КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №823/1107/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Уманське лісове господарство» до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.08.2016 №0000451410 в частині,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.08.2016 №0000451410 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з приватизації державного житлового фонду на суму 47803,75 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «Уманське лісове господарство», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2015; за наслідками перевірки складено акт від 08.07.2015 №1156/23-05-14/00993389.

Актом перевірки встановлено, серед іншого порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 189.9 статті 189 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вартості реалізованого нерухомого майна (однієї квартири та шести житлових будинків за період з 01.01.2012 по 31.12.2015) на загальну суму 82360,00 грн.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання контролюючий орган посилається на те, що при реалізації (відчуженні) нерухомого майна працівникам підприємства на залишкову вартість основних засобів не нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що є порушенням пункту 189.9 статті 189 ПК України.

04 серпня 2016 року відповідачем на підставі акту перевірки за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197, пункту 198.3 та 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 84300,00 грн, у тому числі за основним платежем 67440,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 16860,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду про його оскарження в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з приватизації державного житлового фонду на загальну суму 47803,75 грн, у тому числі за основним платежем 38243,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 9560,25 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 189.9 статті 189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Згідно підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд);

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Разом з тим, відповідно до підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок; безоплатної передачі працівникам радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, що приватизуються, та прирівняним до них особам частки державного майна (акцій) відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Перелік підприємств, які підлягають приватизації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з акту перевірки та апеляційної скарги, на думку контролюючого органу приватизація семи об'єктів нерухомого майна (однієї квартири та шести житлових будинків) відбулася з порушенням вимог законодавства (незаконно), тому позивач не мав права використовувати положення підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 ПК України. В обґрунтування незаконного проведення приватизації зазначених об'єктів нерухомості контролюючий орган посилається на акт ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Уманське лісове господарство» від 27.11.2015 №07-23/015.

Як вбачається з акту ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності ДП «Уманське лісове господарство» від 27.11.2015 №07-23/015, ревізією законності операцій з руху основних засобів, у тому числі при їх списанні, ліквідації, відчуженні та достовірності відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку за період, що підлягав ревізії, встановлено, що відповідно до наказів директора надано дозвіл на приватизацію семи житлових будинків загальною вартістю (залишкова) 801302,00 грн (2011 рік - 389500,00 грн, 2013 рік - 220385,00 грн, 2014 - 191417,00 грн). Як зазначено в акті ревізії, вказані квартири на підставі актів списання списані з балансу підприємства за умови відсутності прийнятного суб'єктом управління рішення про надання згоди на їх відчуження, чим порушено пункт 7 статті 75 Господарського кодексу України, пункту 1 статті 4 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», пункту 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314. Вказане порушення допущено провідним бухгалтером, яка була відповідальною за ведення бухгалтерського обліку необоротних активів, та яка пояснила, що не знала, що потрібен дозвіл на списання приватизованого майна від Державного агентства лісових культур.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання, визначається Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно частини першої та десятої статті 8 зазначеного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом першої інстанції, вищезгадані об'єкти нерухомого майна не відчужувалися на підставі актів на списання, як це зазначено в акті перевірки, а приватизовані у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Предметом перевірки Державної фінансової інспекції була ревізія законності операцій з руху основних засобів, про що зазначено у самому акті Державної фінансової інспекції, тобто питання законності приватизації не було предметом перевірки Державної фінансової інспекції, а суть виявленого порушення полягає у порушенні порядку ведення бухгалтерського обліку (списання з балансу приватизованого майна), яке допущено бухгалтером.

Тому, описані в акті Державної фінансової інспекції порушення не ставлять під сумнів той факт, що майно було приватизоване, а не відчужене будь-яким іншим чином.

Також, правомірність приватизації семи об'єктів нерухомого майна підтверджується постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Черкаської області від 30 серпня 2016 року про закриття кримінального провадження. Згідно вказаної постанови, під час досудового розслідування встановлено, що службовими особами ДП «Уманське лісове господарство» без погодження і лише на підставі листа Міністерства фінансів України від 24.07.2007 №31-34000-20-10/15050, проведено списання приватизованого майна, як основних засобів, чим підприємству завдано матеріальну шкоду. Вказане нерухоме майно (шість житлових будинків та одна квартира) передані для користування на праві приватної власності працівникам підприємства. Також, в постанові зазначено, що спірне нерухоме майно не були віднесені до числа службових, а тому підлягали приватизації.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підпункт 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 ПК України є спеціальною нормою, що регулює порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної приватизації житлового фонду, а підпункт 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України є загальною нормою, яка регулює оподаткування податком на додану вартість усіх операцій з відчуження житлової нерухомості.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині та, як наслідок, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.04.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя : Л.В. Губська

Суддя : І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.