Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Журавльова О.Г.

ОСОБА_2

при секретарі Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (в особі філії „Южне головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) про зобов’язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів та розірвання договоруза апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 (в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року,

встановила:

ОСОБА _4 звернулася до суду з вищевказаним позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (в особі філії „Южне головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) та просила зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610, відкритому на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку; зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» видати їй наявні на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87532,74 гривень, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь пеню у розмірі 3502,96 гривень, суму збитків (упущена вигода, користування банком чужими грошовими коштами) у розмірі 1295 гривень, 3% річних у розмірі 2625,98 гривень, інфляційні втрати у розмірі 87,53 гривень, загальна сума складає: 7511,47 гривень; розірвати договір між ПАТ КБ «Приватбанком» та нею на відкриття золотої картки для виплати № 4731 2196 0012 3610 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на її ім'я.

При цьому, ОСОБА_4 послалась на те, що вона є власником банківської платіжної картки для виплат публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” № 4731 2196 0012 3610.

03 червня 2016 року з незрозумілих причин банк «тимчасово встановив обмеження за використання кредитними коштами». Фактично банк самовільно без правових підстав більше ніж на 7 днів заблокував діяльність руху грошових коштів клієнта банку. На день звернення до суду відповідач не розблокував платіжну картку для виплат № 4731 2196 012 3610.

На момент здійснення блокування платіжної картки та на момент звернення до суду з позовною заявою залишок по картці складає 87532,74 гривень.

ПАТ КБ „Приватбанк” незаконно користується чужими грошима та позбавив її можливості розпоряджатися своєю власністю.

За період починаючи з 03 червня 2016 року по 30 червня 2016 року пеня складає 3502,96 гривень, інфляційні втрати становлять 87,53 гривень, 3% річних становить 2625,98 гривень.

ПАТ КБ «Приватбанк» безкоштовно користується її коштами з 03 червня 2016 року.

Оскільки, ОСОБА_4 не має можливості вільно користуватись своїми грошовими коштами, то відповідач повинен відшкодувати їй спричинені збитки, а саме: упущену вигоду з розрахунку: 0,05% за день помножені на 27 днів (до 30.06.2016 ) та помножені на суму коштів, до яких закрито доступ 87532,74 грн.

Таким чином, її упущена вигода складає 1295 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 95044,01 гривень.

В судовому засіданні:

- представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити;

- представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення на позов.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси позов задоволено частково.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610, відкритому на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” видати ОСОБА_4 наявні на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87532,74 (вісімдесят сім тисяч п’ятсот тридцять дві грн. 74 коп.) гривень.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 пеню у розмірі 3502,96 (три тисячі п’ятсот дві грн. 96 коп.) гривень.

Розірвано договір між публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк” та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на відкриття золотої картки для виплати № 4731 2196 0012 3610 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_4.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” на користь держави судовий збір в розмірі 910,35 (дев’ятсот десять грн. 35 коп.) гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 (в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) просить рішення Приморського районного суду м. Одеси скасувати повністю, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов’язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з вимогами ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Задовольняючи частково вищевказані позовні вимоги, суд першої інстанції, на підставі матеріалів даної справи, ст.ст. 522, 525, 526, 549, 651, 1066, 1068, 1074, 1075 ЦК України, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», правильно виходив з наступного.

ОСОБА_4 є власником банківської платіжної картки для виплат публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» № 4731 2196 0012 3610.

03 червня 2016 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” «тимчасово встановив обмеження за використання кредитними коштами» позивачки, що знаходилися на платіжній картці № 4731 2196 0012 3610.

На момент здійснення блокування платіжної картки залишок грошових коштів по картці складав 87 532,74 гривень.

04 червня 2016 року ОСОБА_4 звернулася з заявою до голови правління ПАТ КБ „Приватбанк” з проханням розблокувати картку № 4731 2196 0012 3610.

13 червня 2016 року та 07 липня 2016 року на адресу ОСОБА_4 ПАТ КБ „Приватбанк” надсилалися листи з проханням надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, яки надійшли на її рахунок № 4731********3610 за період з 01 січня 2016 року по 03 червня 2016 року.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день входження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно з п. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) часників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб’єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п’ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, дії відповідача щодо заблокування карткового рахунку позивачки більш ніж на 7 днів є неправомірними та такими, що порушують права позивачки, атому неохідно

Таким чином, слід зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610, відкритому на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку, а також зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» видати позивачці наявні на картковому рахунку № 4731 2196 0012 3610 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87 532,74 гривень.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Як встановлено в судовому засіданні, при укладанні договору з відповідачем ОСОБА_4 розраховувала безперешкодно користуватися своїми кредитним рахунком, разом з тим позивачка була позбавлена такої можливості.

Таким чином, слід розірвати договір між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 на відкриття золотої картки для виплати № 4731 2196 0012 3610 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на її ім'я.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а тому з відповідача на користь ОСОБА_4 слід стягнути пеню за період з 03 червня 2016 року по 30 червня 2016 року в розмірі 3502, 96 гривень.

При цьому, районний суд дійшов до правомірного висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків (упущена вигода, користування банком чужими грошовими коштами) у розмірі 1295 гривень, 3% річних у розмірі 2625,98 гривень, інфляційних втрат у розмірі 87,53 гривень задоволенню не підлягають, оскільки вищевказаним договором це не передбачено.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень щодо вищевказаного позову, що є обов’язком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 (в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) - відхилити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (в особі філії „Южне головне регіональне управління публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”) про зобов’язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів та розірвання договору - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_3

ОСОБА_2