ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року

Справа № 922/2039/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:

Студенця В.І., Бондар С.В., Селіваненка В.П.

за участю представників

позивача: Прокопченко С.В., відповідачів: не з'явився, третьої особи: не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

на постанову від

Харківського апеляційного господарського суду 14.12.2016

у справі

№ 922/2039/16

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект"

до

Колективного підприємства "Обласний спортивний комплекс"Металіст" Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Харківська обласна рада

про

визнання недійсним правочину,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" (далі - ТОВ "Інститут Харківпроект") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Колективного підприємства "Обласний спортивний комплекс"Металіст" (далі - КП "Обласний спортивний комплекс"Металіст") та Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин" (далі - ОКП "Бюро майнових відносин") про визнання недійсною додаткову угоду №1 від 25.06.2013 до договору №16186 від 27.11.2008.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.06.2016 порушено провадження у справі №922/2039/16 за позовом ТОВ "Інститут Харківпроект") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до КП "Обласний спортивний комплекс"Металіст" та ОКП "Бюро майнових відносин" про визнання недійсною додаткову угоду №1 від 25.06.2013 до договору №16186 від 27.11.2008.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Шарко Л.В.) від 01.09.2016 позов задоволено, визнано недійсною додаткову угоду №1 від 25.06.2013 до договору №16186 від 27.11.2008 на роботи з авторського нагляду під час реконструкції архітектури - інженерних мереж (улаштування централізованого теплопостачання) стадіону "Металіст".

Рішення обгрунтоване тим, що договір №16186 від 27.11.2008 на роботи з авторського нагляду був укладений на виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року та Цільової програми підготовки та проведення в Харківській області матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. Спірна додаткова угода укладена із порушенням бюджетного законодавства, а саме ОКП "Бюро майнових відносин" не мало відповідного обсягу дієздатності на укладення такої угоди, а тому така угода в силу ч.1 та ч.2 ст. 203 ЦК України є недійсною.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Білецька А.М. - головуючий суддя, судді Істоміна О.А., Пушай В.І.) від 14.12.2016 рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2016 скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що оскаржувана додаткова угода була підписна сторонами після закінчення фінансування та виключення розпорядників бюджетних коштів з Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; договором №16186 від 27.11.2008 не передбачено особисте виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати робіт та не містить заборону на покладення виконання обов'язку боржника іншою особою; спірною додатковою угодою, якою здійснено заміну боржника у зобов'язанні, не було порушено права та інтереси позивача, оскільки даною угодою відбулась лише заміна замовника робіт, а не його зобов'язань перед учасником. Суд зазначив, що спірний правочин не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам осіб і відповідає вимогам встановлених ст. 203 ЦК України.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, ТОВ "Інститут Харківпроект" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2016 з даної справи залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам ст. 203, 215 ЦК України..

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2017.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 27.03.2017 №08.03-04/1169 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 922/2039/16 у зв'язку з відпусткою судді Грека Б.М.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів для розгляду справи №922/2039/16 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Студенець В.І., судді Бондар С.В., Селіваненко В.П.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.11.2008 між ТОВ "Інститут Харківпроект" (генеральний проектувальник) та КП "ОСК "Металіст" (замовник) було укладено договір № 16186 на роботи з авторського нагляду під час реконструкції об'єкту архітектури - зовнішнього та внутрішнього електропостачання (перекладка електричних мереж зони будівництва) стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65, відповідно до умов якого генеральний проектувальник зобов'язується відповідно до умов цього договору здійснювати авторський нагляд під час реконструкції об'єкту архітектури - зовнішнього та внутрішнього електропостачання (перекладка електричних мереж зони будівництва) стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65).

Вказаний договір було укладено на виконання цільових програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Харківською обласною радою 20.06.2013 було прийнято рішення №760-VI "Про реорганізацію КП "ОСК "Металіст" шляхом виділення Відокремленого структурного підрозділу з забезпечення взаєморозрахунків iз доходів та видатків КП "ОСК Металіст" та приєднання його до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин". Відповідно до вказаного рішення Харківська обласна рада вирішила реорганізувати КП "ОСК "Металіст" шляхом виділення відокремленого структурного підрозділу з забезпечення взаєморозрахунків iз доходів та видатків КП "ОСК "Металіст" та приєднання відокремленого структурного підрозділу з забезпечення взаєморозрахунків iз доходів та видатків КП "ОСК "Металіст" до Обласного комунального підприємства "Бюро майнових відносин".

ТОВ "Інститут "Харківпроект" (генеральний проектувальник), КП "ОСК "Металіст" (замовник) та ОКП "Бюро майнових відносин" (замовник-2) 25.06.2013 уклали додаткову угоду №1 до договору від 27.11.2008 на роботи з авторського нагляду під час реконструкції об'єкту архітектури - зовнішнього та внутрішнього електропостачання (перекладка електричних мереж із зони будівництва) стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65, відповідно до умов якого сторони домовились замінити одну із сторін договору, а саме: передати ОКП "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради права та обов'язки КП "ОСК "Металіст" за договором в частині розрахунків за виконані роботи.

ТОВ "Інститут "Харківпроект" посилаючись на те, що додаткова угода не відповідає вимогам ЦК України, БК України та законодавства з питань виконання державних та місцевих цільових програм, оскільки ОКП "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради не було визначено одержувачем бюджетних коштів та не отримало відповідного статусу, не була наділена спеціальною правосуб'єктністю, а відповідно і не могла бути учасником будь-яких правовідносин, зокрема щодо заміни боржника у зобов'язанні відповідно до договору № 16186 і посилаючись також на те, що додаткова угода не була спрямована на настання правових наслідків звернулось до суду з позовом про визнання додаткової угоди №1 до договору від 27.11.2008 недійсною на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 зазначено, що правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Предметом спірної додаткової угоди є зміна суб'єктного складу у зобов'язанні, а саме заміна особи замовника в договорі №16186 від 27.11.2008 на виконання робіт з авторського нагляду з КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" на ОКП "Бюро майнових відносин" Харківської обласної ради.

Відповідно до ст.ст. 510, 520 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор; боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Заміна осіб у зобов'язанні, відповідно до загальних положень цивільного законодавства, пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки у повному обсязі переходять до суб'єктів, які їх замінюють. Однак, заміна осіб у зобов'язанні неможлива, коли є встановлена законом заборона, зокрема, якщо зобов'язання нерозривно пов'язане з особою кредитора. Заміні боржника може перешкоджати встановлення законом обмежень змісту спеціальної правоздатності учасників зобов'язань. Відступлення права не може вести до зміни змісту зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір № 16186 на роботи з авторського нагляду під час реконструкції об'єкту архітектури - зовнішнього та внутрішнього електропостачання (перекладка електричних мереж зони будівництва) стадіону "Металіст" в м. Харкові по вул. Плеханівській, 65 був укладений між КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст" та ТОВ "Інститут Харківпроект" на виконання цільових програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державні цільові програми" державна цільова програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Державна цільова програма виконується шляхом здійснення її заходів і завдань органами державної влади, а також виконавцями, передбаченими цією програмою. Виконавцями державної цільової програми можуть бути підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що визначаються державним замовником для виконання заходів і завдань програми на конкурсних засадах. Розроблення та виконання державної цільової програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, передбачених законом (ст.ст. 11, 15 Закону України "Про державні цільові програми").

Згідно з п. 3 Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджених наказом Міністерства економіки України №367 від 04 грудня 2006 року, регіональна цільова програма (далі - програма) це сукупність взаємопов'язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання найактуальніших проблем розвитку регіону або окремих галузей економіки чи соціально - культурної сфери регіону, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя на відповідний рік.

Відповідно до Методичних рекомендацій регіональні цільові програми готуються відповідно до основних принципів розроблення державних цільових програм, зазначених у Законі України "Про державні цільові програми".

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій; головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Згідно з п. 49 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України програмно-цільовий метод у бюджетному процесі - метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Статтею 20 Бюджетного кодексу України передбачено, що у бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів. Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п'ятої статті 22 цього Кодексу.

Порядок використання бюджетних коштів має містити, зокрема, цілі та напрями використання бюджетних коштів; відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми; завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання; у разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п. 9, 34 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ №228 від 28 лютого 2002 року, одержувач бюджетних коштів використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі відповідного розпорядника бюджетних коштів. У разі отримання бюджетних коштів одержувачем платежі здійснюються з рахунка, відкритого в установленому порядку в органах Казначейства.

Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

Наведеними нормами чинного законодавства передбачено, що одержувач коштів уповноважується розпорядником коштів на виконання бюджетної програми та використовує бюджетні кошти відповідно до затвердженого керівником плану використання коштів, відповідно до бюджетних асигнувань наданих головним розпорядником.

Приписи бюджетного законодавства, законодавства із закупівлі робіт за державні кошти й фінансування державних та місцевих цільових програм, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, є публічно-правовими й не можуть бути змінені сторонами цивільних (договірних) правовідносин, заснованих на вільному волевиявленні, юридичній рівності та майновій самостійності їх учасників.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, роботи з проведення авторського нагляду за будівництвом об'єкту "Реконструкція спортивного комплексу комунального підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" у м. Харкові по вул. Плеханівській, 65", що виконувались ТОВ "Інститут Харківпроект", як генеральним проектувальником у 2008 році за договором № 16186, включені до кошторисної вартості реконструкції, яка в свою чергу здійснювалась на виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу затвердженої, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №107 від 22.02.2008 та Цільової Програми підготовки та проведення в Харківській області матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, затвердженої рішенням обласної ради від 28.02.2008 р. № 595-У.

Відповідно Цільової Програми підготовки та проведення в Харківській області матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу, а саме додатку "Завдання та заходи" в розділі таблиці "Реконструкція стадіону "Металіст" для проведення матчів чемпіонату" фінансування реконструкції стадіону Металіст передбачалось виключно в рамках державного та обласного бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що замовником робіт, в тому числі робіт з авторського нагляду, одержувачем бюджетних коштів на виконання відповідних робіт з реконструкції спортивного комплексу та учасником правовідносин з реалізації державної та міської цільових програм підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу було визначено саме КП "Обласний спортивний комплекс Металіст".

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду, що виконання обов'язку КП "Обласний спортивний комплекс Металіст" (замовника) з перерахування коштів за виконані та прийняті роботи (фінансування робіт) підпорядковувалося публічно-правовим приписам нормативних актів щодо функцій замовника робіт, виконання обов'язків одержувача бюджетних коштів та учасника правовідносин з реалізації державної та місцевої програм, і без прийняття в публічно-правовому порядку відповідних рішень, заміна суб'єкта в спірних правовідносинах, є неможливою.

Місцевим господарським судом встановлено, що будь-яких рішень відносно заміни учасника бюджетних правовідносин, а саме, що одержувачем бюджетних коштів замість КП "ОСК Металіст" є ОКП "Бюро майнових відносин" Харківської міської ради, а також рішень про включення ОКП "Бюро майнових відносин" до Плану використання бюджетних коштів з визначенням напрямку їх використання на фінансування та прийняття робіт за договором №16186 не приймалось.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду, що за спірною додатковою угодою №1 заміна боржника у зобов'язанні відповідно до договору №16186 від 27.11.2008 була неможливою, оскільки відповідач-2 не був наділений спеціальною правосуб'єктністю, не був визначений одержувачем бюджетних коштів на виконання проектних програм під час реконструкції спортивного комплексу КП "Обласний спортивний комплекс "Металіст", не був учасником бюджетних правовідносин і не отримав відповідного статусу у визначеному законом порядку, а відповідно переведення прав та обов'язків в частині розрахунків за договором №16186 за спірною додатковою угодою № 1 на ОКП "Бюро майнових відносин" суперечить чинному законодавству, що є наслідком визнання спірної додаткової угоди №1 недійсною на підставі ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111^{10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.}

^{Таким чином, оскільки судом апеляційної не правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України, ст.ст. 1, 20, 48, 70 Бюджетного кодексу України, Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню без змін.}

^{Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 922/2039/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2016 у справі № 922/2039/16 залишити без змін.

Стягнути з Колективного підприємства "Обласний спортивний комплекс "Металіст" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Харківпроект" 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді : Бондар С.В.

Селіваненко В.П.