконання Підрядником зобов’язань, передбачених у пунктах 4.2, 4.3, 6.3.1 ОСОБА_3, за кожний день порушення Замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Від якої суми обраховуються штрафні санкції (пеня), в ОСОБА_3 не визначено, тобто відсутня база їх нарахування, а приписами чинного законодавства не передбачено обов’язок та умови їх сплати за порушення зобов’язання з виконання робіт, що з огляду на п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013. зумовлює відмову в стягненні штрафних санкцій (пені) у сумі 82544,88 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 12517,86 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 38723,67 грн., то вони також не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно з пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи вірно визначену позивачем правову природу заявленої до стягнення суми, як збитків, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування 3% річних та втрат від інфляції на цю суму, оскільки тут має місце не грошове зобов’язання, а тому у вимозі щодо їх стягнення з відповідача слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання ОСОБА_3 та стягнення 641456,33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Стосовно решти вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір з майнових вимог покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, з немайнової вимоги – на відповідача.

Судом було запропоновано сторонами проведення судової експертизи з власної ініціативи. А тому питання покладення витрат на проведення експертизи вирішувалось судом з урахуванням пункту 2.2.8 ОСОБА_3, в якому зазначено, що якщо між Замовником і Підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов’язаних з проведенням такої експертизи, покладається на Підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов ОСОБА_3 “Підрядником” або причинного зв’язку між діями Підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати пов’язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення.

Враховуючи, що з висновку експерта вбачається виконання робіт відповідачем без проектної документації, що спричинило неприйняття цих робіт позивачем та задоволення позову в частині стягнення вартості невиконаних належним чином робіт, оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничо-комерційного приватного підприємства «Термо-Златополь», вул. Чайковського,18/2, м. Привілля, м. Лисичанськ Луганської області, 93191, ідентифікаційний код 31380736, на користь Комунального підприємства Слов’янської міської ради Слов’янське управління капітального будівництва, вул. Поштова, буд.44, м. Слов'янськ, Донецька області, 84122, ідентифікаційний код 37467267, грошові кошти у сумі 641456,33 грн. та судовий збір у сумі 10999,84 грн., видати наказ.

3. Розірвати договір підряду №21-П від 15.09.2015 укладений між Комунальним підприємством Слов’янської міської ради Слов’янське управління капітального будівництва (вул. Поштова, буд.44, м. Слов'янськ, Донецька області, 84122, ідентифікаційний код 37467267) та Виробничо-комерційним приватним підприємством «Термо-Златополь» (вул. Чайковського, 18/2, м. Привілля, м. Лисичанськ Луганської області, 93191, ідентифікаційний код 31380736).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Витрати на проведення судової експертизи покласти на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 18.04.2017.

Головуючий суддя О.С. Фонова

Суддя Т.А. Василенко

Суддя О.В. Тацій