П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/24928/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

11 квітня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про повернення незаконно утриманої частки пенсії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про повернення незаконно утриманої частки пенсії.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

07.04.2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, крім того зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Хмельницьким ОВК 09.02.1999 року.

В липні 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 та відповідно до ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» проведений перерахунок пенсії. Згідно перерахунку пенсія позивача з 01.01.2016 складає 14375 грн. 44 коп., плюс надбавка, як дитині війни 66 грн. 43 коп., всього 14441 грн. 87 коп.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до змін в Податковому кодексі України, внесених одночасно із затвердженням Державного бюджету України на 2016 рік, протягом 2016 року позивачу виплачується пенсія в розмірі 10740 грн. в місяць.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат ло пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 20116 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання ( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України, не можуть перевищувати 10740 гривень.

Аналогічне обмеження максимального розміру пенсії встановлене також ч.5 ст.43 "Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262- ХІІ (в редакції Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 24.12.2015 року № 911 - VII).

Зазначені обмеження щодо максимального розміру пенсії продовжено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 06.12.2016 року № 1774 -VII.

Рішенням Конституційного суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262- ХІ зі змінами частини сьомої статті 43, згідно якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до ч.2 результативної частини Рішення - положення частини 7 ст. 43 першого речення частини 1 ст.54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262- ХІІ зі змінами , визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 року справі № 1-7/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Проте, суд першої інстанції в порушення норм матеріального права невірно застосував нормативно - правовий акт в часі, а саме ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки вищевказана норма права визнана неконституційною (втратила чинність) лише 20.12.2016 року.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції надаючи правову оцінку спірним правовідносинам керувався лише ч.7 ст. 43 Закону № 2262- ХІІ та рішенням Конституційного суду України № 7 рп/2016 від 20.12.2016 року, однак жодного посилання та правової оцінки ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI надано не було, хоча вказана норма права неконституційною не визнавалась та є чинною.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 зазначає, що розміри соціальних виплат залежать від соціально - економічних можливостей держави, про те мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників вказав Конституційний суд України, зокрема, у рішенні від 19 червня 2011 року № 9- рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми названих виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною діяльністю, соціально - економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно - правових актів.

Таким чином, передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першої ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України , і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечить ст. 21 Конституції України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з 01.01.2016 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України" від 31.05.2012 року № 505"

На підставі проведеного перерахунку розмір до виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року становив 10740,00 грн. Також було здійснено доплату до пенсії на суму 13968,57 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки пенсія ОСОБА_2 обчислена та виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України вказує, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про повернення незаконно утриманої частки пенсії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про повернення незаконно утриманої частки пенсії відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Біла Л.М. Граб Л.С.