Провадження № 2/487/1208/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2017 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Агєєва Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Банкей Біхарі про зміну прізвища неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулася до суду з позовом до Банкей Біхарі про зміну прізвища неповнолітньої дитини.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. За цієї ж нормою особою без громадянства є особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, за окремими винятками, встановленими законодавством, користуються тими самими правами та свободами, несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

Відповідно до ст. 410 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» №2709-ІV від 23 червня 2005 року). На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа повинна пред'явити документ, що є доказом її правосуб'єктності (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Цей документ визнається дійсним в Україні лише в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором.

Підсудність цивільних справ з іноземним елементом - це компетенція судів України щодо розгляду та вирішення цивільних справ і вчинення окремих процесуальних дій за участю іноземного елемента.

Згідно із ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Іноземним елементом згідно із Законом №2709-ІV є ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що ним регулюються, та дістає вияв в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави (п. 2 ч. 1).

Розділом XII зазначеного закону встановлюються загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Так, підсудність визначається на момент відкриття провадження у справі незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону.

Стаття 76 Закону №2709-ІV встановлює підстави визначення підсудності справ судам України. Зокрема, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України (крім справ, щодо яких встановлена виключна підсудність); якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або розташовані філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її завдано на території України; якщо позивач у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства має місце проживання в Україні; якщо позивач - фізична особа у справі про відшкодування шкоди має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Оскільки на даний час суду не надано відомостей, що відповідач зареєстрований чи мешкає на території Заводського району м. Миколаєва, зазначена заява не підсудна Заводському районному суду м. Миколаєва і підлягає поверненню заявникові.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. суд повертає судовий збір у разі повернення позовної заяви.

Керуючись ст. 109, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Банкей Біхарі про зміну прізвища неповнолітньої дитини повернути заявнику, роз’яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду за останнім відомим місцем проживання відповідача.

Зобов’язати фінансовий орган – Управління державної казначейської служби України у м. Миколаєві повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору при зверненні до суду у сумі 640,00 грн. згідно квитанції №25F від 17.02.2017 року.

Ухвала набуває законної сили через 5 днів після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

Суддя : Л.І. Агєєва