ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017р. Справа № 914/380/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша логістична компанія”, с.Бережани, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 41805,00 грн. штрафу

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі М.Бурак

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

Суть спору:

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша логістична компанія”, с.Бережани, Пустомитівський район, Львівська область про стягнення 41805,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2017р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2017р. В судовому засіданні 28.03.2017р. оголошувалась перерва, про що представники сторін були ознайомлені під розписку.

В судове засідання 10.04.2017р. представник позивача з’явився, подав заперечення на відзив. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та письмових запереченнях. Позовні вимоги обґрунтовує невірним зазначенням у накладній маси вантажу при перевезенні залізницею, що встановлено перевіркою при контрольному переважуванні та засвідчено комерційним актом АА №032990/341/50 від 27.12.2016р., у зв’язку з чим, на підставі ст.118 та ст.122 Статуту залізниць України позивачем нараховано відповідачу штраф в розмірі 41805,00 грн. Згідно поданих заперечень представник позивача зазначив, що зважування вантажу у вагоні № 95713046 проводилось на вагонних вагах власності ТОВ «ХПП Добронадіївське», що вбачається з долученого до матеріалів листа. При цьому, ствердив, що згідно ст. 23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну, тобто інформацію в накладну заносять вантажовідправники, залізниця не зобов’язана перевіряти правильність оформлення перевізного документа, це її право. Як визначено статтею 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, неповноти відомостей, зазначених у накладній. Вважає, що доказом невірного зазначення маси вантажу є комерційний акт, який складається на станції виявлення невідповідності маси вантажу. Крім того, зазначив, що позивачем у справі як і стороною договору є ПАТ «Укрзалізниця» зареєстрована у встановленому законом порядку як юридична особа. Заявлене клопотання щодо зменшення розміру штрафу покладає на розсуд суду. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, 10.04.2017р. подав письмові пояснення по справі, згідно яких посилається на значні збитки завдані відповідачу втратою вантажу, відсутність збитків чи додаткових витрат понесених позивачем у зв’язку з невірним зазначенням маси вантажу у перевізних документах. Просить суд врахувати скрутне фінансове становище підприємства відповідача, наявність збитків та специфіку діяльності підприємства відповідача. Якщо суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій нарахованих позивачем до однократної провізної плати. Проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Посилається на ч.2. ст.308 ГК України, згідно якої відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, відтак вважає, що залізниця прийняла вантаж до перевезення, перевірила оформлення перевізних документів, а саме що у вагон №95713046 було завантажено вантаж масою 66100 кг без зауважень. Ствердив, що докази невірного зазначення маси вантажу на станції Щаслива Одеської залізниці у залізничну накладну №40007882 від 24.12.2016р. позивачем не надано, приймаючи до перевезення навантажені вагони позивач не надав будь-яких зауважень до маси вантажу. На думку відповідача, маса вантажу у спірному вагоні вантажовідправником була визначена вірно та без помилок при заповненні перевізних документів, відтак, можна дійти висновку, що нестача вантажу відбулась під час його перевезення перевізником. Крім того, відповідач вважає, що згідно ст.122 Статуту залізниць України, не визначено, на користь якої юридичної особи (залізниці) повинен сплачувати штраф вантажовідправник. Посилається на телеграму ПАТ «Укрзалізниці» від 08.02.2017р. №Ц-1-25/315-17, яка скеровувалась усім начальникам залізниці України щодо застосування ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад його вантажопідйомність і проведення претензійно-позовної роботи у вищезазначених випадках. В задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (відправник) - ТзОВ «Перша логістична компанія» здійснило відправлення вантажу (зерно кукурудзи) згідно накладної №40007882 від 24.12.2016р. загальна маса вантажу 263400 кг. в чотирьох вагонах, зокрема: № 95679387 – 65700 маса вантажу; №95043337 – 65600 маса вантажу; №95454906 – 66000 маса вантажу; № 95713046 – 66100 маса вантажу зі станції Щаслива Одеської залізниці на станцію Жовтнева Одеської залізниці.

При прибутті вагонів на станцію Знам’янка Одеської залізниці, 27.12.2016р. проведено перевірку маси вантажу під час якої виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 95713046 вказаній відправником у накладній №40007882, про що складено акт загальної форми №87273 від 27.12.2017р., акт загальної форми № 53669 від 27.12.2016р. та комерційний акт АА № 032990/341/50 від 27.12.2016р., які підписані повноважними особами (в матеріалах справи).

Згідно комерційного акта АА №032990/341/50 від 27.12.2016р. перевіркою встановлено, що у вагоні №95713046 відповідно до накладної №40007882 від 24.12.2016р. маса вантажу складає: нетто – 66100 кг., при переважуванні вагону №95713046 фактично ж встановлено, що маса вантажу становить 48800 кг. – нетто, 70250 кг. - брутто, тара – 21450 кг., різниця ваги проти документа в сторону зменшення складає 17300 кг. При прибутті на станцію призначення вищезазначеного вагона було проведено перевірку стану вантажу, згідно відмітки в розділі «Є» комерційного акту різниці з актом не виявлено.

Відтак, згідно комерційного акту АА № 032990/341/50 від 27.12.2016р. встановлено, що в документі неправильно зазначена маса вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.908 ЦК України, яка кореспондується з ч.5. ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цими Кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.5 ст.306 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт», законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 5 Статуту залізниць України встановлено, на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів.

Згідно ч.3. ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 “Правила оформлення перевізних документів ”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно ст. 37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №861/5082, маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Відповідно до п.2.1. та п.2.2. Правила оформлення перевізних документів”, графи «маса вантажу, визначена відправником, кг» та «спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної №40007882 від 24.12.2016р. підтвердив своїм підписом представник відправника. Як вбачається з накладної №40007882 від 24.12.2016р. вантаж завантажений у вагони засобами відправника навалом. Маса вантажу визначена на вагонних вага відправником. В графі «Правильність внесених відомостей підтверджую» підпис представника відправника.

Згідно п.28 “Правил приймання вантажів до перевезення”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 118 Статуту передбачено, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Як визначено статтею 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Згідно п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2011 за № 334. Пунктом 10 Правил складання актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п.3.15 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. за № 04-5/225 та п.21 Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29.11.07 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства», у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Зазначене спростовує посилання відповідача, що докази невірного зазначення маси вантажу повинна надати станція Щаслива.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 41805,00 грн.

Факт порушення відповідачем (вантажовідправником) ст.118 Статуту залізниць України встановлено та засвідчено актами загальної форми №87273 та №53669 від 27.12.2017р., комерційним актом АА № 032990/341/50 від 27.12.2016р., з яких вбачається невідповідність маси вантажу, що зазначена у накладній №40007882 від 24.12.2016р. фактичній масі вантажу у вагоні №95713046. Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Як встановлено судом, зважування вагону №95713046 по відправці № 40007882 від 24.12.2016р. проводилось на вагонних вагах типу ВВЕТ-150, власності ТзОВ «ХПП Добронадіївське», що вбачається з листа ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Одеська залізниця» Виробничий підрозділ «Знам”янська дирекція залізничних перевезень» від 09.01.2017р. (в матеріалах справи).

Суд зазначає, що згідно п.22. Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій,пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Згідно п.23. Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відтак, обов’язок щодо внесення відомостей та заповнення накладної покладається на вантажовідправника.

Посилання відповідача на нестачу (втрату) вантажу в процесі його перевезення, не підтверджене жодними належними та допустимим доказами, відтак судом до уваги не приймається.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір штрафу складає 41805,00 грн., що становить п'ятикратний розмір провізної плати (8361,00 грн.) за вагон від зі станції Щаслива Одеської залізниці на станцію Жовтнева Одеської залізниці.

Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу в розмірі 41805,00 грн.

Разом із тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення штрафу у зв'язку з важким фінансовим становищем та тим, що позивачу не завдано збитків чи додаткових витрат невідповідністю даних фактичної маси вантажу у спірному вагоні та даних у накладній. В підтвердження скрутного фінансового становища подано документи, зокрема, баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства відповідача станом на 31 грудня 2016р., згідно якого збитки підприємства становлять 13 235 млн. тис. грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Крім того, право на зменшення нейстойки (штрафу, пені) передбачено п.3 ст. 83 ГПК України, згідно якої, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з конкретних обставин справи, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати. При цьому, право суду на зменшення, зокрема штрафу, застосовується в залежність від співвідношення його розміру і завданих збитків.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно п.14 листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)» № 01-08/71 від 02.02.2010р. роз”яснено, з огляду на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

Виходячи із положень ст.3 ЦК України та відповідно до вимог ч.3 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами п.22 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» від 29.11.2007р. №01-8/917 визначено, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

За таких обставин судом приймається до уваги співвідношення заявленого до стягнення розміру штрафу з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, відсутність негативних наслідків (збитків, додаткових витрат) понесених позивачем з огляду на неправильне зазначення маси вантажу в накладній, важкий фінансовий стан відповідача та збитковість господарської діяльності відповідача, що підтверджується балансом (звітом про фінансовий стан) станом на 31 грудня 2016р., з якого вбачається збиток підприємства в розмірі 13235 млн. грн.

Відтак, враховуючи вищенаведені обставини, зважаючи на положення ст.3 ЦК України, якою передбачені такі загальні засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, керуючись правом передбаченим ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу нарахованого відповідачу до 8361,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 25.02.2014р. у справі № 905/6417/13, від 11.03.2014р. у справі № 918/1085/13 та постанові Вищого господарського суду України від 06.05.2014 у справі № 913/3189/13.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4³ ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин дослідивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 3, 509, 551, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 230, 233, 306, 307 ГК України, ст.ст. 4³, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Перша логістична компанія», Львівська область, Пустомитівський район, с.Бережани, вул.Долинівка, буд. 23 (код ЄДРПОУ 37678031) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, вул. Тверська, буд.5 (код ЄДРПОУ 40075815) – 8361,00 грн. штрафу та 1600, 00 грн. - судового збору.

3. В решті позовних вимог – відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 13.04.2017р.

Суддя Мороз Н.В.