ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2017 р.

справа № 916/151/17

За позовом: публічного акціонерного товариства «Одесагаз», м. Одеса

до відповідача: комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго», м. Южне Одеської області

про стягнення 534 398,12 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Бобошко А.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 03.01.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.02.2017.

Суть спору: позивач по справі - публічне акціонерне товариство «Одесагаз» (ПАТ "Одесагаз", оператор ГРМ) звернулось до господарського суду Одеської області з вимогами до відповідача - комунального підприємства «Южтеплокомуненерго» (КП "Южтеплокомуненерго", споживач) про стягнення 534398,12 грн., з яких основного боргу 524 580,69 грн., 3 % річних 950,09 грн., пені 8 867,34 грн. за договором розподілу природного газу № 008060.

У відзиві на позов відповідач по справі проти позову заперечував у повному обсязі.

Під час розгляду справи в суді відповідачем було сплачено заявлену до стягнення суму основної заборгованості.

03.04.2017 через канцелярію суду відповідачем надано клопотання (вх. № 2-1842/17) про застосування судом п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України і зменшення розміру заявленої до стягення пені до 1,00 грн.

04.04.2017 позивач по справі надав заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 2-1880/17), в якій зазначив про оплату станом на 15.02.2017 суми основного боргу, у зв'язку з чим здійснив перерахування решти заявлених вимог станом на 15.02.2017 та просив стягнути з відповідача 1649,51 грн. трьох відсотків річних та 15395,52 грн. пені.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 15.12.2015 комунальне підприємство теплових мереж “Южтеплокомуненерго” (споживач, відповідач), ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2498 (далі - договір), на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ - ПАТ "Одесагаз" - в мережі Інтернет за адресою: www.odgaz.odessa.ua та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності «Одеські Вісті» №109 від 19.12.2015р., приєдналось до умов договору; адреса об’єкта - Одеська обл., м. Южне, Старомиколаївське шосе, буд. 8; номер договору 008060.

Згідно з п.п. 1.1, 1.3 Типового договору цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за цим договором оператор ГРМ зобов’язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов’язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

У відповідності до п.5.1 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об’єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п.п. 5.2, 5.3 договору визначення об’єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об’єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об’єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об’ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті оператора ГРМ споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об’ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

Відповідно до п.5.6 договору після визначення загального об’єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об’єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об’єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов’язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об’єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості її використання суб’єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов’язується довести інформацію про загальний об’єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об’єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов’язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об’єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов’язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Пунктами 6.3, 6.4 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ. Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

У відповідності до п.6.6 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з п. 7.4 договору споживач зобов’язується, зокрема, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу:

- від 30.11.2016р.: об’єм природного газу - 1134198 куб.м.;

- від 31.12.2016р.: об’єм природного газу - 1499677 куб.м.

У зв’язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов’язань відповідно до заявки-приєднання до умов договору розподілу природного газу №008060 від 15.12.2015р. відповідачем, комунальним підприємством «Южтеплокомуненерго», позивач, публічне акціонерне товариство «Одесагаз», був змушений звернутись з позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на положення ст.ст. 523, 625, 530, 611, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи надану заяву, суд вважає, що відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення основного боргу 524 580,69 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором №008060 від 15.12.2015р. в частині своєчасної оплати послуг з розподілу природного газу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане дає підстави задовольнити вимоги про стягенння з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 1649,51 грн., які є обгрунтованими і доведеними.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.8.2 договору №№008060 від 15.12.2015р.

Водночас відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з’ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов’язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб’єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

На підставі аналізу поданих доказів, приймаючи до уваги повне погашення відповідачем суми основного боргу та причини неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань (в т.ч., що основним споживачем послуг з централізованого опалення, що надаються відповідачем, є населення, з урахуванням наявної в матеріалах справи довідки про стан розрахунків споживачів за надані послуги з теплопостачання КП ТМ "Южтеплокомуненерго", і оскільки необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення розміру нарахованої пені на 50% до 7697,76 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ “Одесагаз” підлягають частковому задоволенню.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства “ОДЕСАГАЗ” задовольнити частково.

2. В частині стягнення основного боргу провадження припинити.

3. Стягнути з комунального підприємства “Южтеплокомуненерго” (65481, Одеська обл., м. Южне, Старомиколаївське шоссе, буд. 8, ЄДРПОУ 26134519) на користь публічного акціонерного товариства “ОДЕСАГАЗ” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 03351208) 1 649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн. 51 коп. 3% річних, 7 697 (сім тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 76 коп. пені та 7 868 (сім тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень) грн. 71 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10 квітня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко