Справа № 182/639/17

Провадження № 2-а/0182/181/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.03.2017 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О. В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.02.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги мотивує наступним.

Він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії ААБ № 017539 від 22.12.2015 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій.

Так, Згідно з ст. 12 Закону України„ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно із законодавством мінімальна пенсія за віком з 01 травня 2016 року складає 1130 гривень, тому відповідно до вищевказаних положень закону, соціального захисту розмір разової допомоги учасникам бойових дій до 5 травня в 2016 році мав складати (1130 x 5) 5650 гривень.

Така допомога була виплачена йому в 2016 році, проте в значно менших розмірах а саме в сумі 920 гривень, тобто сума недоплаченої грошової допомоги складає 4730 гривень.

В зв'язку з порушенням його законних прав на отримання допомоги в понову обсязі, він у грудні 2016 року звернувся з відповідною заявою до відповідача та отримав лист вих. № О-330 від 20.12.2016 року про те, що йому виплачена грошова допомога відповідно до положень ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі встановленому Постановою КМУ від 02.03.2016 року № 141, а саме 920 гривень.

Вважає таку відмову відповідача протиправною, тому звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, йому було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі та запропоновано у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати безпосередньо до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2017 року вищевказані документи відповідачем були отриманні, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення, однак заперечення у зазначений строк поданні не були, а тому суд справу розглядає на підставі наявних у ній доказів .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, серія ААБ № 017539 від 22.12.2015 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Ст. 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога.

Враховуючи те, що позивач є учасником бойових дій, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Наділивши учасників бойових дій зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є учасниками бойових дій, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за вих. № О-330 від 20.12.2016 року, розглянувши заяву ОСОБА_1, повідомило, що відповідно до ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу виплачено разову грошову допомогу в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 р. «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань», а саме - 920 гривень. (а.с 7).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щорічна разова грошова допомога для учасників бойових дій є формою соціального забезпечення громадян, які, відповідно до спеціального закону, є учасниками бойових дій. Тобто, фактично ця допомога є формою реалізації конституційного права громадян, які є учасниками, ветеранами чи інвалідами війни, на соціальний захист.

Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату грошової допомоги учасникам бойових дій - ветеранам війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена пільга. У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Таку редакцію цієї норми, викладену в Законі України від 28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 було визнано такою, що не відповідає Конституції України і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин діяла редакція частини п'ятої ст. 12 Закону України N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком і зазначена редакція не призупинялась і зміни до неї не вносились.

Водночас Кабінет Міністрів України у п. п. 2 п. 1 Постанови N 141 від 02.03.2016 р. установив, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і "Про жертви нацистських переслідувань" учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.

На час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту України » № 3551-XII і Постанова Кабінету Міністрів України № 141. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.

Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій ст. 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році підлягає застосовуванню не Постанова КМУ N 141, а Закон України N 3551-XII, який має вищу юридичну силу, ч.5 ст. 12 якого передбачає виплату цієї допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Такі висновки містяться в Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі N 21-6508а15 від 10.02.2016 р., яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати розмір щорічної разової грошової допомоги, суд виходить з того, що згідно ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положеннями ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, при врегулюванні спірних правовідносин, застосуванню підлягає саме ч. 1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Виходячи з наведеного, позов слід задовольнити.

Зважаючи на те, що позивач, відповідно до підпункту 13 пункту 1статті 5 Закону N 3674 звільнений від сплати судового збору, а позовні вимоги підлягають задоволенню, то судовий збір за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі ст. ст.19,22,46,58 Конституції України, ст. ст.5,6,12,17,17 - 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 керуючись ст. ст.2,7,11,71,86,160-163,167,186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо невиплати у 2016 році ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Нікопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

ОСОБА_2