ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р.

Справа № 804/16216/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В.

судді – Єфанової О.В.

судді – Турової О.М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Прем’єр – міністра України ОСОБА_2, відповідача 2 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 3 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповідача 4 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідача 5 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України, відповідача 6 Міністерства екології та природних ресурсів України, відповідача 7 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача 8 Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача 9 Антимонопольного комітету України, відповідача 10 ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 11 Міністерства оборони України, відповідача 12 Національної академії наук України, відповідача 12 Міністерства інфраструктури України, відповідача 14 Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 15 Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1 Прем’єр – міністра України ОСОБА_2, відповідача 2 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 3 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповідача 4 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідача 5 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України, відповідача 6 Міністерства екології та природних ресурсів України, відповідача 7 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача 8 Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача 9 Антимонопольного комітету України, відповідача 10 ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 11 Міністерства оборони України, відповідача 12 Національної академії наук України, відповідача 12 Міністерства інфраструктури України, відповідача 14 Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 15 Дніпропетровської міської ради, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- встановити, що на підставі частини другої статті 19 Конституції України, статті 9, статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 2 Закону України «Про Кабінет ОСОБА_3 України», а саме: до основних завдань Кабінету ОСОБА_3 України відноситься вирішення питання про забезпечення екологічних прав громадин та їх гарантія з боку держави, а також щодо зниження вартості виробництва енергії та як наслідок цього зниження вартості виробництва товарів і послуг, створення шляхом підвищення їх конкурентної спроможності додаткових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету, зокрема, за рахунок запровадження у виробництво відновлювального вторинного палива та окислювача як альтернативної сировини -«Теплоагенти ОСОБА_1» (патент на корисну модель № 91123, авторське свідоцтво № 39705), яка, як встановлено у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суді від 20.10.2015 по справі за №804/1594/15 за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос», ОСОБА_1, ОСОБА_5. ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувані вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищенні їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля, що також засвідчено у рішеннях ОСОБА_7 НАН України з питань науково - технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків від 03.06.2009р. № 23 та від 29.06.2011р. про включення винаходів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (патенти №№ 85876, 86216, 86247, 88006№ 62197) до Бази даних «Перспективні винаходи України», відповідність зазначених винаходів статті 3 закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», Постанові Кабінету ОСОБА_3 України від 7 вересня 2011р. № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015р., статті 9 та статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природною середовища», пунктам 18; 77; 78; 85 Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 17 вересня 1996р. № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», та засвідчено у експертному висновку Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління (лист від 27.10.2016р. № 713). який створено за дорученням Міністерства екології та природних ресурсів України за результатом розгляду звернення ОСОБА_1, що надійшло до Кабінету ОСОБА_3 України від 09.09.2016р. № 4І-Б-024092/04, та у якому підтверджено, що «Розроблення та впровадження у виробництво запатентованих технічних рішень може забезпечити в Україні ресурсозбереження енергетичних запасів та запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів у навколишнє природне середовищ, що в свою чергу забезпечить конституційне право громадян на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля», і це у грошовому еквіваленті, є більше, ніж вартість того, що згоріло на Землі та вартість того. що. ще можливо спалити для виробництва теплової, механічної та електричної енергії плюс вирішення екологічних проблем, за рахунок запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії, шляхом вчинення дій у межах повноважень кожного із відповідачів для прийняття Кабінетом ОСОБА_3 України рішення про запровадження в Україні державної новітньої екологічної ресурсозберігаючої та природоохоронної програми «Теплоагенти ОСОБА_1» - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут нації», яка розроблена винахідниками технології ОСОБА_1 «Екотерм», на базі винаходів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (патенти №№ 85876, 86216, 86247, 88006 № 62197), забезпечує виконання цілі 2 та цілі 3, згідно Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», а саме: поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища шляхом запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів при виробництві теплової, механічної та електричної енергії. »а рахунок переведення роботи енергетичних агрегатів на замкнений цикл роботи з первісним теплом та використанням альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_6». а також забезпечує виконання цілі 4 та цілі 6, згідно Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», а саме: Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління та забезпечення екологічно збалансованого природокористування; шляхом розробки і затвердження програм та законів України та яка надіслана електронною поштою 22.12.2016 року особисто Прем'єр - міністру України ОСОБА_8 (citizensts@kmu.gov.ua) Кабінету ОСОБА_3 України. ОСОБА_3 Кабінету ОСОБА_3 України ОСОБА_9 (stadnykr@kmu.gov.ua), Першому Віце-прем’єр-міністру економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_10 (stadnykr@kmu.gov.ua, meconomy@me.gov.ua) та Віце-прем'єр-міністру - ОСОБА_3 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_11 (minregion@,minregion. gov.ua. zapyt@minregion.gov.ua) на Урядовий контактний центр (реєстраційні №№: БЛ-6290380. БЛ-6290462);

- зобов'язати Кабінет ОСОБА_3 України, на підставі частини другої статті 19 Конституції України, статті 9 та статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 2 закону України «Про Кабінет ОСОБА_3 України» вчинити дії, а саме: терміново розглянути на засіданні Кабінету ОСОБА_3 України питання про забезпечення екологічних прав громадян та їх гарантія з боку держави, а також щодо зниження вартості виробництва енергії та як наслідок цього зниження вартості виробництва товарів і послуг, створення шляхом підвищення їх конкурентної спроможності додаткових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету, зокрема, за рахунок запровадження у виробництво відновлювального вторинного палива та окислювача як альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_6» (патент на корисну модель № 91123, авторське свідоцтво № 39705), яка, як встановлено у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15 за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія - Геос», ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувані вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля, що також засвідчено рішеннях ОСОБА_7 НАН України з питань науково - технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків від 03.06.2009р. № 23 та від 29.06.2011р. про включення винаходів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (патенти №№ 85876, 86216, 86247, 88006№62197) до Бази даних «Перспективні винаходи України», відповідність зазначених винаходів статті 3 закону України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», Постанові Кабінету ОСОБА_3 України від 7 вересня 2011р. № 942 «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015р., статті 9 та статті І0 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пунктам 18; 77; 78; 85 Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 17 вересня 1996р. № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», та засвідчено в експертному висновку Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління (лист від 27.10.2016р. № 713), який створено за дорученням Міністерства екології та природних ресурсів України за результатом розгляду звернення ОСОБА_1. що надійшло до Кабінету ОСОБА_3 України від 09.09.2016р. № 41 -Б-024092/04. та у якому підтверджено, що «Розроблення та впровадження у виробництво запатентованих технічних рішень може забезпечити в Україні ресурсозбереження енергетичних запасів та запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів у навколишнє природне середовищ, що в свою чергу забезпечить конституційне право громадян на добробут та безпечне для життя і здоров'я довкілля», і це у грошовому еквіваленті, є більше, ніж вартість того, що згоріло па Землі та вартість того, що, ще можливо спалити для виробництва теплової, механічної та електричної енергії плюс вирішення екологічних проблем, за рахунок запобігання викидання шкідливих речовин і парникових газів при виробництві енергії, та прийняти Кабінетом ОСОБА_3 України правове рішення про забезпечення екологічних прав громадян та їх гарантія з боку держави, а також щодо зниження вартості виробництва енергії та як наслідок цього зниження вартості виробництва товарів і послуг, створення шляхом підвищення їх конкурентної спроможності додаткових робочих місць та збільшення надходжень до бюджету, зокрема, за рахунок запровадження у виробництво відновлювального вторинного палива та окислювача як альтернативної сировини - «Теплоагенти ОСОБА_1» (патент на корисну модель № 91123, авторське свідоцтво № 39705), шляхом запровадження в Україні державної новітньої екологічної ресурсозберігаючої та природоохоронної програми «Теплоагенти ОСОБА_1» - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут нації», яка розроблена винахідниками технології ОСОБА_1 «Екотерм», на базі винаходів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (патенти №№ 85876, 86216, 86247, 88006№ 62197), забезпечує виконання цілі 2 та цілі 3, згідно Закону України «Про Основні засади Стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», а саме: Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища шляхом запобігання викидання шкідливих речовин - і парникових газів при виробництві теплової механічної та електричної енергії, за рахунок переведення роботи енергетичних агрегатів їй замкнений цикл роботи з первісним теплом та використанням альтернативної сировини «Теплоагенти ОСОБА_6», а також забезпечує виконання цілі 4 та цілі 6, згідно Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», а саме: Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління та забезпечення екологічно збалансованого природокористування; шляхом розробки і затвердження програм та законів України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на думку позивача, збоку посадових осіб відповідачів не вчинено жодних дій щодо забезпечення прав та свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, щодо соціального захисту, охорони здоров’я, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, щодо розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково - технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання загальнодержавних програм. Позивач стверджує, що на його листи та звернення від 31.12.2016 та від 21.01.2016, 25.01.2016, а також запити на отримання публічної інформації від 02.02.2016 та 22.02.2016 йому не було надано належних відповідей, а також порушено терміни розгляду запитів на інформацію. На думку ОСОБА_1 відмова Держенергоефективності щодо розроблення нормативно- правових та нормативно-технічних документів та внесення змін до законів України пов’язаних з впровадженням за рахунок коштів державного бюджету технології «Теплоагенти ОСОБА_1» не відповідає інтересам держави щодо цільового використання бюджетних коштів та інтересам громадян, які змушені платити кошти за бездіяльність посадових осіб або за вчинення злочину.

Ухвалою суду від 20.01.2016 відкрито провадження у справі №804/16216/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 01.03.2016 дану справу прийнято до провадження судді Захарчук – Борисенко Н.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 14.04.2016 провадження в адміністративній справі №804/16216/15 було зупинено у зв’язку з наданням позивачу часу для вирішення питання щодо отримання вторинної правової допомоги при розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 12.01.2017 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з’явився, просив здійснювати розгляд справи без участі у письмовому провадженні, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явились, надали до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі оскільки вважають, що з боку відповідачів будь – які порушення відсутні, а тому позовні вимоги, на їх думку, не підлягають задоволенню, також просили здійснювати розгляд справи без участі представників.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду у письмовому провадженні, а поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі закону України «Про Кабінет ОСОБА_3 України», а саме щодо економічної самостійності України та виконання Конституції та законів України, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, щодо соціального захисту, охорони здоров'я, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування, щодо розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм, щодо забезпечення розвитку і державної підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу держави, щодо забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності, ОСОБА_1 звернувся до Прем'єр - міністра України ОСОБА_2 із листом, в якому просив:

1. Доручити Антимонопольному комітету України розглянути законність дій посадових осіб Мінрегіон, Держенергоефективність, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони і Мінюсту України при розгляді звернення фонду щодо демонополізації енергетичної галузі шляхом розробки та внесення на розгляд Верховної ОСОБА_3 України Урядових законопроектів «Про розробку та впровадження двигунів внутрішнього згоряння ОСОБА_1 з замкненим циклом роботи (патенти №№ 62197, 85876, 86216, 86247, 88006) для військової техніки та енергетичних агрегатів, що виробляють електричну енергію» урядових законопроектів; «Про застосування продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії в енергетичних агрегатах ОСОБА_1»; «Про розробку додаткового обладнання для переведення існуючих енергетичних агрегатів (котли, двигуни внутрішнього згоряння) на замкнений цикл роботи з використанням продуктів згоряння або відпрацьованих газів - «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії»; щодо розробки та внесення на розгляд Кабінету ОСОБА_3 України проекту «Теплоагенти ОСОБА_1» - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут нації. Впровадження природоохоронної та ресурсозберігаючої технології автономного енергозабезпечення державних установ та об'єктів бюджетної сфери України на базі винаходів України №№ 62197, 86216,86247, 85876, 88006, 98941 99107, 100006»; щодо централізованої закупівлі невиключних ліцензій на об'єкти інтелектуальної власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

2. Доручити правоохоронним органам України встановити прізвища посадових осіб державних органів виконавчої влади та визначити розмір шкоди, яка їх бездіяльністю нанесена інтересам держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері, порушеннями конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та добробут, згідно ч.І ст.50 Конституції України, порушенням гарантії захисту інтелектуальної власності винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, згідно ч. 1 ст.54 Конституції України, при розгляді звернення фонду щодо демонополізації енергетичної галузі шляхом запровадження у виробництво відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_6» для безпечного, екологічного та дешевого виробництва енергії.

Згідно листа ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України від 07.08.2015р. №17-15/1381 зазначений лист направлено до Антимонопольного комітету України, Мінрегіону, Держенергоефективності, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони, Мінюсту та НАН України.

З боку ОСОБА_2 та посадових осіб Антимонопольного комітету України, Мінрегіону, Держенергоефективності, Мінекономрозвитку, Мінприроди, Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Міноборони, Мінюсту та НАН України, на думку позивача, не вчинено жодних законних дій з приводу розгляду скарги фонду про порушення інтересів держави в енергетичній, екологічній та оборонній сфері, порушення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та добробут, згідно ч. 1 ст.50 Конституції України, гарантії захисту інтелектуальної власності винахідників ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, їх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, згідно ч.І ст.54 Конституції України, у зв'язку з бездіяльністю посадових осіб Кабінету ОСОБА_3 України при розгляді звернення фонду про запровадження у виробництво відновлювального, вторинного палива та окислювача або «Теплоагенти ОСОБА_6» для безпечного, екологічного та дешевого виробництва енергії, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи виниклі правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові засади визначення організації, повноваження та порядку діяльності центральних органів виконавчої влади України врегульовано положеннями Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону - міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики.

Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет ОСОБА_3 України (стаття 3 Закону).

В свою чергу, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_3 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету ОСОБА_3 України, іншими актами законодавства України, а організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, та законами України

Таким чином, до виключних прав Кабінету ОСОБА_3 України Належить затвердження нормативно-правового акту, а саме положення про міністерство, або інший центральний орган виконавчої влади.

До основних завдань центральних органів виконавчої влади, відноситься:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Таким чином, повноваження та завдання орану виконавчої влади визначаються на підставі законів, та затверджується Кабінетом ОСОБА_3 України.

Так, Положення про Державне агентство з енергоефективності а енергозбереження України, затверджено постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 26.11.2014 року № 676 (далі - Положення).

Відповідно до зазначеного Положення Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_3 України через Віце-прем'єр-міністра України - ОСОБА_3 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюванні джерел енергії та альтернативних видів палива.

Так до основних завдань Держенергоефективності відноситься:

1) реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

2) забезпечення збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України;

3) надання адміністративних послуг у відповідній сфері;

4) внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - ОСОБА_3 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері.

На підстав викладеного, та враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 виходять за межі повноважень Держенергоефективості, визначених чинним законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України від 07.08.15 13602/0/2-15 (вх. № 01/51948-15 від 11.08.2015) Мінекономрозвитку в межах компетенції розглянуло листи від ОСОБА_1 та Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія-Геос» щодо запровадження технології, а тому суд не погоджується з твердженнями позивача щодо не розгляду його скарг та ненадання на них відповідей.

Наказ Мінекономрозвитку від 23.01.2015 № 61 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом ОСОБА_3 України через ОСОБА_3 економічного розвитку і торгівлі України» (далі-Порядок) визначає організаційні та процедурні питання взаємодії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з Державною службою інтелектуальної власності України у процесі формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.

Відповідно до пункту 6 Порядку Мінекономрозвитку здійснює контроль за виконанням покладених на центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, завдань та планів їх роботи, виконанням доручень Президента України, Прем'єр-міністра України, доручень ОСОБА_3 та дотриманням вимог цього Порядку.

Порядком не передбачено повноваження Мінекономрозвитку щодо зобов'язання цих органів приймати певні рішення, що належать до їх компетенції, за наявності вже прийнятих ними рішень протилежного змісту.

Таким чином, суд зазначає, що Мінекономрозвитку, керуючись статтею 19 Конституції України, та Порядком, не має повноважень зобов'язувати Державну службу інтелектуальної власності України видати патенти на винаходи № а 201100150, а 200901089, а 200906381, а 201013926, а 201015046, а 201101311, а 201203908, а 200901096, а 200713421, а 200711579, а 201013925, а 20111508, а 201202042.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у листі від 20.06.2015 № 3231-06/20024-07 у відповідь на звернення ОСОБА_1 Мінекономрозвитку повідомило, що у разі надходження від Мінрегіону проектів нормативно-правових актів щодо забезпечення впровадження «Теплоагенти ОСОБА_1» - енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров'я і добробут нації» Мінекономрозвитку у встановленому законодавством порядку прийме участь в їх опрацюванні.

Щодо розміщення інформації про енергоефективну технологію ОСОБА_1 «Екотерм» Мінекономрозвитку повідомляло листом від 23.07.2015 № 3231-06/24167-07 позивача про те, що відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінет) ОСОБА_3 України від 26.11 2014 р. № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України відповідно до покладених на нього завдань провадити інформаційну діяльність з популяризації економічних, екологічних і соціальних переваг ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива і пропонувало звернутися із зазначеним питанням до Українського інституту науково-технічної та економічної інформації.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 25 травня 2011 р. № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України не є розпорядником інформації за запитами на інформацію стосовно інших державних органів України, а також стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

Частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що розпорядники інформації, який не володіє запитуванню інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

З огляду на те, що в запитах на отримання публічної інформації від 02.02.2016 позивач просив надати Інформацію якою ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 не володіє, тому вказаний запит у відповідності до вище вказаних вимог Закону направлено до відповідного органу, про що повідомлено запитувача.

За результатами розгляду запитів позивача ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 в межах компетенції були надані відповідні роз'яснення, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що відповідачами при розгляді заяв, скарг та запити на отримання публічної інформації не було порушено права та законні інтереси позивача, відповідачі діяли в межах наданих їм повноважень та з дотриманням вимог законодавства.

Суд зазначає, що позивач звернувся з приводу впровадження у виробництво проекту «Теплоагенти ОСОБА_1» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії 23.02.2016 на урядову гарячу лінію. Листом від 23.03.2016 вихідний номер № 5/3-17/2711-16 Мінприроди повідомило наступне. Стосовно виділення коштів з Державного фонду охорони природного середовища здійснюється Міністерством на підставі отриманих запитів про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на відповідний бюджетний рік, оформлених згідно з вимогами Порядку планування та фінансування природоохоронного заходу з державного фонду охорони навколишнього природного середовища, Затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.06.2015 № 194, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 № 994/27439.

Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо скарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд повинен перевірити, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд не повинен втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними названою статтею Кодексу.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше буде порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

Крім того, згідно Рекомендації № Я (80) 2 Комітету ОСОБА_3 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційна повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридичне допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету ОСОБА_3 Європи № Я (80) 2 стосовно здійсненню адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийняті Комітетом ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступники міністрів).

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Тобто, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відповідача 1 Прем’єр – міністра України ОСОБА_2, відповідача 2 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 3 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповідача 4 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідача 5 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово – комунального господарства України, відповідача 6 Міністерства екології та природних ресурсів України, відповідача 7 Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відповідача 8 Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача 9 Антимонопольного комітету України, відповідача 10 ОСОБА_4 Кабінету ОСОБА_3 України, відповідача 11 Міністерства оборони України, відповідача 12 Національної академії наук України, відповідача 12 Міністерства інфраструктури України, відповідача 14 Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 15 Дніпропетровської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14