КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 826/27818/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної служби експортного контролю України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства «СпецТехноЕкспорт» до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство «СпецТехноЕкспорт» (надалі за текстом - «ДП «СпецТехноЕкспорт») звернулось до суду з позовом про скасування постанови Державної служби експортного контролю України (надалі за текстом - «Держекспортконтроль») № 343 від 10.12.2015 р., якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2014 р. Держекспортконтролем державному госпрозрахунковому зовнішньоторгівельному підприємству «СпецТехноЕкспорт» надано разовий дозвіл № 28271700 на експорт до Об'єднаного штабу Міністерства оборони Індії товарів військового призначення.

Відповідно до особливих умов використання цього дозволу звіт про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях надається не пізніше трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу. Граничним строком подання звіту є 01.10.2015 р.

06 листопада 2015 р. відповідачем отримано звіт ДП «СпецТехноЕкспорт» про використання у заявлених цілях товарів, міжнародні передачі яких здійснені за дозволом № 28271700 від 03.07.2014 р.

01 грудня 2015 р. Держекспорткотролем складено протокол про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю № 343.

Згідно цьому протоколу позивач листом № 31.5/15/8038 від 05.11.2015 р. направив звіт про використання у заявлених цілях товарів, міжнародні передачі яких здійснені за дозволом, строк дії якого закінчився 01.07.2014 р., чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

На підставі названого протоколу відповідачем прийнято постанову № 343 від 10.12.2015 р., якою на ДП «СпецТехноЕкспорт» накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.

Спеціальним Законом, який регулює діяльність, пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях є Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 р. № 549-IV (надалі за текстом - «Закон № 549-IV»).

За визначенням, наданим у статті 1 Закону № 549-IV дозвіл - це документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 549-IV разовий дозвіл чи висновок надається суб'єкту здійснення міжнародних передач товарів для проведення переговорів, пов'язаних з укладанням конкретних зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення міжнародних передач товарів, або для здійснення конкретних передач товарів згідно із зазначеними договорами (контрактами) і є дійсним протягом установленого строку, але не більш як протягом одного року.

За приписами частини 1 статті 19 Закону № 549-IV суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, повну та достовірну інформацію про відоме йому кінцеве використання товарів, міжнародну передачу яких планується здійснити, а також оригінали документів про гарантії, які підтверджують використання товарів виключно в заявлених ним або іншим кінцевим споживачем цілях.

Згідно частини 3 названої статті Закону № 549-IV державний експортний контроль за виконанням кінцевими споживачами в Україні зобов'язань щодо використання у заявлених цілях імпортованих товарів здійснюється на підставі результатів аналізу звітів суб'єктів господарювання - кінцевих споживачів про фактичне застосування товарів, а також шляхом проведення планових вибіркових перевірок фактичного використання товарів за призначенням їх кінцевими споживачами.

Частиною 1 статті 22 Закону № 549-IV установлено, що суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного експортного контролю.

Строки подання суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів звітів до Держекспортконтролю затверджено наказом Державної служби експортного контролю України від 5 жовтня 2009 р. № 86 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2009 р. за № 994/17010.

Згідно цьому наказу строк подання суб'єктами до Держекспортконтролю звітів про фактично здійснені міжнародні передачі товарів та про використання цих товарів у заявлених цілях стосовно зазначених у разовому дозволі на експорт або імпорт товарів становить не більше трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу.

Статтею 24 Закону № 549-IV неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів про використання цих товарів у заявлених цілях віднесено до порушень вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

За змістом статті 25 Закону № 549-IV за зазначене порушення Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штраф в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, що звіт про використання товарів у заявлених цілях позивачем подано із суттєвим порушенням граничного терміну його подачі.

За таких обставин, спірна постанова прийнята Держекспортконтролем відповідно до покладених на нього повноважень та на підставі вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково послався на той факт, що у зв'язку з особливостями логістичних механізмів Міністерства оборони Індії позивач несвоєчасно отримав сертифікат підтвердження доставки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 549-IV суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів повинен вживати заходів для проведення перевірки доставки та кінцевого використання товарів у разі їх експорту і надавати про це інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також сприяти уповноваженим на це державним органам України в проведенні ними таких перевірок.

Той факт, що протягом тривало часу з моменту поставки товару ДП «СпецТехноЕкспорт» не виконувало покладеного на нього зазначеною правовою нормою обов'язку не може бути підставою для звільнення від відповідальності за допущене порушення законодавства в галузі державного експортного контролю.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 04 квітня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.