АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 541/459/17 Номер провадження 22-ц/786/1076/17
Головуючийу 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 року
м. Полтава
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого Пікуля В.П,.
суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.,
при секретарі Лимар О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 про стягнення заборгованості із виплати винагороди,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії (далі – ДП ДАК) «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 про стягнення заборгованості із виплати винагороди.
У позові ОСОБА_2 посилався на те, що 07 серпня 2016 року між ним та відповідачем було укладено договір № 07/08ц про залучення споживачів послуг підприємства. Відповідно до п.п. 1.1, 2.2. цього договору ОСОБА_2 зобов’язувався виконати роботи по залученню споживачів послуг підприємства з об’ємом не менше як 2000 тон, а ДП ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, в свою чергу, мало сплачувати йому винагороду у розмірі 50 грн. з кожної залученої тонни зерна. Станом на лютий 2017 року утворилася заборгованість по виплаті винагороди за період з 07 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 117350 грн. 00 коп.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із виплати винагороди у сумі 117350 грн. 00 коп.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 про стягнення заборгованості із виплати винагороди.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, як таку, що постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст. 307 ч.2 п.1 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Згідно ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом про стягнення заборгованості із виплати винагороди, у якому просив стягнути із відповідача на його користь винагороду в сумі 117 350 грн.
Із змісту позовної заяви вбачається, що свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та ДП ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 було укладено договір про залучення споживачів послуг підприємства. Станом на лютий 2017 року підприємство має перед ним борг за виконану роботу в сумі 117 350 грн.
Через те, що винагорода за цивільно-правовою угодою оподатковується так само, як і заробітна плата, вважає, що виплата вищевказаної винагороди прирівнюється до поняття заробітна плата.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви та надані суду матеріали колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що спір стосується виплати заробітної плати, а тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства не ставлять під сумнів правильність рішення суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Разом з тим, згідно ст. 626 ЦК України, цивільно-правовий договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Слід звернути увагу, що мета укладання трудового договору — організація процесу праці. Відповідно, предметом є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.
В той же час, за цивільно-правовим договором процес організації праці залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Тобто, заробітна плата та оплата за цивільно-правовим договором не являються тотожними поняттями тому, що заробітна плата це винагорода, яка виплачується саме за трудовим договором. Як вбачається із матеріалів позовної заяви між позивачем і ДП ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 був укладений цивільно-правовий договір, що не заперечує сам позивач.
Відтак, винагорода, яку просить стягнути ОСОБА_2, не являється заробітною платою.
За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги на спростовуються висновок суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, ч.1 п.1 ст. 312, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
УхвалуМиргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді: С.Б. Бутенко
ОСОБА_3
