Провадження № 2/127/555/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року

міський суд Вінницької області

в

складі: головуючого - судді Ан О.В.,

при секретареві Бородіч О.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

представників відповідача КНТЕУ в особі ВТЕІ - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічно університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту про визнання незаконним відмови в працевлаштуванні, визнання не законним відмови в участі у конкурсі на заміщення вакантних посад, визнання не законним та скасування рішення конкурсної комісії, визнання не законним та скасуванні рішення вченої ради про результати проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, визнання не законним та скасування працевлаштування у 2016 році викладачів кафедри права, забезпечення працевлаштування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту та просив суд визнати незаконними та скасувати рішення конкурсної комісії ВТЕІ КНТУ, щодо відмови позивачу в участі у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права ВТЕІ; визнати незаконним працевлаштування ОСОБА_5 на посаді старшого викладача кафедри права без оголошення та проведення конкурсу; визнати незаконним та скасувати рішення засідання вченої ради ВТЕІ від 31.08.2016 року про затвердження результатів роботи конкурсної комісії щодо кандидатури позивача; визнати незаконним та скасувати рішення засідання вченої ради ВТЕІ від 31.08.2016 року про рекомендацію ОСОБА_2 на вакантну посаду доцента кафедри права ВТЕІ КНТУ; зобов’язати відповідача забезпечити позивачу переважне працевлаштування за умови однаковості підстав серед претендентів на посаду доцента на підставі ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено вимоги Законів України " Про основи соціальної захищенності інвалідів" та " Про статус та соціальний захист громадн, які остраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки йому відмовитли у працевлаштуванні, не допустили до участі в оглошеному Київським національним торговельно-економічного університетом в особі Вінницького торговельно-економічного інституту згідно наказу від 30.07.2016 року № 264-к конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників в тому числі по кафедрі права посади доцента з викладання навчальних дисциплін правового напряму. Відповідне оголошення про проведення конкурсу було опубліковано в пресі та на офіційному сайті Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Ознайомившись з цим оголошенням, позивач ОСОБА_1 звернувся до директора інституту із заявою від 11.08.2016 року з проханням допустити його до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права. Рішенням конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 не був допущений до конкурсного відбору із-за невідповідності поданих копій документів вимогам вакантної посади доцента кафедри права з викладання навчальних правових дисциплін. Не допуск до участі у конкурсі позивач вважає неправомірним, оскільки згідно поданого оголошення умовами конкурсу та переліком документів для проходження конкурсу жодним чином не встановлено вимогу про юридичну освіту, перелік дисциплін, що викладаються на кафедрі права не передбачає трудову діяльність за наявності юридичної освіти. Згідно витягу з протоколу конкурсної комісії, на посаду доцента було подано документи двома претендентами: ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Згідно особистих документів та відомостей про викладачів кафедри, розміщених на офіційному сайті ВТЕІ, ОСОБА_6 закінчила історичний факультет ВДПІ у 2009 році, захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Теорія і методика навчання (історія та суспільствознавчих дисципліни)» в Інституті педагогіки, тобто юридичної освіти вона так само як і позивач не має. Такі дії керівництва ВТЕІ позивач вважає прямим порушенням вимог трудового законодавства та його прав, тому звернувся до суду із вказаною позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та письмових поясненнях. Позивач зазачав, що у нього як і у ОСОБА_2 немає юридичної освіти. Не міг вказати якими діями конкурскої комісії та які його права порушені та як передбачено їх захист. Окремо позивач вказав, що в оголошенні про конкурс на заміщення вакантної посади доцента кафедри права ВТЕІ не було зазначено необхідність юридичної освіти, про те зміст оголошення він не оспорює.

Представники відповідача ( кожен) в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на обставини викладені в запереченнях.

Представник відповідача ВТЕІ КНЕУ ОСОБА_4 суду пояснив, що конкурсна комісія розглянла заяву ОСОБА_1М що до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права, та вирішила, що у зв"язку з невідповідністю спеціальності та кваліфікації кандидатіва вимогам вакантних посад не допустила осіб в тому числі ОСОБА_1 до участі в конкурсному відборі. Тому представник ОСОБА_4 вважав безпідставним посилання позивача на відмову позивачу участі у конкурсі. Представник посилався на Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників та зазначив, що вчена рада є колегіальним органом, її рішення може бути визнаним недійсним лише у випадку відсутності кворуму ( 2\3 від всіх членів вченої ради). Інших підстав визнання рішення вченої пради в тому числі визнання не законним та скасування рішення вченої ради не передбачено законодавством.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав позицію ОСОБА_4, вказав, що ОСОБА_1 міг приймати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади старшого викладача, оскільки його освіта та кваліфікація відповідали вимогам і були такими як у ОСОБА_5, і тоді можна було говорити про переважне право на отримання роботи. Тоб то позивач мав право брати участь у конкурсі на інші посади, крім доцента ккафедри права, проте такої заяви ним подано не було, а керівництво та відділ кадрів університету не має права брати на себе ініціативу щодо працевлаштування. Дії університету він вважає законними та правомірними та такими, що не порушують права позивача.

Відповідач ОСОБА_2, суду пояснила, що вона педагочічний працівник, закінчила історичний факультет ВДПІ у 2009 році, захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Теорія і методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)», працювала доцентом кафедри права ВТЕІ КНТЕУ, викладала предмети пов"язані з історією права, має методичні розробки, публікації, то що. По закінченню строку контракту вона прийняла участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, яку раніше обіймала та в результаті конкурсу, як переможець, працевлаштована на вказану посаду. Вона має вищу педагогогічну освіту і, крім того, є студенткою і на даний час навчається на 4 курсі юридичного факультету заочної форми навчання спеціальності «Правознавство» в Ужгородському національному університеті.

Судом досліджено докази:

-Лист ВТЕІ КНТЕУ від 29.08.2016 року (на а.с. 4), відповідно до якого ОСОБА_1, повідомлено, що на засіданні конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ були розглянуті копії документів позивача ОСОБА_1М про освіту, науковий ступінь і вчене звання та рішенням комісії позивач ОСОБА_1 не був допущений до конкурсного відбору із-за невідповідності поданих копій документів вимогам вакантної посади доцента кафедри права з викладання навчальних правових дисциплін;

-Витяг із сайту ВТЕІ КНТЕУ (на а.с. 5-6), в якому відображено викладацький склад університету;

-Анкета – резюме ОСОБА_1 (на а.с. 7); в якій позивач зазачає,що має спеціальність " Фізичне виховання" та "Менеджмент організацій" є кандидатом наук з фізичнного вихованя і спорту, доцентом.

-Витяг із газети «Вінниччина» (на а.с. 19), в якому опубліковано оголошення про конкурс на заміщенням вакантних посад, зокрема доцента кафедри права;

-Лист ВТЕІ КНТЕУ від 15.09.2016 року (на а.с. 26), яким ОСОБА_1 було повідомлено, що він був недопущений до конкурсного відбору із-за невідповідності поданих копій документів вимогам вакантної посади доцента кафедри права;

-Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників ВТЕІ КНТЕУ (на а.с 32-35);

-Наказ ВТЕІ КНТЕУ №264-к від 20.07.2016 року (на а.с. 36) про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників;

-Довідка ВТЕІ КНТЕУ від 03.10.2016 року (на а.с. 37), в якій зазначено, що конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, в тому числі – доцента кафедри права був оголошений у зв’язку із закінченням терміну дії контракту доцента цієї ж кафедри, що викладав навчальні дисципліни за напрямом «Право»;

-Заява ОСОБА_1, від 11.08.2016 року (на а.с. 38) про допуск його до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права;

-Копії документів про освіту ОСОБА_1, (а.с. 39-43), де відповідно до диплома серії ЛК №001034 ОСОБА_1, має кваліфікацію спеціаліста «Учитель фізичної культури»; відповідно до диплома серії 12 ДСК № 233919 ОСОБА_1, присвоєно кваліфікацію менеджер-економіст; має диплом кандидата наук серії ДК № 006279 за яким присуджено науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання; атестат доцента від 19.02.2014 року відповідно до якого ОСОБА_1, присвоєно вчене звання доцента кафедри фізичного виховання;

-Витяг із наказу №123 від 14.07.2016 року (на а.с. 44-47), про закріплення навчальних дисциплін за кафедрами;

-Витяг з протоколу засідання конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ від 29.08.2016 року (на а.с. 56) про недопуск ОСОБА_1, до конкурсного відбору із-за невідповідності поданих копій документів вимогам вакантної посади доцента кафедри права;

-Витяг із журналу реєстрації осіб, які беруть участь у конкурсі на заміщення посад науково-педагогічних працівників (на а.с. 70-71);

-Витяг з протоколу засідання конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ від 29.08.2016 року № 2 (на а.с. 78) про допуск ОСОБА_5, до конкурсного відбору вакантної посади старшого викладача кафедри права;

-Довідка від 03.02.2017 року, видана ОСОБА_2, Ужгородським національним університетом (на а.с. 88) про те, що вона навчається на 4 курсі юридичного факультету заочної форми навчання спеціальності «Правознавство» та копія договору про платне навчання (на а.с. 89).

Вказані докази суд вважає належними, допустимими та приймає їх. Із досліджених судом доказів встановлено наступні факти та належні їм правовідносини: наказом директора Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту від 30.07.2016 року № 264-к в інституті був оголошений конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників в тому числі по кафедрі права на заміщення вакантної посади доцента з викладання навчальних дисциплін правового напряму. Відповідне оголошення про проведення конкурсу було опубліковано в пресі та на офіційному сайті Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. ОСОБА_1 звернувся до директора інституту із заявою від 11.08.2016 року з проханням допустити його до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права, З при цьому вказав, що він має вищу освіту, закінчив ВДПУ ім. Коцюбинського за спеціальністю фізичне навчпання та ВФЕУ за спеціальністю менеджмент організацій є кандидатом наук з фізичного виховання і спорті, доцент. викладав дисипліни " фізичне вихованн", " фізична реабілітація", "туристична діяльність" , має 3 групу інвалідності та має 1 категорію ЧАЕС. з переважним правом працевлаштування. Рішенням конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ від 29 серпня 2016 року конкурсна комісія, у зв"язку з невідповідністю спеціальності та кваліфікації кандидатів вимогам вакантних посад ОСОБА_1 не допущений до участві в конкурсному відборі на заміщення вакантних посад.

Відповдно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ст.10 ЦПК України судом було роз"яснено позивачу зміст ст. 16 ЦК України та запропоновано уточнити позовні вимоги. Про те позивач наданим йому правом не скористався. Тому суд вважває, що вимоги позивача про визання незаконними та скасування відмови ОСОБА_1 в участі у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права ВТЕІ КНТЕУ, визнання не законним та скасування рішення конкурсної комісії, визнання не законним та скасуванні рішення вченої ради про результати проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, визнання не законним та скасування працевлаштування у 2016 році викладачів кафедри права не відповідають визначеним законодавством способам захисту цивільних прав та інтересів зазначеним в ч.2 ст. 16 ЦК України. Позивач не надав суду договір та не послався на норми права, якими передбачено інший спосіб захисту його права. Тому суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права, а тому в задовленні вище перахованих позовних вимог належить відмовити.

За позовними вимогами про визання незаконню відмови у працевлаштуванні на посаді доцента кафедри права ВТЕІ КНТЕУ в зв"язку з порущенням відповідачем вимог Законів України " Про основи соціальної захищенності інвалідів" та " Про статус та соціальний захист громадн, які остраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", переважного працевлаштування за умови однаковості підстав серед претендентів на посаду доцента, суд приймає до уваги надані сторонами докази та вважає, що при вирішенні спору слід керуватися вказаними нижче нормами права.

Згідно статті 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це право реалізується шляхом працевлаштування на підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах освіти, порядок якого встановлюється законодавством про працю.

Працевлаштування науково-педагогічного працівника здійснюється в кілька етапів та має ряд особливостей. Чинним законодавством України, зокрема Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», КЗпП визначено єдиний порядок обрання за конкурсом та призначення на контрактній основі науково-педагогічних працівників на посаду. Так, статтею 54 Закону України «Про освіту» визначено додаткові вимоги до осіб, які займаються педагогічною діяльністю, містить способи укладення трудового договору, установлює значення атестації педагогічних працівників. У статті 48 Закону України «Про вищу освіту», висвітлено вимоги до обіймання посад науково-педагогічних працівників

Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року. Цим Положенням визначається порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади науково-педагогічних працівників, а саме: завідувачів кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, асистентів. Крім того, аналогічний порядок обрання за конкурсом осіб на вакантні посади науково-педагогічних працівників міститься у Положенні про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету № 10/1 від 18.05.2015 року, затвердженого постановою вченої ради та введеного в дію наказом директора від 18.05.2015 року № 80/1, також визначено порядок обрання за конкурсом та призначення на контрактній основі науково-педагогічних працівників інституту. Вимоги до кандидатів на ту чи іншу посаду викладені у кваліфікаційних характеристиках Національного класифікатора України та відповідних законах або в інших нормативних актах.

Так, статтею 39 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що кандидат на посаду керівника ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років. Про оголошення конкурсу видається наказ. Оголошення про проведення конкурсу та його умови публікуються в засобах масової інформації. Посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису навчального закладу.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено той факт, що наказом директора Київського національного торговельно-економічного університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту від 30.07.2016 року № 264-к в інституті був оголошений конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників в тому числі по кафедрі права на заміщення вакантної посади доцента з викладання навчальних дисциплін правового напряму. Відповідне оголошення про проведення конкурсу було опубліковано в пресі та на офіційному сайті Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Тобто, виходячи з наведеного відповідач при оголошенні конкурсу діяв на підставі норм визначених законодавством України, зокрема ст. 39 Закону України «Про вищу освіту».

Правове регулювання праці педагогічних (науково-педагогічних) працівників базується на загальних принципах регулювання трудових відносин. Педагогічна (науково-педагогічна) діяльність - це один із видів професійної праці, виконання якої можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію працівника. Так, при визначенні педагогічної (науково-педагогічна) діяльності науково-педагогічного працівника сторонами договору враховуються: профіль кафедри та її особливості (спеціалізація кафедри, передбачувана кількість навчальних дисциплін для викладання, загальний обсяг навчального навантаження науково-педагогічного складу кафедри з урахуванням необхідності виконання викладачами всіх видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи в межах шестигодинного робочого дня викладача); режими роботи (денна, заочна або дистанційна форма навчання); територіальне розташування факультету ВНЗ, проведення занять на інших факультетах ВНЗ, у різних будівлях факультету; види навчальної, методичної та організаційної роботи, характер і спрямованість наукових досліджень на кафедр.

Пунктом 3 ст. 54 Закону України «Про освіту» зазначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

Відповідно до статті 24 КЗпП України, контракт укладається виключно у письмовій формі.

Таким чином, виникнення трудових відносин з науково-педагогічними працівниками відбувається на підставі послідовних дій (умов): акту обрання на конкурсній основі вищим уповноваженим органом навчального закладу, акту затвердження результатів конкурсу посадовою особою ВНЗ та акту волевиявлення заінтересованої особи на укладення трудового договору з даною конкретною юридичною особою на підставі проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади. Трудовий договір у названому переліку послідовних юридичних дій (або в складному юридичному складі) завершує конструкцію виникнення трудових відносин. Тобто, прийняття на роботу науково-педагогічних працівників має певні особливості (конкурсний відбір, укладення контракту, тощо) і лише з дотриманням цих умов можливе працевлаштування науково-педагогічного працівника за спеціальністю у вищому навчальному закладі освіти.

Згідно наказу директора від 14.07.2016 року № 123 «Про закріплення навчальних дисциплін за кафедрами» за кафедрою права закріплено біля 100 навчальних дисциплін правового напряму (а.с. 44-47).

Судом було встановлено той факт, що позивач ОСОБА_1 звернувся до директора інституту із заявою від 11.08.2016 року з проханням допустити його до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри права (а.с. 38). При цьому, ним були надані копії відповідних документів, а саме із них: копія диплома спеціаліста ЛК № 001034 про закінчення Вінницького державного педагогічного інституту за спеціальністю фізичне виховання, копія диплома з додатком про перепідготовку спеціаліста 12 ДСК № 233919 про закінчення Вінницького фінансово-економічного університету з присвоєнням кваліфікації менеджер-економіст, копію диплома ДК № 006279 кандидата наук з фізичного виховання та зі спеціальності фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, копію атестата про присвоєння вченого звання доцента кафедри фізичного виховання (а.с. 39-43 ).

У пункті 4.15 Положення про порядок конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету № 10/1 від 18.05.2015 року, затвердженого постановою вченої ради та введеного в дію наказом директора від 18.05.2015 року № 80/1 зазначено, що у разі невідповідності спеціальності та кваліфікації кандидата вимогам законодавства та умовам оголошеного конкурсного відбору він не допускається до конкурсного відбору, про що йому повідомляється письмово. Таке засідання конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ відбулося 29 серпня 2016 року і були розглянуті зазначені вище копії документів позивача ОСОБА_1М про освіту, науковий ступінь і вчене звання та її рішенням позивач ОСОБА_1 не був допущений до конкурсного відбору із-за невідповідності поданих копій документів вимогам вакантної посади доцента кафедри права з викладання навчальних правових дисциплін. Про це йому належним чином було повідомлено і додатково роз'яснено у листі від 15.09.2016 року №01-01 -42/2221.

Також, у ст. 39 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що якщо особа, яка подала заяву, не відповідає вимогам оголошеного конкурсу, вона не допускається до участі в ньому, про що отримує письмову відмову. Кандидат повинен відповідати професійно-кваліфікаційним вимогам, що висуваються до відповідної посади.

На підставі вищенаведеного, оскільки позивач ОСОБА_1 надав на розгляд конкурсної комісії ВТЕІ КНТЕУ копії документів про освіту, науковий ступінь і вчене звання, які свідчили, що він є фахівцем з викладання навчальної дисципліни «фізичне виховання», а не навчальних дисциплін правового напряму і тому він не був допущений до конкурсного відбору.

Сттатею ст. 20 Закон України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема п.7 передбачено про переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників, а також на працевлаштування за умови рівності. Суд вважає, що позивач в супереч вимог ст. 60 ЦПК України не довів рівність умов добору і того, що відповідач ОСОБА_2 також має відповідну йому освіту, спеціальність і кваліфікацію в області фізичного виховання або менеджменту.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості передбачено ст. 18 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Згідно вказаної статті підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про те встановлені в судовому засіданні правові відносини між сторонами не можуть бути врегульовані вказаним нормативним актом, оскільки є спеціифічними і регулюються Законом " Про освіту" .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 24 КЗпП України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 215-217 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського національного торговельно-економічно університету в особі Вінницького торговельно-економічного інституту про визнання незаконним відмови в працевлаштуванні, визнання не законним відмови в участі у конкурсі на заміщення вакантних посад, визнання не законним та скасування рішення конкурсної комісії, визнання не законним та скасуванні рішення вченої ради про результати проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, визнання не законним та скасування працевлаштування у 2016 році викладачів кафедри права, забезпечення працевлаштування - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: