Єдиний унікальний номер №440/30/17

Провадження №3/440/29/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року

Суддя Буського районного суду Львівської області МельникС. Р., при серетарі ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли від Буського ВП Кам»янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр.України, пенсіонера, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ст.124 КУпАП,-

встановив :

З протоколу про адмінітсративне правопорушення вбачається, що 05.01.2017 р. близько 20.00 год. гр.ОСОБА_2, в м.Буськ, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Львівській, 77 виїзджаючи з прилеглої території на головну, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням гр.ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі та скоїм з ним зіткнення, в результаті з»їхав на узбіччя, де здійснив наїзд на дерево, що призвело до ДТП та матеріальних збитків, чим порушив ПДР.

ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

Його представник ОСОБА_4 подав клопотання про повернення справи про адмністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України на додаткове оформлення, вважає, що матеріали справи, які надійшли на розгляд суду є неналежними - оформлені з численними порушеннями та суперечностям через які суду неможливо розглянути дані адміністративні матеріали та прийняти законне та обгрунтоване рішення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП України та Наказу МВС України від 07.11.2015 N 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».Недоліки протоколу унеможливлюють прийняття по справі законного і обгрунтованого рішення, оскільки, виходячи з змісту статей 7,254,279 КпАП України розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адмінправопорушення. Відповідно до ст. 278 п. 2 КпАП України при підготовці справи до розгляду встановлюється, чи правильно складено протокол та інші матеріали про адміністративне правопорушення. Пленум Верховного Суду України в Постанові від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначає, що необхідно визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Також подав клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП , вважає притягнення ОСОБА_2В до адміністративної відповідальності неправомірним, покликаючись на наступне.У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. І відповідно, посадові особи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Нормативно-правове регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі регламентується Наказом МВС України від 07.11.2015 N 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі - Наказ).

Все документування події, вину за яку працівники поліції намагаються покласти на ОСОБА_2 зовсім не відповідає вимогам вказаного Наказу та КУпАП. Так вже сам бланк складеного протоколу не відповідає вимогам Наказу і є відмінним від того, що передбачений Додатком 1 до Наказу. А використання працівниками поліції бланків міліції, згідно п. 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» було можливим виключно до 31 грудня 2016 року. Тобто складений офіційний документ суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми. Сама особа поліцейського, котрий складав вказаний протокол також, напевно, є неналежною, так як в протоколі зазначено, що його склав старший сержант ОСОБА_5. Тоді, як згідно ст.80 Закону України «Про національну поліцію» такого звання у чинних працівників поліції немає. Тобто протокол складено не належною службовою особою, про що також свідчить як зміст самого протоколу, так і матеріали усієї справи , скерованої на розгляд суду. Особа, чи особи, котрі складали протокол та інші додані до нього документи зовсім не знайомі із вимогами Наказу, що регламентує їхню службову діяльність. Це доводиться наступним.

Зміст фабули події, що мала місце 05.01.2017 року, згідно протоколу є наступним: ОСОБА_2, керував автомобілем, виїжджаючи з прилеглої території на головну не надав переваги в русі автомобілю «Рено», який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення та в результаті з'їхав на узбіччя де здійснив наїзд на дерево. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тобто наїзд на дерево здійснив автомобіль під керуванням ОСОБА_2 Цей факт стверджується протоколом про адміністративне правопорушення. А в усіх інших матеріалах зазначено, що наїзд на дерево здійснив автомобіль «Рено» під керуванням ОСОБА_3. Тож не зрозуміло, який із автомобілів здійснив наїзд на дерево?

Розділ VIII Наказу має назву «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП». Працівники поліції стверджують, що при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тоді, згідно розділу VIII до протоколу додається схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський на долученій до протоколу та поданій на розгляд суду схемі ДТП будь-які підписи відсутні взагалі. Сама схема також зовсім не відповідає додаткові 7 Наказу, тобто є документом, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми. Далі, згідно вимог Наказу, на зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються:

1) марка (модель) пошкодженого транспортного засобу;

2) номерний знак транспортного засобу:

3) власник (співвласник) транспортного засобу;

4) серія та номер полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та назва страхової організації, яка його видала, а у разі його відсутності - посвідчення відповідної категорії осіб, для яких наявність полісу не є обов'язковою;

5) перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП;

6) вид пригоди;

7) кількість учасників ДТП;

8) порушення пункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306;

9) результати огляду на стан сп'яніння (у випадку його проведення);

10) тип транспортного засобу. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів. А подана на розгляд схема ДТП взагалі не містить будь-яких даних на зворотному боці. Переліку видимих пошкоджень транспортних засобів ні один із аркушів матеріалів, наданих суду не містить взагалі. Тобто це ще раз підтверджує, що так звана «схема ДТП» є документом, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми та змісту. І факт, що автомобілі були пошкоджені також належними доказами, зібраними працівниками поліції та поданими суду не підтверджено.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху. У вказаному пункті правил зазначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Ні з протоколу про адміністративне правопорушення, ні із схеми ДТП, які є основними документами фіксації події правопорушення та ДТП не зрозуміло хто і звідки та в якому напрямкові їхав, котра дорога є головною по відношенню до другорядної і з чого зроблені такі висновки, адже жодного знаку пріоритету на схемі ДТП не зафіксовано. В протоколі вказано, що ОСОБА_2 виїжджав з «прилеглої території», а згідно п.1.10 ПДР «не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території», тобто твердження в протоколі суперечать одне одному і п.16.11, де йде мова саме про перехрестя, не порушено.

Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам чинного законодавства та містить масу суперечностей, вину ОСОБА_2 ставиться невідомо що і що мали на увазі працівники поліції, складаючи цей протокол, також залишається невідомим. Тобто визначення ознак правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо зазначення суті адміністративного правопорушення. В матеріалах поліції, надісланих судові для розгляду, документів, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП немає.

Тобто, складення протоколу про адміністративне правопорушення (оформлення виявленого правопорушення) є безпідставним, не відповідає вимогам чинного законодавства та також виключає відповідальність ОСОБА_2

Тому вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не доведено та викликає сумніви, а згідно ст.62 Конституції України звинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того представник ОСОБА_4 подав клопотання про призначення експертизи, вважає, що матеріали справи, які надійшли на розгляд суду є неналежними - оформлені з численними порушеннями та суперечностям через які суду неможливо розглянути дані адміністративні матеріали та прийняти законне та обгрунтоване рішення.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом призначення експертиз.

З метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин даної дорожньо-транспортної пригоди, просив призначити судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського НДІСЕ, на вирішення якої поставити питання:

- Як в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів НОМЕР_3 та «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_4 згідно вимог ПДР України?

- Чи мав водій автомобіля «Рено Трафік» р.н. НОМЕР_4 технічну можливість уникнути ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виявлення автомобіля НОМЕР_3 на проїжджій частині, якщо би він рухався з швидкістю меншою ніж 40- 50 км/год.?

- Чи вбачаються у діях водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 порушення вимог ПДР України, які знаходяться в причинному зв’язку з настанням даної ДТП?

- Що з технічної точки зору стало причиною даної ДТП?

У п. 11 Інструкції «Про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. N 71, зазначено, що державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення за рахунок коштів, передбачених Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 подав заперечення на клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2, з якого вбачається , що ОСОБА_2 05 січня 2017 року о 20 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_5, при виїзді із польової другорядної дороги на головну дорогу - вулицю Львівську у м. Буськ Львівської області в районі будинку № 77, не дав дорогу автомобілю НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_3, котрий рухався но вулиці Львівській у напрямку до центру м. Буськ, такими своїми діями створив йому аварійну обстановку, шо спричинило до зіткнення між зазначеними транспортними засобами і, як наслідок, до виїзду автомобіля НОМЕР_6 за межі проїзної частини дороги на праве по ходу його руху узбіччя та наїзду на дерево.

Прибувши на місце описаної дорожньо-транспортної пригоди, поліцейський СРПП № 2 Буського ВП Кам’янка - Бузького ВП ОСОБА_5, оглянувши місце події, опитавши учасників пригоди та свідка прийшов до висновку про винуватість у скоєнні ДТП, яка розглядається, водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_2. Відтак, склав на нього протокол про адміністративне правопорушення АП2 №134286 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Матеріали по справі про адміністративне правопорушення скеровані для розгляду по суті у Буський районний суд Львівської області,

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 09 березня 2017 року заявив два клопотання.

Виходячи із змісту першого клопотання, адвокат ОСОБА_4 вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, скоєне його підзахисним ОСОБА_2 є неналежним чином оформлені, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП України та Наказу МВС України від 07.11.2015 № 1395 « Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». Тому клопоче про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП скоєне ОСОБА_2, повернути начальникові Буського ВП Кам’янка - Бузького ВП ГУНП у Львівській області для належного оформлення.

У другому клопотанні адвокат ОСОБА_4 зазначає, що нормативно-правове регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, регламентується Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Все документування події, вину за яку покладається на ОСОБА_2 не відповідає вимогам вищевказаного Наказу. Бланк протоколу про адміністративне правопорушення є відмінним від того, який передбачений Додатком 1 до Наказу. Використання працівниками поліції бланків міліції, згідно п.18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про Національну поліцію» було можливим виключно до 31 грудня 2016 року.

Особа поліцейського, котрий складав протокол є неналежною, оскільки він вказав своє звання як старший сержант, проте не вказав, що він старший сержант поліції.

На думку адвоката ОСОБА_4 некоректно складена фабула дорожньо-транспортної події, оскільки із неї вбачається, що наїзд на дерево скоїв транспортний засіб, керований ОСОБА_7 Крім того не правильно інкриміновано ОСОБА_2 порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Схема, складена до протоколу про адміністративне правопорушення за фактом ДТП скоєної ОСОБА_2, не підписана учасникам огляду місця ДТП містить ще ряд недоліків, а відтак знову ж таки не відповідає вимогам «інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

У зв'язку із наявністю перелічених порушень, адвокат клопоче про закриття справи відносно ОСОБА_2 у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши доводи, викладені захисником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_4 слід зазначити наступне:

1. Обидва прокоментовані клопотання заявлені адвокатом в один день, тобто всі недоліки справи про адміністративне правопорушення на час написання цих обох клопотань йому були відомі в повному об’ємі. Однак кожне із заявлених клопотань містить різні вимоги, В одному ставиться питання про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення на доопрацювання в орган поліції, а в іншому про його закриття. При цьому у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ставляться дві вимоги закрити його за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Таким чином, не відомо яке ж клопотання ставиться перед судом.

Виходячи із загальних засад кваліфікації адміністративних правопорушень, зазначимо, шо відсутність події адміністративного правопорушення означає, що факту його скоєння взагалі не було і жодні суспільні інтереси, захищені законом, не порушені. Але ж у нас наявний беззаперечний факт пошкодження автомобіля НОМЕР_6 в результаті зіткнення із автомобілем НОМЕР_5, керованим ОСОБА_2. причому не з вини водія ОСОБА_3 Отже ДТП все таки мала місце. То яким чином можна справу закрити за відсутності події адміністративного правопорушення?

Щодо складу адміністративного правопорушення, то він передбачає наявність об'єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта і суб’єктивної сторони. Піддамо аналізу ці чотири сторони адміністративного правопорушення у даній ситуації. Пошкодженням автомобіля НОМЕР_5 в результаті неправомірних дій водія ОСОБА_2 нанесено шкоду суспільним відносинам в сфері транспорту, які охороняються законом. Отже, об’єкт - суспільні відносини, на які скоюється посягання неправомірними діями особи, наявний. Об’єктивна сторона передбачає протиправну дію, наслідок, спричинений внаслідок цієї дії, та причинно-наслідковий зв'язок між дією та наслідком. Факт дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобілів НОМЕР_5 і «RENAULT Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_4 та у зв’язку з цим виїзд останнього за межі проїзної частини дороги та наїзд на дерево не оспорює ніхто і він доведений. Сталося це через неправомірну дію водія ОСОБА_2, котрий при виїзді із другорядної дороги на головну не дав дорогу автомобілю, керованому водієм ОСОБА_3Р не є важливим, чи це сталося в результаті порушення ним п. 16.1) ПДР України, який регламентує проїзд нерівнозначних перехресть, чи в результаті порушення п. 10.2 ПДР України, який регламентує виїзд Транспорту із прилеглих територій на головну дорогу. Факт правопорушення і в одному, і в другому випадку в діях водія ОСОБА_2 є і знаходиться він у прямому причинно- наслідковому зв’язку із настання ДТП, що аналізується. Суб’єкт - водій ОСОБА_2 осудна особа, яка досягнула віку, із якого наступає адміністративна відповідальність суб’єктивна сторона - порушуючи вимоги правил безпеки дорожнього руху при виїзді на головну дорогу водій ОСОБА_2 проявив недбалість, оскільки не слідкував за технічним станом свого транспортного засобу, в результаті чого у зв’язку із замерзанням вікон, не зміг виявити вчасно автомобіль НОМЕР_6, котрий до нього наближався по головній дорозі, на яку він виїжджав, що призвело до зіткнення між ними. Відтак, знову виникає питання: якої сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у даному випадку немає, щоб не утворювався склад цього правопорушення?

2. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення АП2 № 134286.

«Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» розроблена відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про дорожній РУХ», «Про міліцію». Положення про Міністерство ВНУТРІШНІХ справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 401, постанов Кабінету Міністрів України від 20 травня 2015 року № З і 4 «Про утворення деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», від 17 грудня 2008 року № 1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення», від 17 грудня 2008 року № 102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках», від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Положення про патрульну службу МВС. затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 липня 2015 року № 796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 777/27222. А це означає, що вона є підзаконним нормативно-правовим актом, виданим на основі перерахованих у ній законів та нормативних актів, які мають вищу від неї юридичну силу та покликана забезпечити виконання їхніх положень. Тому при складанні такого процесуального документу як протокол про адміністративне правопорушення необхідно в першу чергу керуватися вимогами найвищого в цій плеяді нормативно-правових актів - Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема ст. 256 КУпАП, яка є нормою імперативною і чітко вказує на реквізити, котрі повинні міститися у ньому для того щоб він міг виконувати свою функцію як джерела доказу у справі про адміністративне правопорушення. Проаналізувавши протокол про адміністративне правопорушення АП2 № 134286. бачимо, що у ньому містяться всі необхідні реквізити, щодо яких ставляться вимоги прокоментованою вище нормою адміністративного права.

Ні одна норма, яка міститься в КУпАП, не вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений не на бланку встановленого взірця є не дійсним. Якщо ж проаналізувати п. 18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України про Національну поліцію», то він читається у наступній транскрипції: «До 31 грудня 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ України». Із змісту цього положення не вбачається прямої заборони на використання зазначених предметів діловодства та атрибутів у подальшій діяльності цього правоохоронного органу. Як відомо, в Україні існує загально дозвільний принцип права, зміст якого. «Дозволено все, що прямо не заборонено законом» Отже, пролонгація використання бланків протоколів взірця, який використали працівники поліції у нашому випадку, прямо не заборонена. Мало того, в Інструкції жодним чином не вказано, що вона розроблена на підставі Закону України «Про Національну поліцію», а тому і виконання його положень формально на неї не покладено. До того ж Інструкція затверджується керівником МВС — міністром внутрішніх справ. Національна поліція є структурним підрозділом цього органу і його директивні документи повинна виконувати беззаперечно.

3. Щодо особи поліцейського, котрий складав протокол і не вказав своє звання як старший сержант поліції, то у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України обов'язковим є вказати у протоколі про адміністративне правопорушення посаду, прізвище, ім:я, по батькові особи, яка його склала. Вказувати своє звання, ранг і т.д. не потрібно. Тому через невірне зазначення звання посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не можна вважати, шо його склала неналежна особа.

4. Щодо фабули правопорушення, яке інкримінується водію ОСОБА_2

Звичайно, опис працівником Національної поліції події, яка аналізується, не можна назвати бездоганним з точки зору застосування правил синтаксису та пунктуації при побудові складного речення. Проте, із оповідання події чітко визначається факт виїзду автомобіля НОМЕР_5 із прилеглої території на головну дорогу, по якій рухався автомобіль НОМЕР_6, та скоєння зіткнення між зазначеними транспортними засобами, що вже само по собі складає повний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП Результатом зіткнення, крім пошкодження автомобіля НОМЕР_6 під час контактування із автомобілем НОМЕР_5, став факт переміщення першого на узбіччя дороги та наїзд на дерево, що стверджується показами як водія ОСОБА_3Р так і свідків. Інформація у фабулі протоколу є похідною від інформації, яка міститься в поясненнях водіїв та свідків, а тому, заперечувати факт ДТП тільки через речення, складене із граматичними помилками, які не змінюють суті інкримінованого водію ОСОБА_2В, правопорушення ,є як мінімум неправильно.

4. Щодо невірного інкримінування водію ОСОБА_2 порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

При формальному підході до кваліфікації дій водія ОСОБА_2 слід відмітити, що порядок виїзду транспортних засобів із прилеглої території на головну дорогу регламентується п, 10.2 ПДР України. Виїзд транспортних засобів із другорядної дороги на головну регламентується п. 16.11 ПДР України. Вникнувши у вимоги наведених норм правил безпеки дорожнього руху, які регламентують порядок виїзду на головну дорогу, побачимо, що вони по своєму змісту, вимозі щодо дотримання правил безпеки та правових наслідках є ідентичними і містять одну вимогу - дати дорогу транспортному засобу, який рухається по головній дорозі, на яку виїжджає транспортний засіб, водій котрого повинен діяти в порядку встановленому цими нормами. В чому ж між ними відмінність? У різниці між дефініцією термінів «прилегла територія» та «автомобільна дорога». Згідно п. 1. 10 ПДР України прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в 'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Згідно Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога – лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного rv.r, транспортних засобів.

Отже, наявність чи відсутність наскрізного проїзду, абсолютно не впливає на режим руху у місці примикання другорядної дороги або прилеглої території до головної дороги. Відтак, у будь-якому випадку, як би не назвати шляхову споруду, по якій на головну дорогу виїжджав водій ОСОБА_2, він був зобов’язаний забезпечити оезпеку дорожнього руху та дати дорогу, автомобілю НОМЕР_6.

5. Щодо невідповідності схеми ДТП вимогам, які ставляться до правильності її складання «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Не заперечуючи цей факт, слід відмітити наступне: ст. 251 КУпАП визначено, що «доказами про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів». Про схему ДТП, як окремий вид доказу у цій нормі не вказано, а тому її слід оцінювати як ілюстративний додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, а не окремий процесуальний документ. Аналіз положень Інструкції був даний вище.

Покликаючись на вищенаведене, вважає, що докази по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та скоєне ОСОБА_2, дають можливість, оцінивши їх відповідно до ст, 252 КУпАП, встановити у судовому порядку його вину і притягнути його до адміністративної відповідальності.

Діючи у відповідності до ст. 1 КУпАП, суд повинен захистити як державний інтерес в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху так порушене право ОСОБА_3 в результаті допущеного водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху.

З поясненнь ОСОБА_3 вбачається , що 05.01.2017 року близько 20.00 год. він керуючи власним автомобілем ОСОБА_7 Трафік ВС 5307 АР їхав з м.Львіва в м.Буськ та разом із ним в автомобілі була його дружина ОСОБА_8. В»їхавши в м.Буськ та рухаючись по вул.Львівській біля Буської ЦРЛ із швидкіст 40-50 км/год . В цей час із польової дороги від АЗС ОККО виїхав автомобіль НОМЕР_7 , водій якого не надав переваги в русі , виїхав на головну дорогу , чим йому створив перешкоду. З метою уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ Ланос він почав різко гальмувати та зачепив задній бампер автомобіля та його відкинуло на узбіччя , де він здійснив наїзд на дерево. В результаті чого автомобіль зазнав технічні пошкодження передньої частини кузова автомобіля.Також водій автомобіля ОСОБА_9 не відчув зіткнення та не зупиняючись поїхав в сторону центру м.Буськ. Він вийшовши з автомобіля зупинив інший автомобіль, який рухався по вул.Львівській в м.Буськ та наздогнав автомобіль ОСОБА_9 , якийм керував ОСОБА_2 і він йому сказав, що не бачив того, що він зачепив його автомобіль, після чого в»їхав в дерево.

З пояснень ОСОБА_10 вбачається, що 05.01.2017 року близько 20.00 год. вона разом із чоловіком ОСОБА_3 їхали автомобілем ОСОБА_11 д.н.з. ВС 5307АР із м.Львова в м.Буськ. В»їхавши в м.Буськ та рухаючись по вул.Львівській біля Буської ЦРЛ із польової дороги , що веде до АЗС «ОККО» на вул.Львівську виїзджав автомобіль НОМЕР_8, водій якого не надав їм перевагу в русі та створив аварійну ситуацію , внаслідок чого, щоб не допустити зіткнення , автомобіль ОСОБА_11 , в якому вона їхала зіткнувся з деревом на тротуарі біля проїздної частини дороги. Автомобіль ОСОБА_9 не зупинився , а поїхав по вул.Львівській в сторону центру м.Буськ. Її чоловік ОСОБА_3 зупинив автомобіль , який їхав за ними та наздогнав автомобіль ЗАЗ Ланос . Внаслідок зіткнення з деревом їхній автомобіль отримав механічні пошкодження.

З пояснень ОСОБА_12 вбачається, що 05.01.2017 року близько 20.00 год. він рухався на власному автомобілі позаду авто ОСОБА_11 д.н.з.ВС 5307 АР . В»їхавши в м.Буськ він побачив, як з польової дороги зі сторони бару «Петрова Садиба « виїхав автомобіль. Він не надав переваги в русі і не пропустив автомобіль ОСОБА_11, тому водій даного автомобіля виїхав на бардюр і здійснив наїзд на дерево . З автомобіля ОСОБА_11 зразу вибіг водій і зупинив його попросивши проїхати за автомобілем Ланос , через якого він зіткнувся з деревом і не зупинився , а поїхав дальше. Вони даний автомобіль наздогнали вже на подвір»ї дому власника даного автомобіля. Водій автомобіля ОСОБА_11 вийшов і пояснив , що через нього він здійснив наїзд на дерево. Водій автомобіля ОСОБА_9 пояснив, що не бачив позаду нього автомобіля і тим більше нічого не чув. Вони разом сіли в автомобіль Ланос і повернулись на місце ДТП.

Диспозицією ст.124 КУпАП України передбачено, що відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху , що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, заліхничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином , виклад фактичних обставин вчинення правопорушення ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення , складеному щодо нього, не узгоджується із правовою кваліфікацією його дій за ст.124 КУпАП, оскільки у протоколі вказано, що водій ОСОБА_2 створив аварійну ситуацію, при цьому його автомобіль пошкоджень не зазнав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 05.01.2017 р. близько 20.00 год. гр.ОСОБА_2, в м.Буськ, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул.Львівській, 77 виїзджаючи з прилеглої території на головну, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням гр.ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі та скоїм з ним зіткнення, в результаті з»їхав на узбіччя , де здійснив наїзд на дерево, що призвело до ДТП та матеріальних збитків

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що зібраних по справі доказів недостаньо для визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адмінстративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України, оскільки в протоколі про адміністративне провопрушення зазначено, що було скоєно зіткнення та автомобілі отримали технічні пошкодження, однак, крім пояснень потерпілого жодних інших доказів такого зіткнення в матеріалах справи немає .

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 276-280,283,247 п.1 КУпАП, суддя -

постановив :

Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП України.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області.

Суддя С. Р. Мельник