Справа № 199/1441/17

(2-а/199/81/17)

ПОСТАНОВА

іменем України

31.03.2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Руденко В.В.

при секретарі - Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацького Олега Володимировича, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції про визнання дій противоправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАА№0591884 від 09 лютого 2017 року.

Свою позовну вимогу мотивує тим, що 09 лютого 2017 року інспектором 44 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції м. Дніпра капітаном поліції Кульбацьким Олегом Володимировичем була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА№0591884 від 09 лютого 2017 року та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., у зв'язку з тим, що позивач нібито 09.02.2017 року о 09.44 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від зупинки громадського транспорту в м. Дніпрі на вулиці Робоча, біля будинку № 99, чим порушив вимоги п. 15.9 (е).

З діями відповідача в частині розгляду справи на місці зупинки та винесеною постановою не згоден, вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону та порушують його права, тому просить суд визнання дії відповідача протиправними та скасувати постанову.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач, інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції м. Дніпра капітана поліції Кульбацький О.В. в судове засідання не з'явився, про дату місце та час повідомлений належним чином, надав письмові заперечення, в яких міститься заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції, в судовому засіданні, заперечувала проти позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 09 лютого 2017 року відповідачем у відношенні позивача було винесено постанову серії ЕАА№0591884 по справі про адміністративне правопорушення, де відповідач зазначив, що 09 лютого 2017 року о 09.44 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 в м. Дніпрі, на вулиці Робоча, біля будинку № 99, здійснив зупинку ближче ніж 30 метрів від знаку «зупинка для маршрутно-транспортних засобів», чим порушив вимоги п. 15.9 (е) ПДР.

Згідно даної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн. на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 15.9 (е) ПДР зупинка забороняється ближе 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

При огляді відеозапису з нагрудної камери відповідача, судом встановленно, що будь яких дій по вимірюванню відстані зупинки автомобіля позивача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1 від зупинки маршрутних транспортних засобів або від дорожнього знака такої зупинки не було проведено, незважаючи на таке клопотання позивача. Вказані обставини не заперечувались сторонами і в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Оскільки відповідачем, не надано доказів правомірності свого рішення, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови є обґрунтованими, а постанова серії ЕАА№0591884 по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають з наступних підстав.

Позивач, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року стверджує, що відповідач не мав права приймати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення, зважаючи на те, що статтею 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, і ці поняття не є тотожними.

Дійсно, Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини дано офіційне тлумачення положенню частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення». Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Проте, з 08 серпня 2015 року (тобто після ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище Рішення) набрав чинності Закон України № 596-УІІІ від 14.07.2015 року, яким внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (стаття 222 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень (стаття 276 КУпАП). Наведеним вище Законом України № 596-УІІІ від 14.07.2015 року внесені зміни і до статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від складання протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Слід також зазначити, що Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 року законодавець позбавив осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху права на складання протоколу, віднісши їх розгляд до скороченого провадження.

Аналізуючи наведені вище норми Кодексу України про адміністративні правопорушення в редакції, чинній на час вчинення спірних дій та прийняття спірної постанови (29.09.2016 року), суд дійшов висновку, що працівники органів і підрозділів Національної поліції з 08 серпня 2015 року наділені Законом № 596-УІІІ від 14.07.2015 року правом розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, у тому числі, на місці вчинення правопорушення. Зазначений Закон не визнаний неконституційним, а відтак, є обов'язковим до виконання, як нормативно-правовий акт вищої юридичної сили.

Також є безпідставними твердження позивача,що відповідач позбавив його права скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки такого фактусудом встановлено не було.

Враховуючи вище викладене, суд вважає відмовити позивачу в частині позовних вимог щодо визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та в частині позбавлення позивача скористатися своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 71, 104, 122, 159, 160, 163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацького Олега Володимировича, Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції про визнання дій противоправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2017 року серії ЕАА №059184 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, винесену інспектором 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Кульбацьким Олегом Володимировичем.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя