465/3721/14-к

1-кп/465/299/17

Вирок

Іменем України

03.04.2017 Франківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

за участі секретаря судових засідань- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150080000702 від 05.03.2013, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Плешевичі, Мостиського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 осб.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора- ОСОБА_4

представника потерпілого- ОСОБА_5

захисників- ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинуваченого- ОСОБА_3 , суд,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , працюючи директором ТзОВ «Західно-український центр «Медсервіс» (наказ №1 від 01.08.1995 року), будучи службовою особою, яка виконує організаційно розпорядчі обов`язки, прийняв на роботу свого сина ОСОБА_8 на посаду електромеханіка по ремонту і монтажу рентгенівського обладнання, про що свідчить винесений ним наказ № 28 від 02.09.1996 «Про прийом на роботу». ОСОБА_8 фактично до виконання роботи не приступав, на роботу не виходив, функціональних обов`язків не виконував. Окрім того, ОСОБА_8 не мав відповідної освіти та навичок для виконання вказаних робіт.

30.12.1997 відповідно до наказу № 36, ОСОБА_3 перевів свого сина ОСОБА_8 з посади електромеханіка на посаду економіста ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс». 02.12.2011 ОСОБА_8 звільнився з ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» за власним бажанням (наказ № 28 К від 02.12.2011). За вказаний період часу ОСОБА_8 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 71725, 3 грн.

Окрім ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_3 , працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс», прийняв на роботу у ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» свою дружину ОСОБА_9 на посаду лаборанта по вимірювальній апаратурі (наказ № 7 від 29.01.1999 «Про прийом на роботу»). ОСОБА_9 відповідної освіти для виконання функцій лаборанта не мала, на роботу не виходила, жодних функціональних обов`язків не виконувала. Відповідно до наказу № 39 від 12.11.2004 ОСОБА_3 перевів свою дружину ОСОБА_9 з посади лаборанта по вимірювальній техніці на посаду менеджера ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс». 02.12.2011 ОСОБА_9 була звільнена за власним бажанням (наказ 28Квід 02.12.2011). За вказаний період часу ОСОБА_9 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 101441, 63 грн.

ОСОБА_3 , працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс» прийняв на роботу ОСОБА_10 на посаду менеджера (наказ № 12 від 17.03.2000). ОСОБА_10 відповідної освіти не мав, до виконання трудових обов`язків не приступав та на роботу не виходив. 31.12.2008 ОСОБА_10 звільнився з вказаного підприємства за власним бажанням (наказ № 23 від 31.12.2008). За вказаний період часу ОСОБА_11 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 47751,20 грн.

Окрім цього, ОСОБА_3 , працюючи директором ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс», прийняв на роботу ОСОБА_12 на посаду економіста-фінансиста (наказ № 3 від 03.08.1995 ). ОСОБА_12 відповідної освіти для виконання функцій економіста-фінансиста не мав, до виконання трудових обов`язків не приступав. 16.01.1996 ОСОБА_12 звільнився за власним бажанням (наказ № 3 від 16.01.1996). За вказаний період часу ОСОБА_12 була нарахована заробітна плата у сукупному розмірі 596,39 грн. За рахунок ТзОВ «Медсервіс» ОСОБА_3 було безпідставно розтрачено кошти на оплату за навчання ОСОБА_10 у Комерційній академії у розмірі 780,00 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, покази давати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України / Том 1 аркуш справи 54/.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що працювала на ТЗОВ Західно-український центр «Медсервіс» головним бухгалтером з 1997 року (у 1996 році працювала секретарем). Заробітна плата на підприємстві виплачувалася на підставі наказів директора, які приймалися і передавалися у бухгалтерію щомісяця. Трудові книжки, а також журнал прийому та звільнення працівників зберігались в ОСОБА_3 . Після того, коли вона запідозрила про те, що на підприємстві числяться фіктивні працівники, ОСОБА_13 звернулась до директора ОСОБА_3 , проте після такого повідомлення, ОСОБА_3 сказав, що це не її справа й запропонував виконувати свої функціональні обов`язки. ОСОБА_13 в письмовому вигляді підготувала доповідну записку на ім`я ОСОБА_3 , яку скерувала останньому через секретаря, зареєструвавши її у вхідній документації. ОСОБА_13 пояснила суду, що у доповідній записці вона зазначила, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» такі особи як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ніколи не працювали та жодних документів, які б вони підписували вона не бачила.

Під час дачі показів ОСОБА_13 зазначила, що вона бачила ОСОБА_9 декілька разів на корпоративних вечірках, як дружину директора. Однак, жодного разу заробітну плату ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не видавала. Відомість вона передавала директору ОСОБА_3 , який потім їй повертав цю відомість з підписами навпроти прізвищ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Судом оглянуто Доповідну, підготовлену свідком ОСОБА_13 , яка долучена до матеріалів справи. Зі змісту Доповідної випливає, що ОСОБА_13 29.06.2006 просить надати бухгалтерії підтверджуючі документи про виконання робіт ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , оскільки в неї виникнула підозра, що вказані працівники є фіктивно влаштованими і їм безпідставно нараховується заробітна плата.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він працював на посаді електромеханіка 15 років. Однак, одночасно він є засновником ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Зі слів дружини йому стало відомо, що на підприємстві можуть рахуватися фіктивні працівники. Про те, що дружина подала доповідну записку щодо факту працевлаштування фіктивних осіб, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , йому було відомо.

Директором ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працював обвинувачений ОСОБА_3 . В його трудові обов`язки входило прийняття на роботу працівників. Заробітна плата виплачувалася на підставі одноразових наказів виданих та підписаних обвинуваченим ОСОБА_3 . Двічі в місяць на підприємстві проводилися збори працівників по техніці безпеки. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на зборах не бачив.

ОСОБА_14 проводив співбесіди при прийнятті на роботу із технічних питань. Із ОСОБА_8 співбесіду не проводив. З ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 теж не проводив жодних співбесід при прийомі на роботу. Чи були вони прийняті і рахувалися працівниками підприємства йому не відомо. Про можливість працевлаштування фіктивних працівників стало відомо зі слів дружини. Нарахування зарплати відбувалося по актах виконаних робіт. Інструктажі на підприємстві проводив ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_16 працював на ТзОВ «Медсервіс» на посаді електромеханіка більше 15 років. Всіх працівників, з якими він працював знає. Електромеханіків знає лише тих, що були на зборах. ОСОБА_8 знає, як сина директора. Збори проводили або головний інженер ОСОБА_17 , інженер по техніці безпеки ОСОБА_15 або директор ОСОБА_3 . Рішення про прийняття на роботу нових працівників та про звільнення з роботи приймав ОСОБА_3 . ОСОБА_14 інколи виступав на зборах електромеханіків по техніці безпеки, охороні праці.

З показів ОСОБА_16 слідує, що ОСОБА_8 працював як приватний підприємець. На жодних зборах товариства, які проводились не рідше 1 разу в місяць ОСОБА_8 присутній не був і його прізвище навіть не зачитувалось як відсутнього. Про те, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 були працівниками товариства йому не відомо, оскільки він їх не бачив.

Свідок ОСОБА_18 , який працює електромеханіком ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» більше 10 років пояснив суду, що знає всіх електромеханіків, оскільки з ними працює і бачиться на роботі. ОСОБА_8 знає не як працівника ТзОВ «Медсервіс», а як сина директора. Жодного разу не бачив його на зборах працівників підприємства, які проводяться щомісяця.

Свідок ОСОБА_19 , який теж працює електромеханіком на ТзОВ «Медсервіс» з 1998 року пояснив, що в товаристві 2 рази в місяць проводились збори по питаннях, що стосуються техніки безпеки, охорони праці. Збори проводив директор ОСОБА_3 , інженер по техніці безпеки ОСОБА_15 та головний інженер ОСОБА_17 . Директором працював ОСОБА_3 , він приймав рішення про прийняття на роботу. Працівники розписувались в журналах техніки безпеки та охорони праці. Таких працівників, як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 останній не знає.

Свідок ОСОБА_20 працює електромеханіком ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» з 2001 року. Знає всіх працівників, які працюють на підприємстві. Директором був ОСОБА_3 . Збори проводилися двічі на місяць найчастіше директором ОСОБА_3 , або головним інженером ОСОБА_17 . На зборах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 ніколи не бачив. На роботу його приймав ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_21 працює електромеханіком на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» з 1998 року. На роботу його приймав ОСОБА_3 . Був присутній на зборах електромеханіків, які проводилися двічі на місяць. Ніколи на зборах не бачив ні ОСОБА_8 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_22 працює електромеханіком близько 8 років. Надав суду аналогічні покази, пояснив що його на роботу приймав директор ОСОБА_3 . Збори зазвичай проводив або головний інженер ОСОБА_17 або директор ОСОБА_3 . Електромеханіків всіх він знає. Таких працівників як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 не знає.

Свідок ОСОБА_23 вказав, що працював електромеханіком. Такі працівники як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 йому не відомі. Заробітну плату отримував у бухгалтера ОСОБА_13 Щомісяця був присутній на зборах працівників підприємства. Ніколи на цих зборах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не бачив.

Свідок ОСОБА_24 пояснив, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працює з 1995 року електромеханіком. Під час отримання заробітної плати ніколи не бачив ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 . Про те щоб останні працювали в товаристві йому не відомо. Ніколи не бачив вказаних осіб під час проведення інструктажу чи на зборах працівників товариства. Збори зазвичай проводив ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що він працює на ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» електромеханіком з 1995 року, ОСОБА_26 та ОСОБА_12 не знає. ОСОБА_8 бачив на підприємстві, так як що останній знімає там офіс. На зборах електромеханіків по охороні праці чи з інших робочих питань ОСОБА_8 не бачив. Під час отримання заробітної плати цих осіб не бачив. На роботу його приймав ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_27 пояснила, що працює директором ТзОВ НДВП «Екологія» і орендує приміщення у ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Всіх працівників «Медсервісу» вона знає. Однак, таких працівників ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» як ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не знає. З ОСОБА_3 знайома з 2005року. В 2010 та 2011рр. новорічний корпоратив святкували ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» та ТзОВ НДВП « Екологія» разом, там вона й бачила дружину ОСОБА_3 ОСОБА_9 . Окремо свідок наголосила, що під час проведення слідства по кримінальній справі до останньої телефонував ОСОБА_3 , погрожував їй та просив дати неправдиві свідчення.

Свідок ОСОБА_28 вказала, що протягом 2003-2007р.р. працювала секретарем ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», в даний час працює інженер-лаборантом ТзОВ НДВП «Екологія». Таких працівників ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 вона не знає, хоча всіх інших працівників знає. ОСОБА_12 та ОСОБА_10 остання взагалі не знає. ОСОБА_8 знає як приватного підприємця, а ОСОБА_9 бачила лише на корпоративі.

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що працює з 1995 року. Спершу працював електромеханіком. Повідомив, що в 2011р. йому стало достовірно відомо про те, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» числились на роботі фіктивні працівники, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 Вказаних осіб на робочих місцях він жодного разу не бачив, на яких посадах вони числились йому стало відомо лише в 2011році. В документації підприємства немає жодних підписів вказаних осіб (ні в актах виконаних робіт, ні в журналах установ, які обслуговуються, ні в інших документах).

Свідок ОСОБА_29 вказав, що на сьогоднішній день на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» він вже не працює. Раніше працювало 30-40 чоловік. Всіх працівників він знав. Свідок повідомив суду, що 2 рази в місяць в товаристві проводяться обов`язкові інструктажі. ОСОБА_8 працював на приватній фірмі « Медсервіс +» Таких працівників ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 останній не знає, з ними не працював, звіти їм не здавав на роботу вони його не посилали. В ході розслідування кримінального провадження до нього дзвонив ОСОБА_3 і просив сказати, що ОСОБА_9 працювала на роботі в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс».

Свідок ОСОБА_15 працював з 2001 по 2012 р., вказав, що в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» такі особи, як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не працювали, він проводив навчання та інструктажі, однак навіть в списках таких осіб не було. Наряди допуски таким особам не видавав. ОСОБА_8 орендував приміщення в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» та працював по продажу. Жодних актів виконаних робіт від ОСОБА_8 чи ОСОБА_10 він не отримував і не здавав. Працівників товариства він знає, оскільки проводив відповідні збори.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що таких осіб, як ОСОБА_9 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 він не знає і не бачив. ОСОБА_8 знає оскільки останній орендував кімнату ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» та займався торгівлею.

Свідок ОСОБА_31 заявив, що вищевказаних працівників не знає. Працює з 2002 року. Явка працівників на інструктажі обов`язкова. Інструктажі проводяться 2 рази в місяць. ОСОБА_9 бачив лише на корпоративі.

Свідок ОСОБА_32 працює з 1996 року і таких осіб, як ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не знає взагалі. ОСОБА_8 бачив лише декілька разів.

Свідок ОСОБА_33 вказав, що в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» він працював начальником електротехнічної лабораторії до 2012 р. Такі особи як ОСОБА_12 та ОСОБА_10 йому не відомі. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 останній бачив в офісі, однак де останні працювали він сказати не може. Де працювала ОСОБА_9 він не знає, може ствердно сказати що вона електромеханіком не працювала. Під час отримання заробітної плати він не бачив ОСОБА_9 чи ОСОБА_8 , заробітну плату видавала ОСОБА_13 . ОСОБА_8 мав кабінет на 3 поверсі в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс». Бачив, що ОСОБА_9 заходила в кабінет до бувшого директора ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_34 , що до 1996 року працювала бухгалтером ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», засвідчила, що ОСОБА_10 вона взагалі не знає. ОСОБА_8 в офісі під час її роботи не працював. ЇЇ син ОСОБА_12 в офісі не працював, заходив додому до ОСОБА_3 , виконував функції з розносу калькуляцій і т.д. Після звільнення всі справи передала ОСОБА_3 , останній до неї претензій не мав.

Свідок ОСОБА_12 вказав, що він працював в ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс». Жодних документів не готував і не підписував. В приміщенні ТзОВ ЗУЦ « Медсервіс» не появлявся. Виконував роботи вдома у ОСОБА_3 , а саме розносив калькуляції й інші документи, які йому давали, конкретно які на даний час сказати не може.

Однак, суд критично оцінює покази ОСОБА_35 та ОСОБА_12 щодо виконання певних робіт. ОСОБА_12 був прийнятий на роботу економістом-фінансистом. Економіст-фінансист повинен виконувати трудові функції і працювати у відведеному для цього місці. Водночас ОСОБА_12 , як випливає із показів інших свідків, в офісі ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» не працював, і його не знають інші працівники.

Свідок ОСОБА_36 показав, що він працював в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» начальником лабораторії. В журналах по проведенню інструктажів по техніці безпеки та охорони праці він ОСОБА_9 не вказував, оскільки остання в лабораторії не працювала. Дружину ОСОБА_3 він знав, але чи працювала вона на ТзОВ ЗУЦ Медсервіс йому не відомо. Де працювала ОСОБА_9 останній конкретно сказати не може. Також не може вказати де працював ОСОБА_8 , ОСОБА_10 чи ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_37 вказав, що ОСОБА_12 він не знає і не пересікався з останнім. ОСОБА_38 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 працювали в ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», однак де конкретно працювали і які посади обіймали він не знає. Про те, що вдома у ОСОБА_3 проводились якісь роботи йому не відомо. Коли влаштовував на роботу свого сина ОСОБА_10 то звертався до ОСОБА_3 . Його син ОСОБА_10 жодних співбесід з керівником ТзОВ «ЗУЦ «Медсервіс» не проходив.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_39 щодо того, що на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» працювали ОСОБА_38 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_37 , обіймаючи посаду головного інженера повинен знати інших працівників підприємства, оскільки повинен бути присутнім на зборах працівників підприємства і хоча б приблизно знати, які функції виконує той чи інший працівник.

Суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 працював директором ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс», оскільки цей факт підтверджується наказом № 1 від 01.08.1995, показами свідків, прийнятими наказами по підприємству. Таким чином, ОСОБА_3 був службовою особою і виконував організаційно-розпорядчі функції, які виявилися у прийнятті на роботу працівників. Окрім цього, ОСОБА_3 щомісяця видавав накази про нарахування заробітної плати працівникам підприємства, а тому він виконує адміністративно-господарські функції. Тож обвинувачений ОСОБА_3 є службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Проаналізувавши покази свідків, суд дійшов висновку, що ніким не оспорюється той факт, що накази про прийняття на роботу видавав ОСОБА_3 . Одночасно показами свідків встановлено, що ОСОБА_40 більшість допитаних свідків знають, як сина директора ОСОБА_3 , або ж як особу, що орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Як електромеханік ОСОБА_8 не працював. Свідки, які працюють електромеханіками на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» засвідчили, що знають своїх колег по роботі, оскільки щомісячно не менше одного разу на місяць, а зазвичай двічі на місяць всі вони присутні на зборах, на яких проводиться інструктаж з охорони праці, обговорюються інші робочі питання. Під час проведення таких зборів питання про причини відсутності ОСОБА_8 не з`ясовувалися, він сам присутній жодного разу не був, у журналі не розписувався. Доказів, які б підтверджували ознайомлення ОСОБА_8 із посадовою інструкцією електромеханіка суду не було надано.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_8 фактично не виконував трудових функцій електромеханіка ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей навпроти прізвища ОСОБА_8 виконані ОСОБА_8 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях навпроти прізвища ОСОБА_8 виконані ОСОБА_8 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Водночас, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_8 за період з 1995 року по 2011 рік у розмірі 71725, 3 грн., з яких виплачено 55049 грн. заробітної плати, 16676,3 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 71725,3 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_3 підробленого наказу № 28 «Про прийняття на роботу» від 02.09.1996 та наказу про переведення № 36 від 30.12.1997 ОСОБА_8 .

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах графа «Керівник» виконані ОСОБА_3 / Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі графа «Керівник» виконані ОСОБА_3 / Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_3 фактично вчинив розтрату майна, яке перебувало в його віданні у розмірі 71725,3 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_9 , суд, проаналізувавши покази свідків дійшов висновку, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника як ОСОБА_9 , а лише знають останню як дружину директора. Свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 не знають ким працювала ОСОБА_9 на ТЗОВ ЗУЦ «Медсервіс». Свідок ОСОБА_34 вказала, що ОСОБА_9 працювала за сумісництвом і ходила в банк. Однак, суд критично оцінює ці покази, оскільки відповідно до наказу № 39 від 12.11.2004 остання обіймала посаду менеджера, що не пов`язано із вчиненням будь-яких дій від імені підприємства у банках.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_9 фактично не виконувала трудових функцій лаборанта вимірювальної апаратури, а з 2004 року - менеджера ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «підпис одержувача» виконані ОСОБА_9 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей навпроти прізвища ОСОБА_9 виконані ОСОБА_9 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях навпроти прізвища ОСОБА_9 виконані ОСОБА_9 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_9 за період з 1995 року по 2011 рік у розмірі 101441,63 грн., з яких виплачено 78056 грн. заробітної плати, 23385,63 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 101441,63 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_3 підробленого наказу № 7 «Про прийняття на роботу» від 29.01.1999 та наказу про переведення № 39 від 12.11.2004 р. ОСОБА_9 .

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 219-222/

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_3 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 101441,63 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_10 на посаду менеджера відповідно до наказу № 12 від 17.03.2000 р, суд, встановив, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника взагалі. Свідок ОСОБА_37 не повідомив суду на якій посаді працював його син, хоча сам у цей час обіймав посаду головного інженера.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_10 фактично не виконував трудових функцій менеджера ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_41 за період з 2000 року по 2008 рік у розмірі 47751,20 грн., з яких виплачено 37518,00 грн. заробітної плати, 9453,20 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 47751,20 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_3 підробленого наказу №12 «Про прийняття на роботу» від 17.03.2000.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_3 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 47751,20 грн.

Щодо працевлаштування ОСОБА_12 на посаду економіста-фінансиста відповідно до наказу № 3 від 03.08.1995, суд, встановив, що більшість допитаних судом свідків не знають такого працівника. Покази свідка ОСОБА_35 , яка повідомила, що її син виконував певні доручення ОСОБА_3 у нього вдома суд оцінює критично, оскільки місцем виконання працівником трудових функцій є його робоче місце на підприємстві. Сам ОСОБА_12 повідомив суду, що на ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» взагалі не був.

Тому суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_12 фактично не виконував трудових функцій економіста-фінансиста ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс».

На підставі викладеного, суд вважає встановленим той факт, що кошти, які були нараховані ОСОБА_12 за період з 1995 року по 1996 рік у розмірі 596,39 грн., з яких виплачено 418,60 грн. заробітної плати, 177,79 грн. сплачено податків, були безпідставно нараховані та виплачені, чим ТзОВ ЗУЦ «Медсервіс» було спричинено майнову шкоду. Заподіяння майнової шкоди у розмірі 596,39 грн. настало внаслідок видання ОСОБА_3 підробленого наказу № 3 «Про прийняття на роботу» від 03.08.1995.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127 встановлено, що підписи у 48-ми виданих касових ордерах у графах «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 213-216/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128 встановлено, що підписи у відомостях на виплату грошей у графі «Керівник» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 219-222/.

Висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129 встановлено, що підписи у платіжних відомостях у графі «Директор» виконані ОСОБА_3 /Том 1 аркуші справи 225-228/.

Таким чином ОСОБА_3 фактично вчинив розтрату майна, яке було перебувало в його віданні у розмірі 596,39 грн.

Наказ №1 від 01.08.1995 про призначення директором ТзОВ «Західно-український центр «Медсервіс» ОСОБА_3 ;

наказ № 28 від 02.09.1996 «Про прийом на роботу» ОСОБА_8 ;

наказ № 36 від 30.12.1997 про переведення ОСОБА_8 з посади електромеханіка на посаду економіста ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс»;

наказ № 28 К від 02.12.2011 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_8 ;

наказ №7 від 29.01.1999 «Про прийом на роботу» ОСОБА_9 на посаду лаборанта по вимірювальній апаратурі;

наказ № 39 від 12.11.2004 про переведення ОСОБА_9 з посади лаборанта по вимірювальній техніці на посаду менеджера ТзОВ Західно-український центр «Медсервіс»;

наказ №28К від 02.12.2011 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_9 ;

наказ № 1 від 17.03.2000 «Про прийом на роботу» ОСОБА_10 ;

наказ № 23 від 31.12.2008 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_10 ;

наказ № 3 від 03.08.1995 «Про прийом на роботу» ОСОБА_12 на посаду економіста-фінансиста;

наказ № 3 від 16.01.1996 про звільнення за власним бажанням ОСОБА_12

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/127;

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/128;

висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.02.2014 за №6/129;

накази про нарахування заплати за період з березня 2005 р. по червень 2011р.;

посадові інструкції електромеханіка;

журнали про проведення інструктажів;

табелі обліку робочого часу;

журнал реєстрації вхідної кореспонденції;

книга обліку руху трудових книжок і вкладників до них.

На підставі наведених доказів, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме розтрати майна, вчиненої службовою особою у великому розмірі. З досліджених судом доказів слідує, що окремі діяння про прийняття на роботу фіктивних працівників і отримання ними заробітної плати за різні періоди часу є тотожними діяннями, які об`єднані єдиним умислом обвинуваченого ОСОБА_3 . Тому суд вважає правильною кваліфікацію злочинних діянь ОСОБА_3 як єдиного продовжуваного злочину, а не як діянь, вчинених повторно. Станом на момент початку вчинення продовжуваного діяння (1996 р.), та на момент закінчення продовжуваного діяння (2011 р.) спричинений сукупний розмір шкоди перевищував розмір шкоди, достатній для визнання розтрати вчиненою у великому розмірі (250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, своїми умисними діями, шляхом зловживання службовим становищем, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, а саме розтрату чужого майна, яке було у його віданні, вчинене у великих розмірах.

Судом не встановлено такої обтяжуючої обставини, як спричинення злочином тяжких наслідків (п. 5 ст. 67 КК України), про яку вказує прокурор, оскільки розмір спричиненої злочином шкоди враховано як кваліфікуюча ознака ст. 191 КК України розтрата, вчинена у великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України).

Обвинувачений своєї вини не визнає, шкоди не відшкодував. За місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

При призначенні покарання у даному кримінальному провадженні суд виходить із положень, визначених ст. 65 КК України, а саме суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Керуючись принципами справедливості, індивідуальності кримінальної відповідальності, достатності покарання, суд вважає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з адміністративно - господарськими функціями. Водночас, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимогст. 75 КК Українислід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.

В порядку ст. 128 КПК України представником потерпілого по справі заявлений цивільний позов до обвинуваченого. Такий в частині стягнення матеріальної шкоди, на думку суду, є обґрунтованим та знайшов своє підтвердження, а тому підлягає до задоволення в повному розмірі у сумі 693010,50 грн.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» - задовольнити.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені вирішити відповідно до ч. 2ст. 124 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370,373,374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

У відповідності до вимогч.1 ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Водночас, відповідно до ч.2 ст.76 КК України зобов`язати засудженого не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Західно-український центр «Медсервіс» 693010,50 грн. (шістсот дев`яносто три тисячі десять грн. 50 коп.) - заподіяної матеріальної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 1760,40 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят гривень 40 коп.) стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі ДСА України.

Речові докази по справі відсутні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова: ОСОБА_1