Справа № 502/478/17

ПОСТАНОВА

06 квітня 2017 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Тюмін О.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фізична особа-підприємець, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2017 року під час перевірки головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_2 встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено законодавство про працю, оплату праці за період з 01.01.2016 року по 01.02.2017 року, а саме:

- у підприємця є повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_3 на посаду продавця-консультанта з 03.01.2017 року (наказ від 03.01.2017 року №1), але повідомлення направлено до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області відносно ОСОБА_3 в день прийняття на роботу 03.01.2017 року, що підтверджено квитанцією про отримання податковою інспекцією від 03.01.2017 року, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України

- підприємцем не забезпечений достовірний облік виконуваної працівниками роботи, а саме: перевіркою табелів обліку використання робочого часу за період з січня 2016 року по 31.12.2016 року в табелях не відображені фактично відпрацьовані години. Працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працюють 7 днів на тиждень, в табелях обліку використання робочого часу відображають 5 робочих днів субота та неділя вихідний день, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»;

- у підприємця має місце порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону України «Про відпустки» щодо виплати заробітної плати за весь час щорічної відпустки не пізніше як за три дні до її початку. Так, наказом від 04.05.2016 року №3 продавцю-консультанту ОСОБА_6 надано щорічну відпустку 04.05.2016 року, проте виплату за весь час відпустки здійснено від 28.05.2016 року, що підтверджується відомістю на виплату грошей від 28.05.2016 року № 11, чим порушено вимоги ч. 4 ст. 115 КЗпП України, ст. 21 Закону України «Про відпустки».

Тим самим, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 та його провина повністю доказана та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом серії 15-18-010/0087 від 23.02.2017 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 41 ч.1 КУпАП;

- актом перевірки 15-18-010/0159 за період 20.02.2017 року – 22.02.2017 року;

- повідомленням про прийняття працівника на роботу та квитанцією;

- наказом № 3 від 04.05.2016 року про надання щорічної відпустки;

- платіжною відомістю про видачу авансу заробітної плати за травень 2016 року;

- табелем робочого часу за жовтень 2016 року, січень 2017 року.

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає вину ОСОБА_1 повністю доведеною, кваліфікацію його дій за ст. 41 ч.1 КУпАП – порушення вимог законодавства про працю - вірною.

Обставин що пом’якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не виявлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП – адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий сбір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Беручі до уваги ступень суспільної небезпеки правопорушення, ставлення правопорушниці до скоєного, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий сбір у розмірі 320,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.

Суддя Кілійського районного суду

ОСОБА_7