Справа № 640/20539/16-п

н/п 3/640/95/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючого судді Чередник В.Є.

при секретарях Смирновій Т.Д., Недосєкіній В.О,

з участю прокурорів Каліна А.І., Мацегора В.О.,Размєтаєва А.С.,

захисника ОСОБА_1,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого директором Липковатівського аграрного коледжу,депутата Харківської обласної ради, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, - В С Т А Н О В И В:

22.12.2016 р. головним спеціалістом Другого відділу (Східний регіон) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення №40-19/5 відносно ОСОБА_2, який будучи депутатом Харківської обласної ради, обраним на чергових виборах депутатів Харківської обласної ради 25 жовтня 2015 року у багатомандатному виборчому окрузі, а отже особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, ігноруючи встановлений пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» обов'язок депутата місцевої ради додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів, порушив встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про місцеве самоврядування», регламентом Харківської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 17.12.2015 № 30-VII (II сесія VII скликання), зобов'язання щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме: допустив виникнення реального конфлікту інтересів, під час засідання V сесії VII скликання Харківської обласної ради 23.06.2016 о 13 год. 11 хв. порушив встановлені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад (самостійне публічне оголошення про конфлікт інтересів під час засідання)та проголосував проти по питанню №61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками», чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинив дії в умовах рального конфлікту інтересів.

Встановлено, що ОСОБА_2 обраний депутатом Харківської обласної ради на чергових виборах депутатів Харківської обласної ради 25.10.2015 у багатомандатному виборчому окрузі, про що свідчать:

протокол Харківської обласної виборчої комісії про результати виборів депутатів Харківської обласної ради у багатомандатному виборчому окрузі від 04.11.2015;

постанова Харківської обласної виборчої комісії від 1 1.11.2015 № 145 «Про реєстрацію депутатів Харківської обласної ради, обраних на чергових виборах депутатів Харківської обласної ради 25 жовтня 2015 року у багатомандатному виборчому окрузі».

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб'єктами, на яких поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», та суб'єктами правопорушень за статтею 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.08.2011 р. № 195-п ОСОБА_2 призначено директором Липковатівського аграрного коледжу та укладено з ним контракт строком на п'ять років з 26.08.2011 до 26.08.2016, (контракт з керівником навчального закладу, що є у державній власності від 26.08.2011, реєстраційний № 4606 від 26.08.2011), за яким до обов'язків ОСОБА_2, серед іншого, належить здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за навчальним закладом державного майна (розділ II контракту).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 03.11.2016 № 578-к ОСОБА_2 призначено директором Липковатівського аграрного коледжу з 04.11.2016 по 4.11.2021 строком на п'ять років як обраного за конкурсом відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» на умовах, викладених у контракті (контракт № 1-69 від 04.11.2016), заяким до обов'язків ОСОБА_2, серед іншого, належить забезпечення стабільного фінансово-економічного становища вищого навчального закладу та ефективного використання майна, закріпленого за вищим навчальним закладом (переданого йому), дотримання вимог законодавства під час надання в користування іншим особам зазначеного майна.

16.12.2015 Таркан- Микола Петрович як директор Липковатівського аграрного коледжу та депутат Харківської обласної ради звертається до голови Харківської обласної ради ОСОБА_4 з листом № 968 (зареєстрований в Харківській обласній раді 21.12.2015 за № 7629/01-38), в якому повідомляє, що «Липковатівський аграрний коледж ... став об'єктом рейдерських атак комерційних структур за участю керівництва Головного управління Держземагентства України в Харківській області та районної державної адміністрації», та звертається з проханням «вплинути в межах своєї компетенції на повернення в постійне користування Липковатівського аграрного коледжу земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 4890 га», зокрема, шляхом «сприяння найскорішому вирішенню питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб у незаконному вилученні у Липковатівського аграрного коледжу земельних ділянок посадових осіб».

З урахуванням вказаного листа Харківська обласна рада на III сесії VII скликання утворила тимчасову контрольну комісію обласної ради з метою перевірки фактів, викладених у зверненнях Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра», якій доручено провести перевірку фактів щодо можливих порушень прав постійного користування земельними ділянками та подати на розгляд до обласної ради звіт із відповідними рекомендаціями (рішення Харківської обласної ради від 04.02.2016 №91-VII).

Під час заслуховування начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру України у Харківській області ОСОБА_5 в ході засідання тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками (далі - тимчасова контрольна комісія), що відбувалося 18.02.2016 в присутності директора Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2, ОСОБА_5 зазначив, що «з його точки зору коледжу (а саме директору коледжу), було вигідно використовувати землі без відповідного оформлення. В іншому випадку, коледжу треба розуміти чи він науковий, чи товарний (вирощує). Виходячи з цього, поля треба розділити на наукові або виробничі. Якщо є документ, то треба було це все обґрунтовувати. А маючи загальне, колись надане право користування, вони не платять земельний податок, мають безкоштовну робочу силу (студенти), товари продаються якісні. Скоріш всього по цим міркуванням коледж не намагається узаконити землю» (протокол тимчасової контрольної комісії № 2 від 18.02.2016).

Під час заслуховування громадянина ОСОБА_6 останній в ході засідання тимчасової контрольної комісії 18.02.2016 в присутності директора Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2 заявив: «чому ніхто не цікавиться тим, що директор аграрного коледжу понад 20 років не оформлював землю; хто його кришує; чому ОСОБА_2 не оформлюючи землю, нічого не сплачуючи та занижуючи врожайність працював стільки років і його ніхто не чіпав?» (протокол тимчасової контрольної комісії № 2 від 18.02.2016).

За підсумками засідання тимчасової контрольної комісії 18.02.2016 ОСОБА_2 було запропоновано надати на наступне засідання обґрунтування про необхідний розмір земельного наділу для навчальних та дослідних цілей, інформацію про затратну (видаткову) частину коледжу, документи по реорганізації, а секретар тимчасової контрольної комісії, депутат обласної ради, член фракції «Опозиційний блок» ОСОБА_7 запропонував також надіслати інформаційний запит директору Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2 «щодо надання інформації, чому саме не оформлюється земля, яка належить Липковатівському аграрному коледжу» (протокол тимчасової контрольної комісії № 2 від 18.02.2016). ;

В цей момент у ОСОБА_2 виникає приватний інтерес (зацікавленість у результатах перевірки тимчасової контрольної комісії з метою уникнення особистої відповідальності) у сфері, в якій він виконував свої службові (як директор Липковатівського аграрного коледжу) та представницькі (як депутат Харківської обласної ради) повноваження.

Листом від 03.03.2016 № 112 (зареєстрований у Харківській обласній раді 28.03.2016 за № 2535/01-38) директор Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2 звернувся до голови Харківської обласної ради ОСОБА_4 з проханням відмінити рішення Харківської обласної ради від 04.02.2016 № 91-VII «Про створення тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками.

Вказане свідчить про допущення ОСОБА_2 виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечність між приватним інтересом та повноваженнями ОСОБА_2, що вплинуло на вчинення чи невчинення дій під час виконання ОСОБА_2 повноважень директора Липковатівського аграрного коледжу.

Рішенням Харківської обласної ради від 14.04.2016 № 172-УІІ термін діяльності тимчасової контрольної комісії продовжено на три місяці.

В ході подальших засідань тимчасової контрольної комісії неодноразово обговорювалися питання щодо діянь ОСОБА_2 як директора Липковатівського аграрного коледжу:

«ОСОБА_2 звертався в 2007 році до районної державної адміністрації з проханням «про дозвіл на оформлення цих земель» однак, так їх і не оформив» (протокол тимчасової контрольної комісії № 4 від 23.05.2016);

«коледжу потрібен нормальний керівник», «все що було чи не було зроблено ОСОБА_2 треба відобразити у висновках. Питання відповідності чи не відповідності ОСОБА_2 треба висвітлити у висновках» (протокол тимчасової контрольної комісії № 6 від 02.06.2016);

«директор коледжу недобросовісно виконував покладені на нього обов'язки» (протокол тимчасової контрольної комісії № 7 від 16.06.2016).

У зв'язку із завершенням роботи тимчасової контрольної комісії голова вказаної комісії своїм листом від 23.06.2016 (зареєстрований у Харківській обласній раді 23.06.2016 за № 4672/01-13) звернувся до Голови Харківської обласної ради ОСОБА_4 з проханням винести на розгляд V сесії VII скликання проект рішення та Звіт тимчасової контрольної комісії, що, серед іншого, містить наступну інформацію:

«Тимчасова Комісія наголошує, що спірні земельні ділянки перебували у фактичному користування Коледжу на підставі вищевказаних документів, в той же час відомостей про належне оформлення технічної та правовстановлюючої документації та її державної реєстрації, а відповідно і реєстрації прав на землю за Коледжем до Комісії не надано.

У результаті такої діяльності з боку керівництва Коледжу, земельні ділянки, які перебували у постійному фактичному користуванні, за неправомірними рішеннями Головного управління Держземагентства України в Харківській області були частково вилучені та віднесені до земель запасу, а з часом передані в довгострокову оренду громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9В.»;

«після набуття вищевказаними судовими рішеннями чинності, саме директор Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2 фактично перешкоджав діям державного виконавця та не прибув за викликом до служби і не забезпечив у встановлений строк підписання необхідних документів для передачі, а відповідно і отримання Коледжем земельних ділянок, в раках виконавчого провадження.

Вимоги державного виконавця керівником Коледжу проігноровано, що призвело до вкрай тяжких наслідків у вигляді неможливості виконати судові рішення та отримати на теперішній час земельні ділянки, у зв'язку із зупиненням виконання судового рішення вищестоящою інстанцією»;

«Окремо необхідно наголосити, що під час роботи, Комісія, на протязі всього часу, стикалася із перешкодами та незручностями, які чинив керівник коледжу ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище директора коледжу»;

«Окремо Комісія зазначає про необхідність прийняти заходи, в рамках діючого законодавства до директора Коледжу - ОСОБА_2, який своїми неналежними (халатними) діями або бездіяльністю, у порушення вимог законодавства та Статутних документів Коледжу, покладених на нього службових обов'язків, тривалий час (більш 10 років) зволікав та затягував процес державної реєстрації права користування землею і до теперішнього часу така державна реєстрація не здійснена, що фактично забезпечило та посприяло незаконному захопленню третіми особами земельних ділянок та завдало значних матеріальних збитків інтересам Держави (за наданими Коледжем даними їх розмір оцінюється в 13 000 000 грн.)» (Звіт тимчасової контрольної комісії з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ТД «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками).

Тимчасова контрольна комісія дійшла, серед іншого, таких висновків та прийняла наступні рішення:

у зв'язку з численними порушеннями чинного законодавства з боку директора Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2, в тому числі Земельного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та наявності у його діях ознак складу правопорушення звернутися до Міністерства освіти і науки України із клопотання про проведення перевірки щодо відповідності директора Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_2 займаній посаді;

звернутися до Прокуратури Харківської області із зверненням про проведення перевірки викладених у Звіті фактів та обставин та надання їм відповідної правової оцінки щодо дій керівництва Липковатівського аграрного коледжу (Звіт тимчасової контрольної комісії з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ТД «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками).

Питання «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками» було внесено до порядку денного пленарного засідання V сесії VII скликання 23 червня 2016 року (витяг із протоколу пленарного засідання V сесії VII скликання Харківської обласної ради від 23 червня 2016 року).

ОСОБА_2 взяв участь у розгляді та прийнятті рішення з вказаного питання Харківською обласною радою без самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання (витяг із протоколу пленарного засідання V сесії VII скликання Харківської обласної ради від 23 червня 2016 року), чим порушив встановлені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад та проголосував проти по питанню № 61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками», чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Звіт тимчасової контрольної комісії був підтриманий та узятий до уваги рішенням Харківської обласної ради від 23.06.2016 № 236-УІІ «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» про порушення права користування земельними ділянками». Крім того, тим же рішенням Харківська обласна рада доручила голові обласної ради звернутися до Міністерства освіти і науки України, а також вирішила направити до прокуратури Харківської області матеріали тимчасової контрольної комісії.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені у Законі України «Про запобігання корупції».

Суб'єктами, на яких поширюється дія вказаного закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (серед іншого, депутати місцевих рад), прирівняні до них особи (серед іншого, посадові особи юридичних осіб публічного права), особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків (стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції).

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняні до них особи зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності, зокрема, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування (частина друга статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю (частина друга статті 7 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Депутат місцевої ради зобов'язаний додержувати Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів (пункт 1 частини першої статті 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Депутати не мають права використовувати статус депутата обласної ради для невиправданого здобування особистої користі або користі для своїх сімей, зобов'язані запобігати виникненню конфлікту інтересів, а у разі виникнення конфлікту інтересів - вжити заходів з його врегулювання відповідно до вимог закону (стаття 45 регламенту Харківської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 17.12.2015 № 30-УІІ (II сесія VII скликання).

Відповідно до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат обласної ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема, адміністративну відповідальність (абзац десятий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).

За вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», притягаються, в тому числі, до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку (частина перша статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»).

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до частини другої статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно з приміткою до даної статті суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

ОСОБА_2, будучи депутатом Харківської обласної ради, обраним на чергових виборах депутатів Харківської обласної ради 25 жовтня 2015 року у багатомандатному виборчому окрузі, а отже особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, ігноруючи встановлений пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» обов'язок депутата місцевої ради додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів, порушив встановлені Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про місцеве самоврядування», регламентом Харківської обласної ради, затвердженим рішенням обласної ради від 17.12.2015 № 30-УІІ (II сесія VII скликання) зобов'язання щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме під час засідання V сесії VII скликання Харківської обласної ради 23.06.2016 о 13 год. 11 хв. порушуючи встановлені статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад самостійно публічно не оголосив про конфлікт інтересів під час засідання та проголосував проти по питанню № 61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» щодо порушення права користування земельними ділянками», щодо якого має приватний інтерес, обумовлений результатами перевірки тимчасової контрольної комісії з метою уникнення особистої відповідальності, як директор Липковатівського аграрного коледжу, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не визнав себе винним у скоєні зазначеного адміністративного правопорушення, пояснивши, що ніякого приватного інтересу під час засідання та голосування «проти» по питанню №61 не мав, щодо результатів роботи комісії та її висновків, викладених у звіті обізнаний не був аж до засідання сесії обласної ради, перед проведенням якої на засіданні фракції партії «ВО «Батьківщина», членом якої він є, було прийнято рішення про голосування «проти» питання №61, оскільки депутати не були завчасно ознайомлені з текстом вказаного звіту, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення був позбавлений можливості дати будь-які пояснення,про що зазначив у протоколі. Докладніше свою позицію ОСОБА_2 виклав письмово в запереченнях та додаткових запереченнях та поясненнях, долучивши до справи докази, що обґрунтовують доводи його невинуватості.

Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_2, свідків ОСОБА_10Д,. ОСОБА_11, ОСОБА_12П, М»ягкого Д.В., ОСОБА_13, ОСОБА_14, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що провадження по даній справі підлягає закриттю, у звязку з відсутністю в діяннях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.

При визначенні наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, необхідно врахувати, що склад адміністративного правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення:

Об'єкт - права і свободи громадян,встановлений порядок управління.

Суб'єкт - директор навчального закладу, депутат місцевої ради.

Об'єктивна сторона - неповідомлення про наявність конфлікту інтересів або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів; шкідливі наслідки; причинний зв'язок; місце; час; обстановка; спосіб вчинення.

Суб'єктивна сторона - психічний стан особи (вина, мотив, мета вчинення правопорушення). Вина - психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків (обов'язкова ознака правопорушення). Мотив та мета - факультативні ознаки суб'єктивної сторони правопорушення. Мотив - усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яким вона керувалася під час вчинення проступку. Мета - наслідок, результат, якого прагне досягнути особа, що вчиняє правопорушення.

Із субєктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП виникає в разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також щопід конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями,наявність яких може вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішення, а також на вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Відповідно абзацу 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 листом №968 від 16.12.2015 р., як директор Липковатівського аграрного коледжу та Депутат Харківської обласної ради звернувся до Харківської обласної ради з проханням вжити заходів в межах своїх повноважень поновлення реєстрації сформованих земельних ділянок Коледжу, взяти під особистий контроль розслідування правоохоронними органами та розгляду судами справ щодо повернення протизаконно вилучених земельних ділянок та сприянню найскорішому вирішенню питання про притягнення до відповідальності винних посадових осіб у незаконному вилученні у Липковатівського аграрного коледжу земельних ділянокпосадових осіб.

На III сесії VII скликання Харківська обласна утворила тимчасову контрольну комісію обласної ради з розгляду звернень Липковатівського агарного коледжу та Державного підприємства «Іскра» щодо порушення права постійного користування земельними ділянками».

Вказана тимчасова комісія, згідно своєї назви діяла щодо єдиного питання з розгляду звернень Липковатівського агарного коледжу та Державного підприємства «Іскра».

В судовому засіданні допитаний в якості свідка М»ягкий Д.В.- секретар вказаної тимчасової комісії пояснив, що дійсно ОСОБА_2 на декількох засіданнях виступав, однак всі запрошені виступають окремо та після цього покидають засідання, на останньому засіданні ОСОБА_2 знаходився за дверима, а після проведення засідання його повинні були запросити для підпису звіту, який носить, на думку свідка, рекомендаційний характер.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_14 член вказаної тимчасової комісії підтвердив, що комісія була створена для вирішення проблем аграрного коледжу, однак при прийнятті рішення про затвердження звіту більшості голосів не було, при цьому на останнє засідання ОСОБА_2 не запрошувався, стояв у коридорі. Про результати роботи комісії ОСОБА_2 знати не міг, висновки комісії носили рекомендаційний характер, притягнення до відповідальності будь-яких осіб до компетенції комісії не входило.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13- юрисконсульт коледжу підтвердив, що приймав участь у підготовці листа коледжу до Харківвської обласної ради від 03.03.2016 р.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, моментом виникнення приватного інтересу у ОСОБА_2 (зацікавленість в результатах перевірки тимчасової контрольної комісії з метою уникнення особистої відповідальності) у сфері, в якій він виконував свої службові (як директор Липковатівського аграрного коледжу) та представницькі (як депутат Харківської обласної ради) повноваження, стали пояснення надані під час проведення комісії 18.02.2016 р. начальника юридичного управління Головного управління Держгеокадастру України у Харківській області ОСОБА_5, громадянина ОСОБА_6 та витребування відомостей - обґрунтування про необхідний розмір земельного наділу для навчальних та дослідних цілей, інформацію про затратну (видаткову) частину коледжу, документи про реорганізацію та чому саме не оформлюється земля, яка належить Липковатівському аграрному коледжу (аркуші 3-4 Протоколу про адміністративне правопорушення).

Як було встановлено під час розгляду зазначеної справи, всі засідання комісії відбувалися в режимі закритих засідань з підписанням членами комісії зобов'язань «Про нерозголошення інформації». При цьому ОСОБА_2 до складу комісії не входив, викликався на неї лише для надання пояснень та не був присутнім при наданні пояснень іншими особами, які запрошувалися на комісію, як не був присутнім і при обговоренні та ухваленні рішень членами комісії. Зазначені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями протоколів засідання тимчасової контрольної комісії №1 від 05.02.2016 р.; №2 від 18.02.2016 р.; №3 від 18.02.2016 р.; №4 від 23.05.2016 р.; №5 від 24.05.2016 р.; №6 від 02.06.2016 р.; №7 від 16.06.2016 р. та №8 від 23.06.2016 р.

Зазначені обставини в повному обсязі спростовують зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час виникнення у ОСОБА_2 конфлікту інтересів, а саме 18.02.2016 р.

Останнє засідання комісії відбулося 23.06.2016 р. (Протокол комісії №8 від 23.06.2016 р.), тобто в день проведення Харківською обласною радою засідання. Саме в цей день, не підтриманий і затверджений всіма членами комісії звіт, був наданий депутатам Харківської обласної ради на ознайомлення, за 30 хвилин до початку голосування під час проведення сесії.

Тобто отримати копію звіту, ознайомитися з його змістом та дізнатися про події які відбувалися за його відсутності на засіданнях тимчасової комісії, ОСОБА_2 отримав можливість лише 23.06.2016 р. за 30 хвилин до початку голосування за цим питанням, у зв'язку з чим під час сесії, виконуючи свої обов'язки як депутат, не мав можливості до початку голосування не тільки з ним ознайомитися, а й належним чином його проаналізувати.

Факт неотримання до початку сесії обласної ради звіту тимчасової комісії, у звязку з чим фракцією «ВО «Батьківщина» було на засідання фракції прийнято рішення про голосування «проти» питання №61 порядку денного, підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 депутатів даної партії.

Виходячи із зазначеного ствердження та враховуючи загальні принципи, притаманні такій ознаці правопорушення як суб'єктивна сторона (розкриті вище), в ході судового розгляду не встановлено в чому саме виникли суперечність між приватним інтересом та повноваженнями ОСОБА_2, яким чином це вплинуло на вчинення чи не вчинення дій під час виконання ним повноважень директора Коледжу, які конкретно дії він вчинив або не вчинив, хоча був зобов'язаний вчинити за цих обставин, з урахуванням того, що про ці обставини до 23.06.2016 р. йому взагалі не було відомо.

Суд приймає до уваги, що звіт цієї комісії, не був підтриманий одноголосно її членами цієї комісії (із 8 членів комісії 4 підписали звіт та проголосували за нього, а 4 не підписали та не проголосували «за» звіт тимчасової контрольної комісії), що підтверджує оціночний принцип в її роботі кожним членом цієї комісії та відсутність підстав вважати Тимчасову комісію Харківської обласної ради з розгляду звернень Липковатівського агарного коледжу та Державного підприємства «Іскра», як дозвільний орган чиї рішення мали назву, правове походження та правові наслідки,як рішення дозвільного характеру, які б були підставою для набуття та подальшої реалізації особами - суб'єктами за ч.2 ст.172 -7 КУпАП - будь-яких інтересів.

Крім того, суд вважає, що за своїми повноваженнями комісія мала обмежені оціночні функції окремих членів цієї комісії (представників фракцій обласної ради) щодо отриманих звернень та не була дозвільним органом, або органом який міг видавати будь-які рішення дозвільного характеру, які б були підставою для виникнення та реалізації будь-яких інтересів, а сам звіт цієї тимчасової комісії носить оціночний характер на ті факти, які були досліджені цією комісією протягом терміну діяльності цієї комісії.

Термін «реальний конфлікт інтересів», який зазначений в статті 172-7КУпАП, зазначається як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими та представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення, або на вчинення чи не вчинення під час виконання повноважень

Як визначено в Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджені 14 липня 2016 р. Рішенням №2 Національного агентства з питань запобігання корупції:

Для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів:

-приватний інтерес:

-службове повноваження, представницьке повноваження;

-протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння

службової особи.

При цьому міститься наступне роз'яснення: приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у з в'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абз. 11 частини першої статті 1 Закону).

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано:

- який саме приватний інтерес мав ОСОБА_2 під час звернення до Харківської обласної ради, створення та діяльності Тимчасової комісії Харківської обласної ради з розгляду звернень Липковатівського агарного коледжу та Державного підприємства «Іскра» та в чому цей приватний інтерес ОСОБА_2 полягав;

- в чому саме відбувся конфлікт інтересів ОСОБА_2 під час засідання 23.06.2016 р. Харківської обласної ради та голосуванню «проти» по питанню №61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра»;

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній один із кваліфікуючих ознак реального конфлікту інтересів, а саме приватний інтерес ОСОБА_2 під час час засідання та голосуванню «проти» по питанню №61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» на пленарному засіданні Харківської обласної ради 23.06.2016 р.

В свою чергу п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи,у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Таким чином, зі змістовного аналізу ст.1 та ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП необхідно мати в сукупності такі ознаки:

- будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами;

- суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень.

Тобтореальний конфлікт інтересів має відбутися лише тоді, коли особа, користуючись наданими службовими повноваженнями за для задоволення приватного інтересу приймає рішення або робить дію на користь себе або третіх осіб.

Відповідно до п. 3Постанови пленуму Верховного суду України від 25.05.1998 року за № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення,повязані з корупцією»у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП.

При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань:

- чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності;

- чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом;

- чи особа є винною в його вчиненні;

- чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення;

- чи не містить правопорушення ознак злочину;

- чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КпАП;

-чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі.

В тексті протоколу зазначено як про допущення ОСОБА_2 виникнення реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом та його повноваженнями, що вплинуло на вчинення чи невчинення дій під час виконання ним повноважень директора Липковатівського аграрного коледжу, так і про не оголошення про конфлікт інтересів, як депутата обласної ради під час засідання та голосування по питанню № 61 «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра», щодо якого має приватний інтерес, як директор Липковатівського аграрного коледжу, що входить в протиріччя між собою.

Також, при складанні протоколу про адміністративне не було враховано, ту обставину, що по питанню «Про звіт тимчасової контрольної комісії обласної ради з розгляду звернень Липковатівського аграрного коледжу та ДП «Іскра» на пленарному засіданні Харківської обласної ради 23.06.2016 р. проголосувало 83 депутата обласної, проти - 12 депутатів, утрималось - 6, що також розцінюється судом, як відсутність в діях ОСОБА_2 на пленарному засіданні обласної ради 23 червня 2016 року трьох обєктивних компонентів:

приватний інтерес;

службове повноваження, представницьке повноваження;

протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В порушення ст. 256 КУпАП головним спеціалістом Другого відділу (Східний регіон) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 було позбавлено ОСОБА_2 можливості надати свої пояснення з приводу та обставин викладених в протоколі, про що ОСОБА_2 було власноруч відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст. 172-7 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, яка є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, стосовно не урегулювання конфлікту інтересів, суд повинен взяти до уваги ту обставину, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП полягає у вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов'язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах даного конфлікту Конфлікт інтересів, згідно вказаної норми закону, це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, і неповідомлення про це безпосереднього керівника, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень.

З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ч.2 ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої особиста заінтересованість публічного службовця може вплинути на об'єктивність виконання ним службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між його особистими інтересами і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення службовцем інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов'язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що головним спеціалістом Другого відділу (Східний регіон) Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3, що склала протокол за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2 чітко не зазначено в чому ж саме і з ким саме полягає конфлікт інтересів, про який останній мав би оголосити під час засідання обласної ради та який вплинув на вчинення ним дій чи прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, з урахуванням наявних матеріалів та долучених матеріалів, з яких вбачається відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували пояснення ОСОБА_2 та дали б суду підстави дійти до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням відсутності об'єкту правопорушення - конфлікту інтересів, відсутності суб'єктивної сторони правопорушення, складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,- ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути предявлена до виконання протягом трьох років.

Суддя-