Справа № 199/2128/15-ц

(2/199/129/17)

РІШЕННЯ

Іменем України

09.03.2017 року м. Дніпро

Амур -Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий-суддя Богун О.О.

При секретарі Гуменюк О.Т.

За участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинського м’ясокомбінату» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він перебував із відповідачем у трудових стосунках. 22.12.2011 року його було звільнено.

20 вересня 2013 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на користь позивача із відповідача стягнуто 12 522,14 грн. заборгованості по заробітній платі, 149 372,10 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 8 250,78 грн. компенсації за невикористану відпустку та 3 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 173 145,02 грн..

22.05.2014 по справі видано виконавчий лист та рішення суду відповідачем було виконано в повному обсязі тільки 02.03.2015 року.

Разом з тим, середній заробіток за час вимушеного прогулу судом стягнуто по 22.12.2011 року, тоді як фактичний розрахунок відбувся лише 02.03.2015 року.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача відповідно до ст.117 КЗпП України 889 593,84 грн. середнього заробітку за весь час затримки виплати належних йому сум при звільненні.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримавли позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи його безпідставним, звернувши увагу суду на правові позиції Верховного Суду України та Європейського Суду з прав людини з питання застосування ст.117 КЗпП України.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував із відповідачем у трудових відносинах з 23 листопада 2010 року по 22 грудня 2011 року.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20.09.2013 року визнано неправомірними та скасовано накази Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» про оголошення догани: №154 від 21.07.2011 року; №157 від 25.07.2011 року; №167 від 03.08.2011 року та №170 від 05.08.2011 року. Визнано неправомірними та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» про депреміювання №108/1 від 03.06.2011 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_1: 12 522 гривні 14 копійок заборгованості по заробітній платі, 149 372 гривні 10 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 8250 гривень 78 копійок компенсації за невикористану відпустку та 3000 гривень моральної шкоди, а всього 173 145 гривень 02 копійки (а.с. 6-10).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року рішення першої інстанції залишено без змін (а.с.11-13).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2014 року рішення суддів залишено без змін і скасовано лише додаткове рішення від 15 жовтня 2013 року та ухвала апеляційного суду від 16 жовтня 2014 року з питання розподілу судових витрат (а.с.14-17).

22 травня 2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по справі видано виконавчий лист та 20 червня 2014 року відкрито виконавче провадження (а.с.18,19-20).

Постановою державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції від 03 березня 2015 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа №401/3294/12, виданого 22.05.2014 року, закінчено (а.с.21-22).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2015 року по цивільній справі № 199/2128/15-ц (2/199/1481/15) були повністю задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Глобинський акомбінат» про стягнення середнього заробітку у розмірі 889 593,84 грн. за весь час невиконання рішення суду про стягнення середнього заробітку.

Не погоджуючись з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2015 року ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат», в порядку апеляційного перегляду цивільних справ, звернулося до апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою в якій просило скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2015 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015, апеляційну скаргу ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» було відхилено, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2015 залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.07.2015 року та Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 року, провадження № 22-ц/774/7844(002), ТОВ «Глобинський м"ясокомбінат» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на дані рішення суду першої та апеляційної інстанції і в якій просив скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.07.2015 року по цивільній справі № 199/2128/15-ц (2/199/1481/15) та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 року, провадження № 22-ц/774/7844(002), та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» задоволено, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Вищий спеціалізований України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що задовольняючи в ОСОБА_1, суди не звернули уваги на те, що спір щодо стягнення на користь позивача заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди був вирішений рішенням Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 20 вересня 2013 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2014 року, рішення суду було виконано в повному обсязі 02 березня 2015 року.

Статтею 117 КЗпП Українипередбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємтсва, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст. 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини, по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233КЗпП Україниу взаємозв'язку з положеннями статтей 117, 237-Кодексу.

На порушення вимог ст. ст. 212-214. 315 ЦПК Українисуди на зазначене уваги не звернули та не врахували п. п. 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, судамидля обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку необхідно обраховувати за останні два місяці, що передували звільненню, при цьому не встановлено, які саме виплати включені до складу цього заробітку та чи підлягають ці виплати врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати.

Крім того, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи (п. 20 постановиПленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практикузастосування судами законодавства про оплату праці».

Таким чином, невиплата звільненому працівнику всіх сум, що підлягають виплаті власником або уповноваженим ним органом, є триваючим порушення норм трудового законодавства, а тому працівник, в даному випадку ОСОБА_1, міг визначити остаточний обсяг своїх вимог тільки після проведення відповідачем йому остаточного розрахунку при звільненні 20.02.2015 року.

Зважаючи на те, що фактичний розрахунок ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» з ОСОБА_1 у зв’язку з його звільненням 24 грудня 2011 року був проведений 02.02.2015 року фактичний день перерахування відповідачем грошових коштів на особовий рахунок позивача, тому суд вважає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.12.2011 року по 20.02.2015 року в сумі 90734 (дев’яносто тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 31 копійка (513 днів * 176,87 грн.).

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 907 гривень 34 копійки.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 61, 88, 212, 214, 215, 222 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинського м’ясокомбінату» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинського м’ясокомбінату» (ЄДРПОУ 25167451) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 90734 (дев’яносто тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 31 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобинського м’ясокомбінату» (ЄДРПОУ 25167451) на користь Держави судовий збір у розмірі 907 (дев’ятсот сім гривень) гривень 34 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :