АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/910/17 Справа № 0430/1989/12

Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – Красвітної Т.П.

суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,

при секретарі Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2016 року за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, –

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року заявник звернулась до суду із даною скаргою, посилаючись на те, що постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01 липня 2016 року винесена з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, які регулюють питання підстав та умов накладання арешту на майно під час примусового виконання виконавчого документу, а тому така постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню, і є такою, що порушує права та інтереси заявника на вільне володіння користування та розпорядження його майном, яким є квартири та магазин, що належать їй на праві спільної часткової власності. Зазначає також, що державний виконавець зобов’язаний був перевірити наявність грошових коштів на рахунках боржника, якими можливо погасити борг, перед накладенням арешту на все нерухоме майно. Тому, ОСОБА_2 просила визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01 липня 2016 року за виконавчим провадженням №51488779, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить на праві власності заявнику.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2016 року взадоволенні скарги на постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про задоволення скарги на постанову держвиконавця.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах вимог скарги і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржувану ухвалу скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що на примусовому виконанні Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській знаходиться зведене виконавче провадження №51488779 із виконання виконавчого листа №186/1317/15-ц, виданого 24 грудня 2015 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 20819,47 грн. та виконавчого листа №0430/1989/2012, виданого 28 листопада 2013 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в розмірі 36582,22 грн. (а.с. 23-34).

Судом першої інстанції також встановлено, що у встановлений законом семиденний строк рішення суду добровільно боржником ОСОБА_2 не виконані, тому 16 червня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Першотравенського ВДВС із заявою про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2

Постановою головного державного виконавця Першотравенського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 01 липня 2016 року було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення 56601 грн. 69 коп. (а.с. 31).

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинним на час винесення спірної постанови, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 частини 3 статті 11 зазначеного вище Закону передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Разом з цим, частинами 1 та 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на час спірних правовідносин, передбачено зокрема, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Частиною 5 ст. 52 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

А згідно ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на час спірних правовідносин, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на час спірних правовідносин, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не перевірено належним чином правомірність постанови про накладення арешту та дотримання державним виконавцем вимог ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на час спірних правовідносин, щодо співмірності накладеного арешту із розміром заборгованості боржника зведеного виконавчого провадження №51488779 у загальному розмірі 57401,69 грн. та необхідності накладення арешту на все майно боржника.

Як вбачається із копії листа ТОВ «Земля і Право» №19 від 07.11.2016 року, опосередкована вартість 1 кв.м. житла на вторинному ринку житла м. Першотравенськ, становить 5213,22 грн. (а.с. 53).

Отже, місцевий суд безпідставно не перевірив належним чином доводи заявника щодо накладення арешту лише на певну частину нерухомості, яка належить на праві власності апелянту.

Також, із копії зведеного виконавчого провадження №51488779 не вбачається проведення державним виконавцем будь-яких дій щодо виявлення коштів на рахунках ОСОБА_2, на які, відповідно до перелічених вище норм Закону, має бути першочергово звернуто стягнення за виконавчим провадженням.

Суд першої інстанції не взяв також до уваги роз’яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у пункті 17 якого зазначено, зокрема, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

При розгляді справи судом першої інстанції безпідставно не вирішено питання про залучення до участі у справі, у якості заінтересованої особи, стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_3.

Необхідно також зауважити про наявність в матеріалах справи копії оскаржуваної постанови державного виконавця від 01.07.2016 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка частково не підлягає читанню.

Виходячи з викладеного, враховуючи положення п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2016 року– скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді