РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2017 р.

Р і в н е

817/1952/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 сервісного центру № 5641 Регіонального сервісного центру МВС України в Рівненській області

про зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сервісного центру № 5641 Регіонального сервісного центру МВС України в Рівненській області про зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 транспортний засіб, а саме вантажний автомобіль марки "Citroen", модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна - 10 DYXF.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.09.2016 звернувся до ОСОБА_2 сервісного центру 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області із заявою про проведення державної транспортного засобу, при цьому подав усі необхідні для реєстрації транспортного засобу документи, в тому числі сертифікат відповідності серії ВГ №620109 від 15.03.2016, який видано ПП "БЕСТ КАР" в державній системі сертифікації УкрСЕПРО і який діє до 15.09.2016. ОСОБА_2 сервісного центру 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області відмовлено у державній реєстрації транспортного засобу у зв'язку із тим, що Мінінфраструктури встановлено перелік органів із сертифікації, до яких не входить ПП "БЕСТ КАР", і починаючи з 01.01.2016 старий порядок сертифікації транспортних засобів, їх складових та приладдя в державній системі сертифікації припинився та здійснюється за новими правилами, згідно з якими приймання сертифікатів, виданих в державній системі сертифікації (система УкрСЕПРО) після 01.1.2016 заборонено. Позивач вважає незаконною таку відмову в реєстрації транспортного засобу.

Позивач в судовому засіданні 20.01.2017 адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 сервісний центр 5641 РСЦ МВС в Рівненській області позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.28-32). Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2017 пояснила, що для проведення державної реєстрації транспортного засобу - вантажний автомобіль марки "Citroen", модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, що перебував в експлуатації та ввезений на митну територію України, власнику необхідно подати до територіального сервісного центру документи, передбачені вимогами п.8, п.10, п.28, п.29 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998. Відповідні документи позивачем не подані. На підставі викладеного, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 12.04.2017 позивач не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.

Представник позивача ОСОБА_3 прибула в судове засідання призначене на 12.04.2017. Судом поставлено на обговорення питання щодо розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечили проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, заслухавши думку представника відповідача, з урахуванням ч.4 ст.122 КАС України суд перейшов до розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

24.02.2016 в Республіці Італія позивач придбав вантажний автомобіль марки "Citroen", модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який був ввезений на територію України з оформленням усіх необхідних документів (а.с.9-11).

При митному оформленні вантажний автомобіль марки "Citroen", модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, позивачем надавався сертифікат відповідності, на продукцію 8704 згідно з кодом УКТ ЗЕД, зазначеного вантажного автомобіля вимогам ДСТУ 3649:2010 (п.6.1.6; 6.1.7; 6.2;6.3;6.4.1-6.4.7;6.5;6.6.3-6.6.8;6.7.2;6.7.12;6.7.14;6.8.1;6.8.5;6.8.7;6.8.8;6.8.10;6.8.13-6.8.14;6.8.18;6.8.24), ДСТУ 4276:2004 (п.4.2;4.3), Правил ЄЕК ООН №13-09 (п.5.1.2;5.2.1 тільки вимоги до конструкції); Правила ЄЕК ООН №14-03 (п.5.3.2), Правила ЄЕК ООН №16-04 (п.5.3.4), Правил ЄЕК ООН № 43-00 (р.5); Правила ЄЕК ООН №83-06 (п.4.4-4.7), ‘ЕВРО-5’. Сертифікат виготовлений на бланку Державної системи сертифікації "УкрСЕПРО" № UA1.193.0014152-16 від 15.03.2016. Термін дії даного сертифікату до 15.09.2016 (а.с.8).

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 сервісного центру 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області із заявою в якій просив зареєструвати належний йому транспортний засіб, а саме: вантажний автомобіль марки "Citroen", модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

02.09.2016 ОСОБА_2 сервісний центр 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області листом №31/17/5641-3817 повідомив позивача про те, що він може здійснити реєстрацію придбаного транспортного засобу після подання сертифіката, виданого одним з органів сертифікації, згідно переліку визначеного Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфрастурктури від 17.08.2012 №521, зареєстрованого в Мін'юсті 14.09.2012 за №1586/21898 (а.с.12-14).

При цьому правомірність придбання ОСОБА_1 транспортного засобу відповідачем не заперечувалось.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд враховує наступне.

Відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII).

Статтею 30 Закону №3353-XII передбачено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 31 Закону №3353-XII транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

Статтею 34 Закону №3353-XII визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 затверджено "Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (далі - Порядок №1388), яким встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.

Пунктом 8 Порядку №1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:

договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою;

свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу;

акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби;

інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

З аналізу вищенаведених норм встановлено, що Порядком №1388 не визначено види сертифікатів відповідності та виключних органів, що мають право їх видати.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1388 під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв'язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром МВС та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1388 на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Згідно з пунктами 28 Порядку №1388 ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в сервісних центрах МВС.

Таким чином, реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу може бути здійснена тільки після подання відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання такого транспортного засобу або володіння ним.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сертифікація продукції в державній системі сертифікації поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції в державній системі сертифікації здійснюється призначеними на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Згідно зі статтею 15 зазначеного Декрету обов'язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Відповідно до статті 16 Декрету під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання", встановлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Пунктом 3 вказаної Постанови визначено, що сертифікат відповідності видається: виробником або його уповноваженим представником - резидентом України (далі - виробник) на кожний транспортний засіб або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання; уповноваженими органами або органами із сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури, на кожний новий транспортний засіб або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на ті, що були у користуванні.

Як встановлено судом позивачем разом із заявою про реєстрації належного йому транспортних засобів подано до ОСОБА_2 сервісного центру 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області всі документи визначення законодавством для здійснення державної реєстрації транспортного засобу, в тому числі Сертифікат відповідності № UA1.193.0014152-16 від 15.03.2016.

Щодо тверджень відповідача про те, що до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 було внесено зміни, яким виключено з переліку органів сертифікації, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання Державну систему сертифікації "УкрСЕПРО" та з 01.01.2016 року заборонено реєстрацію транспортного засобу на підставі її сертифікатів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 16 Постанови Кабінету Міністрів України, від 28.12.1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (в редакції від 25.05.2016 року) визначено, що у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов'язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (далі - Указ № 493), установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Статтею 3 Указу № 493 визначено, що Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Дослідивши законодавчу базу чинну на момент прийняття рішення, судом не встановлено факту державної реєстрації вказаних змін у Міністерстві юстиції України, на які покликається відповідач, до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 з моменту його прийняття.

Разом з цим, слід зазначити, що Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521, оскільки судом не встановлено відомостей про реєстрацію у встановленому законом порядку змін до вказаного нормативно-правового акту, оскільки зміни про які стверджує відповідач у разі їх прийняття без Державної реєстрації в Міністерстві юстиції України не є обов’язковими до виконання та мають лише рекомендаційний характер.

Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено норми, якою б було визнано недійсними або скасовано чинність сертифікатів, виданих в системі "УкрСЕПРО" з 01 січня 2016 року.

До того ж, норми пункту 10 Постанови №1388, постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів" та наказу Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року №521 "Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання" на які покликається відповідач у листі №31/17/5641-3817 від 02.09.2016, як на підставу про відмову позивачу у реєстрації транспортних засобів не містять інформації про виключення зі списків чи скасування чинності сертифікатів, виданих в системі "УкрСЕПРО" з 01 січня 2016 року.

Суд також звертає увагу на те, що сервісні центри МВС є органами державної реєстрації транспортних засобів, які зобов'язані перевіряти наявність документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, перелік яких визначений Порядком №1388, однак, згадані органи не наділені повноваженнями встановлювати дійсність або недійсність даних документів, в тому числі сертифікатів відповідності на транспортні засоби.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність відмови ОСОБА_2 сервісного центру 5641 РСЦ МВС України в Рівненській області в реєстрації транспортного засобу належного ОСОБА_1 згідно з листом №31/17/5641-3817 від 02.09.2016 та необхідність провести таку реєстрацію, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність відмови у реєстрації транспортного засобу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Судовий збір присуджується на користь позивача у відповідності до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 сервісний центр 5641 Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області зареєструвати за ОСОБА_1 вантажний автомобіль марки "Citroen" модель "Jumpy", 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна - 10 DYXF.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області судовий збір в сумі 551,20грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.