Справа № 280/853/16-ц

Провадження № 2/280/38/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2017 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: Пасічного Т.З.,

при секретарі: Сьомак Л.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишева цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “ТКК Верховина” ТОВ “Верховина” про стягнення компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого вказала, що в період з 01.02.2013 року по 29.08.2014 року працювала на посаді журналіста в ДП “ТКК Верховина” ТОВ “Верховина” та була звільнена з посади наказом № 3к від 29.08.2014 року відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. При звільненні позивач не отримала компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки. Відповідач відмовив позивачу у виплаті компенсації, мотивуючи це тим, що вказані кошти виплаті не підлягають, оскільки відповідно до п.5.4 колективного договору, що діє на підприємстві, тривалість щорічної відпустки для працівників підприємства встановлюється не менше 24 календарних днів, хоча у відповідності до ч.3 ст.13 ЗУ “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. В подальшому позивач звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24.05.2016 року зобов’язано відповідача сплатити на користь позивача компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки. Компенсацію за 19 днів відпустки позивач отримала лише 01.06.2016 року. Вважає дії позивача незаконними, так як згідно з вимогами ч.1 ст.47 та ч.1 ст.116 КзПП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи чи організації проводиться у день звільнення. Також посилається на положення ч.1 ст.83 КзПП України (у редакції станом на день звільнення позивача), у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористаніним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, звільненому ним працівнику усіх сум, які повинні бути йому виплачені на день його звільнення, згідно з вимогами ч.1 ст.117 КзПП України, роботодавець повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно вказаних у позовній заяві розрахунків позивач вважає, що відповідач зобов’язаний їй сплатити 92 654,75 грн. з урахуванням рівня інфляції.

У судовому засідання позович позов підтримала, просила суд його задовольнити з викладених в ньому підстав. В подальшому подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав, суду пояснив, що на даний час з ОСОБА_1 повністю проведено розрахунок по заробітній платі з урахуванням сум інфляції та індексації. В подальшому подав заяву про розгляд справи без участі представника. Просить суд в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши докази на умовах змагальності, в межах позовних вимог вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ДП “ТКК Верховина” ТОВ “Верховина” з 01.02.2013р. по 29.08.2014р. на посаді журналіста, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.3).

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до рішення апеляційного суду Житомирської області від 24.05.2016 року по цивільній справі № 280/1863/14-ц за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства “Телекомпанія Коростишівська Верховина” товариства з обмеженою відповідальністю “Верховина” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсацію за невикористану відпустку та оплати днів тимчасової непрацездатності зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 19 днів невикористаної відпустки (а.с.6-8).

Згідно зі ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач, звертаючись до суду, просить стягнути з відповідача компенсацію з моменту виникнення заборгованості, тобто 29.08.2014 року і до моменту отримання коштів. Як зазначено у позові кошти позивачем отримано 01.06.2016 року.

Однак, як вбачається з копії платіжної відомості від 24.05.2016 року ОСОБА_1 відповідачем згідно рішення суду по справі № 280/1863/14-ц виплачено кошти за 19 календарних днів невиплаченої відпустки за період роботи з 01.02.2013 року по 29.08.2014 року в сумі 1 093,88 грн., що підверджується особистим підсписом позивача в графі “Розписка в одержані” (а.с.16), а тому суд приходить до висновку про безпідставність позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8, 10, 11,60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, 116, 117, 233, КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП “ТКК Верховина” ТОВ “Верховина” про стягнення компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.З.Пасічний