ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.2017

Справа № 920/945/14

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Костенко Л.А., судді Коваленка О.В. при секретарі судового засідання Чепульській В.Ю. розглянув матеріали справи № 920/945/14

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс», м. Одеса,

до відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Столичний» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний», м. Суми,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг «Южний», м. Севастополь,

2) ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,

про стягнення 95935880,00 грн.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 17.12.2015,

відповідача – ОСОБА_5 за довіреністю № 22-17 від 20.12.2016,

треті особи – 1. не з’явився,

2. не з’явився.

Суть спору: позивач відповідно до позовної заяви від 27.05.2014 року просив суд стягнути з відповідача на свою користь 95935880,00 грн. за банківською гарантією від 28 січня 2013 року виконання договору № С/ПСв-1 від 28 січня 2013 року, що укладений між позивачем та третьою особою-1.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.09.2014 року у справі № 920/945/14 затверджено мирову угоду від 18.09.2014 року, укладену між Товариством з обмежено відповідальністю «Іст Грейнс» та ОСОБА_1 акціонерним товариством ОСОБА_3 «Столичний», провадження у справі № 920/945/14 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 920/945/14 ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.09.2014 року скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі № 920/945/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 у справі № 920/945/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 920/945/14 ухвалу Господарського суду Сумської області від 18.09.2014 року скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 614 виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 вересня 2015 року № 173, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний», призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 ОСОБА_6 та делеговано останньому всі повноваження ліквідатора ПАТ «АБ «Столичний», визначені законом, зокрема статтями 37, 38, 48, 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Столичний» в особі уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_6.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.01.2017 року прийнято до розгляду заяву позивача від 21.01.2017 року про зміну предмета позову (вх. № 346к від 08.02.2017), відповідно до якої предметом спору у справі є наступні вимоги: визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (ідентифікаційний код 37007918) до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» (ідентифікаційний код 20028816) в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 по заборгованості за банківською гарантією в сумі 95935880,00 грн. (дев’яносто п’ять мільйонів дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.); зобов’язати Уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» (ідентифікаційний код 20028816) ОСОБА_6 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний», включивши до нього грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (ідентифікаційний код 37007918) в сумі 95935880,00 грн. (дев’яносто п’ять мільйонів дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 00 коп.) та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб внесених до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» змін.

Згідно з поясненнями відповідача № 01-10/400 від 08.06.2016 року, останній, заперечуючи проти позову вказує на наявність обставин, які свідчать про фіктивність правочину щодо банківської гарантії.

Відповідно до додаткових пояснень до позову від 14.06.2016 року представник позивача зазначає, що від позивача, відповідно до умов гарантії вимагалося надсилання SWIFT-повідомлення на адресу, вказану в гарантії., а тому позивач повністю виконав умови банківської гарантії щодо надсилання вимоги платежу, а у відповідача виник обов’язок задовольнити вимогу кредитора (позивача).

06.12.2016 відповідач подав заяву від 06.12.2016 року № 01-10/66 (вх. № 3304к від 06.12.2016), в якій просить суд призначити судово-бухгалтерську експертизу та поставити експерту наступні питання: чи підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» за період з 28.01.2013 року і по даний час факт надання та обслуговування гарантії, виданої ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціар) з метою гарантування виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципал) за договором № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року?; чи підтверджується факт отримання гарантії бухгалтерським та податковим обліком ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціара) та ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципала); чи підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципала) та ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціара) наявність заборгованості в сумі 95935880,00 грн. Принципала перед Бенефіціаром по договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року?; на підставі яких первинних документів складено Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципалом) та ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціаром) по договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року?; чи обліковувалась з 28.01.2013 і по даний час за позабалансовими рахунками ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний», згідно вимог п. 5 гл. 2 Розділу II Постанови НБУ № 639, банківська гарантія видана на користь ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціар) з метою гарантування виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципал) за договором № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року?; чи був підключений та чи здійснював ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» з 28.01.2013 року і по даний час банківські операції через електронну банківську систему SWIFT?; чи було отримано ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» від банку бенефіціара (ТОВ «Іст Грейнс») по системі SWIFT електронне повідомлення про вимогу по сплаті боргу за банківською гарантією виданою на користь ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціар) з метою гарантування виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципал) за договором № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року?; чи було Бенефіціаром (ТОВ «Іст Грейнс») вручено ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» (банк - гарант) вимогу про сплату заборгованості в розмірі 95935880,00 грн. способом, передбаченим в гарантії від 28.01.2013?; чи належить SWIFT «SWIFT: FBACUAUX», вказаний в реквізитах ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» в тексті гарантії від 28.01.2013 року, виданої на користь ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціар) з метою гарантування виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» (Принципал) за договором № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року, ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» чи можливо іншому банку? Якщо SWIFT «FBACUAUX» належить не ПАТ «АБ «Столичний», а іншому банку, то чи відповідає в такому разі текст вказаної гарантії від 28.01.2013 року вимогам Постанови НБУ № 639 від 15.12.2004 року, за умови що статус банку власника SWIFT «FBACUAUX» в умовах гарантії від 15.04.2016 не визначено?; чи відповідає вимогам Постанови НБУ № 639 від 15.12.2004 року спосіб отримання гарантії ТОВ «Іст Грейнс» (Бенефіціаром)?.

Представником відповідача подано до суду письмове пояснення від 06.12.2016 року № 01-10/665, в якому він вказує на наявність обставин, які свідчать про фіктивність правочину щодо банківської гарантії, а також на те, що задоволення кредиторських вимог позивача до відповідача, який перебуває у ліквідаційній процедурі, інакше як через ліквідаційну процедуру із застосуванням механізмів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є неможливим. З метою перевірки дійсності та реальності господарських операцій з видачі банківської гарантії доцільним відповідач вважає проведення судово-бухгалтерської експертизи. Також у своєму письмовому поясненні представник відповідача звертає увагу суду на те, що суттєвою вимогою здійснення банками операцій за гарантіями є надходження повідомлення про платіж за гарантією через банк, що обслуговує Бенефіціара з одночасним відправленням SWIFT – повідомлення банку-гаранту. У зазначеному повідомленні має бути посилання на те, що повідомлення отримано від Бенефіціара саме по зазначеній гарантії, а також підтвердження того, що особи, що підписали зазначене повідомлення, мають відповідні повноваження. Виконання саме цієї вимоги дозволяє встановити справжність вимоги і уникнути шахрайства зі сторони третіх осіб. У даному випадку є підстави вважати, що текст гарантії не узгоджувався сторонами, оскільки до поштових реквізитів ПАТ «АБ «Столичний» з незрозумілих причин доданий SWIFT банку «Фінанси та кредит», що унеможливило виникнення зобов’язань банка-гаранта вже в момент надання гарантії.

Позивач подав пояснення (вх. № 11736 від 21.12.2016), в яких зазначає, що з’ясування питань, поставлених відповідачем у заяві про призначення судово – бухгалтерської експертизи, не потребує спеціальних знань та не входить до компетенції судових експертів, тому просить суд відмовити у задоволенні відповідного клопотання повністю.

Відповідач у своєму відзиві № 01/10-784 від 10.02.2017 року на заяву позивача про зміну предмету позову просить суд: відмовити в задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги; роз’яснити позивачу право на звернення до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «АБ «Столичний» ОСОБА_6 та ФГВФО з позовом про визнання кредиторських вимог та внесення змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АБ «Столичний»; залучити до розгляду даної справи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача; зупинити розгляд даної справи до винесення Вищим адміністративним судом України рішення в рамках справи № К/800/34544/16 за касаційною скаргою ТОВ «Іст Грейнс».

06.03.2017 року позивач електронною поштою надіслав суду додаткові пояснення до заяви про зміну предмету позову, згідно яких зазначає, що заява про зміну предмету позову доповнена обставинами при збереженні первісних обставин, а також посиланням на норми матеріального права, які зумовлені ліквідацією ПАТ «АБ «Столичний», тобто зміною дієздатності відповідача. Як зауважує позивач, з огляду на те, що ОСОБА_3 перебуває у процедурі ліквідації, задоволення кредиторських вимог позивача до Банку інакше як через ліквідаційну процедуру із застосуванням механізмів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є неможливим, а розгляд адміністративної справи № 815/1281/16 завершено, тому наполягає на задоволенні заяви від 31.01.2017 року про зміну предмету позову, просить суд відмовити у задоволенні заяви Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АБ «Столичний» ОСОБА_6 про зупинення справи до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № 815/1281/16.

Позивач подав клопотання від 09.03.2017 року (вх. № 2559 від 16.03.2017) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання третій особі, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, копії позовної заяви з доданими до неї документами, копії заяви про зміну предмету позову з доданими до неї документами.

Представником відповідача було подано до суду письмове пояснення від 17.03.2017 року № 01-10/823, в якому він зазначає, що позивач всупереч вимог частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України одночасно змінив і предмет і підставу позову. Також зазначає, що з урахуванням зміненої редакції позовних вимог ПАТ «АБ «Столичний» не є належним відповідачем у справі та в нього не виник обов’язок щодо сплати боргу згідно гарантії від 28.01.2013 року на суму 95935880,00 грн. На підставі викладеного представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у згаданих письмових поясненнях в обгрунтування своїх заперечень проти позову зазначає, що фактично позовні вимоги ТОВ «Іст Грейнс» пред’явлено не до ПАТ «АБ «Столичний», а саме до ОСОБА_6, як до Уповноваженої особи ФГВФО. ПАТ «АБ «Столичний» може виступати у даній справі в якості третьої особи, прав та законних інтересів якої стосується розгляд даної справи. У ПАТ «АБ «Столичний» не виник обов’язок щодо сплати боргу згідно гарантії від 15.04.2013 року на суму 95935880,00 грн., банк не мав змоги переконатись у достовірності вимоги, з тієї причини, що доказ відповідності платіжної вимоги умовам гарантії (SWIFT - повідомлення) не міг бути надісланий, оскільки банк ПАТ «АБ «Столичний» не має системи SWIFT. Копія SWIFT з банку бенефіціара до банку «Фінанси та кредит» не може бути доказом достовірності вимоги, оскільки цей документ має суттєві недоліки щодо відповідності формату SWIFT формі МТ-799 та наявності необхідних полів, надійшов останній до Банку «Фінанси та кредит», а не до ПАТ «АБ «Столичний», при цьому статус Банку «Фінанси та кредит» не визначений. Банківська гарантія від 28.01.2013 року, видана на користь ТОВ «Іст Грейнс» по договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року, суперечить положенням кредитної політики ПАТ «АБ «Столичний», яка затверджена протоколом № 89 від 16.12.2011 року наглядової ради ПАТ «АБ «Столичний», оскільки згідно з пункту 1.6 Кредитної політики ПАТ «АБ «Столичний», проведення кредитних операцій на суму до 10000000 грн. віднесено до компетенції Кредитного комітету ПАТ «АБ «Столичний». Однак Кредитний комітет ПАТ «АБ «Столичний» жодних рішень щодо кредитної операції - банківської гарантії від 28.01.2013 року не приймав. Голова правління ПАТ «АБ «Столичний» ОСОБА_7, навіть за умови, якщо вона і підписала банківську гарантію від 28.01.2013 року, перевищила надані їй повноваження. Також стосовно гарантії, відсутні жодні заяви від принципала (ТОВ «Холдінг «Южний») про надання гарантії: по договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року на користь Бенефіціара (ТОВ «Іст Грейнс») та документи Принципала, визначені пунктом 6 глави 1 Розділу II Постанови НБУ № 639; відсутня копія гарантії, видана на користь Бенефіціара (ТОВ ТОВ «Іст Грейнс») по договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року; в Банку (ПАТ «АБ «Столичний») гарантія від 28.01.2013 року взагалі не обліковується на жодних позабалансових рахунках, що підтверджується балансом банку; в Журналі реєстрації наданих гарантій ПАТ «АБ «Столичний» відсутні жодні відомості про гарантію від 28.01.2013 року, відсутні жодні справи щодо гарантії.

Відповідач подав заяву від 20.03.2017 року № 01-10/825 (вх. № 2708 від 20.03.2017), в якій повідомляє про зміну юридичної адреси.

Представником третьої особи-2 подано до суду письмові пояснення б/н від 20.03.2017 року (вх. № 2755 від 20.03.2017 року), в яких він просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову та відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав додаткові письмові пояснення від 27.03.2017 року в обґрунтування позовних вимог (вх. № 3005 від 27.03.2017).

Позивач подав додаткові документи та пояснення від 27.03.2017 року щодо розрахунку суми позову (вх. № 3014 від 28.03.2017).

Третя особа-1 у судове засідання своїх представників не направила, письмових пояснень щодо позовних вимог та заперечень проти позову не подала.

Позивач підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07 від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Враховуючи визначений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статті 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З урахуванням викладеного, розглянувши заяву відповідача від 06.12.2016 року № 01-10/66 (вх. № 3304к від 06.12.2016) про призначення судово-бухгалтерської експертизи, суд відмовляє у задоволенні останньої за її необґрунтованістю, оскільки питання поставлені відповідачем перед експертом є правовими та вирішення останніх віднесено до компетенції суду.

З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2013 року між позивачем та третьою особою-1 ТОВ «Холдінг «Южний» було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № С/ПСв-1, за умовами якого третя особа-1 зобов’язалася поставити, а позивач прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки якої передбачені у договорі та додатках до договору.

Згідно пункту 2.5 договору поставки № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року, однією з умов здійснення передоплати кожної партії товару, що вказаний у додаткових угодах до цього договору є надання постачальником оригіналу банківської гарантії, що підписана банком, який виступає в якості гаранта постачальника в разі невиконання взятих на себе зобов’язань. Банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати, що буде визначатися відповідною додатковою угодою до цього договору та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником (третьою особою-1) зобов’язань за цим договором

Згідно з додатковою угодою № 1 від 28.01.2013 року до договору поставки, третя особа-1 зобов’язалася поставити позивачу товар (ячмінь 3 класу) загальною кількістю 58500 тонн, загальною вартістю 113490000,00 грн. в термін до 15 серпня 2013 року.

За умовами пункту 4 додаткової угоди, загальна сума попередньої оплати становить 100 % від загальної вартості товару, що в грошовому виразі становить 113490000,00 грн.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 28.01.2013 року до договору поставки, третя особа-1 зобов’язалася поставити позивачу товар (ячмінь 3 класу) загальною кількістю 6500 тонн, загальною вартістю 12610000,00 грн. в термін до 15.08.2013 року. За умовами пункту 5 додаткової угоди, оплата товару проводиться по факту поставки товару з урахуванням вимог та умов основного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на забезпечення виконання зобов’язань за договором поставки, в тому числі, але не обмежуючись зобов’язань, третьої особи-1 щодо сплати штрафних санкцій та відшкодування позивачу збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки, третя особа-1 надала позивачу банківську гарантію від 28.01.2013 року, видану ОСОБА_1 акціонерним товариством ОСОБА_3 банком «Столичний». Гарант: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 «Столичний»; бенефіціар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс»; принципал: Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдінг «Южний».

За умовами банківської гарантії, ОСОБА_7 безвідклично та безумовно, без заперечень, зобов’язався сплатити позивачеві на першу письмову вимогу будь-яку суму, яка не перевищує 151320000,00 грн. протягом 5 (п’яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення принципалом зобов’язань за договором.

Вимога бенефіціара щодо сплати платежу, повинна бути належним чином підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки бенефіціара, містити посилання на гарантію, в якій також повинно бути зазначено, що принципал не виконав свої зобов’язання за договором з зазначенням які саме зобов’язання не виконав принципал, а також розмір штрафних санкцій та відшкодування бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням принципалом зобов’язань за договором.

З метою ідентифікації підписів вимога платежу бенефіціара повинна бути надана гаранту через обслуговуючий банк бенефіціара, який надішле поштою оригінал Вимоги платежу та підтвердить, що підписи на ній є правомочними, шляхом відправлення авторизованого повідомлення по системі SWIFT відповідного змісту.

Вимога платежу буде вважатись такою, що надана бенефіціаром, з моменту отримання гарантом вимоги платежу бенефіціара та зазначеного вище повідомлення належним чином закодованого та надісланого засобами SWIFT на адресу гаранта: ПАТ АБ «Столичний», вул. Харківська, 1, м. Суми, 40030, Україна, № рахунку 160080124401, SWIFT: FBACUAUX.

Гарантія набуває чинності з моменту її видачі та діє до 5 вересня 2013 (включно) і будь-яка вимога платежу повинна бути отримана гарантом не пізніше вказаної дати, після настання якої гарантія втрачає чинність незалежно від того чи буде вона повернена гаранту, чи ні.

Відповідно до укладеної між позивачем та третьою особою-1 угоди від 14.08.2013 до договору поставки, у зв’язку з виробничою необхідністю, за згодою сторін, сторони вирішили продовжити термін поставки товару у кількості 55100 тонн по додатковій угоді №1 від 28 січня 2013 року до договору поставки та 6500 тонн по додатковій угоді № 2 від 28 січня 2013 року та визначити наступну кінцеву дату поставки товару, а саме 01.10.2013 року. Дана угода вступає в силу при умові надання постачальником оригіналу належним чином оформленого документа про продовження дії банківської гарантії до 24.12.2013 року включно, що підписана банком, який виступає в якості гаранта постачальника в разі невиконання взятих на себе зобов’язань. Банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати, визначену додатком № 1 до договору та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов’язань за цим договором, що передбачені розділом 6 договору.

Згідно зі зміною № 07-22/101 від 20.08.2013 року до банківської гарантії, ПАТ АБ «Столичний» повідомляє, що 21.08.2013 року прийнято рішення про внесення змін до Банківської гарантії, дата видачі якої 20.08.2013 року, в частині терміну дії банківської гарантії до 24 грудня 2013 року (включно), і будь-яка вимога платежу повинна бути отримана гарантом не пізніше вказаної вище дати, після настання якої ця Гарантія втрачає чинність, незалежно від того чи буде вона повернена ОСОБА_7, чи ні. Гарант безвідклично та безумовно, без заперечень, зобов’язується сплатити бенефіціару, на першу письмову вимогу будь-яку суму, яка не перевищує 142741200,00 грн. протягом 5 (п’яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення принципалом зобов’язань за договором.

Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов’язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтверджені. Зобов’язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов’язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов’язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 562 Цивільного кодексу України, зобов’язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов’язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов’язання.

Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов’язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Слід зазначити, що особливістю гарантії є те, що гарантійне зобов’язання носить самостійний, автономний характер щодо основного зобов’язання.

Гарантія може забезпечувати як грошове, так і негрошове зобов’язання боржника. При цьому відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов’язання, гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов’язання в натурі.

Оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником.

Відповідно до статті 565 Цивільного кодексу України, гарант має право відмовитись від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії.

Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 згаданого Кодексу встановлено, що продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 712 цього ж Кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Матеріалами справи, а саме випискою з картки рахунку позивача, з посиланням на платіжне доручення № 76 від 30.01.2013, випискою по особовому рахунку позивача з 30.01.2013 по 01.02.2013, підтверджується факт перерахування позивачем третій особі-1 грошових коштів в сумі 113490000,00 грн. з призначенням платежу «попередня оплата 100 % за ячмінь 3 кл., згідно додатку № 1 до договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року згідно рахунку № 1 від 29.01.2013 року» (т. 1, а.с. 74).

Постачальник (третя особа-1) не виконав свої зобов’язання за договором поставки № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року, додаткових угод № 1 та № 2 від 28.01.2013 року до договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року, та угоди від 14.08.2013 року про пролонгацію терміну поставки до договору № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року. Третьою особою-1 не здійснено жодної поставки товару за вищезгаданим договором, доказів здійснення третьою особою-1 будь-яких поставок товару за договором поставки № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року матеріали справи не містять, такі докази учасниками судового процесу не подані.

З картки рахунку позивача № 3711 за період 01.01.2013-14.12.2016 вбачається, що третьою особою-1 було повернуто позивачу частину грошових коштів, перерахованих в якості оплати за товар в загальній сумі 24200000,00 грн., а саме 6600000,00 грн. згідно платіжного доручення № 486 від 02.08.2013 року, 2500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 577 від 16.09.2013 року, 400000,00 грн. згідно платіжного доручення № 579 від 17.09.2013 року, 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 599 від 19.09.2013 року, 200000,00 грн. згідно платіжного доручення № 605 від 20.09.2013 року, 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 679 від 28.10.2013 року, 1000000,00 грн. згідно платіжного доручення № 684 від 29.11.2013 року, 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 688 від 30.10.2013 року, 3500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 732 від 06.11.2013 року, 3500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 735 від 06.11.2013 року, 500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 736 від 06.11.2013 року, 1500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 737 від 06.11.2013 року, а також 1200000,00 грн. згідно платіжного доручення № 807 від 29.11.2013 року.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, підписаним позивачем та третьою особою-1, скріпленим печатками товариств, заборгованість третьої особи-1 перед позивачем за договором поставки № С/ПСв-1 від 28.01.2013 року складає 89290000,00 грн. – сума попередньої оплати, на яку не було поставлено товар та яка не повернута позивачу.

У судовому засіданні 21.12.2016 судом оглянуто оригінали: договору поставки сільськогосподарської продукції № С/пСВ-1 від 28.01.2013 року зі всіма додатковими угодами; платіжного доручення № 46 від 30.01.2013 року, що підтверджує сплату передплати по договору № С/пСВ-1 від 28.01.2013 року; акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Іст Грейнс» та ТОВ «Холдінг «Южний» в сумі 89290000,00 грн. по договору № С/пСВ-1 від 28.01.2013 року станом на 31.12.2013 року; банківської гарантії виконання договору № С/пСВ-1 від 28.01.2013 року від 28.01.2013 року

Копії вказаних документів, що містяться в матеріалах судової справи є тотожними оглянутим оригіналам.

На підставі вказаних доказів, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ «Холдінг «Южний» договірних зобов’язань щодо поставки позивачу товару у повному обсязі.

Згідно з угодою від 14.08.2013 року до договору поставки, банківська гарантія повинна включати та покривати суму передоплати та штрафу в разі невиконання взятих на себе постачальником зобов'язань за договором.

Відповідно до банківської гарантії ПАТ «АБ «Столичний» безвідклично та безумовно, без заперечень зобов’язався сплатити Бенефіціару на першу письмову вимогу будь-яку суму, що не перевищує 142741200,00 грн., протягом 5 (п’яти) днів після отримання вимоги про сплату у разі порушення Принципалом зобов’язань за договором.

Відповідно до умов Гарантії вимога Бенефіціара щодо сплати платежу повинна бути належним чином підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки Бенефіціара, містити посилання на Гарантію, в якій також повинно бути зазначено, що Принципал не виконав свої зобов'язання за Договором з зазначенням, які саме зобов’язання не виконав Принципал, а також розмір штрафних санкцій та відшкодування Бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням або неналежним виконанням Принципалом зобов’язань за договором. З метою ідентифікації підписів Вимога платежу Бенефіціара повинна бути надана ОСОБА_7 через обслуговуючий банк Бенефіціара, який надішле поштою оригінал Вимоги платежу та підтвердить, що підписи на ній є правочинними, шляхом відправлення авторизованого повідомлення відповідного змісту системою SWIFT. Вимога платежу буде вважатись такою, що надана бенефіціаром, з моменту отримання гарантом вимоги платежу бенефіціара та зазначеного вище повідомлення належним чином закодованого та надісланого засобами SWIFT на адресу гаранта: ПАТ «АБ «Столичний», вул. Харківська, 1, м. Суми, 40030, Україна, № рахунку 160080124401, SWIFT: FBACUAUX.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою № 524 від 12.12.2013 року про сплату коштів за банківською гарантією від 28.01.2013 року, у зв’язку з невиконанням ТОВ «Холдінг «Южний» зобов’язань за договором поставки щодо своєчасної поставки товару у повному обсязі. Загальна сума вимоги становить 95935880,00 грн., в тому числі 89290000,00 грн. – сума отриманої принципалом попередньої оплати, 6645880,00 грн. штрафу за невиконання зобов’язань за договором поставки.

Штраф нарахований відповідно до пункту 6.1 договору поставки, яким визначено, що у випадку, якщо поставка конкретної партії товару буде здійснена пізніше строків, що встановлені чи визначені сторонами у додаткових угодах до договору або у випадку відмови від поставки товару з боку постачальника, постачальник зобов’язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі 30 % від загальної початкової вартості (ціни) непоставленого товару.

Вимога № 524 від 12.12.2013 року підписана генеральним директором ТОВ «Іст Грейнс», підпис скріплений печаткою товариства.

Згідно з главою 4 Положення про Порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639, банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT. У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень. Якщо після подання копії вимоги принципалу банк-гарант отримує письмове підтвердження недостовірності пред’явленої вимоги, то банк-гарант надсилає письмове повідомлення про такий факт принципалу та бенефіціару. Одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

З матеріалів справи вбачається, що вимога надіслана відповідачу шляхом передачі обслуговуючим банком позивача - AT «Дельта Банк» - відповідного SWIFT-повідомлення (засвідчена копія SWIFT-повідомлення щодо Вимоги платежу з засвідченим перекладом на українську мову міститься в матеріалах справи) з підтвердженням повноважень осіб, які підписали вказану Вимогу платежу. Вимога надіслана відповідачеві обслуговуючим банком позивача (АТ «Дельта Банк») шляхом доставки кур’єрською службою ТОВ «ТЕКС Україна», що підтверджується накладною № 1228412 від 17.12.2013 року та отримана ПАТ «АБ «Столичний» 18.12.2013 року (том 1 а.с. 41).

Судом встановлено, що письмова вимога Товариства обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» підписана уповноваженою особою, містить відомості щодо порушення постачальником зобов’язань за договором, які вимагаються статтею 563 Цивільного кодексу України та умовами Гарантії, надіслана відповідачу у передбачений гарантією спосіб, отримано ПАТ «АБ «Столичний» у строк, на який видана гарантія, тому така вимога є правовою підставою для здійснення відповідачем платежу за гарантією.

Згідно з правовою позицією викладеною у пункті 2.5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, частиною першою статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо.

Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин (наприклад, неподання відзиву на позовну заяву) не свідчить про визнання ним таких обставин: «мовчазне» визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає. Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин.

Згідно з відзивом на позовну заяву № 31-юр від 03.09.2014 року (вх. 11323 від 03.09.2014), підписаним головою правління ПАТ «АБ «Столичний», банк не заперечує, що 28 січня 2013 року надав банківську гарантію на виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» по договору поставки сільськогосподарської продукції від 28 січня 2013 року № С/ПСв-1. У поданій сторонами суду на затвердження мировій угоді (том 1, а.с. 127-129,) відповідач визнає та підтверджує наявність у відповідача зобов’язання перед позивачем щодо сплати заборгованості та штрафних санкції за банківською гарантією у розмірі 95935880,00 грн. Відповідач також підтверджує, що вимога позивача щодо сплати заборгованості за банківською гарантією була пред’явлена та отримана відповідачем належним чином, відповідно до положень чинного законодавства України та у порядку та в строки, передбачені банківською гарантією.

За встановлених судом обставин, оскільки SWIFT – повідомлення було надіслано способом визначеним у гарантії, на адресу вказану ПАТ «АБ «Столичний», суд не приймає посилання відповідача на те, що ПАТ «АБ «Столичний» не мав змоги переконатись у достовірності вимоги.

При цьому, стосовно посилань відповідача на фіктивність банківської гарантії від 28.01.2013 року, у зв’язку з тим, що видача останньої не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку банку, суд зазначає наступне.

Згідно статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний.

Особа, яка вважає правочин фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Будь-яких ознак фіктивності виданої гарантії від 28.01.2013 року відповідач не наводить, при цьому невідображення гарантії у балансі банку та відсутність у банку первинних документів бухгалтерського обліку щодо видачі гарантії, свідчить про порушення банком вимог Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639, однак не є підставою для визнання банківської гарантії фіктивною в розумінні положень Цивільного кодексу України.

Згідно з визначеннями, наведеними у Положенні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639, банк-гарант - банк, який надає гарантію на користь бенефіціара; гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов’язань у повному обсязі або їх частину в разі пред’явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов’язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов’язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Пунктом 3 глави 2 Положення передбачено, що гарантія має містити такі реквізити: назву документа – «Гарантія»; номер, дату та місце складання; повну або скорочену назву принципала, що збігається з назвою, яка зазначена ним у картці із зразками підписів і відбитка печатки [для фізичної особи - прізвище, ім’я та по батькові та документ, що її засвідчує (серія, номер, дата, ким виданий, місце проживання)], його місцезнаходження; назву валюти, в якій надається гарантія, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти відповідно до Класифікатора; суму гарантії цифрами та словами і валюту платежу; дату, номер і назву (у разі наявності таких реквізитів) договору або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), або посилання на тендерну документацію про проведення тендера, в яких передбачена вимога щодо надання гарантії; назву бенефіціара (для бенефіціара фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові), його місцезнаходження або місце проживання (за наявності такої інформації); назву банку бенефіціара - його назву та адресу, SWIFT-код (BIC kod) або номер телекса (зазначається за потребою); назву банку-гаранта; термін дії або строк дії гарантії чи обставини, за яких строк дії гарантії вважається закінченим; умови, за яких надається право вимагати платіж; умови щодо зменшення/збільшення суми гарантії (у разі потреби); умови, за яких можна вносити зміни до тексту гарантії принципалом, бенефіціаром, банком-гарантом; підпис і відбиток печатки банку-гаранта (у разі оформлення та надання гарантії на паперовому носії) або електронні цифрові підписи (у разі надання гарантії за допомогою систем «клієнт – банк», «клієнт - Інтернет – банк», «телефонний банкінг»; інші умови.

Статтею 3 Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій на першу вимогу 1992 року визначено, що всі гарантії повинні містити такі обов’язкові умови: 1) найменування принципала, 2) найменування бенефіціара, 3) найменування гаранта, 4) посилання на основний контракт, в якому передбачена необхідність видачі гарантії, 5) максимальну грошову суму, що підлягає виплаті, і валюту платежу, 6) термін, на який видана гарантія, або подія, при настанні якого припиняється гарантійне зобов’язання, 7) умови, на підставі яких здійснюється платіж, 8) положення, спрямоване на скорочення суми гарантійних виплат.

Судом встановлено, що банківська гарантія від 28.01.2013 року містить всі реквізити, передбачені пунктом 3 глави 2 Положення, підписана головою правління ПАТ «АБ «Столичний», підпис голови правління скріплено печаткою. У судовому засіданні 21.12.2016 року судом оглянуто оригінал банківської гарантії від 28 січня 2013 року; копія гарантії, що міститься в матеріалах справи є тотожною оглянутому оригіналу.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вже зазначалося судом, згідно з відзивом на позовну заяву (вх. 11323 від 03.09.2014), підписаним головою правління ПАТ «АБ «Столичний», банк не заперечує, що 28 січня 2013 року надав банківську гарантію на виконання зобов’язань ТОВ «Холдінг «Южний» по договору поставки сільськогосподарської продукції від 28 січня 2013 року № С/ПСв-1.

Відповідачем при цьому не доведено, що позивач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про обмеження повноважень голови правління при видачі банківської гарантії.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.04.2013 року (дата видачі гарантії) у графі «Прізвище, ім’я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи:» вказано підписанта ОСОБА_7 без зазначення будь-яких обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України № 453 від 09.07.2015 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 банк «Столичний» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію, а також призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до Постанови Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 614 виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18 вересня 2015 року № 173, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банку «Столичний» та призначено уповноваженою особою ОСОБА_2 на ліквідацію Банку ОСОБА_6,

24 вересня 2015 року в газеті «Голос України» № 177 (6181) було опубліковано оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію Банку та призначення Уповноваженої особи ОСОБА_2 на ліквідацію Банку.

З матеріалів справи вбачається, що заявою про кредиторські вимоги ТОВ «Іст Грейнс» до ПАТ «ОСОБА_3 банк «Столичний» від 12 жовтня 2015 року, позивач заявив Уповноваженій особі ОСОБА_2 про свої вимоги до Банку у загальному розмірі 219494918,25 грн., в тому числі на підставі чинної на час звернення мирової угоди, затвердженої Господарським судом Сумської області у справі № 920/945/14 на суму 95935880,00 грн., що є предметом спору у даній справі.

25 грудня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ОСОБА_2 з Заявою про отримання інформації щодо розгляду заяви про кредиторські вимоги TOB «Іст Грейнс» до ПАТ ОСОБА_3 банк «Столичний». У Заяві про надання інформації позивач просив повідомити щодо затвердження та включення кредиторських вимог Товариства до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Листом від 29.12.2015 року за №18-12/2862 відповідач повідомив позивача, що вимога про внесення в реєстр кредиторів ПАТ АБ «Столичний» мирових угод щодо проведення документарних операцій банку відхилена у зв’язку з їх непідтвердженням фактичними даними, що містяться у розпорядженні ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що TOB «Іст Грейнс» звернулось до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 щодо відхилення та невключення вимог кредиторів ТОВ «Іст Грейнс» в Реєстр акцептованих вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» та зобов’язання уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 акцептувати та включити до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» вимоги ТОВ «Іст Грейнс» на суму 219494918,25 грн. та подати на затвердження виконавчій дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» пов’язані із акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» у сумі 219494918,25 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року у справі № 815/1281/16 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року скасовано, прийнято нову постанову, якою частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс», визнано протиправними дії уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 щодо відхилення та не включення вимог кредиторів ТОВ «Іст Грейнс» в Реєстр акцептованих вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний»; в решті позову відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час звернення ТОВ «Іст Грейнс» до Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 ухвали про затвердження мирових угод були чинними та являлися належним доказом наявності та визнання заборгованості Банка перед позивачем. Тобто, на час звернення ТОВ «Іст Грейнс» у встановленому порядку із заявою про кредиторські вимоги та їх внесення до реєстру акцептованих вимог, мирові угоди були чинними та підтверджені фактичними даними.

В обґрунтування позовних вимог у справі № 920/945/14 позивач посилається на те, що належить до кредиторів банку, кредиторські вимоги на суму 95935880,00 грн. були заявлені позивачем у встановленому чинним законодавством порядку в процедурі ліквідації банку, у межах визначеного Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строку, однак відповідач не включив кредиторські вимоги, підтверджені належними доказами, до реєстру акцептованих вимог.

У постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року у справі № 815/1281/16 судом апеляційної інстанції вказано, що питання виникнення заборгованості ПАТ «АБ «Столичний» перед ТОВ «Іст Грейнс» не належить до компетенції адміністративного суду, а є компетенцією господарського суду в порядку господарського судочинства.

Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки та банківську діяльність» згідно статті 1 цього Закону.

У пункті шостому статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.02.2016 року у справі № 826/2043/15.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Посилання відповідача на те, що позивач звернувшись з заявою про зміну предмету позову одночасно змінив і предмет і підставу позову, суд не приймає до уваги, враховуючи позицію, викладену у пункті 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно з якою не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Спір у справі виник у зв’язку із невключенням грошових вимог позивача у розмірі 95935880,00 грн. на підставі банківської гарантії від 28 січня 2013 року виконання договору № С/ПСв-1 від 28 січня 2013 року, до реєстру вимог кредиторів ПАТ «АБ «Столичний».

Відповідно до статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_2 не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

ОСОБА_2 здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Відомості про ліквідацію банку повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції ОСОБА_2 про початок процедури ліквідації банку; 4) інформацію про місце та строк прийняття вимог кредиторів.

ОСОБА_2 у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити ОСОБА_2 про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої ОСОБА_2 суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи ОСОБА_2, якій делеговано ОСОБА_2 повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі ОСОБА_2.

Згідно статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ОСОБА_2 з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, в тому числі такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої ОСОБА_2 суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону ОСОБА_2 здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні ОСОБА_2, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами ОСОБА_2.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією ОСОБА_2.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_2 сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті ОСОБА_2, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

ОСОБА_2 не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією ОСОБА_2.

Згідно з пунктів 4.31, 4.32, 4.33 глави 4 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 року № 2, будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації. ОСОБА_2 або уповноважена особа ОСОБА_2 на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає проміжний ліквідаційний баланс за результатами акцептування вимог кредиторів банку, що ліквідується, на наступну звітну дату після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів виконавчою дирекцією ОСОБА_2. Проміжний ліквідаційний баланс банку складається за формою оборотно-сальдового балансу на відповідну дату із зазначенням періоду, за який складено баланс. Вхідні залишки проміжного ліквідаційного балансу складаються із даних банку на день початку процедури ліквідації банку. Вихідні залишки містять відомості про статутний капітал, фонди, склад майна (активів), зобов’язання банку за затвердженим реєстром акцептованих вимог кредиторів. У проміжному балансі відображаються всі зміни, зумовлені проведенням процедури ліквідації банку, а також зміни вартості активів та зобов’язань такого банку, які сталися за звітний період. У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день початку процедури ліквідації банку/затвердження акцептованих вимог кредиторів, ці зобов’язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.

Судом встановлено, що існування заборгованості у ПАТ «АБ «Столичний» перед позивачем на загальну суму 95935880,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі договором поставки сільськогосподарської продукції № С/ПСв-1 з додатками, виписками з картки рахунку позивача, актом звірки взаємних розрахунків, банківською гарантією від 28.01.2013 року, письмовою вимогою позивача № 524 про сплату коштів за банківською гарантією від 12 грудня 2013 року, яка є правовою підставою для здійснення відповідачем платежу за гарантією.

Таким чином заявлені позивачем кредиторські вимоги до банку є обґрунтованими та документально підтвердженими первинними документами, а тому відхилення та невизнання таких вимог у зв’язку з непідтвердженням вимог фактичними даними, що містяться у розпорядженні ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, є необґрунтованим.

Судом встановлено, що 12.10.2015 року позивачем з дотриманням строку визначеного Законом було направлено на адресу відповідача заяву про кредиторські вимоги. Таким чином, уповноважена особа ОСОБА_2, як орган управління ПАТ «АБ «Столичний» зобов’язана включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, судом встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі банківської гарантії і є господарськими правовідносинами.

Зобов’язання існують між ТОВ «Іст Грейнс» та ПАТ «АБ «Столичний», а не між позивачем та ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Ліквідаційна процедура стосується саме ПАТ «АБ «Столичний», а не ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, що регламентується нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа ОСОБА_2 - працівник ОСОБА_2, який від імені ОСОБА_2 та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих ОСОБА_2, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За приписами статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ОСОБА_2 безпосередньо або уповноважена особа ОСОБА_2 у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією ОСОБА_2. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення ОСОБА_2 другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією ОСОБА_2; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов’язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів ОСОБА_2.

Уповноважена особа ОСОБА_2 діє від імені банку в межах повноважень ОСОБА_2.

Уповноважена особа ОСОБА_2 має право: 1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов’язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; 2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй ОСОБА_2.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа ОСОБА_2: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов’язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією ОСОБА_2.

Позивач пред’явив позов до ПАТ «АБ «Столичний», а з урахуванням того, що відповідач перебуває у стадії ліквідації, повноваження органу управління юридичної особи відповідно до статей 37, 46, 48, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює уповноважена особа ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, позовні вимоги заявлено до відповідача юридичної особи, повноваження якої здійснює на підставі Закону уповноважена особа ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, саме як орган управління юридичної особи.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.11.2016 року у справі № 910/9192/16.

Звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором.

Разом з цим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-20цс11.

З урахуванням викладених встановлених судом обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання ТОВ «Холдінг «Южний» договірних зобов’язань щодо поставки позивачу товару у повному обсязі, банківська гарантія від 28.01.2013 року містить всі реквізити, передбачені пунктом 3 глави 2 Положення, підписана головою правління ПАТ «АБ «Столичний», підпис голови правління скріплено печаткою, письмова вимога Товариства обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» підписана уповноваженою особою, містить відомості щодо порушення постачальником зобов’язань за договором, які вимагаються статтею 563 Цивільного кодексу України та умовами Гарантії, надіслана відповідачу у передбачений гарантією спосіб, отримана ПАТ «АБ «Столичний» у строк, на який видана гарантія, тому є правовою підставою для здійснення відповідачем платежу за гарантією, спір у справі виник у зв’язку із невключенням грошових вимог позивача у розмірі 95935880,00 грн. на підставі банківської гарантії від 28 січня 2013 року виконання договору поставки сільськогосподарської продукції № С/ПСв-1 від 28 січня 2013 року до реєстру вимог кредиторів ПАТ «АБ «Столичний», при цьому судом встановлено, що заявлені позивачем кредиторські вимоги до банку є обґрунтованими та документально підтверджені первинними документами, позивачем з дотриманням строку визначеного Законом було направлено на адресу відповідача заяву про кредиторські вимоги, уповноважена особа ОСОБА_2, як орган управління ПАТ «АБ «Столичний», що діє від імені банку в межах повноважень ОСОБА_2, зобов’язана включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позовні вимоги про визнання вимог ТОВ «Іст Грейнс» до ПАТ «АБ «Столичний» в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АБ «Столичний» ОСОБА_6 по заборгованості за банківською гарантією в сумі 95935880,00 грн., зобов’язання Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АБ «Столичний» ОСОБА_6 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АБ «Столичний», включивши до нього грошові вимоги ТОВ «Іст Грейнс» в сумі 95935880,00 грн. та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб внесених до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АБ «Столичний» змін, підлягають задоволенню судом, як правомірні та обґрунтовані, а обраний позивачем способи захисту відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 74680,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (ідентифікаційний код 37007918) до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» (ідентифікаційний код 20028816) в особі Уповноваженої особи ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» ОСОБА_6 по заборгованості за банківською гарантією в сумі 95935880,00 грн. (дев’яносто п’ять мільйонів дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Зобов’язати Уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний» (ідентифікаційний код 20028816) ОСОБА_6 внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк «Столичний», включивши до нього грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (ідентифікаційний код 37007918) в сумі 95935880,00 грн. (дев’яносто п’ять мільйонів дев’ятсот тридцять п’ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. та внести пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією гарантування вкладів фізичних осіб внесених до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ОСОБА_1 акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «Столичний» змін.

Стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (бульвар Лідерсівський, буд. 5, м. Одеса, Одеська область, 65014, ідентифікаційний код 37007918).

Боржник – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк «Столичний» (вул. Покровська, буд. 25, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 20028816).

4. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ОСОБА_3 Банку «Столичний» (вул. Покровська, буд. 25, м. Суми, 40030, ідентифікаційний код 20028816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Грейнс» (бульвар Лідерсівський, буд. 5, м. Одеса, Одеська область, 65014, ідентифікаційний код 37007918) 74680,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.04.2017.

Головуючий суддя П.І. Левченко

Суддя Л.А. Костенко

Суддя О.В. Коваленко