Ухвала іменем україни

12 квітня 2017 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Карпенко С.О.,

Коротуна В.М., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах держави до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4, на заочне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року, за участю: ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, прокурора Безкоровайного Б.О., посвідчення № 036984,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року прокурор Компаніївського району в інтересах держави звернувся до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району, ОСОБА_3 та просив визнати недійсним рішення Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд; визнати недійсним рішення Мар'ївської сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) (п. 46 додатку до рішення); визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_5, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею від 28 грудня 2009 року № НОМЕР_3; зобов'язати ОСОБА_3 повернути територіальній громаді в особі Мар'ївської сільської ради Компаніївського району земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку на території АДРЕСА_1, площею 0,25 га, вартістю 10 550 грн, кадастровий номер НОМЕР_2, шляхом складання акта приймання-передачі.

Прокурор зазначав, що в процесі перевірки встановлено прийняття Мар'ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області незаконних рішень, внаслідок яких з комунальної власності вибули земельні ділянки на території АДРЕСА_1, під якими розташоване Юріївське золоторудне родовище, що є власністю народу України.

Пунктами 1, 2 рішення Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території АДРЕСА_1 Мар'ївської сільської ради за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.

Пунктами 2, 3 рішення Мар'ївської сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі цих актів ОСОБА_3 28 грудня 2009 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано в установленому законом порядку.

Оскільки земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель сільськогосподарського призначення, прокурор вважав, що вказані рішення прийняті всупереч положенням ст. ст. 22, 38, 39 ЗК України. На час прийняття вказаних рішень був відсутній генеральний план АДРЕСА_1, межі села не були визначені, тому рішення прийняті з порушеннями п. 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України.

Крім того, всупереч вимог ст. 118 ЗК України ОСОБА_3 особисто не зверталась до сільської ради, від її імені діяла інша особа згідно із супровідним листом Всеукраїнської громадської організації «Господарі землі», тобто неуповноважена особа. ОСОБА_3 не мала на меті задоволення за рахунок отриманої у власність земельної ділянки особистих потреб шляхом розміщення житлової забудови, а дійсною метою її було подальше відчуження земельної ділянки та передача її підприємству, яке буде здійснювати промисловий видобуток золота Юріївського родовища, що є прихованою угодою.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року прийнято відмову прокурора від позову в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку територіальній громаді в особі Мар'ївської сільської ради та в цій частині провадження у справі закрито.

Заочним рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним рішення Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 03 вересня 2009 року № 316 в частині надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним рішення Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року № 360 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки).

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий 28 грудня 2009 року на ім'я ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 0,25 га в межах згідно з планом, розташовану в АДРЕСА_1.

Останнім рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року зазначене судове рішення змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання, як на одну із підстав задоволення позову на те, що ОСОБА_3 всупереч положенням ст. 118 ЗК України особисто не зверталася до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району з клопотанням про отримання безоплатно земельної ділянки у власність.

У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Установлено, що 03 вересня 2009 року Мар'ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 316 «Про розгляд та затвердження висновків про можливість відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянам», яким затверджено висновки територіальних органів Компаніївської районної державної адміністрації про можливість відведення земельних ділянок громадянам, в тому числі ОСОБА_3, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,25 га у власність для будівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності, за адресою: АДРЕСА_1.

18 листопада 2009 року Мар'ївською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 360 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок у власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам згідно із додатком № 1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, надано у власність громадянам, зазначеним в додатку № 1, в тому числі ОСОБА_3, земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови Мар'ївської сільської ради в АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення 28 грудня 2009 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 0,25 га, у межах згідно з планом, розташовану в АДРЕСА_1 по вул. ім. Л. Ковтунця, 8.

За повідомленнями відділу Держземагентства у Компаніївському районі від 15 та 27 жовтня 2014 року надані громадянам земельні ділянки в АДРЕСА_1 згідно з формою ф-6зем, відносились до земель житлової та громадської забудови, державний акт, що посвідчує межі населеного пункту АДРЕСА_1 Компаніївського району та рішення щодо визначення меж даного населеного пункту відсутні.

За повідомленням Мар'ївської сільської ради Компаніївського району від 07 жовтня 2014 року межі населеного пункту визначені за картографічними матеріалами сільської ради, генеральний план забудови АДРЕСА_1 відсутній. Відсутність генерального плану АДРЕСА_1 Компаніївського району підтверджується і листом Компаніївської районної державної адміністрації від 14 жовтня 2014 року.

Згідно з інформацією Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 23 жовтня 2014 року декларації про початок виконання підготовчих та будівельних робіт на території АДРЕСА_1 Компаніївського району від громадян та об'єкти на території АДРЕСА_1 відсутні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що на час прийняття сільською радою рішення про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки була відсутня будь-яка містобудівна чи інша передбачена законом документація, яка б визначала межі АДРЕСА_1 Компаніївського району, та посилаючись на положення ст. ст. 116, 122, ч. 1 ст. 155 ЗК України дійшов висновку про те, що сільська рада перевищила свої повноваження щодо розпорядження землями в населеному пункті, межі якого не визначені. Також суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи прокурора щодо порушення порядку зміни цільового призначення земель, визначеного ст. ст. 20-21 ЗК України, оскільки дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність надавався за рахунок земель сільськогосподарського призначення, а надавалися у власність земельні ділянки вже за рахунок земель громадської забудови. При цьому суд першої інстанції посилався на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-35цс14.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, виключив із його мотивувальної частини посилання, як на одну із підстав задоволення позову на те, що ОСОБА_3 всупереч положенням ст. 118 ЗК України особисто не зверталася до Мар'ївської сільської ради Компаніївського району з клопотанням про отримання безоплатно земельної ділянки у власність, у решті рішення залишив без змін, посилаючись на те, ОСОБА_3 доручила ОСОБА_6 бути її представником у відділі земельних ресурсів, сільській раді і інших установах з питань щодо набуття права власності на землю, що розташована в АДРЕСА_1. Представнику надається право, зокрема, подавати від свого імені документи, заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду та в незміненій частині з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними і обґрунтованими з огляду на таке.

За змістом ст. ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Право власності на землю гарантується, набувається та реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Частина 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ст. 12 ЗК України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розпорядження землями територіальної громади села, у тому числі передача їх у власність, належить до повноважень сільської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії, серед яких до різних категорій віднесено землі сільськогосподарського призначення (пп. «а») та землі оздоровчого призначення (пп. «г»).

Виходячи з положень ч. 2 ст. 19, ст. ст. 80, 83 ЗК України землі кожної із цих категорій можуть перебувати або у власності (користуванні) громадян чи юридичних осіб, або у запасі (землі державної чи комунальної власності).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови в державній реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (ст. 21 ЗК України).

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що надання спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку проведено з порушенням наведених вимог щодо попередньої зміни цільового призначення сільськогосподарських земель. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, оспорюваним рішенням Мар'ївської сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360 громадянам в кількості 68 осіб надано земельні ділянки по 0,25 га, загальною площею 17 га. Доказів проведення у встановленому законодавством порядку зміни цільового призначення сільськогосподарських земель в межах АДРЕСА_1 матеріали справи не містять. Землі житлової та громадської забудови в межах земель Мар'ївської сільської ради після 1991 року не визначалися, а в користування громадян перебували лише землі сільськогосподарського призначення.

Так, за змістом оспорюваного рішення Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у землях запасу державної власності.

У той же час оспорюваним рішенням Мар'ївської сільської ради від 18 листопада 2009 року № 360 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 та надано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки) за рахунок земель житлової та громадської забудови Мар'ївської сільської ради АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою Мар'ївської сільської ради від 20 квітня 2015 року № 258 ОСОБА_3 надана у власність земельна ділянка за рахунок земель житлової та громадської забудови із земель населеного пункту АДРЕСА_1 відповідно до проекту землеустрою,затвердженого рішенням сільської ради від 18листопада 2009 року № 3360. У рішенні Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 було вказано, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки провести за рахунок земель сільськогосподарського призначення, так як на даних землях відсутня забудова (земельні ділянки були пустирями, деякі використовувалися як городи) (а. с. 242, т. 1).

Усудовому засіданні суду апеляційної інстанції сільський голова та землевпорядник Мар'ївської сільської ради Компаніївського району Цуран М.Д. та Сладкова Т.В. пояснили, що в рішенні Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 в п. 2 допущено помилку, що земельні ділянки передавалися у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків та споруд за рахунок земель сільськогосподарського призначення, але фактично дані земельні ділянки відносилися до земель житлової та громадської забудови Мар'ївської сільської ради АДРЕСА_1.

Про помилку в рішенні Мар'ївської сільської ради від 03 вересня 2009 року № 316 вказано і в акті від 28 грудня 2015 року (а. с. 22-23, т. 3).

На запит прокурора відділом Держземагентства у Компаніївському районі надано відповідь, що за цільовим призначенням земельні ділянки в АДРЕСА_1 станом на 18 червня 2009 рокузгідно з формою ф-6зем відносилися до земель житлової та громадської забудови, станом на 27 жовтня 2014 року до земель житлової та громадської забудови наданих для обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибні ділянки) (а.с. 43, т. 1).

Разом із тим, як встановлено апеляційним судом, згідно із пояснювальною запискою до технічної документації з встановлення меж земель в межах Мар'ївської сільської ради народних депутатів Компаніївського району Кіровоградської області, складеної в 1991 році Кіровоградською філією «Укрндіземпроект», внаслідок виконання робіт з розроблення технічної документації встановлено склад земель Мар'ївської сільської ради народних депутатів відповідно до цільового призначення та згідно із Земельним кодексом Української PCP, а саме: землі сількогосподарського призначення; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі запасу.

Визначено склад земель в межах населених пунктів та за їх межами по угіддях. На плані земель в межах Мар'ївської сільської ради народних депутатів відображені особливо цінні продуктивні землі, які недопустимо вилучати із сільськогосподарського виробництва (а. с. 214, т. 3).

Згідно з експлікацією земель в межах Мар'ївської сільської ради загальна площа АДРЕСА_1 складає 37,4 га, в тому числі: 25,5 га -сільськогосподарські угіддя, з яких: 12,4 га - орні землі; 0,9 га - багаторічні насадження; 12,2 га - пасовища; 5 га - дерево-чагарникові насадження; 0,9 га - під громадськими дворами; 5,6 га - під вулицями, 0,4 га - інші землі (а. с. 216-217, т. 3).

Згідно з пояснювальною запискою до технічної документації з грошової оцінки земель сіл Мар'ївка, Зелене, Тернова Балка, розробленої в 1998 році Кіровоградською філією Української академії аграрних наук інституту землеустрою на замовлення Управління земельних ресурсів Кіровоградської області, в АДРЕСА_1 знаходиться 25 садиб, площа села - 37,4 га (а. с. 178, т. 3).

Згідно з довідкою про склад земель в межах АДРЕСА_1 Мар'ївської сільської ради, загальна площа села складає 37,4 га з яких: 24,8 га - сільськогосподарські землі; 7,6 га - забудовані землі, з яких: 2 га - одно- і двоповерхові житлові забудови, 5,6 га - вулиці (а. с. 192, 218, т. 3).

Також апеляційним судом прийнято до уваги те, що за оспорюваними рішеннями Мар'ївської сільської ради, крім ОСОБА_3, земельні ділянкові надавалися у власність ще 67 громадянам, по 0,25 га кожному, що складає 17 га. Разом із тим, оскільки загальна площа АДРЕСА_1 становить 37,4 га, з яких 25,5 га відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, надати у власність громадян 17 га за рахунок інших земель (без земель, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення- 11,9 га) неможливо.

Відхиляючи довідку відділу Держземагентства у Компаніївському районі, відповідно до якої земельна ділянка, передана ОСОБА_3 згідно з формою 6-зем відносилася до земель житлової та громадської забудови (присадибні ділянки), апеляційний суд виходив із того, що така довідка не може бути належним доказом віднесення земельної ділянки до певної категорії, оскільки форма 6-зем є лише щорічним статистичним звітом про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та видами економічної діяльності, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 (зі змінами).

З огляду на наведене, враховуючи вищевказану технічну документацію, розроблену в 1991 та 1998 роках, апеляційний суд встановив, що на території АДРЕСА_1 землі житлової та громадської забудови відсутні та дійшов обґрунтованого висновку про те, що земельна ділянка відповідачу надана у власність за рахунок земель категорії «землі сільськогосподарського призначення» без дотримання встановленого порядку зміни цільового призначення, що є підставою для визнання оспорюваних рішень Мар'ївської сільської ради недійсними.

Також, як встановлено судами, згідно з довідками Мар'ївської сільської ради генеральний план забудови АДРЕСА_1 відсутній. Межі населеного пункту чітко визначені за всіма картографічними матеріаламисільської ради. Картографічні матеріали про межі АДРЕСА_1 в сільській раді зберігаються у вигляді документації про грошову оцінку населених пунктів за 1998 рік, про встановлення меж земель в межах Мар'ївської сільської ради за 1991 рік, матеріалів про інвентаризацію земель сільської ради за 1991 рік та інше.

Відсутність генерального плану АДРЕСА_1 (містобудівної документації) підтверджена довідкою Держземагентства у Компаніївському районі Кіровоградської області, листами Компаніївської районної державної адміністрації, листом Кіровоградської обласної ради, листомДержсільгоспінспекції в Кіровоградській області.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час прийняття сільською радою рішення про надання ОСОБА_3 земельної ділянки була відсутня будь-яка містобудівна чи інша передбачена законом документація, яка б визначала межі АДРЕСА_1, тому відповідно до ст. ст. 116, 122, 155, п. 12 розділу X Перехідних положень ЗК України, Мар'ївською сільською радою перевищено повноваження щодо розпорядження землями в населеному пункті, межі якого не визначені, що також є підставою для визнання оспорюваних рішень та виданого на їх підставі ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними.

Як також встановлено апеляційним судом, згідно з екологічною картою, затвердженою Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 18 вересня 2007 року, у Компаніївському районі Кіровоградської області знаходиться Юріївське золоторудне родовище загальнодержавного значення. Родовище частково знаходиться в землях природоохоронного значення - ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Тернова Балка», загальною площею 10 га, біля с. Зелене Компаніївського району Кіровоградської області. Погоджено видачу ліцензії на геологічне вивчення Юріївського золоторудного району.

Відповідно до пояснювальної записки заступника Голови правління НАК «Надра України» щодо обгрунтування необхідності отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення Юріївського золоторудного родовища, територія родовища розташована на правобережжі р. Дніпро, в долині р. Інгул, в межах Компаніївського району Кіровоградської області на сільськогосподарських угіддях СТОВ АДРЕСА_1. Розроблено програму робіт та план розвитку робіт на Юріївському родовищі золота на 2007-2012 роки.

Згідно з довідкою ДП «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про кадастрові номери земельних ділянок, які розташовані в межах території з географічними координатами Юріївського золоторудного родовища та збірний кадастровий план Компаніївського району земельна ділянка, яка надана у власність ОСОБА_3, знаходиться в межах зазначених координат.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, золото відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» затверджено Перелік корисних копалин та їх мінімальні запаси або перспективні ресурси, що вважаються стратегічно важливими для економіки України.

Згідно з листом Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» перспективні ресурси Юріївського родовища відносяться до стратегічно важливих для економіки України.

Статтею 58 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)визначено, що забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копатин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим судом установлено, що земельну ділянку ОСОБА_3 передано без погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено вимоги ст. 58 Кодексу України про надра, п. п. 9-11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та п. 2 Положення про Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо обґрунтованості заявленого позову на наявності підстав для захисту інтересів Держави, підстав для скасування ухваленого рішення не вбачає.

Втручання держави в право ОСОБА_3 на мирне володіння своїм майном здійснено з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на підставі закону, є виправданим та здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами відповідача, на якого не покладається «індивідуальний і надмірний тягар» (individual and excessive burden).

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_4, відхилити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Євтушенко

Судді: Є.П. Євграфова

С.О.Карпенко

В.М.Коротун

Г.І.Мостова