печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49189/16-ц

Категорія 40

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Кравченко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агенство "Українські новини" про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної негативої недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника -адвоката Шеховцова О.О.звернулась до суду із вимогами до ТОВ «Інормаційне агентство «Українські новини» і просить визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1, поширену шляхом публікації на веб-сайті Інформаційного агентства "Українські новини" в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" наступну інформацію: (1) "ІНФОРМАЦІЯ_1"; (2) "ІНФОРМАЦІЯ_3"; (3) "ІНФОРМАЦІЯ_3"; та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини" не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили опублікувати на веб- сайті Інформаційного агентства "Українські новини" ukranews.com у розділі "Новини", спростування поширеної недостовірної неправдивої інформації про ОСОБА_1, наступного змісту:

"СПРОСТУВАННЯ

Рішенням суду визнано недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини" на веб-сайті Інформаційного Агентства "Українські новини", про те, що (1) "ІНФОРМАЦІЯ_1"; (2) "ІНФОРМАЦІЯ_3"; (3) «ІНФОРМАЦІЯ_3".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет, а саме - на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські Новини" (надалі - Відповідач) було розміщено інформаційне повідомлення, з яким можна ознайомитись на інтернет- сторінці. В повідомленні зазначалось наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1

Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності окремих підприємств, установ та організацій, що належать до компетенції Державного агентства водних ресурсів за період 2013-2015 років включно. Загалом за результатами ревізій виявлено фінансових порушень на суму понад 77 млн. гривень. Про це йдеться в документах перевірки, які є в розпорядженні Українських Новин.

Лідерами по кількості зловживань стали Миколаївська, Київська, Харківська області.

Зокрема, у Миколаївській області встановлено факти порушень на 2 284 490 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_3.

В Харківській області проведено ревізії 2-х установ Держводагентства. Загалом за результатами ревізій встановлено порушень на загальну суму 14 103 570 грн. Про результати ревізії проінформовано Управління Служби безпеки України в Харківській області. Матеріали ревізії передано до прокуратури.

В Київській області проведено 9 ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України. Державна аудиторська служба встановила в управліннях водних ресурсів у м. Києві та Київській області фінансових порушень на загальну суму 35 246 730 грн.

Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було проведено дванадцять контрольних заходів і встановлено порушень на загальну суму 7 871 800 грн.

Результати ревізій фінансово-господарської діяльності установ Держводагентства України в Черкаській області встановили фінансових порушень на загальну суму 6 253 400 грн.

Найбільш розповсюдженими порушеннями виявилися безпідставне спрямування коштів на надання консультаційних послуг, завищення вартості будівельних та інших видів робіт, безпідставне списання дебіторської заборгованості споживачів за фактично надані послуги з подачі води та заниження вартості цих послуг, інші види порушень.

Наразі документи перевірки подано до правоохоронних органів. Вирішується питання про відкриття адміністративних та кримінальних проваджень за фактами розкрадання державних коштів проти посадових осіб відомства, зокрема, виконуючого обов'язки керівника Держводагентсва ОСОБА_1.

Нагадаємо, 4 жовтня 2016 року відбудеться конкурс на обрання керівника Державного агентства водних ресурсів. На конкурс подалися понад 20 кандидатів, у тому числі і ОСОБА_1".

Дана інформація є негативною, оскільки створює враження про особисту причетність колишнього виконуючого обов'язки Голови Державного агентства водних ресурсів України (надалі - Держводагентство) ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до зловживань чи навіть до кримінальних правопорушень. Дана інформація також є неправдивою з огляду на наступні обставини.

По-перше, в інформаційному повідомленні вказується, що: (1) "ІНФОРМАЦІЯ_1"; (2) "ІНФОРМАЦІЯ_3"; (3) "ІНФОРМАЦІЯ_3", однак, наведена інформація не відповідає дійсності.

По-друге, прізвище "ОСОБА_1" є єдиним конкретним прізвищем, що згадується в інформаційному повідомленні. Проте, йдеться про перевірку діяльності підконтрольних Держводагентству підприємств за період 2013-2015 років, а відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 532-р ОСОБА_1, почала виконувати обов'язки Голови Держводагентства не раніше дати видання вказаного Розпорядження (і до його визнання таким, що втратило чинність на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 647-р). Проте зміст інформаційного повідомлення та спосіб подачі фактів викликають враження, що саме ОСОБА_1, є винуватою в розтраті саме 77 мільйонів гривень, що ніяк не може відповідати дійсності.

По-третє, виходячи з вимог норм права, інформаційні агентства не можуть в законний спосіб отримати матеріали перевірок, проведених державними контролюючими органами. Так, відповідно до пункту 38 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для контролюючого органу, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.

Таким чином, передача матеріалів ревізій представникам засобів масової інформації вказаним Порядком не передбачена, а будь-які документи, наявні у інформаційного агентства, отримані незаконно; в той же час, поширення інформації, вміщеної в цих документах, створює загрозу оприлюднення службової таємниці та завдання шкоди особистим немайновим правам фізичних осіб, які згадуються у матеріалах перевірки.

Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба сама інформує громадськість про свою діяльність та стан реалізації державної політики у визначеній сфері державного контролю.

Проте, будь-яких офіційних заяв від Державної аудиторської служби України станом на 3 жовтня 2016 року з цього приводу не надходило, що додатково свідчить про отримання оприлюдненої інформації в незаконний спосіб.

Особа, яка поширила негативну, недостовірну інформацію про іншу особу зобов'язана, зокрема, спростувати таку інформацію.

Під час судового розгляду представник позивача Шеховцов О.О. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові, а також надавши додаткові пояснення з відповідями на запити адвоката від Державної аудиторської служби України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, щодо ненадання Відповідачу інформації відносно проведених перевірок.

Представник відповідача ОСОБА_4 вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, подавши письмові заперечення, та вказуючи на те, що вищезгадана публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» не стосується безпосередньо Позивача по справі, що виключає порушення його особистих немайнових прав Відповідачем. Позовна заява не містить посилання на докази про порушення Відповідачем честі, гідності, ділової репутації Позивача внаслідок поширення вказаної статті на сайті відповідача. Крім цього на виконання п.18 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» Позивачем не надано доказів про недостовірність поширеної Відповідачем інформації. Разом з тим, представник вказує на те, що Позивач була публічною особою, з огляду на займану посаду - в.о. Голови Державного агентства водних ресурсів України, тому критична оцінка її дій може бути поширена засобами масової інформації, що відповідає міжнародній практиці та вимогами чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення представника позивача Шеховцова О.О., представника відповідача ОСОБА_4, вивчивши письмові докази надані сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Встановлено , що ОСОБА_1 з 27 травня 2015 року по 08 вересня 2016 року тимчасово виконувала обов'язки Голови державного агентства водних ресурсів України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті Інформаційного агентства «Українські новини» в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» дійсно викладено інформацію наступного змісту: Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності окремих підприємств, установ та організацій, що належать до компетенції Державного агентства водних ресурсів за період 2013-2015 років включно. Загалом за результатами ревізій виявлено фінансових порушень на суму понад 77 млн. гривень. Про це йдеться в документах перевірки, які є в розпорядженні Українських Новин.

Лідерами по кількості зловживань стали Миколаївська, Київська, Харківська області.

Зокрема, у Миколаївській області встановлено факти порушень на 2 284 490 гривень. ІНФОРМАЦІЯ_3.

В Харківській області проведено ревізії 2-х установ Держводагентства. Загалом за результатами ревізій встановлено порушень на загальну суму 14 103 570 грн. Про результати ревізії проінформовано Управління Служби безпеки України в Харківській області. Матеріали ревізії передано до прокуратури.

В Київській області проведено 9 ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України. Державна аудиторська служба встановила в управліннях водних ресурсів у м. Києві та Київській області фінансових порушень на загальну суму 35 246 730 грн.

Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було проведено дванадцять контрольних заходів і встановлено порушень на загальну суму 7 871 800 грн.

Результати ревізій фінансово-господарської діяльності установ Держводагентства України в Черкаській області встановили фінансових порушень на загальну суму 6 253 400 грн.

Найбільш розповсюдженими порушеннями виявилися безпідставне спрямування коштів на надання консультаційних послуг, завищення вартості будівельних та інших видів робіт, безпідставне списання дебіторської заборгованості споживачів за фактично надані послуги з подачі води та заниження вартості цих послуг, інші види порушень.

Наразі документи перевірки подано до правоохоронних органів. Вирішується питання про відкриття адміністративних та кримінальних проваджень за фактами розкрадання державних коштів проти посадових осіб відомства, зокрема, виконуючого обов'язки керівника Держводагентсва ОСОБА_1.

Нагадаємо, 4 жовтня 2016 року відбудеться конкурс на обрання керівника Державного агентства водних ресурсів. На конкурс подалися понад 20 кандидатів, у тому числі і ОСОБА_1".

Вирішуючи даний спір слід виходити з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство «Українські новини» (Відповідач по справі) є інформаційним агентством, права і обов'язки якого передбачені Законом України «Про інформаційні агентства» (далі - Закон України). Інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг (ст. 1 Закону України).

Свобода діяльності інформаційних агентств гарантується Конституцією України та чинним законодавством.

Забороняється цензура інформації, поширюваної інформаційними агентствами.

Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати дані, що становлять державну таємницю, або іншу інформацію з обмеженим доступом, крім випадків, визначених законом, закликати до насильницької зміни або повалення існуючого конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, підриву її безпеки, вести пропаганду війни, насильства і жорстокості, розпалювати расову, національну, релігійну ворожнечу, розповсюджувати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь і гідність людини, а також інформацію, яка ущемляє законні права й інтереси громадян, давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу, яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду, публікувати матеріали, які розкривають тактику і методику досудового розслідування (ст. 2 Закону України).

Відповідно до ст. 26 Закону України продукція інформаційного агентства - це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Аналогічно, згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про інформацію» масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до обмеженого кола осіб.

Основними видами продукції інформаційних агентств є: електронна, друкована, фото-, кіно- , аудіо- та відеопродукція (ст. 27 Закону України).

Відповідно до вищеперерахованих норм чинного законодавства на підставі яких діє ТОВ ІА «Українські новини», є очевидним та загальновідомим фактом, що функціонування інформаційної агенції орієнтоване на збір новин; її основною функцією є забезпечення оперативною політичною, економічною, соціальною, культурною інформацією редакцій газет, журналів, телебачення, радіомовлення, а також інших установ, організацій, приватних осіб, які можуть бути передплатниками її продукції, а також наповнення інформацією власного сайту ukranews.сот.

Разом із тим, згідно ст. 33 Закону громадяни, юридичні особи, державні органи і органи місцевого самоврядування, а також їх уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного агентства спростувати розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність.

Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.

Однак, відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширення інформації стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснити своє особисте немайнове право.

П. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, якими закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визначення цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадянських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією фізичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що згідно положень ст. 277 ЦК України та ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого Протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки. Для охорони порядку, або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошення конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У зв'язку зі внесенням з 27.03.2014 року змін до Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 277, принцип презумпції добропорядності (ч. 3) було скасовано, а тому доказування Позивачем обґрунтованості свого позову, а саме - недостовірності, неточності поширеної Відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і, яка на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

До того ж, п. 19 Постанови зазначає, що відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження. Думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити їх на предмет їх відповідної дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції).

Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 р. по Справі Лінгенса (12/1984/84/131) зазначається, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2, свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» «при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. При цьому, слід враховувати Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12.02.2004 року на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи на право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорті чи будь-якій іншій галузі).

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадкості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою.

Вирішуючи даний спір слід зазначити про те, що зміст інформації стосується проведених Державною аудиторською службою України перевірок діяльності окремих підприємств, установ та організацій, що належать до компетенції Державного агенства водних ресурсів за період 2013-2015 років включно.

Державна аудиторська служба України відповідаючи на запит адвоката 24.01.2017 зазначила про те, що дійсно міжрегіональними територіальними органами Держаудитслужби у 2016 році проведено планові ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління державного агентства водних ресурсів України, за 2013-2015 роки. Про результати вказаних контрольних заходів Держаудитслужба повідомила КМ України, Міністерство фінансів України та Державне агентство водних ресурсів України. В той же час на запит Генеральної прокуратури України були передані копії окремих актів ревізій, а також передача відповідних актів ревізій до правоохоронних органів здійснювалось на регіональному рівні.

Служба безпеки України на запит представника позивача надала відповідь від 26 січня 2017 року про те, що матеріали ревізії Жовтневого управління водного господарства та Миколаївського міжрайонного управління водного господарства надійшли на адресу Управління Служби безпеки України в Миколаївській області з Державної фінансової інспекції в Миколаївській області 15.06.2016 р. та 16.06.2016 р. На підставі отриманих матеріалів ревізії 02.07.2016 р. УСБУ в Миколаївській області поінформувало Миколаївську місцеву прокуратуру № 1. Того ж дня прокуратурою було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 364 КК України. На сьогодні досудове розслідування за цим кримінальним провадженням здійснює слідчий відділ Центрального відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області. При цьому, питання, що зазначене у адвокатському запиті, а саме: «згадування в актах ревізій відповідальної особи ОСОБА_1.», належить до відомостей досудового розслідування, які можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (ч. 1 ст. 222 КПК України). Державною фінансовою інспекцією в Харківській області до Управління Служби безпеки України в Харківській області акти ревізій фінансово- господарської діяльності Харківського управління водних ресурсів та Харківського міжрайонного управління водного господарства за період 2013- 2015 років для вжиття заходів правового реагування не передавались.

З викладеного слід зробити висновок про те, що викладена інформація щодо здійснення перевірок та передачі складених за їх наслідками матеріалів до правоохоронних органів зроблені на підставі достатніх відомостей.

Проте та обставина, що Державною аудиторською службою України, Генеральною прокуратурою України та Службою безпеки України, Відповідачу не надавалась викладена інформація , не свідчить про її недостовірність.

В цьому випадку слід врахувати положення ст. 25 Закону України «Про інформацію», згідно яких журналіст має право не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов'язано до цього рішенням суду на основі закону.

Суд зазначає про те, що речення «Вирішується питання про відкриття адміністративних та кримінальних проваджень за фактами розкрадання державних коштів проти посадових осіб відомства, зокрема, виконуючого обов'язки керівника Держводагентсва ОСОБА_1.», яке фактично відноситься до Позивача як до керівника державного органу, не містить в собі негативної інформації, оскільки даним висловлюванням не стверджується про винуватість Позивача, або ж здійснення нею особисто будь-яких незаконних дій.

В цьому випадку слід врахувати те, що згідно ПОЛОЖЕННЯ про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 393, Голова Держводагентства: 1) очолює Держводагентство, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Держводагентство у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

Крім того слід врахувати відсутність з боку представника позивача доказів на підтвердження порушення особистих немайнових прав, негативних наслідків спричинених поширеною інформацією.

З огляду на встановлені обставини та відповідні їм норми чинного законодавства слід дійти переконання про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16,277 ЦК України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агенство "Українські новини" про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної негативої недостовірної інформації, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Цокол Л.І.