ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.2017

Справа № 904/1569/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ТАВРІДА ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій

Головуючий колегії Ярошенко В.І.

Суддя Новікова Р.Г.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники :

від позивача: Грибенко А.Л. - директор

від відповідача: Данильченко О.О. - представник за дов. № 4963-К-Н-О від 13.09.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ТАВРІДА ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати умови п. 2.1.3 договору № 426753 від 03.03.2003 шляхом перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» наступним чином:

- основний борг у сумі 13929770, 32 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № 26007054806616 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775. код банку 14360570;

- основний борг у сумі 2136546, 20 доларів США шляхом перерахування на поточний рахунок № 26009054811847 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775. код банку 14360570;

- основний борг у сумі 5256, 50 євро шляхом перерахування на поточний рахунок № 26001054814723 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570.

Стягнути штрафні санкції у вигляді пені за договором у розмірі 13929, 77 грн.,2119, 44 доларів США;

Стягнути штрафні санкції у вигляді пені за законом у розмірі 1277722, 48 грн., 59217, 78 доларів США, 187, 51 євро;

Стягнути три відсотки річних у розмірі 212953, 75 грн., 25640, 44 доларів США, 80, 36 євро;

Стягнути індекс інфляції на основну суму боргу в розмірі інфляційного збільшення у розмірі 1643225, 35 грн., 152459, 63 доларів США, 620, 08 євро.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 10.02.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 у справі № 904/1569/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного суду скасовано. Справу № 904/1569/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами розподілу автоматизованого системного документообігу суду у відповідності до вимог ст. 2¹ Господарського процесуального кодексу України справа № 904/1569/15 передана на розгляд судді Панна С.П.

Ухвалою суду від 23.06.2016 справу № 904/1569/15 прийнято до провадження суддею Панною С.П. та призначено її розгляд на 12.07.2016.

29.06.2016 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про забезпечення фіксування судового процесу з розгляду даної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В наступних судових засіданнях, на підставі вищезазначеного клопотання відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/1569/15 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи «Документообіг господарських судів». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1011106МВ39104.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, вказавши, що посилання позивача на невиконання банком умов договору на розрахунково-касове обслуговування та договорів про розміщення коштів на строкових депозитах не підтверджені жодними доказами, а саме позивачем не надано до суду доказів перерахування грошових коштів з його рахунків на інші, а тому не доведено порушення права позивача розпоряджатись його грошовими коштами.

11.07.2016 від позивача до суду надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому він просить суд накласти арешт на грошові суми, що належить відповідачу у розмірі ціни позову.

11.07.2016 позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить суд зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» виконати умови договору № 426753 від 03.03.2003 та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти: у сумі 13929770. 32 грн., 2136546, 20 доларів США, 5256, 50 євро. Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафні санкції у вигляді пені за договором у розмірі 14940, 69 грн., 2119, 44 доларів США. Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» штрафні санкції у вигляді пені за законом у розмірі 2397398, 69 грн., 125878, 78 доларів США, 351, 83 євро. Стягнути з ПАТ «КБ «ПриватБанк» 3% річних у сумі 399566, 45 грн., 54438, 50 доларів США, 150, 78 євро. Стягнути з ПАТ «КБ «ПриватБанк» індекс інфляції на основну суму боргу в розмірі інфляційного збільшення у розмірі 4740470, 11 грн. Стягнути проценти за доларовими депозитами у розмірі 622245, 54 доларів США.

11.07.2016 позивач подав до суду пояснення, з урахуванням постанови ВГСУ від 08.06.2016, в яких зазначив, що відповідач мав право переводити грошві кошти позивача з його рахунків на недіючі рахунки тільки на підставі розпоряджень позивача, з якими останній не звертався до банку.

11.07.2016 позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд вийти за межі позовних вимог, для захисту прав позивача, на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

12.07.2016 представник подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, до 08.09.2016.

Ухвалою суду від 12.07.2016 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 23.08.2016.

15.07.2016 від відповідача надійшов відзив на клопотання про забезпечення позову, в якому він заперечив проти задоволення вищевказаного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами.

22.08.2016 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що відповідачем неправомірно, без відома позивача було списано грошові кошти з його депозитних рахунків та перенесені на балансові рахунки 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками». А також, відповідачем неправомірно проігноровані неодноразові звернення позивача із вимогами перерахувати належні йому грошові кошти на інші рахунки позивача.

22.08.2016 позивач подав до суду клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договору № 426753 від 03.03.2003 шляхом списання грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство «Тавріда електрик Україна» № 29037426753001, № 29032426753051, № 29036426753002, № 29037426753023, № 29035000245700, № 29034000863172, № 29034000020863, №29033001526271, № 29036000602502, № 29034000281561, № 29035000317100, №29039000305066 в ПАТ "КБ "ПриватБанк" МФО 305299 на рахунки ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» таким чином:

- суму основного боргу в розмірі 13 929 770,32 грн. на поточний (розрахунковий) рахунок № 26007054806616 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

- суму основного боргу в розмірі 2 136 546,20 доларів США на поточний (розрахунковий) рахунок № 26009054811847 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

- суму основного боргу в розмірі 5 256,50 євро на поточний (розрахунковий) рахунок № 26001054814723 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570.

Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" штрафні санкції у вигляді пені за договором у розмірі 14940, 69 грн., 2119, 44 доларів США. Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" штрафні санкції у вигляді пені за законом у розмірі 10601088, 65 грн.; 381616, 03 доларів США; 854, 28 євро. Стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 3% річних у розмірі 935 390,18 грн.; 136622, 36 доларів США; 352, 98 євро. Стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" індекс інфляції на основну суму боргу в розмірі інфляційного збільшення у розмірі 9611584, 34 грн. Стягнути проценти за доларовими депозитами у розмірі 444772, 87 дол. США.

23.08.2016 позивач подав до суду заяву, якою просив залишити заяву про забезпечення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 23.08.2016 розгляд справи було відкладено на 26.08.2016.

26.08.2016 відповідач подав заяву про відвід складу суду від розгляду справи № 904/1569/15 та клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

У судовому засіданні 26.08.2016 оголошено перерву до 30.08.2016.

30.08.2016 відповідач подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти проведення судового засідання, призначеного на 30.08.2016, без здійснення аудіо фіксування.

Ухвалою суду від 30.08.2016 у задоволенні клопотання відповідача про відвід складу суду від розгляду справи № 904/1569/15 відмовлено. Задоволено клопотання судді Панни С.П. про самовідвід від розгляду справи № 904/1569/15.

Розпорядженням керівника апарату № 666 від 01.09.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з задоволенням заяви Панни С.П. про самовідвід, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи № 904/1569/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2016, справу № 904/1569/15 передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2016 справу № 904/1569/15 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2016.

В судовому засіданні 22.09.2016 оголошено перерву до 12.10.2016. Після перрви розгляд справи продовжено.

Судове засідання 12.10.2016 не відбулось, у зв'язку з надходженням інформації про замінування будівлі Господарського суду Дніпропетровської області (акт № 2 від 12.10.2016, т.5 арк.с 23).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 розгляд справи відкладений на 18.10.2016.

18.10.2016 у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.11.2016. Після перерви розгляд справи продовжено.

Розпорядженням керівника апарату від 02.11.2016 № 898 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. на лікарняному, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи № 904/1569/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2016, справу № 904/1569/15 передано на розгляд судді Ярошенко В.І.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2016 прийнято справу № 904/1569/15 до провадження суддею Ярошенко В.І. Справу призначено до розгляду в засіданні на 21.11.2016.

В судових засіданнях, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювався запис судової справи № 904/1569/15 за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи Документообіг господарських судів. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1008176RB10861.

В судовому засіданні 21.11.2016, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.12.2016 та зобов'язано відповідача до наступного засідання надати докази фактичного знаходження коштів позивача або надати письмові пояснення з даного приводу. Після перерв розгляд справи було продовжено.

У судовому засіданні 05.12.2016 було оголошено перерву до 20.12.2016 та зобов'язано позивача надати до суду оригінали договорів та докази внесення грошових коштів на депозитні рахунки.

05.12.2016 представники сторін, відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, надали клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

14.12.2016 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати від позивача документи на підтвердження наявності грошових коштів у розмірі 13929770, 32 грн., 2136546, 20 доларів США, 5256, 50 євро та внесення їх на депозитні рахунки у відповідності до норм діючого законодавства.

19.12.2016 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.12.2016 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 20.12.2016 оголошено перерву до 17.01.2017.

17.01.2017 від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких він зазначив, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту укладання депозитних договорів та внесення грошових коштів на депозитні рахунки.

Ухвалою суду від 17.01.2017 призначено колегіальний розгляд справи № 904/1569/15.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.01.2017 № 30, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/1569/16 щодо визначення складу колегії.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.01.2017, було визначено наступний склад колегії по розгляду справи № 904/1569/16: головуючий колегії - Ярошенко В.І., суддя Ліпинський О.В., суддя Новікова Р.Г.

Ухвалою суду від 18.01.2017 справу № 904/1569/16 прийнято до розгляду колегіально у складі трьох суддів: головуючий колегії - Ярошенко В.І., суддя Ліпинський О.В., суддя Новікова Р.Г.

07.02.2017 відповідач надв пояснення, в яких зазначив, що розмір процентної ставки за вкладами на вимогу з 05.01.2004 становить 1 % річних, відповідно до наказу № 07 від 05.01.2004.

У судовому засіданні 07.02.2017, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено переву до 20.02.2017. Після перерви розгляд справи продовжено.

14.02.2017 від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог № 0008пр від 13.02.2017, в яких він просив суд:

- зобов'язати відповідача виконати умови договору № 426753 від 03.03.2003 шляхом списання грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство «Тавріда електрик Україна» № 29037426753001, № 29032426753051, № 29036426753002, № 29037426753023, № 29035000245700, № 29034000863172, № 29034000020863, №29033001526271, № 29036000602502, № 29034000281561, № 29035000317100, №29039000305066 в ПАТ "КБ "ПриватБанк" МФО 305299 на рахунки ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» таким чином:

1) суму основного боргу в розмірі 13929770, 32 грн. на поточний (розрахунковий) рахунок № 26007054806616 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

2) суму основного боргу в розмірі 2117827, 45 доларів США на поточний (розрахунковий) рахунок № 26009054811847 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

3) суму основного боргу в розмірі 5256, 50 євро на поточний (розрахунковий) рахунок № 26001054814723 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

- стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" штрафні санкції у вигляді пені за договором у розмірі 14940, 69 грн, 2119, 44 доларів США ,

- стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" штрафні санкції у вигляді пені за законом у розмірі 10601088,65 грн; 381 616,03 доларів США; 854, 28 євро.

- стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 3% річних у розмірі 935390, 18 грн.

- стягнути з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" індекс інфляції на основну суму боргу в розмірі інфляційного збільшення у розмірі 9611584, 34 грн.;

- стягнути проценти за доларовими депозитами у розмірі 444772, 87 дол. США.

Відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Щодо поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, то судом враховано п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, де зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, розцінюється судом як заява про зменшення розміру позовних вимог та, оскільки дана заява не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

17.01.2017 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.02.2017 розгляд справи відкладено на 13.03.2017.

10.03.2017 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа від 17.02.2017, відповідно до якого позивачем було направлено на виконання на адресу ПАТ «КБ «ПриватБанк» платіжні доручення: п/д № 3 від 17.02.2017, п/д № 11 від 17.02.2017, п/д № 12 від 17.02.2017, п/д № 4 від 17.02.2017, п/д №1 від 17.02.2017, п/д № 9 від 17.02.2017, п/д № 7 від 17.02.2017, п/д № 5 від 17.02.2017, п/д№ 10 від 17.02.2017, п/д № 6 від 17.02.2017, п/д № 8 від 17.02.2017, п/д № 2 від 17.02.2017, п/д № 16 від 17.02.2017, п/д № 13 від 17.02.2017, п/д № 15 від 17.02.2017, п/д № 17 від 17.02.2017, п/д № 18 від 17.02.2017, п/д № 14 від 17.02.2017, п/д № 19 від 17.02.2017 та п/д № 20 від 17.02.2017.

13.03.2017 від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 13.03.2017 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та у судовому засіданні 13.03.2017 було оголошено перерву до 03.04.2017.

27.03.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо підтверджуючих документів, законності списання відповідачем грошових коштів з рахунків позивача, рахунків, на яких перебувають грошові кошти позивача, платіжних доручень та зарахування відповідачем коштів позивача на «недіючи рахунки 2903».

У судовому засіданні 03.04.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Тавріда Електрик Україна" (далі - позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - відповідач, банк) в особі Севастопольської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяла на підставі положення про філію та довіреності №11302 від 26.11.2000, було укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 із відповідними додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5 до нього (арк. с. 88-96 том 1), а також додаткова угода до цього договору № 426753 від 22.02.2007 (арк. с. 96 на звороті том 1). Оригінал даного договору було оглянуто судом у судовому заіданні.

Відповідно до п. 1.1 умов договору № 426753 від 03.03.2003, на здійснення розрахунково-касового обслуговування банк відкриває клієнту поточні рахунки у національній та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів НБУ.

Банк взяв на себе, у тому числі, зобов'язання виконувати доручення позивача, що міститься в розрахунковому документі в обумовлені строки (п. 2.1.3 договору); забезпечити схоронність коштів позивача (п. 2.1.12 договору).

У пункті 2.1.1 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003 сторони дійшли згоди, що у подальшому поточні рахунки позивачу відкриваються на підставі його письмової заяви та інших документів, передбачених нормативними актами НБУ і обслуговуються відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.1.3 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, банк зобов'язався виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі у строки: - в день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; - не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після операційного часу.

Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених договором послуг. Для здійснення розрахунків Клієнтом обираються наступні платіжні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, розрахунковий чек, акредитив, вексель, банківська платіжна картка (п. 3.1.1 договору).

На підставі цього договору, позивачу 03.03.2003 були відкриті в Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" такі банківські рахунки:

- поточний №26003426753001 у гривні,

- валютний №26002426753002 у доларах США,

- валютний №26003426753023 в євро,

- картковий №26053426753051 в гривні.

13.06.2013 між сторонами укладено договір № 197790 про розміщення коштів на строковому депозиті «Депозитна лінія» та додаткову угоду № 1 від 13.06.2013 (арк. с.107-110 том 1). Оригінали даних документів було оглянуто судом у судовому засіданні.

Відповідно до п.1.1 договору № 197790 від 13.06.2013, з урахуванням додаткової угоди до нього № 1 від 13.06.2013, його предметом є внесення клієнтом і прийняття банком тимчасово вільних коштів (далі - вклад) у сумі 700000 доларів США на депозитний рахунок на строк до 14.06.2014, із зобов'язаннями виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Для розміщення грошових коштів за договором № 197790 від 13.06.2013, банком був відкритий для клієнта рахунок № 26153000245700.

13.06.2013 між сторонами укладено договір № 197792 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія" та додаткову угоду № 1 від13.06.2013 (арк. с. 113-115 том1). Оригінали даних документів було оглянуто судом у судовому засіданні.

Відповідно до п.1.1 договору № 197792 від 13.06.2013, з урахуванням додаткової угоди до нього від 13.06.2013, його предметом є внесення клієнтом і прийняття банком тимчасово вільних коштів (далі - вклад) у сумі 800000 доларів США на депозитний рахунок на строк до 14.06.2014, із зобов'язаннями виплачувати клієнту суму вкладу та проценти з розрахунку процентної ставки в розмірі 5% річних на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Для розміщення грошових коштів за договором № 197792 від 13.06.2013, банком був відкритий для клієнта рахунок № 26152000020863.

02.09.2013 між сторонами укладено договір № 209943 про розміщення коштів на строковому депозиті "Депозитна лінія" та додаткову угоду № 1 від 02.09.2013 (арк. с.116-119 том 1). Оригінали даних документів було оглянуто судом у судовому засіданні.

Відповідно до п.1.1 договору № 209943 від 02.09.2013, з урахуванням додаткової угоди до нього № 1 від 02.09.2013, його предметом є внесення Клієнтом і прийняття банком тимчасово вільних коштів (далі - вклад) у сумі 525000 доларів США на депозитний рахунок на строк до 08.09.2014, із зобов'язаннями виплачувати клієнту суму вкладу та проценти з розрахунку процентної ставки в розмірі 5% річних на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Для розміщення грошових коштів за договором № 209943 від 02.09.2013, банком був відкритий для клієнта рахунок № 26154000602502.

01.07.2013 між сторонами укладено договір № 200573 про розміщення коштів на поточному депозиті та додаткову угоду № 1 від 01.07.2013 (арк. с. 120-122 том 1). Оригінали даних документів було оглянуто судом у судовому засіданні.

Відповідно до п.1.1 договору № 200573 від 01.07.2013, з урахуванням додаткової угоди до нього № 1 від 01.07.2013, його предметом є внесення клієнтом і прийняття банком тимчасово вільних коштів (далі - вклад) у сумі 100 грн. на депозитний рахунок на строк до 02.07.2014, із зобов'язаннями виплачувати клієнту суму вкладу та проценти, виходячи з процентної ставки 5% складних річних, згідно з затвердженою в банку методикою, на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Для розміщення грошових коштів за договором № 200573 від 01.07.2013, банком був відкритий для клієнта рахунок № 26001000317100.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивачем було розміщено тимчасово вільні грошові кошти на депозитних рахунках, а саме:

- згідно платіжного доручення від 13.06.2013 № 843 внесено 700000 доларів США на рахунок 26153000245700 за договором № 197790 від 13.06.2013;

- згідно платіжного доручення від 13.06.2013 № 844 внесено 800000 доларів США на рахунок 26152000020863 за договором № 197792 від 13.06.2013;

- згідно платіжного доручення від 02.09.2013 № 2261 внесено 525000 доларів США на рахунок 26154000602502 за договором № 209943 від 02.09.2013;

- згідно платіжного доручення від 01.07.2013 № 1126 внесено100 грн. на рахунок 26001000317100 за договором № 200573 від 01.07.2013(арк. с. 111-124 том 5).

Також, розміщення вищевказаних грошових сум на депозитних рахунках підтверджується копіями банківських виписок по особових рахунках позивача (арк.. с. 115-127 том 5).

Умовами пунктів 2.1.4, 4.1, 4.1.3 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753, передбачена можливість клієнта здійснювати платежі зі своїх рахунків у банку, а також отримувати інші послуги, за допомогою програмного продукту «Клієнт-Банк» або в електронному вигляді за допомогою його інтернет-версії «Приват-24».

Отже, господарський суд вважає вищевказані платіжні доручення та банківські виписки сформовані за допомогою інтернет-програми "Приват-24" належним доказом внесення позивачем грошових коштів на депозитні рахунки, оскільки на даний час позивач об'єктивно позбавлений можливості надати іншу інформацію в підтвердження внесення ним грошових коштів на депозитні рахунки та розміру коштів на його рахунках, відкритих у Севастопольській філії ПАТ КБ "Приватбанк". При цьому, відповідач жодним чином не спростував достовірність відомостей, наведених в зазначених доказах.

Судом встановлено, що позивач, з метою здійснення платіжних операцій надав відповідачу такі платіжні доручення:

- № 4104 від 11.03.2014 на суму 918528 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 26004013025381 (отримувач ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури", Банк отримувача АТ "Сбербанк Росії") призначення платежу по рахунку № 16 від 06.03.2014 за комутаційний модуль в т.ч. ПДВ 20% (арк. с. 139 том 1);

- № 4105 від 11.03.2014 на суму 918528,00 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 26004013025381 (отримувач ТОВ "Конструкторське бюро комутаційної апаратури", Банк отримувача АТ "Сбербанк Росії") призначення платежу по рахунку № 15 від 05.03.2014 за комутаційний модуль в т.ч. ПДВ 20% (арк. с. 140 том 1);

- № 4106 від 12.03.2014 на суму 3000000 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 26007310065601 (отримувач ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк отримувача філія АБ "Південний") призначення платежу переведення грошових коштів для ведення господарської діяльності без ПДВ (арк. с.141 т.1);

- № 4117 від 12.03.2014 на суму 229831, 80 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 26007310065601 (отримувач ТОВ ТВК "Вектор-ВС", Банк отримувача філія ПАТ "Укрсоцбанк") призначення платежу кінцевий розрахунок по рахунку № 2279 від 05.03.14 за шини в т.ч. ПДВ 20% (арк. с. 142 том 1);

- № 4123 від 12.03.2014 на суму 18500 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 2600799977242 (отримувач ЧП "Севэнергострой", Банк отримувача ПАТ КБ «Правекс-Банк») призначення платежу оплата по рахунку № 12 від 12.03.14 за роботи по тех. обслуг. ТРП згідно дог. №7 від 01.10.07 без ПДВ (арк. с. 143 том 1);

- № 4124 від 12.03.2014 на суму 10000 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок №2600799977242 (отримувач ЧП "Севэнергострой", Банк отримувача ПАТ КБ "Правекс-Банк") призначення платежу оплата по рахунку №11 від 12.03.14 за роботи по тех. обслуг. ТРП згідно дог. № 7 від 01.10.13 без ПДВ (арк. с 144 том 1);

- № 4141 від 13.03.2014 на суму 84020, 52 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок №2600930137742 (отримувач АО "Конвектор", Банк отримувача АТ "Банк Золоті ворота") призначення платежу оплата по рах. № 236 від 12.03.14 за комплектуючі в т.ч. ПДВ 20% (арк. с. 145 том 1);

- № 4142 від 13.03.2014 на суму 20385, 62 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок № 2600799977242 (отримувач ЧП "Севэнергострой", Банк отримувача ПАТ КБ "Правекс-Банк") призначення платежу оплата по рахунку № 13 від 13.03.14 за роботи по встановленню е/обладнання згідно дог. №1 від 03.03.14 без ПДВ (арк. с. 146 том 1);

- № 4162 від 26.05.2014 на суму 9740900 грн. на перерахування з рахунку 26003426753001 (платник ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк платника - ПАТ КБ "ПриватБанк") на рахунок №26003014055669 (отримувач ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна", Банк отримувача АТ Укрексімбанк) призначення платежу переведення грошових коштів для ведення господарської діяльності без ПДВ (арк. с.147 том 1).

Як вбачається з наданого позивачем комп'ютерного відображення даних в системі Приват-24 (арк. с. 239-246 том 1), платіжні доручення: № 4104 від 11.03.2014 на суму 918528 грн.; № 4105 від 11.03.2014 на суму 918528 грн.; № 4106 від 12.03.2014 на суму 3000000 грн.; № 4117 від 12.03.2014 на суму 229831, 80 грн.; № 4123 від 12.03.2014 на суму 18500 грн.; № 4124 від 12.03.2014 на суму 10000 грн. - повернуті банком без виконання, а платіжні доручення № 4141 від 13.03.2014 на суму 84020, 52 грн.; № 4142 від 13.03.2014 на суму 20385, 62 грн. - знаходяться на візуванні в банку, тобто не виконані.

19.03.2014 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 019 (арк. с. 82 том 1) з проханням повідомити про підстави відмови у виконанні платіжних доручень № 4104 від 11.03.2014; № 4105 від 11.03.2014; № 4106 від 12.03.2014; № 4117 від 12.03.2014; № 4123 від 12.03.2014; № 4124 від 12.03.2014; № 4141 від 13.03.2014; 34142 від 13.03.2014 та з вимогою негайно виконати зобов'язання, які передбачені законодавством України та договором.

22.04.2014 позивач надіслав на ім'я Голови Правління ПАТ КБ "ПриватБанк" Дубілета А.В. заяву вих. № 0019 (арк. с. 78 том 1) про повернення коштів з депозитного рахунку у зв'язку зі спливом строку депозиту, в якому прохав відповідача, у зв'язку з закінченням строку розміщення вкладів на депозитному рахунку № 26108000558077 в сумі 3000000 грн. за договором № 220358 від 28.10.2013 зарахувати суму вкладу та відсотків по ньому на розрахунковий рахунок позивача № 26008013027028, відкритий в АТ "Сбербанк России".

Відповідач своїм листом вих. № 20.1.0.0.0/7-20140505/3171 від 26.05.2014 (арк. с. 77 том 1) надав відповідь на лист позивача № 0019 від 22.04.2014, в якому зазначив, що депозит закритий по терміну, депозит і нараховані відсотки перераховані на рахунок банку, з якого проведено зарахування коштів на депозит. Станом на поточну дату кошти на рахунку ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна". Також позивач повідомив відповідача, що анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя порушила роботу банківської системи в регіоні, що призвело до виникнення загрози інтересам вкладників та інших кредиторів банків і, беручи до уваги неможливість здійснювати Національним банком банківське регулювання та нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю банків та відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та відповідно до постанови Правління Національного банку України № 260 від 06.05.2014, ПАТ КБ "ПриватБанк" припиняє подальшу діяльність на зазначеній території.

Суд зазначає, що договір № 220358 від 28.10.2013 щодо розміщення на депозитному рахунку № 26108000558077 грошових коштів в сумі 3000000 грн. не є предметом розгляду даної справи.

19.05.2014 позивач надіслав відповідачу лист вих. № 39 (арк. с. 85 том 1), до якого було додане платіжне доручення № 4162 від 26.05.2014 про здійснення переказу грошових коштів у розмірі 9740900 грн. з рахунку № 26003426753001, відкритого в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" на розрахунковий рахунок № 26003014055669 в АТ "Укрексімбанк".

Листом від 02.06.2014 вих. № 20.1.0.0.0/7-20140327/2393 (арк. с. 80 том 1) відповідач повідомив позивача стосовно повернення без виконання платіжних доручень в період з 11.03.2014 по 13.03.2014, та що платіжні доручення не були виконані банком на підставі вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та відповідно до п. 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004.

Із наданих позивачем до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що:

- за платіжним дорученням № Е0528LOKN9 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 120 грн. з поточного депозитного рахунку № 26001000317100 (платник Підприємство Таврида Електрик, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29035000317100 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 123-124 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0K55 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 3877, 13 грн. з рахунку № 26083000305066 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29039000305066 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр.,ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 125-126 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0KG0 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 15318, 49 USD з рахунку № 26185000281561 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29034000281561 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр.,ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 127-128 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0KЕ3 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 525000 USD з рахунку № 26154000602502 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29036000602502 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 129-130 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0KЕ0 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 800000 USD з рахунку № 26152000020863 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29034000020863 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 131-132 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0KDZ від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 700000 USD з рахунку № 261533000245700 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29035000245700 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 133-134 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0KFY від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 32219,18 USD з рахунку № 26184001526271 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на рахунок № 29033001526271 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 135-136 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528LOKFХ від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 28191, 78 USD з рахунку № 26185000863172 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на поточний рахунок № 29034000863172 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 111-112 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L055A від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 13860113, 74 грн. з рахунку № 26003426753001 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на поточний рахунок № 29003426753001 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 171 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0EH6 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 65778, 40 грн. з рахунку № 26053426753051 (платник Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на поточний рахунок № 29032426753051 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 172 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L054Y від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 17098 USD з рахунку № 26002426753002 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м.Севастополь) на поточний рахунок № 29036426753002 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 173 том 1);

- платіжним дорученням № Е0528L0551 від 28.05.2014 відповідач здійснив переказ грошових коштів у сумі 5256, 50 EUR з рахунку № 26003426753023 (платник Підприємство Таврида Електрик Укр., ООО, банк платника Сев. Ф. ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Севастополь) на поточний рахунок № 29037426753023 (отримувач Підприємство Тавріда Електрик Укр., ООО, банк отримувача ПАТ КБ "ПриватБанк") (арк. с. 174 том 1).

Згідно виписки, яку отримано позивачем із використанням системи інтернет-банкінгу (арк. с. 175-177 том 1) за період з 28.05.2014 по 28.05.2014 на рахунках позивача обліковуються наступні кошти:

- №26003426753001 - 13860113,74 грн. (вх. залишок) - 13860113,74 грн. (дебет);

- №26002426753002 - 17098,00 USD (вх. залишок) - 17098,00 USD (дебет);

- №26002000033353 (поточний депозит) - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

- №26004054811369 - 0,00 EUR (вх. залишок) - 0,00 EUR (дебет);

- №26007054806616 - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

- №26009054811847 - 0,00 USD (вх. залишок) - 0,00 USD (дебет);

- №26004426753022 - 0,00 RUR (вх. залишок) - 0,00 RUR (дебет);

- №26004000740105 (поточний депозит) - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

- №26001054814723 - 0,00 EUR (вх. залишок) - 0,00 EUR (дебет);

- №26001000317100 (поточний депозит) - 120,00 грн. (вх. залишок) - 120,00 грн. (дебет);

- №26003426753023 - 5256,50 EUR (вх. залишок) - 5256,50 EUR (дебет);

- №26009054808463 - 0,00 USD (вх. залишок) - 0,00 USD (дебет);

- №26000056107525 - 0,00 RUR (вх. залишок) - 0,00 RUR (дебет);

- №26004054810713 - 0,00 RUR (вх. залишок) - 0,00 RUR (дебет);

Загалом: - 13860233,74 грн.; - 17098,00 USD; - 5256,50 EUR; - 0,00 RUR

На карткових рахунках:

- №26053426753051 - 65778,40 грн. (вх. залишок) - 65778,40 грн. (дебет);

- №26058054804399 - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

- №26050054806340 - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

Комісійні рахунки:

- №35799056105595 - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет);

- №35791054833328 - 0,00 грн. (вх. залишок) - 0,00 грн. (дебет).

03.07.2014 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 496 (арк. с. 73 том 1), у якому просив дозволити доступ до раніше заблокованих грошових коштів, у зв'язку зі зміною місцезнаходження на м. Київ та відкриттям рахунків у Філії "КиївСіті" ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Києві.

14.07.2014 відповідач листом вих. № 20.1.0.0.0/7-20140714/659 (арк. с. 72 том 1) повідомив позивача про розгляд його звернення (№ 49 від 03.07.2014) та вказав, зокрема, про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" вимушений припинити свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, відповідно до вимог постанови Національного банку України № 260 від 06.05.2014, та приносить свої вибачення за завдані незручності.

05.08.2014 позивачем було надіслано відповідачу листи вих. № 0037 (арк. с. 69 том 1), у якому позивач просив перевести всі кошти, які були розміщені на поточних рахунках позивача в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Севастополі на поточні рахунки, відкриті в "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" в м. Києві.

02.09.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою вих. № 0039 (арк. с. 101-102 том 2), в якій посилається на свої неодноразові попередні звернення у листах вих. № 019 від 19.03.2014, вих. № 0019 від 22.04.2014, вих. № 39 від 19.05.2014, вих. № 49 від 03.07.2014, вих. № 0037 від 05.08.2014, просив надати детальну інформацію, яким є порядок доступу до коштів, що були розміщені на рахунках ТОВ "Підприємство "Таврида Електрик Україна" у Севастопольській філії ПАТ КБ "ПриватБанк" та посприяти у перерахуванні коштів на рахунки позивача у філії "Київ сіті" ПАТ КБ "ПриватБанк". В додатках до цієї заяви, додані платіжні доручення № 4162 від 02.09.2014, № 4163 від 02.09.2014 та платіжні доручення в іноземній валюті № 1 від 02.09.2014 та № 2 від 02.09.2014 Ця заява позивача було одержана 03.09.2014 представником відповідача ОСОБА_9, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

06.10.2014 відповідач своїм листом № 20.1.0.0.0/7-20140430/4017 (арк. с. 81 том 1) надав позивачу відповідь (на лист № 019 від 19.03.2014), у якій, розглянувши звернення позивача стосовно проведення операцій по рахунках, повідомив, що ПАТ КБ "ПриватБанк" вимушений припинити свою діяльність на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, відповідно до вимог постанови Національного банку України № 260 від 06.05.2014.

22.07.2015 позивач надіслав на адресу відповідача лист вих. № 0042 від 17.07.2015 та наступні платіжні доручення до виконання:

- № 13 від 20.07.2015 на суму 5256, 50 євро щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 9 від 20.07.2015 на суму 120 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29032000115521 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 10 від 20.07.2015 на суму 3877, 13 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29032000115521 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 2 від 20.07.2015 на суму 6000000 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29032000115521 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 8 від 20.07.2015 на суму 1110000 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29033000083447 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 6 від 20.07.2015 на суму 65778, 40 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29032426753051 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 3 від 20.07.2015 на суму 13860113, 74 грн. щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 16 від 20.07.2015 на суму 800000 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29034000020863 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 11 від 20.07.2015 на суму 700000 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 10 від 20.07.2015 на суму 500000 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 9 від 20.07.2015 на суму 525000 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 15 від 20.07.2015 на суму 535383, 56 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 8 від 20.07.2015 на суму 146469, 43 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 7 від 20.07.2015 на суму 9315, 07 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 6 від 20.07.2015 на суму 2058, 60 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 12 від 20.07.2015 на суму 32219, 18 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 14 від 20.07.2015 на суму 15318, 49 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 5 від 20.07.2015 на суму 28191, 79 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 4 від 20.07.2015 на суму 9974, 27 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- № 9 від 20.07.2015 на суму 17098 доларів США щодо перерахування даної суми грошових коштів з рахунку 29037426753001 на рахунок позивача № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві (арк. с. 177-199 том 2)

Даний лист з вищевказаними платіжними дорученнями був отриманий відповідачем 24.07.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с. 200 том 2).

Однак, вищевказані платіжні доручення залишені банком без виконання та лист вих. № 0042 від 17.07.2015 без відповіді.

Під час розгляду справи, а саме 17.02.2017 позивач звернувся до банку з листом № 9, в якому просив виконати надані ним платіжні доручення: п/д № 3 від 17.02.2017 на суму 5256, 50 євро, п/д № 11 від 17.02.2017 на суму 120 грн., п/д № 12 від 17.02.2017 на суму 3877, грн., п/д № 4 від 17.02.2017 на суму 65778, 40 грн., п/д № 1 від 17.02.2017 на суму 13860113, 74 грн., п/д № 9 від 17.02.2017 на суму 800000 доларів США, п/д № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США, п/д № 5 від 17.02.2017 на суму 525000 доларів США, п/д № 10 від 17.02.2017 на суму 32219, 18 доларів США, п/д № 6 від 17.02.2017 на суму 15318, 49 доларів США, п/д № 8 від 17.02.2017 на суму 28191, 78 доларів США, п/д № 2 від 17.02.2017 на суму 17098 доларів США, п/д № 16 від 17.02.2017 на суму 9315, 07 доларів США, п/д № 13 від 17.02.2017 на суму 535383, 56 доларів США, п/д № 15 від 17.02.2017 на суму 500000 доларів США, п/д № 17 від 17.02.2017 на суму 146469, 43 доларів США, п/д № 18 від 17.02.2017на суму 2058, 60 доларів США, п/д № 14 від 17.02.2017 на суму 9974, 27 доларів США, п/д № 19 від 17.02.2017 на суму 600000 доларів США та п/д № 20 від 17.02.2017 на суму 197671, 23 доларів США. Даний лист із платіжними дорученнями був отриманий відповідачем 20.02.2017. Однак, залишений ним без відповіді та платіжні доручення без виконання (арк. с. 195-220 том 5).

При цьому, з виставленних 17.02.2017 позивачем платіжних доручень вбачається, що майже всі з них дублюються із платіжними дорученнями від 20.07.2015, які раніше виставлялись позивачем банку (отримані банком 24.07.2015, арк. с. 179-200 том 2).

Винятком є лише наступні платіжні доручення:

- № 11 від 17.02.2017 про перерахування 120 грн. з рахунку 29035000317100 на рахунок 26007054806616;

- № 12 від 17.02.2017 про перерахування 3877, грн. з рахунку 29039000305066 на рахунок 26007054806616;

- № 5 від 17.02.2017 на суму 525000 доларів США з рахунку 29036000602502 на рахунок 26009054811847;

- № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США з рахунку 29035000245700 на рахунок 26009054811847, зі змісту яких вбачається, що при їх виставленні 17.02.2017, позивачем було змінено рахунки, з яких підлягають перерахуванню зазначені грошові кошти у відповідності до недіючих рахунків, на які банком було переведено грошові кошти позивача.

Тобто платіжні доручення про перерахування грошових коштів у сумі 120 грн., 3877, 13 грн., 700000 доларів США, 525000 доларів США із зазначення вірних номерів рахунків, з яких підлягають перерахуванню грошові кошти, були виставлені позивачем відповідачу лише 17.02.2017 (лист з даними платіжними дорученнями був отриманий банком 20.02.2017, арк. с. 220 том 5).

Невиконання банком платіжних доручень від 20.07.2015 та від 17.02.2017 (отриманих ним відповідно 24.07.2015 та 20.02.2017) є причиною виникнення спору.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1 і 3 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок списання коштів з рахунку клієнта, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до статті 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За приписами статті 21.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Розрахунковим є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (стаття 1.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Одним із видів розрахункових документів є платіжне доручення, що містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (стаття 1.30, стаття 22.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги - доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (статті 22.3, 22.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту (ст. 22.9 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (стаття 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Право розпорядження коштами, що знаходяться на рахунку, відкритому в банку, надане лише власникові рахунку. Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 1066 Цивільного кодексу України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Вказані вище положення Цивільного кодексу України кореспондуються також з пунктом 3.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", в якому визначено, що банк має право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

У постанові Вищого господарського суду від 08.06.2016 у даній справі зазначено, що в оскаржуваних рішенні та постанові суди попередніх інстанцій, в порушення вимог статей 4⁷, 43, 84, 105 ГПК України, не надали належної оцінки вищенаведеним доводам позивача та не встановили, чи міг позивач звернутись до відповідача саме з розпорядженнями про перерахування коштів з огляду на відсутність у нього достовірної інформації про рахунки, на яких перебували його кошти і з яких такі кошти можуть бути перераховані на нові поточні рахунки позивача.

Ухвалами суду від 20.02.2017 та від 13.03.2017, а також у численних судових засіданнях під звукозапис, суд неодноразово зобов'язував відповідача надати інформацію щодо місця фактичного перебування грошових коштів позивача. Однак, дані вимоги суду відповідачем виконані не були.

Отже, щодо фактичного місцезнаходження грошових коштів позивача, суд зазначає, що надані позивачем до суду копії платіжних доручень від 28.05.2014 №№ Е0528LOKN9, Е0528L0K55, Е0528L0KG0, Е0528L0KЕ3, Е0528L0KЕ0, Е0528L0KDZ, Е0528L0KFY, Е0528LOKFХ, Е0528L055A, Е0528L0EH6, Е0528L054Y, Е0528L0551 та виписка, яку отримано позивачем із використанням системи інтернет-банкінгу за період з 28.05.2014 по 28.05.2014 по рахунках позивача, суд вважає належними та допустимими доказами факту перерахування банком грошових коштів, які належать позивачеві, на інші рахунки та розміру грошових коштів, які обліковувались на поточних та депозитних рахунках позивачем станом на 28.05.2014, тобто до моменту перерахування відповідачем даних грошових коштів на недіючи рахунки, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1.4 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753, банк бере на себе зобов'язання у разі потреби, за вимогою клієнта надавати клієнтові можливість здійснення платежів зі своїх рахунків у банку, а також отримання інших послуг, за допомогою програмного продукту «Клієнт-Банк» або його інтернет-версії.

За допомогою наданих банком програмних продуктів клієнт надає банку розрахункові документи в електронному вигляді, а також отримує інформацію про стан рахунку (рахунків) (п 4.1 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753).

За допомогою «Приват-24» клієнт може отримувати виписки спеціального виду про стан його рахунку (рахунків) в банку за допомогою засобів Internet з використанням Web-браузера банку (п. 4.1.3 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753).

Отже, умовами договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.03.2003 № 426753 сторони передбачили можливість отримання клієнтом банківської виписки щодо стану свого рахунка (рахунків) через систему «Приват-24» за допомогою засобів Internet з використанням Web-браузера банку.

Інших доказів щодо фактичного перебування грошових коштів позивача, банком до суду не надано.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У заяві про уточнення позовних вимог № 0008пр від 13.02.2017 позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003 шляхом списання грошових коштів з рахунків ТОВ «Підприємство «Тавріда електрик» №№ 29037426753001, 29032426753051, 29036426753002, 29037426753023, 29035000245700, 29034000863172, 29034000020863, 29033001526271, 29036000602502, 29034000281561, 29035000317100, 29039000305066 на рахунки ТОВ «Підприємство «Тавріда Електрик Україна» таким чином:

1) суму основного боргу в розмірі 13929770, 32 грн. на поточний (розрахунковий) рахунок № 26007054806616 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

2) суму основного боргу в розмірі 2117827, 45 доларів США на поточний (розрахунковий) рахунок № 26009054811847 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570;

3) суму основного боргу в розмірі 5256, 50 євро на поточний (розрахунковий) рахунок № 26001054814723 у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, МФО 380775, код банку 14360570.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїх уточненнях позовних вимог (арк. с. 95-96 том 4, арк. с. 176-177 том 5) та численних пояснення у справі, наданих під час розгляду даної справи, позивач неодноразово наполягав саме на способу захисту свого порушеного права розпоряджатись власними грошовими коштами як зобов'язання банку перерахувати належні позивачеві грошові кошти на визначені ним рахунки згідно виставленних платіжних доручень.

При цьому, позивач стверджує, що відповідно до пунктів 3.2, 3.5 депозитних договорів, відповідач після закінчення терміну депозитних вкладів мав перерахувати суми вкладів та нараховані відсотки на поточні рахунки позивача, відкриті згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003.

Так, у пунктах 3.2 (3.5) депозитних договорів встановлено, що перерахування коштів вкладу з депозитного рахунку клієнта та виплата нарахованих процентів здійснюється виключно на поточний рахунок клієнта, який зазначено у розділі 5 цих договорів.

У розділах 5 депозитних договорів зазначено рахунки позивача, які відкриті на підставі договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003.

Однак, позивач безпідставно вважає спірні депозити закритими та порушення відповідачем в частині депозитних грошових коштів саме договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди до депозитного договору № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларвів США) строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлюється до 14.06.2014.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди до депозитного договору № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларвів США) строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлюється до 14.06.2014.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди до депозитного договору № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларвів США) строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлюється до 08.09.2014.

Відповідно до пункту 3.1 додаткової угоди до депозитного договору № 200573 від 01.07.2013 (сума вкладу 100 грн.) строк розміщення коштів на депозитному рахунку встановлюється до 02.07.2014.

Отже, дія строкових депозитів згідно вищевказаних договорів скінчилась 14.06.2014, 08.09.2014 та 02.07.2014 відповідно.

Відповідно до п. 3.5 договорів депозиту, у випадку не витребування клієнтом коштів вкладу у визначений п. 3.1 договору строк, договір вважається продовженим із сплатою процентів у розмірі, який передбачено за вкладами на вимогу банку. Повернення клієнту не витребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється банком на підставі письмової заяви клієнта.

Позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача із листами про витребування вкладів за спірними депозитними договорами до закінчення строку дії депозитів, як-то передбачено пунктами 3.5 цих договорів.

А тому, останні з 15.06.2014, 09.09.2014 та 02.07.2015 вважаються продовженими на умовах депозиту до витребування із нарахування процентів у розмірі, який передбачено за вкладами на вимогу .

Відповідно до п. 3.2 (3.5) депозитних договорів, повернення клієнту невитребуваного за строком вкладу та нарахованих процентів здійснюється банком на підставі письмової заяви клієнта (та платіжного доручення) з урахуванням умов п. 3.2 (3.5) договорів.

Згідно з пунктами 3.2 (3.5) депозитних договорів, перерахування коштів вкладу з депозитного рахунку клієнта та виплата нарахованих процентів здійснюється, зокрема, на підставі письмової заяви клієнта, якщо повернення вкладу виконується з використанням поточного рахунку клієнта в банку (або на підставі платіжного доручення клієнта).

Отже, умовами спірних депозитних договорів передбачена можливість оформлення клієнтом заяви на перерахування депозитного вкладу та фразованих процентів саме шляхом виставлення відповідних платіжних доручень. Крім того, зі змісту виставленних позивачем банку платіжних доручень вбачається, що останні містять усі необхідні дані та реквізити для здійснення такого перерахування, як-то зазначення номерів рахунків, сум, призначення платежу із зазначенням номерів договорів тощо.

Позивач звернувся до банку із платіжними дорученнями від 20.07.2015 та від 17.02.2017, які відповідно були отримані банком 24.07.2015 та 20.02.2017, щодо перерахування депозитних вкладів на поточні рахунки відкриті у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Київ, які є вимогою про повернення сум депозитних вкладів за спірними договорами депозиту та вимогою про перерахування процентів (нарахованих станом на 28.05.2014), у розумінні пунктів 3.5 депозитних договорів. А тому, саме з дат отримання банком даних платіжних доручень (24.07.2015 та 20.02.2017), депозитні договори є припиненими.

З урахуванням вищезазначених платіжних доручень, які були виставлені позивачем банку, депозитні договори припинили свою діяльність:

- договір № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларів США) припинився з 20.02.2017 (платіжне доручення № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США про переведення даних грошових коштів з рахунку 29035000245700 на рахунок 26009054811847, яке було отримано банком 20.02.2017);

- договір № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) припинився з 24.07.2015 (платіжне доручення № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США про переведення даних грошових коштів з рахунку 29035000245700 на рахунок 26009054811847, яке було отримано банком 24.07.2015);

- договір № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларів США) припинився з 20.02.2017 (платіжне доручення № 5 від 17.02.2017 на суму 525000 доларів США про переведення даних грошових коштів з рахунку 29036000602502 на рахунок 26009054811847, яке було отримано банком 20.02.2017);

- договір № 200573 від 01.07.2013 (сума вкладу 100 грн) припинився з 20.02.2017 (платіжне доручення № 11 від 17.02.2017 про перерахування 120 грн. (які станом на 28.05.2014 обліковувались на даному депозитному рахунку) з рахунку 29035000317100 на рахунок 26007054806616, яке було отримано банком 20.02.2017).

Саме з моменту отримання банком платіжних доручень щодо перерахування депозитних вкладів (24.07.2015 та 20.02.2017), у відповідача виник обов'язок повернути позивачу депозитні вклади та виплатити нараховані проценти.

Однак, відповідач вищезазначені платіжні доручення позивача не виконав, грошові кошти, які станом на 28.05.2014 обліковувались на поточних рахунках позивача, депозитні вклади та нараховані проценти, на рахунки визначені позивачем у платіжних доручення, не перерахував.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманих послуг відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (орендну плату) у власність позивача.

Національний банк України, у зв'язку з численними зверненнями від юридичних осіб -клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк», які були зареєстровані на території Автономній Республіці Крим і здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження в інших регіонах Українип, звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з листом від 24.06.2014 № 25-111/32973.

В даному листі Національний банк України зазначив, що листом від 18.04.2014 № 47-112/17734 він рекомендував банкам України розмістити на власних офіційних всб-сайтах детальну інформацію про порядок надання послуг/виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, які є клієнтами ірозділів у Криму. Звернувся увагу на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не вирішив питання щодо розблокування коштів на рахунках клієнтв, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження в інших регіонах України і зверталися до відділень ПАТ КБ «ПриватБанк» за місцем своєї нової реєстрації з метою використання коштів зі своїх рахунків (арк. с. 171 том 5).

З матеріалів, доданих до справи вбачається, що банк не проінформував позивача стосовно встановленого у такому випадку порядку дій клієнта для безперешкодного розпорядження належними йому коштами, чим не сприяв не допущенню порушення прав свого клієнта.

На виконання вимог Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" Правлінням Національного банку України прийнято Постанову "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" № 699 від 03.11.2014.

Відповідно до п. 6 Постанови "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" № 699 від 03.11.2014 банкам України зобов'язано зупинити здійснення операцій за відкритими до набрання чинності Законом №№ 1636-VII рахунками юридичних осіб, місцезнаходження яких зареєстроване на території вільної економічної зони "Крим", та вжити заходів щодо закриття таких рахунків.

Зміна статусу резидентної особи, вимагає закриття нею поточних рахунків в національній валюті та іноземних валютах, які були відкриті їй як резиденту, та відкриття нових рахунків як нерезиденту із наданням відповідних заяв до банку.

Судом вже було зазначено, що позивачем вищевказані дії були здійснені, про що відповідача було неодноразово повідомлено листами, які зазначалися судом вище.

Отже, з урахування вищенаведених обставин, переведення банком грошових коштів позивача, які станом на 28.05.2014 фактично обліковувались на його поточних та депозитних рахунках, на «недіючи рахунки 2903» обмежило доступ позивача до його грошових коштів та порушило право позивача розпоряджатись ними.

Приймаючи до уваги неодноразове уточнення позивача щодо необхідності захисту його порушеного права саме шляхом зобов'язання банку перерахувати належні позивачеві грошові кошти на зазначені ним рахунки, суд виходить з того, що такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання банку виконати виставленні йому позивачем платіжні доручення, є найбільш ефективним з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який спроможний реально забезпечить поновлення порушеного права зацікавленої особи - позивача у справі.

Відповідачем не надано доказів виконання платіжних доручень позивача, належними та допустимими доказами не спростовано факту розміщення позивачем грошових коштів на депозитних рахунках, а також, не спростовано обставин, викладені позивачем у позові, щодо фактичного місця перебування грошових коштів позивача, а тому, колегія суддів задовольняє вимогу позивача про зобов'язання виконати:

- платіжне доручення № 13 від 20.07.2015 на суму 5256, 50 євро щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 11 від 17.02.2017 на суму 120 грн. щодо перерахуванняя з рахунку 29035000317100 на рахунок № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 12 від 17.02.2017 на суму 3877, 13 грн. щодо перерахуванняя з рахунку 29039000305066 на рахунок № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 5 від 17.02.2017 на суму 525000 доларів США щодо перерахуванняя з рахунку 29036000602502 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США щодо перерахуванняя з рахунку 29035000245700 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 6 від 20.07.2015 на суму 65778, 40 грн. щодо перерахування з рахунку 29032426753051 на рахунок № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 3 від 20.07.2015 на суму 13860113, 74 грн. щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26007054806616, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 16 від 20.07.2015 на суму 800000 доларів США щодо перерахування з рахунку 29034000020863 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 12 від 20.07.2015 на суму 32219, 18 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 14 від 20.07.2015 на суму 15318, 49 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 5 від 20.07.2015 на суму 28191, 79 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві;

- платіжне доручення № 9 від 20.07.2015 на суму 17098 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, відкритому у філії «КиївСіті» ПАТ КБ «ПриватБанк» у м. Києві.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 547027, 96 доларів США процентів за доларовими депозитними владами, нарахованими наступним чином:

- на депозитний вклад за договором № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларів США) за період з 15.07.2014 по 10.02.2017 у розмірі 190341, 24 долари США;

- на депозитний вклад за договором № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) за період з 15.07.2014 по 10.02.2017 у розмірі 214552, 94 долари США;

- на депозитний вклад за договором № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларів США) за період з 09.07.2014 по 10.02.2017 у розмірі 142133, 78 долари США (розрахунок арк. с. 185 том 5).

Відповідно до пункту 3.12 депозитних договорів, в редакціях додаткових угод № 1 до депозитних договорів, проценти за вкладом виплачуються клієнту в день закінчення строку озміщення вкладу, передбаченого пунктом 3.1 цієї додаткової угоди, або щомісяця кожного числа місяця, наступного за звітним місяцем. Про центи, що залишилися невиплаченими, підлягають виплаті одночасно з сумою вкладу або за письмовою заявою клієнта перераховуються на поповнення вкладу з подальшим продовженням терміну дії цього договору (або без продовження терміну дії договору) на підставі укладеної додаткової угоди з урахуванням цих змін.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне:

По-перше, як встановлено судом вище, строк дії депозитного договору № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) скінчився 24.07.2015 (оскільки платіжне доручення від 20.07.2015 про перерахування 800000 доларів США з депозитного рахунку позивача на його інший рахунок було отримано банком саме 24.07.2015);

По-друге, суд звертає увагу на те, що як вбачається із розрахунку позивача, останнім здійснено нарахування процентів за депозитними вкладами на суми вкладів із врахуванням вже нарахованих банком станом на 28.05.2014 процентів. Тобто, за договором № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларів США) не на 700000 оларів США, а на 728191, 78 доларів США, за договором № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) не на 800000 доларів США, а на 832219, 18 доларів США та за договором № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларів США) не на 525000 доларів США, а на 540318, 49 доларів США (розрахунок арк. с. 185 том 5).

При цьому, доказів звернення позивача до банку із заявами щодо перераховування нарахованих за депозитами процентів на поповнення вкладу, як-то передбачено пунктами 3.12 депозитних договорів, в редакціях додаткових угод № 1 до депозитних договорів позивачем суду не надано.

По-третє, розрахунки процентів за депозитами позивачем здійснені за формулою: % ставка : 360 днів * тіло кредиту* кількість днів/100. При цьому, відповідно до пунктів 3.4 депозитних договорів, нарахування процентів за договором здійснюється щодня з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та році, тобто 365 (366) днів.

По-четверте, позивачем при здійсненні розрахунку процентів за депозитними вкладами було застосовано розмір ставки на рівні 10%, тоді як відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, що регулюють порядок обслуговування ПАТ КБ «ПриватБанк» юридичних осіб та згідно наказу № 07 від 05.01.2004 процента ставка на вимогу складає 1 % річних (арк. с. 172 том 5);

- по-п'яте, позивачем на суму вкладу 525000 доларів США нараховано проценти з період з 09.07.2014 по 10.02.2017. Строк дії строкового депозиту на суму 525000 доларів США скінчився з 09.09.2014. Тобто, за період з 09.07.2014 по 08.09.2014 проценти підлягають нарахуванню за процентною ставкою, передбаченою даним депозитним договором, 5% річних, а за період з 09.09.2015 по 10.02.2017 за процентною ставкою встановленою банком на депозити до витребування - 1% річних.

Суд, здійснивши перерахування процентів за депозитними вкладами, з урахуванням вищезазначеного, задовольняє дану вимогу частково у сумі 42317, 13 доларів США, з яких:

- на депозитний вклад за договором № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларів США) за період з 15.07.2014 по 10.02.2017 у розмірі 18027, 40 доларів США;

- на депозитний вклад за договором № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) за період з 15.07.2014 по 24.07.2015 у розмірі 7101, 37 доларів США;

- на депозитний вклад за договором № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларів США) за період з 09.07.2014 по 10.02.2017 у розмірі 17188, 36 доларів США.

У звязку із порушенням строків виконання платіжних доручень, на підставі п. 6.1 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 14940, 69 грн за період з 11.03.2014 по 10.02.2017 та 2119, 44 доларів США за період з 15.06.2014 по 10.02.2017.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, у разі порушення банком установлених строків виконання доручення клієнта на переказ, або у разі порушення строків завершення переказу, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,001 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0, 1 відсотка від суми переказу за весь період порушення за кожний випадок порушення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З розрахунку позивача, доданого до заяви про уточнення позовни вимог від 13.02.2017 № 0008пр (арк. с. 176-185 том 5), вбачається, що позивачем нараховано пеню у розмірі 2100, 71 доларів США за період з 15.06.2014 по 10.02.2017 на суми депозитних вкладів та нарахованих на них процентів.

Тобто, за договором № 197790 від 13.06.2013 (сума вкладу 700000 доларів США) на 728191, 78 доларів США, за договором № 197792 від 13.06.2013 (сума вкладу 800000 доларів США) на 832219, 18 доларів США та за договором № 209943 від 02.09.2013 (сума вкладу 525000 доларів США) на 540318, 49 доларів США (розрахунок арк. с. 180-182 том 5).

Як встановлено судом вище, суми вкладів за вищевказанами депозитними договорами не були переведені банком на поточні рахунки відкриті згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, у звязку із незверненням позивача до банку із відповідними заявами щодо витребування суми вкладів та нарахованих на них процентів до закінчення строку їх дії. Депозитні договори були продовженими. А заяви про перерахування сум депозитних вкладів та нарахованих процентів (платіжні доручення від 20.07.2015 та від 17.02.2017) містили інші рахунки для перерахування вкладів, ніж були відкриті згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003.

А тому, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2119, 44 доларів США, нарахованої на суми депозитних вкладів та нарахованих на них процентів на підставі п. 6.1 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 426753 від 03.03.2003, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 14940, 69 грн за період з 11.03.2014 по 10.02.2017.

Як зазначає позивач, з метою здійснення платіжних операцій він надав відповідачу платіжні доручення в електронному вигляді

№ 4104 від 11.03.2014 на суму 918528 грн.;

№ 4105 від 11.03.2014 на суму 918528 грн.:

№ 4106 від 12.03.2014 на суму 3000000 грн.;

№ 4117 від 12.03.2014 на суму 229831,80 грн.;

№ 4123 від 12.03.2014 на суму 18500 грн.;

№ 4124 від 12.03.2014 на суму 10000 грн.;

№ 4141 від 13.03.2014 на суму 84020,52 грн.;

№ 4142 від 13.03.2014 на суму 20385,62 грн.;

№ 4162 від 26.05.2014 на суму 9740900 грн.

Однак , позивачем до суду не надано доказів виставлення відповідачу вищевказаних платіжних доручень.

19.05.2014 позивач надіслав відповідачу лист вих. № 39 (арк. с. 85 том 1), у додатках до якого вказано платіжне доручення, згідно з яким позивач доручав відповідачу здійснити переказ грошових коштів у розмірі 9740900 грн. з рахунку № 26003426753001, відкритого в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" на розрахунковий рахунок №26003014055669 в АТ "Укрексімбанк".

Однак, дане платіжне доручення на суму 9740900 грн. позивачем суду не надано. Отримання останнього банк заперечує. Поштового опису вкладення, який би свідчив про направлення банку листа від 19.05.2014 з даним платіжним дорученням, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 14940, 69 грн за період з 11.03.2014 по 10.02.2017, нарахованої у зв'язку із несвоєчасним виконання платіжних доручень, у зв'язку з її недоведеністю.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені, нарахованої відповідно до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», у розмірі 10601088, 65 грн., 381616, 03 доларів США, 854, 28 євро.

Відповідно до абз. 2 п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Постановою Національного банку України від 6 травня 2014 року № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" з метою стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, зокрема, наказано банкам, перелік яких додається до цієї постанови, припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України (абзац 2 пункту 5 Постанови).

Національний банк України у своєму листі від 12.05.2014 № 25-111/22430 (арк. с. 67 том 1), адресованому керівникам банків України повідомляв, що до Національного банку України надходять чисельні звернення від юридичних та фізичних осіб щодо невиконання банками доручень на переказ коштів у національній та іноземних валютах на користь клієнтів, які мають відкриті рахунки в банках на території Автономної Республіки Крим та місті Севастополі. У зв'язку з неможливістю здійснювати банківське регулювання та нагляд. валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю банків та їх відокремлених підрозділів, правлінням Національного банку України прийнято постанову від 06 травня 2014 року № 260, згідно з якою (тимчасово до закінчення окупації) припинено подальшу діяльність українських банківських установ та їх відокремлених підрозділів на зазначеній території. З огляду на ситуацію, яка має місце в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, з метою уникнення конфлікту інтересів клієнтів банків рекомендував: повернути клієнтам невиконані платіжні доручення у порядку, визначеному пунктом 2.15 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті; врегулювати питання, пов'язані з утриманням комісій за послуги з переказу коштів, які не були надані банком. Окрім того, звернуто увагу на необхідність дотримання банками України вимог законодавства України та умов договору банківського рахунку щодо строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів. У разі невиконання доручень на переказ коштів у встановлені строки, банк має забезпечити облік документів клієнтів банку за позабалансовими рахунками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Припинивши дію Севастопольської філії ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідач здійснив перерахування належних позивачеві коштів з його рахунків, відкритих у відповідності до умов зазначених вище договору на розрахунково-касове обслуговування та строкових депозитних договорів, на інші відкриті на ім'я позивача рахунки, щодо яких позивач не має повноважень з розпорядження наявними на них коштами.

Пунктами 19.1, 19.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2013 № 492 визначено, що зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку; зміна рахунків клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку; зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; змін порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2014 № 280, рахунок 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками" призначений для обліку кредиторської заборгованості банку перед клієнтами за недіючими рахунками.

В листі Департаменту платіжних систем Національного банку України від 23.11.2004 № 25-118/1918-12202 до недіючих рахунків віднесено рахунки, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції, із власниками яких банком утрачений зв'язок та зазначено, що кошти клієнтів, перенесені на балансовий рахунок 2903 "Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками", мають обліковуватись банком на цьому рахунку до моменту звернення власників цих коштів щодо розпорядження ними.

Таким чином, дії відповідача з розпорядження коштами позивача, хоча і були вчинені без згоди останнього, є вимушеними діями, до яких відповідач вдався у обставинах, які загрожували збереженню коштів позивача, та у відповідності до наведених вище вимог Національного банку України та положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, а тому не можуть вважатися безпідставними.

Отже, такі дії банку є дозволеними за умови гарантування права позивача безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 10601088, 65 грн., 381616, 03 доларів США, 854, 28 євро, нарахованої на підставі п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», оскільки відповідна штрафна санкція застосовується у випадку безпідставного списання грошових коштів з рахунку клієнта, а в спірному випадку грошові кошти були перераховані з одного рахунку позивача на інший рахунок позивача, що чітко вбачається з платіжних доручень № E0528L055A від 28.05.2014, № E028L0EH6 від 28.05.2014, № E0528L054Y від 28.05.2014, № E0528L0551 від 28.05.2014 (арк. с.171-174 том 1) та як встановлено судом вище, таке перерахування було вимушеною дією відповідача здійсненою у відповідності до вищенаведених вимог Національного Банку України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 3130, 50 грн.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) протягом 14 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням у справі № 904/1569/15, виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ТАВРІДА ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА" (03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2; ідентифікаційний код 31576194) згідно переліку:

- платіжне доручення № 13 від 20.07.2015 на суму 5256, 50 євро щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 11 від 17.02.2017 на суму 120 грн. щодо перерахуванняя з рахунку 29035000317100 на рахунок № 26007054806616, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 12 від 17.02.2017 на суму 3877, 13 грн. щодо перерахуванняя з рахунку 29039000305066 на рахунок № 26007054806616, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 5 від 17.02.2017 на суму 525000 доларів США щодо перерахуванняя з рахунку 29036000602502 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 7 від 17.02.2017 на суму 700000 доларів США щодо перерахуванняя з рахунку 29035000245700 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 6 від 20.07.2015 на суму 65778, 40 грн. щодо перерахування з рахунку 29032426753051 на рахунок № 26007054806616, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 3 від 20.07.2015 на суму 13860113, 74 грн. щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26007054806616, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 16 від 20.07.2015 на суму 800000 доларів США щодо перерахування з рахунку 29034000020863 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 12 від 20.07.2015 на суму 32219, 18 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 14 від 20.07.2015 на суму 15318, 49 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 5 від 20.07.2015 на суму 28191, 79 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві;

- платіжне доручення № 9 від 20.07.2015 на суму 17098 доларів США щодо перерахування з рахунку 29037426753001 на рахунок № 26009054811847, який відкрито у філії "КиївСіті" ПАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "ТАВРІДА ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА" (03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2; ідентифікаційний код 31576194) проценти за депозитними вкладами у розмірі 42317, 13 доларів США та 3130, 51 грн витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.04.2017

Головуючий колегії

В.І. Ярошенко

Суддя Р.Г. Новікова

Суддя О.В. Ліпинський